Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

«Регіональна» гра у піжмурки з виборцями: хто не сховався, я не винен

«Регіональна» гра у піжмурки з виборцями: хто не сховався, я не винен
«Регіональна» гра у піжмурки з виборцями: хто не сховався, я не винен

Останніми тижнями кожен охочий може пограти у нову гру: «знайди колишнього «регіонала» у виборчих списках партій чи на мажоритарному окрузі». Дійсно, багато із нинішніх нардепів у буквальному сенсі намагаються «відхреститися» від зв’язку із колись потужною та впливовою Партією регіонів. Більшість із цих народних обранців вийшли із фракції ПР у парламенті (фракція ПР ще рік тому налічувала 187 нардепів, а нині – всього 77, тобто «схудла» майже на 60%), на позачергових парламентських виборах балотуються як самовисуванці, або намагаються знайти прилисток у партійних проектах, що постали на уламках Партії регіонів.

Із найменшими репутаційними втратами вдалося вийти із ситуаціїСергію Тігіпку. Він реанімував колись «злиту» під ПР свою партію «Сильна Україна»і вже встиг набрати трохи «електорального жирку». Нещодавні соціологічні дослідження гарантують партії «Сильна Україна» проходження 5% виборчого бар’єру. Більш того, політична сила Сергія Тігіпко – мабуть, єдина, з уламків колишньої ПР, яка зможе потрапити до ВР.

Найбільшим сюрпризом у виборчому списку партії «Сильна Україна» стала поява не менш одіозного політика, екс-голови Державної митної служби, колишнього голови СБУ та першого віце-прем’єр-міністра (з лютого по грудень 2012 року) в уряді Миколи Азарова – Валерія Хорошковського. Нагадаємо, він з початку 2013 року виїхав з України та проживав за кордоном, попередньо продав свій найвпливовіший акти – телеканал «Інтер» - своєму партнерові бізнесмену Дмитру Фірташу. Причини свого вчинку пан Хорошковський у офіційному коментарі пояснив так: «у обставинах, які склалися, у мене немаєможливості забезпечуватиподальший розвитокгрупи («Інтер» - ред..), і саме ціобставинисталиголовниммотивомдляпродажу». Очевидно, були і ще більш серйозні обставини, які змусили пана Хорошковського швидко покинути межі України.

Втім, зараз тандем Тігіпко-Хорошковський активно займаються взаємним «відбілюванням» іміджу один одного. На офіційнійсторінці партії «Сильна Україна»та у соцмережах пан Тігіпко усіляко вихваляє свого колишнього колегу по уряду: «ми працювали з Валерієм Хорошковським в одному уряді, і можу сказати, що на практиці це була одна з небагатьох осіб, яка жорстко виступала проти корумпованих схем і була чітко орієнтована на реформи. Повірте, таких людей в уряді було дуже мало, і вони знаходились постійно під певним тиском. Може, цей тиск нас зблизив і об’єднав».

В свою чергу, пан Хорошковський заявив, що збирається повернутися в українську політику, аби проводити реформи. «У складний для країни час для мене це особистий виклик. Той досвід та можливості, які дала мені країна, вимагають свого повернення. Якщо народ дозволить нам зайти у владу, ми будемо здатні привнести позитивні зміни і реформи, на які і Сергій Тігіпко, і я весь час були налаштовані. Навіть працюючи в уряді, який не був готовим до цього», – сказав вчора Хорошковський в ефірі телеканалу «Інтер» у ефірі підсумкової програми новин.

Більшість колишніх обіцянок Валерія Хорошковського за минулої влади були виконані. Проте політик завжди був обережний у своїх висловлюваннях і сумів зберегти свій особистий рейтинг від надмірних іміджевих втрат. Крім того, пан Хорошковський вже довгий час живе за кордоном, і не займається публічною політикою. Чого не скажеш про самого пана Тігіпко, ефективність якого у якості урядовця українці могли перевірити протягом 2010-2012 року. Крім того, у ВР 7-го скликання він потрапив за списками Партії регіонів (№3) і був одним із 6 заступників голови фракції у парламенті.

Висуваючи свій список кандидатів у нардепи до Верховної Ради на позачергові вибори, в «Сильній Україні» також вирішили пограти у хованки із виборцем. Окрім самого пана Тігіпка, в парламент 8-го скликання серед перших 30 місць у списку – 9 належить нинішнім нардепам, які входили до фракції Партії регіонів. Серед них:

  • Світлана Фабрикант - №3 в списку «Сильної України». До 8 квітня входила до складу фракції Партії регіонів. Зараз – позафракційна.

  • Лариса Мельничук - №7 в списку «Сильної України». До 22 лютого була в лавах ПР, а вже із 27 лютого – стала членом депутатської групи «Суверенна європейська Україна».

  • Олександр Волков - №9. Перебував у фракції ПР до 17 квітня 2014 року, після чого 24 квітня написав заяву про вступ до депутатської групи «Економічний розвиток».

  • Олег Шаблатович - №10. У фракції ПР – до 8 квітня, нині – позафракційний.

  • Таріел Васадзе - №11. До 21 лютого – був у складі фракції ПР, з 24 лютого – у депутатській групі «Економічний розвиток».

  • Микола Джига - №14. Як і його попередник, до 21 лютого - був у складі фракції ПР, з 24 лютого – у депутатській групі «Суверенна європейська Україна».

  • Василь Поляков - №17. У фракції ПР – до 8 квітня, нині – позафракційний.

  • Геннадій Федоряк - №21. У фракції ПР – до 8 квітня, нині – позафракційний.

  • Юрій Крук - №30. До 22 лютого – у складі фракції ПР, після виходу із якої – з 24 лютого – у депутатській групі «Економічний розвиток».

Чим запам’ятались всі ці народні депутати, окрім того, що добросовісно виконували волю режиму Віктора Януковича? Про це красномовно свідчить діаграма відповідальності, згідно із якою наявні у списку «Сильної України» діючі нардепи можуть похвалитися досить таки скромними здобутками. Виникає цілком логічне запитання – а навіщо таких політиків знову пропонувати своєму виборцю?

Як бонус – 31-м номером у виборчому списку ПР балотується ще один «регіонал» зі стажем – очільник комітету із питань регламенту ВРВолодимир Макеєнко. До речі, саме його назначили головою КМДА на зміну Олександру Попову під час революційних подій в центрі столиці. Цікаво те, що він досі є нардепом, ВР так і не позбавила його мандату під час його короткотривалого походу до КМДА.

Цікавий факт: пан Тігіпко у 2012 році був автором законопроекту про декриміналізацію економічних злочинів, який ВР успішно ухвалила. А вже 16 січня 2014 року, перебуваючи у складі фракції Партії регіонів – усі вищезазначені кандидати із списку «Сильної України» на цих виборах і сам пан Тігіпко - проголосували за так звані «диктаторські закони». Це ще один доказ того, що Тігіпко був у щільній зв’язці із ПР і її керівництвом, і діяв у фарватері наказів тодішнього злочинного режиму Віктора Януковича.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Теги статьи: Партия регионов

Дата и время 30 сентября 2014 г., 15:19     Просмотры Просмотров: 1450
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи:

НАБУ отказано в доступе к счетам Партии Регионов, размещенных в ПУМБ
Партия регионов напугала бывшего главаря «ЛНР»
Суд не допустил НАБУ к счетам "комсомола" Хомутынника

Оригинальность “амбарной книги” Партии регионов подтверждена
Дело Охендовского: в НАБУ сделали громкое заявление (документ)
Оригінальність "амбарної книги" ПР підтверджено доказами – НАБУ

Грязные и безнаказанные: 5 крупнейших политических скандалов 2016 года
Адвокат Охендовского поразил громким заявлением
ГПУ завершила расследование против Ефремова: выводы следователей

Российский ведущий в прямом эфире унизил беглых экс-депутатов “Партии Регионов”
"Доказательств для объявления подозрения достаточно", - Сытник о причастности Охендовского к "черной кассе" ПР
Документы по Манафорту, которые показывал Лещенко, оказались фальшивкой

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто по вашему мнению лучший президент за историю независимой Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте