Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Протести в Угорщині. Пришвидшена версія Майдану?

Протести в Угорщині. Пришвидшена версія Майдану?
Протести в Угорщині. Пришвидшена версія Майдану?

Останніми тижнями в Україні з цікавістю спостерігають за подіями, які відбуваються в сусідній Угорщині. Довгий час ця сусідка в нашій країні згадувалась, в основному, лише в контексті Закарпаття. Аж раптом, картинки масових протестів у Будапешті викликали в багатьох українців відчуття дежавю. В Україні одразу ж почали проводити паралелі з Майданом.

Чи є для цього підстави? В самій Угорщині вважають, що до подібного з Україною сценарію не дійде. Один знайомий угорець словацького походження Ласло Міхел, який в даний час навчається в одному престижному університеті Лондона, на прохання прояснити характер угорських протестів, впевнено заявив, що в Україні занадто активно все приміряють на себе, не беручи до уваги ментальність сусіднього народу.

В Україні дещо перебільшують масштаби угорських проблем, не розуміючи їх природу. Думаю, що до того, що було в Києві, у Будапешті не дійде”, - вважає Міхел. Його точку зору поділяють багато місцевих експертів, які також стверджують, що порівняння з Україною є некоректним.

Орбан. Наслідувач Путіна

Для того, щоб зрозуміти події, які відбуваються в Угорщині, потрібно зрозуміти, яка саме політична розстановка сил на даний момент склалась в цій країні. В Угорщині, яка є парламентською республікою, з 2010 року при владі знаходиться консервативна партія "Фідес" (“Fidesz”), лідером якої є прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Орбан вперше прийшов до влади 1998 року, але 2002 року "Фідес" програла парламентські вибори і Орбан пішов у відставку з поста прем’єра. Однак фінансово-економічна криза 2008 року дала "Фідесу" другий шанс. Соціалісти, які на той момент перебували при владі, ледь не довели країну до банкрутства, чим вдало скористались послідовники Орбана, який в 2010 році знову сів у крісло голови уряду.

Новий-старий прем’єр одразу взявся до справи, проте на відміну від свого попереднього перебування при владі, на цей раз вирішив діяти більш жорстко. Отримавши значну підтримку населення, Орбан почав вибудовувати систему, яка в сучасній Європі межує із "грою на межі фолу", і має більш відчутний перекіс в бік консервативної політики, ніж це прийнято для європейських країн.

У країні все частіше стали лунати націоналістичні заклики, які часто переходили у відверто ксенофобські. Раз по раз місцеві урядовці дозволяли собі некоректні висловлювання щодо місцевих циган, і навіть дійшло до розмов про вияснення кількості євреїв в Угорщині. Уряд на такі заяви практично не реагував, а місцями й негласно підтримував.

В економіці теж не обійшлось без перекосів. Податки для малого підприємництва і громадян стали значно відчутнішими, а надмірна регуляція бізнесу в цілому почала входити для уряду в норму.

В свою чергу, Орбан активно взявся за контроль над ЗМІ, і в країні почали говорити про утиски свободи слова. Приблизно така сама ситуація спостерігається і в судовій системі. Не обійшлось і без зміни Конституції, яка стала значно привабливішою для правлячих консерваторів. В результаті, зміни у виборчому законодавстві призвели до того, що "Фідес" отримав майже дві третини голосів на виборах 2014 року, реально отримавши близько чверті голосів угорців. Про опозицію в країні почали забувати, та й вона сама ніяк не може подолати наслідки провалу свого перебування при владі.

Цікаво, що "Фідес" і Орбан зокрема, починали свою політичну діяльність як ліберали, але з часом внаслідок трансформації поглядів вдарились в консервативну крайність. Не останню роль в метаморфозах, які відбулись з Орбаном зіграв Президент Росії Володимир Путін. Прямо це сталось чи опосередковано, достеменно невідомо. Відомо лише те, що Орбан неодноразово виказував свою прихильність політиці Путніа, а не так давно взагалі заявив, що хотів би, щоб Угорщина поміняла модель державного устрою на щось подібне до Росії, Турції чи Китаю.

Багато що пов’язує Угорщину з Росією і в економічному плані. Тотальна енергетична залежність Будапешта від Москви не є секретом. До того ж, Росія пообіцяла Угорщині про кредитувати на 10 млрд. доларів на пільгових умовах будівництво двох нових енергоблоків на угорській АЕС "Пакш".

Весь набір цих факторів достатньо чітко пояснює те, що Угорщина постійно виступає однією з тих, хто критикує Європейський Союз за санкції до Кремля.

Пік конфронтації Будапешта з Брюсселем припав на початок листопада, коли парламент Угорщини прийняв законопроект, яким дозволив будівництво трубопроводу "Південний потік", фактично в обхід енергетичних правил ЄС. В Брюсселі різко відреагували на демарш Будапешта, а у відповідь отримали від спікера угорського парламенту погрозу вийти з ЄС.

Разом з тим, російське питання навряд чи стало відправною точкою у пожвавленні ситуації в середині Угорщині.

Протести

Схильність до "путінської автократії" можна назвати однією з причин, які підштовхнули угорців вийти на вулицю, У певний момент Орбан настільки загрався в "закручування гайок", що не помітив як перейшов межу, яка розділяла його із суспільним терпінням.

Активна фаза протестів в Угорщині почалась наприкінці жовтня. Її причиною стала ініціатива уряду щодо впровадження податку на Інтернет. Питання Інтернету мобілізувало перш за все молодь, яка через соціальні мережі вивела на вулиці угорських міст тисячі співвітчизників.

Орбан, який відомий тим, що не змінює своїх рішень, на цей раз вдарив по гальмах, призупинив проштовхування законопроекту, назвавши протести громадян обґрунтованими. "У цих умовах ми не можемо ввести його (закон)…Ми не комуністи, ми правимо разом з народом", - заявив Орбан, перенісши обговорення законопроекту на початок 2015 року.

Друга хвиля протестів накрила Угорщину 10 листопада, коли люди вийшли на вулиці вже через іншу причину – корупцію, яка, на думку багатьох угорців, захлинула систему влади. Формальною причиною для протесту стала вимога відправити увіставку голову податкової інспекції Ілдіко Віди, але фактично протестуючі вже частіше й частіше "просять на вихід" й самого Орбана. Плакати з надписами "Орбан щезни!" та "Мафіозний уряд" свідчать самі за себе. Так само як і прапори протестуальників, на яких Орбан зображений разом з Путіним. Цікава деталь, що саме через корупцію США заборонила вїзд в країну шести угорським чиновникам, серед яких, за інформацією місцевої преси, є й голова податкової інспекції.

Протестувальники пішли до будівлі угорського парламенту і саме там відбулись сутички з поліцією. Разом з тим, очевидці повідомляють, що протест носив досить мирний характер, а до радикальних дій вдавалась лише незначна кількість громадян, яка не була підтримана більшістю присутніх. При цьому лідерів опозиції просили утриматись від участі у протестах, проголосивши "протест без політичних прапорів".

Українське питання

Напряму ситуація в Україні навряд чи може бути причиною для зміни європейського ставлення до Угорщини, але саме ставлення до "українського питання" може стати каталізатором для перевірки прихильності Орбана до спільної політики ЄС. А оскільки Угорщина позиціонує себе як "друга Кремля", який фактично воює з Україною, то в цьому аспекті Орбану потрібно визначатись більш конкретно.

Вже після сварки щодо "Південного потоку" в уряді Орбана вирішили підкреслити, що Угорщина підтримує ЄС в санкціях проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна буди завжди віддана тим рішенням, які Європа приймає разом. Дипломат додав, що відносини з Кремлем мають бути збалансованими та прагматичними, проте Угорщина буде виступати в захист суверенітету України. При цьому він зазначив, що його уряд підтримає будь-яке рішення ЄС щодо санкцій по відношенню до Росії.

Пізніше Сіярто пішов ще далі. Вже після засідання Ради міністрів закордонних справ-членів ЄС, він повідомив, що Угорщина разом зі Словаччиною поєднають газопроводи і будуть постачати за їх допомогою газ до України.

Приблизно таку ж позицію Угорщина висловила на зустрічі "Вишеградської четвірки" (Польща, Словаччина, Угорщина та Чехія), яка відбулась за участю Президента Петра Порошенка нещодавно у Братиславі. Пізніше Порошенко навіть провів телефонні перемовини з Орбаном по телефону щодо поставок газу в Україну. Цікаво, що інформація про цю розмову зявилась на сайті Президента України саме в той момент, коли протестувальники в Будапешті оточили будівлю парламенту.

Зрозуміло, що такі зміни в поведінці Угорщини пояснюються тиском на Будапешт з боку Брюсселя, але вже сам факт зниження войовничості у риториці Орбана є позитивним для України. З іншого боку, дружбу з Кремлем Орбан все ще тримає в пріоритеті, про що свідчать заяви Сіярто, який 19 листопада відвідав з візитом Москву. Чи виправдовувався перед своїм російським колегою міністр закордонних справ Угорщини, чи просто "звіряв годинники" не зрозуміло, але на спільній прес-конференції у Москві угорський дипломат знову вдався до риторики "дружити всім подвірям".

Майданівський сценарій

Повертаючись до питання, яке було задано на початку, можна сказати, що насправді в нинішніх подіях в Угорщині досить багато спільного з тим, що відбувалось в Україні рік тому. Перш за все, політика багатовекторності, до якої вдається Орбан, дуже нагадує політику Віктора Януковича, і можливо зовсім недаремно угорські протестувальники вже встигли назвати свого прем’єра "Віктором Януковичем Орбаном".

Угорський прем’єр намагається всидіти на двох стільцях, але всеодно рано чи пізно така політика веде в нікуди, що й показала минула влада в Україні.

Якщо й далі проводити паралелі з Україною, то протести проти податку на Інтернет дуже нагадують Податковий Майдан, який закінчився добре для Януковича саме тому, що тоді йому вистачило розуму не йти на пряму конфронтацію з протестуючими. Орбан теж зробив крок назад. В Україні були слабкими позиції опозиції, в Угорщині вони виглядають ще слабшими.

Після Податкового в Україні відбувся протест проти "мовного закону", а потім вже корупційне свавілля і відмова від Асоціації з ЄС призвели до Євромайдану. Проте в Україні між цими подіями пройшов досить значний термін, в той час, як в Угорщині події розвиваються досить швидко.

Орбан все ще має високу підтримку в суспільстві, про що засвідчили результати місцевих виборів в Угорщині, які відбулись у жовтні. Крім того, угорці й справді не такі як українці, але в Києві ще рік тому теж майже ніхто не вірив в можливість революції.

В Україні останньою краплею стало побиття студентів, і Орбану потрібно досить зважено підходити до своєї реакції на протести (які ще обов’язково будуть), для того, щоб не припуститись тієї самої помилки як його український тезка. Бо народний гнів має непередбачувані наслідки, і якби одного ранку не довелось прокинутись не в своєму теплому ліжку, а наприклад трохи східніше, десь поблизу Ростова.

Инсайдер


Теги статьи: Орбан ВикторМайданВенгрия

Дата и время 20 ноября 2014 г., 12:03     Просмотры Просмотров: 2238
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
Нацполіція опублікувала дані щодо кількості пограбувань і розбоїв у Києві Нацполіція опублікувала дані щодо кількості пограбувань і розбоїв у Києві 07.12.2016
У Києві порівняно з минулим роком кількість розбійних нападів зросла на 54%, а грабежів – на 61%. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте