Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Експерти: відсутність реформ та дії Нацбанку призвели до панічних "скачків" гривні

Експерти: відсутність реформ та дії Нацбанку призвели до панічних "скачків" гривні
Експерти: відсутність реформ та дії Нацбанку призвели до панічних "скачків" гривні
На думку багатьох оглядачів, приводом для чергових панічних настроїв на валютному ринку, що розвивалися впродовж усього минулого тижня, є поведінка уряду та Нацбанку.
Особливо, йдеться про два виходи НБУ на валютний ринок із інтервенціями, - у вівторок та п’ятницю минулого тижня, - які були здійснені за курсом, дуже близьким до ринкового. Замість заспокоїти учасників ринку, показали їм, що НБУ не збирається протидіяти спекулянтам.

Мало хто наважується прогнозувати, яким буде курс гривні цієї осені

Ще на початок минулого тижня експерти не виключали, що гривня повернеться до курсу, меншого за 12 грн/дол., особливо, коли стало відомо, що Арсеній Яценюк та його уряд збережуть свої посади. Але на початку цього тижня курс гривні вже перетнув рівень у 13 грн/дол.

У понеділок, 11 серпня торги на міжбанківському ринку відкрилися котуваннями на рівні у 12,6-12,9 грн за американський долар, а після обіду котування перевищили 13 грн/дол. В результаті, офіційний курс Нацбанку на вечір понеділка становив 12,83 грн/дол.

У п’ятницю, 8 серпня, коли торги на міжбанківському валютному ринку закривалися на рівні у 12,5-12,7 грн/дол., голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що Нацбанк не має намірів повертати курс гривні на рівень до 12 грн/дол.

"Ми не збираємося витрачати наші резерви на підтримку курсу, ми ідемо в ринку, і просто намагаємося його стабілізувати", - заявила голова НБУ.

Вона повідомила, що валютні резерви країни скоротилися лише за місяць на понад 1 млрд дол (до 16 млрд дол.), оскільки у липні були здійснені великі боргові виплати, зокрема, і на погашення заборгованості перед МВФ.

Чергову дестабілізацію ринку Валерія Гонтарева пояснила подіями на сході країни, тоді як фундаментальні фактори, що впливають на курс національної валюти, навпаки, мали б сприяти її зміцненню:

"На жаль, ситуація підігрівається неспокійною ситуацією на Сході. Водночас ми бачимо, наскільки покращився поточний рахунок платіжного балансу, і розуміємо, що це не макроекономічні показники, а нервозність ринку, пов’язана із зовнішніми факторами".

"На жаль, ситуація підігрівається неспокійною ситуацією на Сході. Водночас ми бачимо, наскільки покращився поточний рахунок платіжного балансу, і розуміємо, що це не макроекономічні показники, а нервозність ринку, пов’язана із зовнішніми факторами"

Пані Гонтарева також нагадала, що на початку цього року НБУ перейшов до політики гнучкого курсоутворення, а відтак, втручання Нацбанку у події на валютному рикну має бути мінімальним.

"Гнучкість курсу говорить про те, що ми не будемо його підтримувати, ми не будемо давати ніяких орієнтирів та коридорів. Але це не говорить про те, що НБУ не братиме участь у ринку, якщо бачитиме спіраль того, що відбувається", - заявила голова НБУ.

Вона не виключила застосування адміністративних засобів приборкання паніки на ринку, хоч, як каже, і не є прибічницею таких методів.

Курс на поверхні

На думку багатьох оглядачів, приводом для чергових панічних настроїв на валютному ринку, що розвивалися впродовж усього минулого тижня, є поведінка уряду та Нацбанку.

Особливо, йдеться про два виходи НБУ на валютний ринок із інтервенціями, - у вівторок та п’ятницю минулого тижня, - які були здійснені за курсом, дуже близьким до ринкового. Замість заспокоїти учасників ринку, показали їм, що НБУ не збирається протидіяти спекулянтам.

"Впродовж двох останніх тижнів, Нацбанк, який взяв участь у роботі ринку, показав тренд - він показував ринку, що нижче 12 опускатися не можна"

Сергія Яременко, екс-заступник голови НБУ

"Впродовж двох останніх тижнів, Нацбанк, який взяв участь у роботі ринку, показав тренд - він показував ринку, що нижче 12 опускатися не можна. Водночас, наскільки можна піти вгору, і чим це може обернутися, Нацбанк не розповідає. Тому ринок зрозумів, що місця для зміцнення національної валюти немає, і почав шукати верхню планку і дивитися, як на це реагуватиме Нацбанк", - вважає колишній заступник голови НБУ Сергій Яременко.

Ще один колишній заступник голови НБУ, а нині ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко вважає, що "спусковим гачком" для чергової хвилі девальвації стала "неузгоджена із політичними партнерами відставка Яценюка", яка сигналізувала учасникам ринку про черговий етап політичної нестабільності всередині країни.

Але другою причиною експерт називає "відсутність у Нацбанку осмисленої валютно-курсової політики".

"Вона має з’явитися в головах, має бути викладена на папері та донесена до громадськості і бізнесу", - каже Олександр Савченко, додаючи, що далі НБУ ще має довести, що він може втілювати цю політику в життя.

Якби було саме так, то за всієї складності поточних обставин, коливання на валютному ринку "не були б такими драматичними", вважає експерт.

Подивитися глибше

Одним із головних негативних факторів, який роками тисне на гривню, більшість експертів називає викривлений торговельний баланс країни, яка купує набагато більше, ніж продає. При цьому країна так само довгий час штучно стримувала курс національних грошей, а нестачу валюти покривала за рахунок позик.

"Загальновідомо, що родина, яка заробляє 10 тисяч на місяць, а впродовж кількох років витрачає 12 тис. грн на місяць, то у певний момент їй доведеться продавати або машину, або квартиру, якщо вони у неї є, або ще щось вигадувати. А Україна так жила від 2005 року. Думаю, колись знайдеться свій Жванецький, який правильно розповість про цей смішний курс 7,99, який тримався кілька років. Переважно, за рахунок зовнішніх запозичень. Тепер їх доводиться повертати", - каже колишній керівник групи радників голови НБУ Віктор Лисицький.

"Загальновідомо, що родина, яка заробляє 10 тис на місяць, а впродовж кількох років витрачає 12 тис грн на місяць, то у певний момент їй доведеться продавати або машину, або квартиру"

Віктор Лисицький, економічний експерт

Він також додає, що обставини склалися так, що повертати борги Україні доводиться за умов, коли на її території іде війна, економіка перебуває у рецесії, а країна втратила до третини своєї зовнішньої торгівлі на російському напрямку.

Керівник інформаційно-аналітичного центру ForexClub Микола Івченко також каже, що тепер Нацбанку разом із урядом треба активно пояснювати українцям, що "фундаментальні економічні причини інколи "прориває", і паралельно із цим, працювати над усуненням цих фундаментальних вад української економіки.

Зокрема, працювати над заміщенням того імпорту, припинення поставок якого не є критичним, а також шукати нові ринки, і не тільки у європейському напрямку.

МВФ, Донбас та довіра

При цьому оглядачі досить скептично ставляться до здатності чергового траншу від МВФ, рішення щодо якого у НБУ очікують наприкінці серпня, загасити чергову хвилю паніки на валютному ринку і припинити девальвацію гривні.

"Поява грошей від МВФ, звісно, позитивно вплине на ринок. Але ми бачимо, що той перший транш, який надійшов від МВФ, не зробив погоди. Це не ті суми, які можуть переломити тенденцію. Крім того, ми бачимо, що взаємодія з МВФ проходить не так гладко, як хотілося б. І МВФ не може провадити за нас економічні реформи, - каже Микола Івченко.

"Поява грошей від МВФ, звісно, позитивно вплине на ринок. Але ми бачимо, що той перший транш, який надійшов від МВФ, не зробив погоди. Це не ті суми, які можуть переломити тенденцію"

Микола Івченко, ForexClub

Водночас він припускає, що у разі, як геополітична ситуація і відносини між Україною та Росією погіршуватимуться, Києву доведеться просити ще більшої фінансової допомоги від МВФ або ж звертатися до Паризького клубу кредиторів.

"Всі розуміють, що далі ситуація залежатиме від того, як розвиватимуться події на Сході. Якщо до кінця року ситуація стабілізується і військові дії припиняться, є надія, що на кінець року курс буде 13-14 грн/дол. Зрозуміло також, що у разі, як конфлікт триватиме, прогнозувати курс неможливо і немає сенсу", - вважає Микола Івченко.

Сергій Яременко висловлює сумніви у дієвості рецептів МВФ для України за нинішніх обставин. Він вважає, що поради МВФ мають на меті фінансову стабілізацію, а не розвиток української економіки, потрібний для того, аби Україна могла почати віддавати борги попередніх років.

"В уяві МВФ боротьба з інфляцією означає монетарний голод",- каже екс-заступник голови НБУ, і наголошує, що саме через таку політику - штучного скорочення грошової маси, щоб вона не виливалася зайвими потоками на валютний ринок - кредити в Україні є надзвичайно дорогими, і непідйомними ані для підприємств, ані для громадян.

Олександр Савченко вважає, що ще однією причиною дестабілізації на валютному ринку є "сумніви у людей та бізнесу, що економічні реформи відбуватимуться, і приведуть до суттєвого зростання економіки".

Джерело: ВВС

 

Теги статьи: ГонтареваВалерия ГонтареваНацбанк

Дата и время 12 августа 2014 г., 12:29     Просмотры Просмотров: 2306
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте