Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Винницкий хамелеон Сергей Татусяк, кто он?

Винницкий хамелеон Сергей Татусяк, кто он?
Винницкий хамелеон Сергей Татусяк, кто он?

Побывавший во всех провластных партиях Сергей Татусяк, сегодня в оппозиции. Но кто он на самом деле, этот хитрый перебежчик?

Про его аферы с бизнесом смогут рассказать только годы спустя, когда Татусяк отойдет от дел. А пока налицо его политические аферы. Причастен ли Татусяк к стомиллионным потерям бюджета Виннитчины? Председатель Винницкого облсовета открыто поддержал совладельцев Nemiroff, которые в месяц остановили завод и нанесли бюджету ущерб на сумму свыше 100 миллионов гривен. В історії, яка розгорнулась над виробником горілчаної продукції, компанією Nemiroff, з’являються нові деталі. Один із вінницьких ресурсів опублікував подробиці щодо причетності чільних осіб області до того, що відбувається в компанії.

Кілька подій, які сталися останнім часом навколо корпоративного конфлікту в Українській горілчаній компанії Nemiroff, опосередковано свідчать, що у відкритому протистоянні приймає участь голова Вінницької обласної ради Сергій Татусяк.
Перший дзвіночок, щодо цього був ще на початку відкритого силового протистояння, коли 15 травня за допомогою застосування сили «кремезних хлопців у спортивних костюмах» частина співвласників компанії Nemiroff — Яків Грибов, Анатолій і Віктор Кіпіші та призначений ними Юрій Сорочинський захопили завод у Немирові. Тоді це захоплення супроводжувалось дивною поведінкою Державної служби охорони, що опівдні недільного дня пішли з підприємства, а потім, коли захоплення відбулося, повернулися на місце продовжувати охороняти виробничі потужності Nemiroff. За наслідками тих подій, можна зробити цілком логічний висновок, що «хтось зверху» дав добро на таке захоплення й «пообіцяв прикрити». А підозра на Сергія Татусяка у причетності до цього почала падати, коли з’ясувалось, що охоронятимуть захоплений завод найнята Юрієм Сорочинским вінницька охоронна фірма «Глад». Вивчаючи інформацію про цю структуру ми з’ясували, що її пов’язують із відомим вінницьким бізнесменом Володимиром Продивусом, а головний офіс «Гладу» знаходиться у Вінниці в приміщенні готелю «Південний Буг», яку орендує одна із структур Продивуса. Як відомо, Сергій Татусяк та Володимир Продивус мають давні тісні стосунки, й свого часу нинішній голова Вінницької облради очолював одну із структур Продивуса – корпорацію «Укрмостобуд».
Другим фактом, що також свідчив про причетність Сергія Татусяка до подій у Немирові стало засідання Громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації, яка 7 липня обговорювала конфлікту ситуацію у компанії Nemiroff. У засіданні громадської ради «чомусь» взяли участь декілька депутатів обласної ради, що безпосередньо підпорядковані Сергію Татусяку через товариство «Україна – Польща – Німеччина» та партійну організацію Партії регіонів на Вінниччині, а також Яків Грибов, Віктор Кіпіш та Юрій Сорочинский. Тобто була представлена лише одна сторона конфлікту, яка й озвучувала свою точку зору за допомогою найнятої київської комунікаційної компанії «ESG Group». Це зібрання фактично було перетворене у прес-конференцію Яківа Грибова та Юрія Сорочинського, які жалілися на те, що «міліція нібито допомогла Аллі Глусь повернутися на підприємство у якості керівника», що явно не збігалося з їх планами. Хоча багатьох це мало здивувати, адже на той час завод компанії вже відновив виробництво, а державний реєстратор Немирівської райдержадміністрації виконав рішення суду й відновив Аллу Глусь у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як легітимного керівника УВК Nemiroff. І це при тому, що коли Яків Грибов та Юрій Сорочинский, понад місяць «хазяйнували» на заводі у Немирові, тільки втрати бюджету від зупинки ними виробництва склали понад 100 мільйонів гривень.
Ну а третім фактом, що красномовно свідчить про «небайдужість» Сергія Татусяка до долі компанії Nemiroff стане круглий стіл на тему: «Корпоративне право в Україні: проблеми та шляхи вирішення», який пройде 13 липня у Києві у приміщенні Українського союзу промисловців і підприємців. Там, серед запрошених експертів, окрім перерахованих вище Яківа Грибова та Юрія Сорочинського фігурує ім’я і Сергія Татусяка. А організовує цей круглий стіл знову ж таки комунікаційна група ESG.
Отже тепер стає зрозумілим, чому голові Вінницької обласної державної адміністрації Миколі Джизі ще на початку конфлікту не вдалося домовитися із конфліктуючими сторонами про відновлення виробництва на заводах Nemiroff у Вінницькій області. Адже, скоріше за все, одна із сторін залучившись підтримкою з боку Сергія Татусяка не бажала цього, намагаючись просто силовими методами та закулісними домовленостями витіснити іншу сторону конфлікту з бізнесу. А до голови Вінницької облради постає цілком логічне питання, чи усвідомлює він, яку ціну заплатить імідж Вінниччину за його участь у цій історії із всесвітньовідомим брендом?

Татусяк и сепаратизм

Так сложилось, что ПР (Партия Регионов) в Винницкой области не была монолитной и целостной. Был класс "закостенелых" соратников бывшего Президента Виктора Януковича и бывшего премьер-министра Николая Азарова.
И была группа Сергея Татусяка, которая не без скандалов влилась в уже существующий костяк партии. События декабря-февраля никак не влияли на решения "группы Татусяка" о выходе из партии. Ни избиение людей 30 ноября, ни расстрелы протестующих в январе - ничто не могло принудить "евроинтеграторов" от тогдашней партии власти покинуть ряды. Даже вопреки тому, что люди Сергея Татусяка причисляли себя к евроинтеграторам. Только трусливое бегство Януковича вынудило "вечномолодую команду винницких регионалов" выйти из партии в конце февраля 2014 года.
Сейчас, конечно, эти люди продолжают говорить о том, что они стоят на позиции государственности, децентрализации, интеграции в европейское сообщество и прочее. Но кто же они, наконец? Часть той силы, что всем желает "добра" и вечно совершает... просчеты?
Будучи во власти (Сергей Татусяк, напомню, был главой областного совета, его соратники - депутаты от ПР и прочие лица из аппарата облсовета), представляя власть, винницкие регионалы сейчас пеняют на прошлую власть. Сами себе мешали?
Для начала - небольшое вступление, дабы действующие лица и их роли были понятны читателям. Сергей Татусяк - первый заместитель главы Винницкой областной организации ПР. Алескей Гаврилов - заместитель главы Винницкой областной организации ПР, депутат облсовета. Андрей Кавунец - член исполнительного комитета Винницкой областной организации ПР, новоиспеченный депутат облсовета (уже далеко после Майдана прошел по спискам в областной совет). Дмитрий Костырко - кандидат в народные депутаты от ПР по 12 округу (по тому округу победил Петр Порошенко).
В общем, если следовать требования Майдана, личности, которые первыми бы попали под люстрацию. Но нет.
Оцените красоту игры. В начале лета, "отдышавшиеся" регионалы создают новую партию - "Партию Развития Украины" (сокращенно - ПРУ). Это по сути, обновленная ПР. Кстати, в начале своих дней "Партия Регионов" так и называлась - "Партия регионального развития Украины". Возглавляет партийное строительство в новой-старой "региональной" партии Сергей Ларин, бывший губернатор Кировоградской области, встретивший Майдан на посту заместителя главы Администрации Президента Сергея Левочкина. К слову, именно "проектом Левочкина" и никак иначе называют "Партию Развития Украины" политологи
Сам Ларин попал в "Партию Регионов" сквозь предыдущие партии власти. Очень похоже и на миграции винничанина Сергея Татусяка. Сначала комсомол, строительство партии, труд на благо коммунистической цели. Затем, с развалом "совка", большая часть партдеятелей и комсомольцев активно переметнулись в НДП (Народно-Демократическая партия). Среди них - и Ларин с Татусяком
В знаменательный день, 8 августа (годовщина вторжения войск России в Грузию), в Николаеве и Виннице были проведены "сборы партийного актива" ПРУ. В Николаев приехал Сергей Ларин. В Виннице, помимо Татусяка, толкал речи Юрий Павленко. До недавнего времени, уполномоченный президента по правам ребенка при Януковиче.
Кум всех и вся Павленко вместе с Сергеем Татусяком в Виннице пели дифирамбы новой партии. Среди слушателей и говорильщиков от имени ПРУ, от партии прогресса и политического устремления к лучшим европейским традициям, были уже упомянутые выше Андрей Кавунец, Алексей Гаврилов, Дмитрий Костырко и другие бывшие "регионалы" и "региональчики". Если верить цифрам одного из про-татусяковских СМИ, зарегистрировалось на съезд 169 делегатов. Кстати, в материале, посвященному съезду винницких партдеятелей, журналисты этого же издания пишут: "Национальный комитет возглавляет Юрий Мирошниченко, бывший представитель Президента Украины в Верховной Раде".
В то время в Николаеве во время пресс-конференции свое лицо показали Сергей Ларин и николаевский экс-депутат облсовета от "регионов" (вышел из фракции, как и винницкие ПРУшники, 26 февраля), а ныне активный сторонник "партии Левочкина" Николай Машкин.
Сергей Ларин сказал: "Мы помогаем детям и семьям погибших, которые пострадали от военных действий. Мы помогаем тем, кто пострадал от армии. Мы выбрали такую миссию для партии". Его слова, было, даже развернули как выказывания против украинской армии, да так, что экс-регионалам пришлось срочно искать оправдания. На известном сайте "Обозреватель" вышла статья под названием"В партии Левочкина решили не помогать армии, считают бойцов АТО и не видели аннексии Крыма". На это Ларин срочно ответил журналистам в довольно разлогом посту в социальной сети, который перепечатал сайт ПРУ. Там, среди прочего, Ларин говорит: "Партия развития и я лично решительно выступаем против войны на Востоке Украины, в результате которой ежедневно гибнут десятки мирных граждан и украинских солдат. Из-за противостояния многие семьи потеряли близких, остались без жилья и средств к существованию... Мы поддерживаем тех, кто страдает от неспособности власти найти мирное решение проблем Донбасса и отыскать возможности нормализовать отношения с Россией". Что значит "нормализовать отношения с Россией" Ларин не стал уточнять.
Зато николаевский член ПРУ Машкин развил речь лидера партии. Он в который раз подтвердил свое мнение о том, что на Майдане стояли западноукраинские радикалы-националисты, что в Крыму не произошел акт аннексии, а АТО является "карательной операцией".
На том съезде вообще много интересного открылось:
- События конца 2013 года – начала 2014 - это бунт, который произошел из-за скотства, жадности и лицемерие власти, - сказал Вячеслав Рукоманов, бывший заместитель председателя Николаевской ОГА.
А местные "активисты" Николаевщины выдавали просто перлы "ватничества"
- Нынешняя власть нам тоже предоставила кучу проблем. Это яценюки, клички и тягнибоки, которые думали взять власть, чтоб организовать войну, сдать Крым, увеличить все цены на всевозможные вещи в нашей стране. Жить становиться невозможно... У нас после очередной революции мы уже подходим к Гондурасу. Зато мы в мире первое место занимаем по организации революций и майданов, - сказал Александр Бульба, назвав Майдан в столице "гниющим болотом, которое раздражает Россию".
Казалось бы, при чем Николаев к Виннице? Ларин, понятно, он идеолог и строитель партии. А Николаев?
Вместо ответа, напомню одну ситуацию. Винницкие "татусяковцы" сейчас ратуют, что власть плохая, что прошлая - в которой они состояли и которую представляли - была тоже плохой. А они всегда были хорошими. Что все другие, в других городах - это не они. Вместе с тем, заметьте, они покинули ПР в то же время, что и остальные крысы, сбежавшие с лайнера "Регионы". Голосовали, как один, по тем командам, что пришли из Киева и т.д.
Нет, винничане не отвечают за своих коллег из Николаева. Просто, не стоит забывать, что помимо честных европеребежчиков, в этой партии есть и те, кто желает сдать страну дядюшке Пу...

Татусяк - перебежчик

Розповідати вінничанам, хто такий Сергій Пилипович Татусяк – марна справа. Татусяк – це символ вінницької політики, її ідеальне відображення – з вічною готовністю перебігти у стан переможців, зрадити партію, якій ще донедавна клявся у любові і при цьому завжди залишатися біля важелів управління та бізнес-потоків.
На початку цього року, коли Татусяк вийшов з Партії регіонів, яка була у його житті... десь 5-6 партією, здавалося, що на політичній кар’єрі голови обласної ради можна остаточно і впевнено ставити жирний хрест, оскільки саме він уособлював ту україножерську політику “регіоналів”, проти якої повстав український народ.
Однак, за іронією долі, сьогодні саме Татусяк може розглядатися на регіональному рівні ледь не як лідер опозиційних рухів, що у будь-який момент готові долучитися до процесу повернення собі влади.
“Батьківщина” після провалу Юлії Тимошенко на президентських виборах та низки чергових скандалів, у які вляпалася (і ще вляпається) Людмила Щербаківська, з політичного процесу вибита надовго.
“Свобода” все, чого бажала, досягла, і на більше не претендує. Особливо, з огляду на доволі хиткі рейтингові позиції, які можуть завадити їй потрапити до нового складу Верховної Ради.
“УДАР” – у команді Петра Порошенка, яка, власне, й формує порядок денний на Вінниччині.
Партія регіонів уже фактично зникла, а КПУ подібна доля чекає уже найближчим часом.
Послаблені й провідні фінансово-промислові групи, які контролювали усі процеси на Вінниччині впродовж останнього десятиліття. Глусі втратили “NEMIROFF”, і невідомо, коли повернуть хоч якийсь вплив у Вінницькій області. Родина Калетників притихла й веде підкилимні війні з тим, щоб зберегти на волі Ігоря Калетника та втримати хоч частину бізнесу. Екс-губернатор Іван Мовчан з політичної арени України випарувався, судячи з усього, назавжди.
Таким чином, Татусяк, як не парадоксально, залишився ледь не єдиною альтернативою чинній владі. На загальноукраїнському рівні він перейшов під доволі солідну “кришу” у вигляді Партії розвитку України, що об’єднала частину колишніх “регіоналів”. На місцевому – ще й досі контролює значну частину депутатського корпусу обласної та районних рад. Додамо до цього “команду” Татусяка, яку він плекав з 1990-х, і яка мігрувала за ним з НДП до “Єдиного Центру”, до Партії регіонів, а сьогодні – до ПРУ. І одержимо альтернативний центр впливу.
Питання в іншому – чи здатний Татусяк у нинішніх умовах перетворити цей потенційний центр противаги діючій владі у центр реальний? Тим більше, що нестабільна соціально-економічна ситуація в країні опозиційній риториці буде лише сприяти.
А це питання доволі дискусійне.
Татусяк, насправді, уже раз перебував в опозиції. Причому – тривалий час. З 2006 до 2010 року.
Нагадаємо, у 2004 році Татусяк був керівником виборчого штабу кандидата у Президенти України В.Ф. Януковича. Однак за місяць до першого туру з виборчого процесу вийшов, “кинувши” власних наймачів у вирішальний момент. Забігаючи наперед, слід сказати, що “регіонали”, завдяки своїй природній дурості, ще раз зробили ставку на Татусяка після перемоги Януковича у 2010 році. І не помилилися – Сергій Пилипович виступив у своїй традиційній манері, знову попрощавшись із “союзниками” у вирішальний момент.
Однак тоді, у 2004 році, для Татусяка все обійшлося напрочуд безболісно. Крісло заступника губернатора він втратив, але доволі швидко, завдяки тому, що зсунувся список одіозного блоку “За Єдину Україну”, став народним депутатом.
І ось тут політичні маневри Татусяка слід згадати більш ретельно. Справа у тому, що ситуація 2006 року дещо нагадувала ситуацію нинішню. Рештки колишньої “кучмівської” влади не знали – до кого приткнутися. Хтось побіг до блоку “Не так!” з Медведчуком і Кравчуком, хтось – до “Народного блоку Литвина”, хтось – до “регіоналів”, а хтось опинився у лавах “Блоку НДП”, за списками якого (№9) й балотувався Сергій Пилипович.
Блок, звісно, зазнав нищівної поразки, здобувши аж 0,49%. Але цікаво й інше – на Вінниччині, яка була оплетена щільним павутинням партійних організацій “народних-демократів” на чолі з С.Татусяком, виборчий список здобув 1,36% (13 097 голосів), тобто менше – ніж рахувалося у складі обласної партійної організації (понад 20 000)!
Уже з цього факту можна зробити дуже неприємний для Татусяка висновок – його удавана політична вага чи навіть кількість виданих партійних квитків жодним чином не капіталізувалася у результати на виборах. Переконувати спонсорів, вмовляти поставити власних людей на посади, надувати “мильні бульбашки” рейтингів, Татусяк та його команда цілком вміли. Проте коли справа дійшла до виборів – з організацією та грошима, але без адміністративного ресурсу, жодних досягнень Сергій Пилипович не продемонстрував.
Випадковість? Але пройшло ще півтора року, і на позачергових виборах 2007-го “Виборчий блок Людмили Супрун – Український регіональний актив”, у якому Татусяк займав № 4, тобто був “обличчям” списку, здобув 0,34%. На Вінниччині цей показник склав 1,31% (11 420 голосів), тобто ще менше, ніж у 2006 році.
Далі були роки перепочинку, коли, формально будучи в опозиції, Татусяк владу претензіями не турбував, натомість потрохи годувався з іноземних грантів по лінії товариства “Україна-Польща-Німеччина”. “Кришу” йому становив “Єдиний Центр” олігарха Віктора Балоги.
“Перемагати” С.П. Татусяк почав лише тоді, коли в його розпорядженні, нарешті, з’явився адміністративний ресурс. Восени 2010 року, посунувши усіх тих “регіоналів”, які роками підтримували Віктора Януковича, на місцеві вибори вишуканими лавами пішла вінницька команда НДП-ЄЦ. А далі все було просто й прогнозовано. Формально “керував” губернатор – Джига, а потім – Мовчан. Фактично – кадрові питання вирішувалися через С.П. Татусяка. І коли вінничани говорили: “Партія регіонів”, вони уявляли собі приємну посмішку Сергія Пилиповича, який не забув жодного зі своїх близьких і підлеглих.
Клерки з офісу “Україна-Польща-Німеччина” раптом опинилися у прохідній частині списку Партії регіонів до обласної ради, а зять Татусяка Олександр Капітан - біля керма обласної організації “Молоді регіони”.
Проте все зламав “Євромайдан”. Татусяк, подавши у відставку з посади голови обласної ради, знову опинився пересічним депутатом без шансів на подальше політичне зростання.
Але доля, як ми продемонстрували вище, змівши усіх потенційних опонентів команди Петра Порошенка на Вінниччині, зненацька поставила Татусяка перед фактом, що він є не єдиною альтернативою. А до опозиції завжди тягнулися незадоволені люди. 
Проте чи станеться повернення? З великою долею вірогідності можемо сказати, що – ні. Без адміністративного ресурсу, як уже було продемонстровано, Татусяк не може нічого.
А до адмінресурсу його вже ніхто і ніколи не допустить, адже всі назавжди переконалися, чого вартує його неодноразова “вірність”.

Татуcсяк и новый Антимайдан

Схоже, колишній голова Вінницької обласної ради та один з головних регіоналів Вінниччини Сергій Татусяк готує влаштувати у Вінниці "Антимайдан".
Саме на такі думки наштовхує новина, яку опублікував сайт "Інформаційна Вінниччина". Схоже, видання дізнавшись у гонитві за сенсацією банально злило шефа, дізнавшись про його плани.
"Як стало відомо, вчора 6 грудня невідомі активісти планували провести Антимайдан. Із невідомих причин антимайданівці перенесли мітинг на 7 грудня".
Тож, схоже, не випадково біля офісу Татусяка вчора невідомі влаштували "невеличкий бадабум", підпаливши автомобільні шини, та закидавши вікна офісу вінницьких регіоналів фарбою та побивши скло.

Винничане и люстрация Татусяка

Регіонали вже не готуються сісти чи дістати по голові від натовпу. Більше того. Відставлений керманич обласної ради Сергій Татусяк, сильно «отруєний» газами при штурмі активістами адмінбудови на Соборній, за прикладом героя з фільму "Весілля в Малинівці" вже розвернув кашкета. Він вже вигукує нові гасла, хоч ще два-три тижні тому, коли у Києві проливалась рікою геройська кров, виступав на харківському з"їзді сепаратистів з осудженням баррикад. Лічені дні тому Татусяк нарахував два мільйони збитків після мирного перебування активістів в облраді й зобов’язав обласну прокуратуру порушити кримінальну справу по факту захоплення приміщення та застосування газу.В результаті чого «особисто я перебуваю на стаціонарному лікуванні».-уточнявС.Татусяк в офіційному листі прокурору області О.Мрихіну.

Вийти з підпілля «отруєного» Татусяка змусила тривога за своє насиджене місце. Флюгер шалено крутиться, намагаючись розпізнати напрям вітру. Багаторічний служака Януковича шукає нову точку опори. Ні слова вибачень, ні слова про вбитих, корупцію і ляльководство у ПР. Спекався членства у фракції і все. І де ж люстрація?

Ми вимагаємо: Татусяк, вийдина Майдан,подивись в очі народу і побратимам загинувших!
Кров Небесної Сотні закипіла на його руках! Адже це Татусяк багато років співав дифірамби кривавому диктатору:
«Янукович – благородна людина».
«Для мене Янукович завжди був професіоналом своєї справи, господарником і ефективним державним менеджером».
«Він - не диктатор. Я працював за прем’єрства Януковича і працюю зараз при Тимошенко. Можу оцінити їхнє відношення.Янукович – професіонал».
Ми категорично переконані, що Сергій Татусяк підлягає негайній люстрації, як посібник злочинного режиму і масових порушень демократичних свобод у Вінницькій області.
Це Татусяк, будучи заступником голови Вінницької облради, сприяв купівлі голосів виборців для кучмівської "ЗаєдУ".
Це Татусяк, будучи заступником губернатора Калетніка, головою Вінницької обласної організації НДП та виборчої коаліції на підтримку кандидата Януковича, керував тіньовим виборчим штабом Януковича на Вінниччині у 2004 році, коли медиків з вчителями і держслужбовцями насильно заганяли до лав провладних партій.
Це Татусяк в 2010 році очолював обласний штаб Януковича на місцевих виборах, за що йому дали змогу стати головою Вінницької обласної ради.
Про вміння Татусяка «домовлятись» свідчить те, що за нього несподівано віддала голоси майже половина фракції "Батьківщини", хоча Юлія Тимошенко наказала тоді вінницьким партійцям взагалі не брати участь у голосуванні за обласного голову від регіоналів. Після такого конфузу нардеп від БЮТ Костянтин Бондарев, коментуючи ситуацію у Вінницькій облраді, назвав своїх однопартійців „тушканчиками”. Тимошенко вирішила особисто розглянути поведінку своєї фракції і для цього запросила до себе у Київ 32 депутатів, котрі пройшли від Вінниччини.Але приїхало лише 19. Схоже, іншим «бютівська криша» була вже не потрібна.
Ці депутати посьогодні засідають в обласній раді й знову можуть виписати Татусяку індульгенцію.
Це Татусяк за чотири роки керування Вінниччиною прославився передачею під вибори всієї влади в області губернатору, спробою «кришування» рейдерського захоплення Nemiroff, що призвело до 100 мільйонних втрат бюджету Вінниччини, відправленням десятків автобусів з "тітушками" на київський антимайдан та безкінечними так званими європоїздками за кордон зі свитою своїх депутатів, чиновників та журналістів придворних видань.
Лише в одному з таких вояжів за гроші платників податків, розповідала депутат-журналіст Тетяна Редько, вона побачила доньку Татусяка, його зятя, синів Джиги та Мовчана, людей із Києва й Одеси, які називали себе друзями організаторів.
В одній з таких мандрівок  неабияк «прославив» Вінниччину  генеральський приятель Татусяка, який у Страсбурзі напився до такого стану, що в трусах бігав готелем, чіпляючись до людей. Зять Татусяка відзначився вечіркою в літаку на висоті 10 тисяч метрів, так що  спрацювала аварійна сигналізація і пілоти хотіли робити аварійну посадку.
Саме таке життяТатусякав "шоколаді" захищав його покровитель Продивус, коли приїздив розбиратись з нашими активістами й погрожував привести за півгодини 500 братків для зачистки захопленої обласної ради.
Сергій Татусяк відміряв собі довгий вік у владному кріслі. І все у нього як би складалось добре.Партійні інтриги за спиною Джиги та Мовчана, агітація політичної реформи, за якої голова облради ставав реальним керівником області. От тільки простий народ на Майдані завадив здійсненню цих планів, позбавивши «пана Туриста» майже феодальних повноважень.
Татусяк впевнений, що такі кадри як він не тонуть. Він не дозволяє собі змиритися з думкою, що "цей дощ надовго".
Ми запевняємо – надовго. Ваш «янучарський» час вийшов!
Народ і Майдан чекають, що в новій ситуації кожен з депутатів, розуміючи значення своїх повноважень, негайно почне працювати на людей і робитиме цю роботу максимально ефективно. Але присутність серед депутатського корпусу таких яскравих представників поваленого режиму, як Татусяк, не залишає підстав для подібного конструктивізму.
Ми бачимо, що в обласній раді стосунки між новим керівництвом, лідерами нової більшості та нової опозиції продовжують залишатись непрозорими, ситуативними, непередбачуваними і позбавленими головного – думки про народ.Ми пам’ятаємо, за яких обставин Татусяк став головою, тож не виключено, що дехто ще не раз кине один одного, а дехто усіх - оптом. Швидше за все, Сергій Татусяк допрацює в обласній раді до кінця строку, а може й другий потягне, якщо тільки ми не скажемо – Геть «янучарів» з влади! Ваша облудлива «чесність» пахне паленою гумою та пролитою кров"ю!
Ми ВИМАГАЄМО негайної люстрації Сергія Татусяка, як одного з провідних діячів злочинного режиму у Вінницькій області!

Чтобы помнили!

Обласний штаб регіоналів очолив Сергій Татусяк
Вибори до місцевих рад партії Регіонів на Вінниччині будуть робити люди Балоги та Тігіпка
У лавах вінницьких регіоналів – дежа вю. На горизонті замаячили вибори (до місцевих рад), а керувати виборчою кампанією на Вінниччині призначають „новеньких”. Цього разу обласний штаб Партії Регіонів очолить Сергій Татусяк, а виборчою кампанією у Вінниці керуватиме Микола Форманюк (свого часу він балотувався на міського голову). Ще один сюрприз: вінницьким міським штабом партії Регіонів буде керувати Сергій Тилигузов, котрий на президентських виборах-2010 очолював штаб Сергія Тигіпка у Вінниці. Про це було сказано на конференції вінницької міської організації ПР. 
- Є офіційний документ, - пояснив делегатам конференції Олександр Кравець, голова міської організації ПР. – Єдиний центр прийняв рішення, що вступає у партію Регіонів. Процес вже розпочався, вже 5 чоловік прийнято. Зокрема Микола Вікторович (Форманюк – ред.) вже є членом партії Регіонів.
І хоча про вливання Єдиного центру (а Сергій Татусяк і Микола Форманюк – стали єдиноцентристами після членства у НДП) у лави партії Регіонів говорилось давно і на найвищому рівні, „низові” партійці таку розстановку головних гравців вочевидь сприйняти без особливого ентузіазму.
- Де влада – там і НДП. Ну звісно, це з партія влади! - обурювався у своєму виступі Олекандр Гаврилюк, член міської ради ПР. – Хай побуде Татусяк першим заступником. Покаже свою роботу. Казали ж про випробувальний термін!
Виявилось, що він не один такий невдоволений. Ігор Кревський, заступник голови обласної організації ПР, наче намагався заспокоїти. Але вийшло якось не дуже переконливо.
- Ми як партія Регіонів – не замкнута структура, - почав він. – У п”яти районах це було сприйнято в такі штики, що це треба було втихомирювати не один місяць...
Микола Форманюк був присутнім на конференції і не знітився. Він порадив опоненту почитати закон про вибори і запевнив, що робота штабу вже почалась. Зокрема, за його словами вже почалась робота над формуванням списків депутатів як в міську раду, так і по мажоритарному округу. Ось тут і починається найцікавіше. Бо чільні місця у списках якраз займають керівники штабів і виборчих кампаній. Пам”ятається, Дмитру Дворкісу, якого поставили на чолі виборчої кампанії Януковича у Вінниці, навіть пообіцяли пост губернатора, якщо той дасть потрібний результат на виборах. На виборах до місцевих рад – ставки, звісно, інші. 
Крім того, виявилось, що за новим законом, щоб стати депутатом – потрібно внести заставу. Попередньо, розмір застави для кандидатів у депутати міської ради в багатомандатному виборчому окрузі складе 25 мінімальних заробітних плат, для претендентів на депутатство в облраді – 35, а для кандидатів в депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі – 7. А сім неоподаткованих мінімумів – це близько шести тисяч гривень. І Микола Форманюк на це звернув увагу:
- Дуже жорсткі вимоги до кандидатів у депутати – вони не кожному під силу.
Обнадійливо і демократично. При такому підході у радах зможуть бути тільки ті, хто може за себе заплатити. Про депутатів-пенсіонерів, як-то Лідія Балаканова (ПР) чи генерал Володимир Глазов (КПУ) можна забути. Хіба що партія візьме заставу на себе. Крім прізвищ у списках вінницьких кандидатів від партії влади, інтригою поки залишається і кандидатура, яку регіонали висунуть на міського голову. 
Але конференція міської організації ПР ще закрита, вона проходитиме у два етапи. Тож далі буде.

КОД (материал с почты редакции)


Теги статьи: Татусяк Сергей

Дата и время 19 декабря 2014 г., 16:59     Просмотры Просмотров: 4552
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте