Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Лукашенко між двох вогнів

Лукашенко між двох вогнів
Лукашенко між двох вогнів

26 серпня в Мінську - перші переговори президентів України і Росії Петра Порошенка та Володимира Путіна. Особливістю цих переговорів стане те, що компанію двом президентом складуть три єврокомісари, а також президенти двох інших країн Митного союзу - Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв.

Але Митний союз не буде виступати єдиним фронтом. Позиція глав Білорусі і Казахстану часто суттєво відрізняється від російської, в тому числі - в українському питанні.

Особливо це стосується Білорусі, яка в російсько-українському конфлікті намагається втримати дистанцію і не втратити свій зиск.

З початком збройного конфлікту між Росією і Україною Лукашенко опинився в складній ситуації. Після захоплення Криму білоруські політологи почали проводити паралель між населенням Криму і білорусами, які живуть на сході країни, поблизу кордону з Росією - в Вітебській, Гомельській і Могильовській областях.

У нинішньому пострадянському просторі немає нічого неможливого. Так що не дивним є питання- чи хочуть в Росію жителі Білорусі? Вітали б вони появу "зелених чоловічків"?

Незалежна соціологія в Білорусі відсутня, але опитування населення на вулицях навіть таких міст, як Київ і Мінськ, засвідчили - не так вже й мало людей, особливо пенсіонерів, хочуть жити в одній державі з Росією. Це, очевидно, стривожило Олександра Лукашенка.

Його двадцятирічна політика на знищення національної ідентичності білорусів цілком може обернутися тим, що люди будуть вітати будь-яке проросійське вторгнення, якщо тільки воно буде супроводжуватися обіцянкою підвищити зарплати і пенсії.

"Якщо на нашу землю ступить кованим чоботом хоч одна нога - ми будемо воювати за кожну п’ядь, хто б сюди не прийшов", - заявив Лукашенко в квітні, виступаючи зі зверненням до парламенту і народу.

Тут же він виступив за відродження білоруської мови, але і висловився, що "не буде відмовлятися від Росії", тому що "Росія - наш єдиний союзник".

Важливо розуміти, що Росія - не тільки єдиний союзник, але і спонсор білоруської економічної моделі.

Ймовірний новий обвал білоруського рубля стримують лише періодичні вливання російських кредитних грошей в золотовалютні резерви країни.

Капітуляція в торговій війні

Союзник не забарився вимагати від Мінська виконання своїх зобов’язань.

Для початку Росія примусила Білорусь припинити імпорт деяких українських товарів. З 1 травня Білорусь ввела ліцензування імпорту пива з країн поза межами Митного союзу, а в червні - обов’язкове разове ліцензування імпорту макаронних і кондитерських виробів, цементу, скла, склотари. Ліцензії видавалися лише у разі погодження граничних відпускних цін з білоруською стороною, що вело до значного підвищення цін на продукцію.

Фактично, ця заборона торкнулася тільки українського імпорту,  оскільки поставки такої продукції з інших країн невеликі. Поставки пива, цукерок, макаронних виробів, карамелі та інших кондитерських виробів з України в Білорусь призупинилися.

Одночасно в Білорусь прилетіло дві ланки російських винищувачів.

Але протримався бойкот недовго.

Україна відповіла на недружній крок білоруської сторони забороною на імпорт білоруських шин, вантажівок, холодильників, мінеральних добрив, молочних продуктів.

В результаті, як визнали білоруські економісти, взаємний бойкот завдав Білорусі більшої шкоди, ніж Україні.

За винятком калійних добрив, білоруські товари, що йдуть на експорт в Україну, більше ніде неможливо продати, крім як в РФ. А Російський ринок постійно звужується.

Незабаром в Мінську прийшло розуміння: білоруси повинні триматися за український ринок і дбати про свою репутацію надійного постачальника.

Як наслідок, 19 серпня всі взаємні обмеження в торгівлі були скасовані.

А після завершення "спільних навчань" Білорусь покинули і російські винищувачі.

Втягнути Мінськ в економічну війну з Україною не вдалося, демонстрація військової загрози з території Білорусі закінчилася запевненнями посла Білорусі в Києві, що з білоруської території нападу на Україну ніколи не станеться.

Український біль Лукашенка

В останні місяці Лукашенко постійно говорить про Україну.

Видно,що йому важко утримуватися в межах союзницьких відносин із Росією і одночасно виражати підтримку українському народу і владі. Довгий час він всіляко викручувався і уникав конкретики, але в підсумку все ж зміг визначити свою позицію.

Олександр Лукашенко виступив за цілісність України, проти федералізації, підтримав спочатку в.о. президента Олександра Турчинова, зустрівшись з ним у Гомельській області, а потім приїхав на інавгурацію Петра Порошенка. На день Незалежності України Лукашенко надіслав Порошенко дуже тепле привітання.

"Зробимо Все, щоб тільки було краще в Україні", - заявив Олександр Лукашенко Леоніду Кучмі, коли той приїхав у Мінськ на засідання тристоронньої контактної групи 31 липня. "Все, що треба, ми зробимо. Ви не читайте і не слухайте, що тут всякі говорять про якийсь піар, імідж. Нам нічого цього не треба. Посередництва я не терплю взагалі. Ми будемо разом з вами робити для нашої України все необхідне, щоб хоч якось знизити загострення протистояння на сході України. Ми в цьому дуже зацікавлені", - уточнював тоді він.

Тим не менше, вибір Мінська як переговорного майданчика не є свідченням якихось заслуг білоруської дипломатії або впливовості білоруського президента в міжнародних справах.

Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний так прокоментував обрання Мінська майданчиком для діалогу: "Заслуга Мінська полягає в тому, що він поруч з Києвом, і президентам є куди їхати. Український президент не поїде в Росію, на територію ворожої держави. А Путін не з’явиться в Києві, так як якщо його тут побачать, то доб’ють разом з помічниками. Ось тому зустріч проходить в Мінську, і роль Лукашенко в цьому процесі роль статиста, який волею випадку захопив владу в Білорусі. Якщо комусь і дякувати, то це Європейському Союзу і США, які роблять все, щоб привести до розуму Путіна і його московську камарилью".

Нові шанси для Мінська

Тим не менш, ситуація в Україні грає на руку Лукашенко.

Порівняно з Володимиром Путіним він вже не виглядає "останнім диктатором Європи", як його називають на Заході. Відносини між Білоруссю і ЄС починають розморожуватися. Представники МЗС Білорусі на рівні заступників міністра і самого міністра почали зустрічатися з послами країн ЄС, поновилися консультації про спрощення візового режиму між Білоруссю і ЄС.

Зрештою, хто б міг уявити ще півроку тому, що в Мінськ прилетять відразу три комісари?

Нещодавно керівники провідних компаній з німецьким капіталом дали оцінку інвестиційної привабливості Білорусі, і вона виявилася вищою, ніж в України і Росії.

Найвищий бал отримав пункт "політична стабільність", хоча раніше німці невисоко оцінювали білоруський режим в контексті інвестиційної привабливості.

Справжнім клондайком стало для Білорусі російське продуктове ембарго.

Білорусь до нього, звичайно, не приєднується. Більше того, член Ради Євразійської економічної комісії від Білорусі Сергій Румас заявив: "Ми взяли зобов’язання перед Росією не допускати реекспорту в Росію товарів, які там заборонені. Але це не поширюється на білоруську продукцію, яка вироблена у нас з використанням імпортної сировини".

До того ж, не виключено, що Білорусь все ж порушить обіцянку Росії та вестиме банальний реекспорт.

До слова, цього року - згідно офіційної статистики - Білорусь експортувала до Росії ананаси, банани, кокосові горіхи, кешью, а також мідії та восьминоги, причому власного виробництва.

 

Олександр Лукашенко запевнив людей, що дефіциту імпортного продовольства в Білорусі не буде: "Потрібні нам польські яблука - ми купуємо, потрібні якісь німецькі делікатеси - також купуємо".

За підрахунками білоруських економістів, експорт білоруської продукції в Росію повинен зрости на 5 мільярдів доларів.

Заступник директора Центру системного аналізу та стратегічних досліджень Георгій Гриць заявив, що якщо минулого року білоруський продовольчий експорт до Росії склав 5,8 млрд. доларів, то цього року - з урахуванням того, що ембарго триватиме лише 5 місяців - він може скласти 7-7,5 млрд.

Також Росія, на його думку, повинна наростити закупівлі білоруської сільгосптехніки, для якої на російському ринку відкрилися "райдужні перспективи", так що загальний приріст лише за 2014 рік складе 5 млрд. доларів.

В цих умовах Білорусь може отримати і західні інвестиції, з чим у країни великі проблеми, і нові технології - принаймні, у харчовій промисловості. В ефірі білоруського телебачення міністр сільського господарства і розвитку сільської місцевості Польщі Марек Савицький заявив, що "ми будемо обговорювати тему створення спільних підприємств на всіх рівнях, відбудуться зустрічі з приводу інвестицій".

Втім, власний аграрний потенціал у Білорусі невеликий.

Створення спільних підприємств із західними компаніями - єдиний шлях для Білорусі зняти великий куш на продуктовому ембарго.

"Абсолютно очевидно, що Путін не допустить голоду в Росії і будуть знайдені можливості для поставок туди продовольства. Білорусь стає таким вузловим пунктом для забезпечення Росії продовольством", - заявляє економіст Леонід Злотніков.

Зберігаючи максимальний нейтралітет у воєнному конфлікті, Білорусь отримує з російсько-української війни чималі політичні дивіденди, приплив інвестицій і можливості з нарощування експорту.

До того ж, цінність Олександра Лукашенка як політичного союзника для Росії незмірно зростає в умовах міжнародного бойкоту російської влади.

"У 2015 році - році виборів - Лукашенко потрібні нові кредити, і він отримає їх за геополітичну вірність", - упевнений політолог Алесь Лагвінець. Тим не менш, якщо в цих умовах Лукашенко раптом почне підтримувати суверенітет Білорусі, то такі його кроки опозиція і громадянське суспільство повинні підтримати. "Так, Лукашенко - це непристойний політик, але він уособлює собою певну частину білорусів", - заявляє Лагвінець.

УП


Теги статьи: БелорусьЛукашенко

Дата и время 26 августа 2014 г., 17:58     Просмотры Просмотров: 2386
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" 05.12.2016
Военная прокуратура Западного региона обвинила полковника Вооруженных сил Украины Григория Демьянчика в том, что он испо… Подробнее
В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль 05.12.2016
В теле убитого в селе Княжичи Киевской области сотрудника Госслужбы охраны обнаружили 38 пулевых ранений. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте