Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Лутковська: в Росії визнали, що мовної проблеми в Криму не було

Лутковська: в Росії визнали, що мовної проблеми в Криму не було
Лутковська: в Росії визнали, що мовної проблеми в Криму не було

У середу, 5 листопада, дипломати, представники Верховного комісара ООН з прав людини, міжнародні експерти з питань захисту прав людини зібрались у Женеві, аби почути від українських фахівців оцінку ситуації з правами людини в Криму та на Сході України. Серед доповідачів були правозахисники з Харкова й Донецька, а також голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Гостею заходу стала й уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. DW поспілкувалася з нею про ситуацію з правами людини як у кризових регіонах України, так і в державі загалом.

DW: Ви були обрані парламентом ще за колишньої влади, були урядовою уповноваженою у Європейському суді. Отже за посадою мали захищати Україну як порушницю прав людини. Як Ви ставитесь до люстрації?

Валерія Лутковська: Люстрація обов’язково має бути в Україні з метою очищення влади, але не з метою зведення рахунків чи вибіркового правосуддя. Люстрація не має призводити до колективної відповідальності просто за перебування на посаді у певний час. Люструвати можна за вчинки.

У Женеві Ви говорите про ситуацію зі станом прав людини в країні. Які теми вважаєте за потрібне порушити для іноземних дипломатів?

Необхідно інформувати представників посольств про те, що відбувається зараз на Сході України та в окупованому Криму. Говорю про те, як без жодних документів та супроводу й за згоди російських прикордонників (до Росії - Ред.) вивозили українських дітей, які перебували в інтернатах Луганська і Донецька.

Кажу про те, як порушуються права кримських татар, як російська окупаційна влада не докладає жодних зусиль, щоб розслідувати ці злочини. Коли люди пропадали безвісти, коли їх убивали, чинили над ними тортури. Водночас окупаційна влада досить ефективна, коли необхідно закрити роботу Меджлісу чи, скажімо, прибрати книжки кримськотатарською мовою з усіх бібліотек Криму. Про те, як людину можуть піддати тортурам виключно на підставі того, що на руці татуювання - герб України. Зрозуміло, такі злочини мають стати відомими, щоб в інших державах розуміли події в Україні. Це важливо. Мета - не облити брудом когось, а надати об’єктивну інформацію, щоб протидіяти пропаганді, яка поширюється.

Які закиди на бік України Ви чуєте на міжнародних зустрічах?

Перший закид, який доводиться розвінчувати щоразу, незадовільна ситуація з дотриманням мовних прав в Україні. Хоч насправді, наприклад, моя сім’я є двомовною, що не заважає нам почуватись комфортно в нашій державі. Тому ніколи не могла цього зрозуміти, а зараз це якраз один із принципів російської пропаганди, яка розповідає про те, що російськомовні якимось чином почувають себе незахищеними на території України, що є абсолютною неправдою.

Чи отримували Ви як омбудсменка звернення від громадян щодо утисків права громадян на використання якоїсь мови?

Ні, це найцікавіше. Це було підставою для окупації Криму, але жодного звернення з території Криму про порушення саме мовних прав чи порушення прав російськомовного населення не було. Це підтвердив, зокрема, й нинішній керівник Кримської польової місії й член ради з прав людини при президенті Росії Андрій Юров, який тоді був в Криму. Саме на підставі його інформації рада з прав людини при президенті РФ оголосила дії Росії щодо Криму необґрунтованими. Саме тому, що порушень прав російськомовних не було.


Найбільш незахищеними є дві-три категорії нацменшин. Загальноєвропейська проблема - це проблема ромської меншини. Тут ідеться про питання паспортизації, реєстрації дітей, направлення до школи. Ще є дві меншини – це кримськотатарська в Криму, яка потерпає від порушення їхніх прав на території окупованого Криму. З’явилась ще одна нацменшина, як не дивно, теж на території Криму - це українська меншина, яка так само потерпає. Але, на жаль, можемо лиш констатувати порушення прав. І я часто звертаюсь з цього приводу до (уповноваженої з прав людини в РФ - Ред.) Ели Панфілової з проханням брати під свій особистий контроль питання і розслідування деяких кримінальних справ, оскільки Україна на сьогодні не може ефективно здійснювати контроль за дотриманням прав людини в Криму.Як Ви оцінюєте ситуацію з дотриманням прав інших національних меншин в Україні?

Наскільки результативною є така співпраця?

Це залежить від питання. Наприклад, завдяки співпраці з російською омбудсменкою вдалося всіх дітей, яких намагались вивезти насильно з території України на територію Росії з Донецька, повернути на територію України. І тепер усі вони на безпечних територіях України в дитбудинках, в інтернатах. Що стосується кримських татар, то є труднощі. Є декілька смертей, які не розслідуються російською окупаційною владою. Омбудсмен може бути рушійною силою, але розслідування не проведе.

Які саме порушення, які саме теми в сфері прав людини вважаєте найбільш гострими зараз в Україні?

Перш за все, право на життя. Одне з фундаментальних прав, без дотримання якого говорити про все інше нема сенсу. А сьогодні людей просто знищують. Іще - право на те, аби щодо людини не чинилися тортури. Європейська конвенція з прав людини відносить це право до тих, від яких не можна відходити навіть за умов військових дій. Та, на жаль, є багато інформації про катування, яких зазнають і військові, які потрапили до полону, так і цивільні від сепаратистів. Є й інформація про прикрі випадки катування з боку українських військових, але тут ми можемо провести розслідування і притягнути винних до відповідальності. Адже на них розповсюджується компетенція української військової прокуратури, і певні процеси вже почалися. Та що стосується порушень, які чинять представники так званих "ДНР" і "ЛНР", то поки не має компетенції українських держорганів, їх неможливо притягнути до відповідальності.

Зруйнований внаслідок бойових дій приватний будинок у Донецьку (фото з архіву)

Зруйнований внаслідок бойових дій приватний будинок у Донецьку (фото з архіву)

Чи можна говорити про гуманітарну кризу на тих територіях Луганської та Донецької областей, які контролюють "ДНР" та "ЛНР"? Як Ваш офіс може реагувати на неї?

Гуманітарна криза там є, без сумніву. Як реагувати - питання важке. Якщо йдеться про тих, хто перебуває у державних місцях позбавлення волі - в слідчих ізоляторах, колоніях, то ми намагаємось допомагати їм завдяки співпраці з волонтерами, правозахисниками. Адже там є люди, які страждають на певні захворювання, там є люди, які страждають на СНІД, потрібні досить специфічні ліки, без антиретровірусної терапії вони помруть. Зрозуміло, що представники так званих "ДНР" або "ЛНР" цим не переймаються.

Чи бачите Ви проблеми з дотриманням прав людини щодо вимушених переселенців?

Вітаю те, що в Україні нарешті є закон про внутрішньо переміщених осіб. Це дає певний стандарт ставлення до цих людей тому, що поки вони були під контролем кожної окремої держадміністрації (у місцях тимчасового перебування - Ред.) - ставлення було різне. Сподіваюсь, що тепер будуть передбачені певні кошти в держбюджеті, адже раніше неможливо було порахувати кількість конкретних людей у регіонах і передбачити кошти в державному і місцевому бюджетах.

Чи сприяють подібні заходи, як ця зустріч у Женеві, збільшенню кількості гуманітарної допомоги із закордону тим групам в Україні, які її потребують?

Схожі заходи вже були, й після з’являлись ідеї - як допомогти. Коли одна місія каже, що готова допомогти, наприклад, дитбудинкам, де діти, яких вивозили. Інша місія каже, що готові провести ярмарок, щоб зібрати гроші для переселенців. Це працює на рівні конкретних дипломатів, які переймаються певними питаннями.

До теми тортур. Як Ви розцінюєте нинішню ситуацію з розслідуваннями випадків тортур активістів Євромайдану?

Тримаємо руку на пульсі. На жаль, поки нема такої інформації, що дозволила б сказати, що всі злочини, які відбулись під час Майдану, розслідувані. Ми надіслали запити до органів внутрішніх справ і в Генпрокуратуру України. Надіслали спецдоповідь уповноваженої з прав людини щодо подій Майдану й провели спеціальне провадження щодо ситуації в Черкасах, де 25 січня цього року побили учасників Автомайдану. Ми провели своє таке міні-розслідування разом з громадськістю. Усі матеріали передали в Генпрокуратуру. Поки сказати, що є ефективне розслідування, не можу.

DW


Теги статьи: Крым

Дата и время 07 ноября 2014 г., 11:01     Просмотры Просмотров: 1922
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте