Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Злочинні оборудки Пака или “НЕУТОМИМЫЙ КООПЕРАТОР” ПАК

Злочинні оборудки Пака или “НЕУТОМИМЫЙ КООПЕРАТОР” ПАК
Злочинні оборудки Пака или “НЕУТОМИМЫЙ КООПЕРАТОР” ПАК

Кооперація – це демократична громадська організація, заснована у кінці ХІХ століття для обслуговування сільського населення. Київську облспоживспілку було засновано 25-ти районами Київської області у 1928 році. У 2002 році згідно норм Закону України „Про споживчу кооперацію”, „Про кооперацію” 18 районами – засновниками ОСС було прийняте рішення про вихід з членів Київської ОСС. Однією з основних причин виходу з членів Київської ОСС стала деструктивна позиція правління Київської облспоживспілки (голова Пак Володимир Петрович) по відношенню до кооперативних організацій. Ми не могли отримати чіткої відповіді куди поділись ваучери, що їх було зібрано з десятків тисяч працівників, членів їх сімей, членів споживчої кооперації. Куди зникло близько одного мільйона доларів США з рахунків Коопбанку, адже кошти на розвиток цього банку були зібрані з працівників споживчої кооперації області. Пак В.П. розпочав розпродаж оптових баз, підприємств споживчої кооперації в м. Києві, плодоконсервних заводів, які будувались за рахунок централізованих фондів на капітальне будівництво районних кооперативних організацій. Почали створюватись споживчі товариства на об’єктах кооперації, засновниками яких були близькі та родичі Пака В.П. Потім пішло більшими масштабами. Було створено Київську регіонспоживспілку , а Київська облспоживспілка фактично припинили своє функціонування, але повністю не ліквідувалась та не знялась з державного реєстру.

  

Все майно Київської ОСС, яке на той час ще було не продане, з наявними коштами та власне майно ОСС по залишковій вартості було передане безоплатно у власність фактично сторонній юридичній особі з правом володіння, користування та розпорядження, тобто корпоративні права. Передане майно набувалось на протязі багатьох десятків років працею простих кооператорів та за кошти пайовиків Київщини. Враховуючи ситуацію, що склалась у споживчій кооперації області, виникає ряд запитань: з якої причини, чому, навіщо, на якій підставі та за які „заслуги” багатомільйонне майно кооператорів Київщини на безоплатній основі, без дозволу власників майна, отримала юридична особа, яка до споживчої кооперації не має жодного відношення. Як відомо, у нашій країні шлях від порушення кримінальної справи до передачі її до суду поки що – довгий і звивистий. Усе залежить від того, на кого замахнулася Феміда. А Володимир Петрович для багатьох впливових людей – свій у дошку. Живе він, як стверджують поінформовані люди, на одному поверсі з іще донедавна Генеральним прокурором , і не просто живе, а дружить сім’ями. Його шикарна дача в селі Іванковичи – недалеко від Києва – сусідує з „хижею” одного з керівників Вищого господарського суду. Подбав він і про політичний „дах” – став народним депутатом від „Нашої України”, але побув недовго, і року не пройшло. Але голова ОДА Євгеній Жовтяк видно вчасно зрозумів що це за людина і припинив його підтримку, бо знав про порушення законів В.Паком, тільки деякі приклади: Паком продані готель, магазин і ательє фірмі „Вілома”, юридична адреса якої співпадає з адресою облспоживспілки. Потім точно такий же царський подарунок у вигляді заводу залізобетонних виробів був піднесений фірмі „Прес Брук”. А далі товариство „Халпак-Агро” отримало щасливу можливість придбати кооперативні свиноферми. Володіє всіма комерційними структурами І. Сирота – зять Пака. Таким самим примітивним „лохотроном” виявилось і створення кооперативного банку. В приказному порядку Пак зібрав з районних організацій $1 млн. для його статутного капіталу. Потім банк, як сказано у зверненні кооператорів, віддав гроші в кредит без залогу якомусь загадковому ТОВ, яке невдовзі зникло разом з грошима. Пак створює Регіонспоживспілку: В статутному фонді регіональної спілки все майно Облспоживспілки – 45 об’єктів вартістю 78 млн. 552 тис. 267 грн. в обмін на корпоративні права та надання правлінню права робити з ним все, що завгодно. „Доїння” споживкооперації було організовано так. Кооператорів елементарно „кинули”, так і не надавши їм обіцяних корпоративних прав. Зате у співзасновниках Київської регіональної спілки опиняється „Укоопзовнішторг”, „Лівий берег”, „Держпромторг”, „Ринок”, „Оберіг”, „Каштан”, які не мають ніякого відношення до кооперації, спеціально створені фізичними особами – соратниками Пака по керівництву облспоживспілки і навіть його дочкою Оксаною Пак. Заволодівши чужим майном, ця тепла компанія одразу ж починає його „дерибан”: створювати дочірні підприємства та вносити в їх статутні фонди привласнені кошти. Здобуток виявився вражаючим. В статутний фонд вносяться копійки, зате отримують активи (майно) на мільйони. Маючи намір обманним шляхом заволодіти майновими сертифікатами членів споживчих товариств області, Пак В.П. став ініціатором створення компанії „Коопінвест” без наміру здійснення статутної діяльності вказаної комерційної структури. Намагаючись надати своїм протизаконним діям вигляду цивільно-правових стосунків і в подальшому уникнути кримінальної відповідальності, утворення цієї фіктивної структури було „пропущено” через рішення правління Київської облспоживспілки, зобов’язавши при цьому голів районних споживчих товариств області організувати здачу майнових сертифікатів саме компанії „Коопінвест”. Заволодівши майновими сертифікатами пайовиків і членів їх сімей в кількості більше 40 тисяч одиниць, вона зникла. За ініціативою Пака В.П. правління облспоживспілки прийняло рішення про створення банківської системи споживчої кооперації. Районні кооперативні організації під натиском Пака В.П. внесли кошти (а це понад 1 млн. доларів США) до статутного фонду банку „Київкоопбанк”. Гроші банк віддав у кредит „ООО” без застави. Раптово зникло „ООО”, а разом з ним і гроші – гроші пайовиків, які ніхто не повернув і нікого не притягли за це до кримінальної відповідальності. Правлінням облспоживспілки також було створено товариство „Укркоопзовнішторг”, основними засновниками якого стали дочка та близькі родичі Пака В.П. У 1996 році (червень-липень) бригадою ревізорів багатьох областей України проводилась перевірка Київської облспоживспілки, де було виявлено ряд злочинних фактів, зокрема операції з цукром (96 тон), норковими шкірками, автомобілями, що реалізовувались за мізерними цінами, та ін. Багатьом працівникам споживчої кооперації відомий факт про наміри Пака В.П. вивезти закордон до 30 кг дорогоцінних металів (золото), що відмічалось у пресі. Факти розграбування споживчої кооперації висвітлювалися і в статті „корда выговор кажется мёдом” („Київська правда”, 1989 р.). При неприбутковому статусі Київської Регіонспоживспілки Київська облспоживспілка при передачі майна більш ніж на 78 млн. грн. ухилилась від сплати близько 15 млн. грн. податку на додану вартість. При цьому слід відмітити, що Головою правління в обох організаціях є одночасно Пак Володимир Петрович. І головою Ради (наглядового органу) також в обох організаціях є Пак В.П. Враховуючи наведене, можна стверджувати про те, що Київська облспоживспілка і Київська Регіонспоживспілка є пов’язаними особами, а через це вартість майна, заводів і підприємств, переданих останній, слід було для цілей оподаткування оцінювати по ринковій вартості, через що розміри податків збільшилися б щонайменше удвічі. Це лише деякі приклади, бо став „розумнішим” – все засекретив, але шила в мішку не приховати. Що робили органи, перевіряли, відкривали кримінальні справи: — № 47-591 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за фактом заволодіння майном Київської облспоживспілки та зловживання довірою членів Спілки. - № 47-590 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактами незаконного продажу нерухомого майна Київської облспоживспілки. Слідчим відділенням податкової міліції ДПА в Київській області порушено кримінальну справу № 13-6776 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно службових осіб Київської облспоживспілки. Окрім цього, прокуратурою Рокитнянського району Київської області порушено кримінальну справу № 69-465 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК за фактом ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах. Прокуратурою області було встановлено, що продавалося майно споживчої кооперації області за зниженими цінами, було відчужено ряд важливих об’єктів, у тому числі: — завод безалкогольних напоїв у м. Києві: із балансовою вартістю 800 тис.грн. продано за 412 тис.грн.; — пересувну механізовану колону; — більшу частину рекламного комбінату – за 65 тис.грн.; — приміщення магазину по вул. Володимирській у м. Києві – за 15 тис.грн.; — готель та ательє по вул. Солом’янській в м. Києві; — табір „Рассвет” у смт. Ворзель Київської області; — ринки у смт. Буча, смт. Гостомель, м. Ірпінь; — склади в м. Біла Церква.

Ось деякі віхи його злочинної діяльності. В.Пак ініціює вихід з Укоопспілки Київської облспоживспілки разом з Донецькою облспоживспілкою. Сфальсифікувавши та підробивши матеріали з’їздів Київської облспоживспілки, він, всупереч Статуту спілки та Закону „Про споживчу кооперацію”, передає правлінню право повністю розпоряджатись майном пайовиків – кооператорів. Тобто вийшов з Укоопспілки – роби все, що хочеш. Гроші є, тому з 2010 року – палкий прибічник ведучої Партії Регіонів.

Не забув „шановний” Пак В.П. і про свого онучка Володимира Пака, який дуже робив кар’єру з 2012 року, без жодного дня роботи в державній структурі (службі) стає керівником апарату Бориспільської райдержадміністрації, через декілька місяців першим заступником голови Бориспільської РДА, з лютого 2013 року – голова Китєво-Святошинської райдержадміністрації. А чому б і ні, як він казав – з дідом не пропаде, є гроші. Голова правління Облспоживспілки, голова Регіонспоживспілки (дві посади в одній особі) свою роботу починав з приміщення облдержадміністрації, починаючи з кабінету Анатолія Йосиповича, а всі справи, доручення вирішував через Андрія Сергійовича Спаського (заступника – керівника апарату ОДА Київської області), він же став і товаришем онука, який робив собі кар’єру. Що значить дружба діда (Пака Володимира Петровича) з губернатором (головою облдержадміністрації). За які заслуги: — випуск партійної газети фінансує Пак Володимир Петрович; — обслуговування зборів, конференцій, харчування партії, актовий зал (вул. Патріса Лумумби,21) – Пак Володимир Петрович; — всі виїзди в райони керівництва ОДА – також Пак Володимир Петрович. Але це лише штрихи. А чого була варта, вірніше скільки коштувала посада онука?

“НЕУТОМИМЫЙ КООПЕРАТОР” ПАК

Хорошая жена, хороший дом… Что еще надо человеку, чтобы встретить старость?”, – спрашивает один из героев легендарного “Белого солнца пустыни”. Казалось бы, вполне достаточно, но частенько даже на склоне лет не отпускает “дело всей жизни”. Причем, не только со знаком “плюс”.

К примеру, на днях была задержана самая пожилая “карманница” Украины – 80-летняя Этелла Товт по прозвищу “Матушка Этуш”. Задержана в 24-й раз за свою нелегкую “трудовую жизнь”. Ее “улов” составил тысячу гривен, находившихся в украденном кошельке. “Руки сами тянутся стащить, – пожаловалась она в милиции. – И не ради денег, а ради азарта”.

Или же взять ее почти ровесника – 79-летнего Владимира Пака. Нет, официально Владимир Петрович, упаси Бог, не какой-то там преступник. Наоборот – уважаемый человек: заслуженный работник сферы услуг Украины, орденоносец (кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V степени), бывший народный депутат Украины (пусть и недолго – всего 14 месяцев), даже автором книги числится. Вот только за этой “парадной вывеской” скрывается самый настоящий коллега “Матушки Этуш”. Но размеры украденного им гораздо больше, как и число пострадавших, да “специализация” выглядит презентабельнее, чем банальное лазанье по карманам и сумкам граждан (как-никак, окончил в свое время Львовский торгово-экономический институт). А в остальном – типичный вор, мошенник и “рейдер”.

Впервые Владимир Петрович Пак стал широко известен в конце 1980-х годов. Долгое время он работал директором торговой базы в Тернополе, затем пошел “на повышение” – в столичную кооперацию, замом по торговле ее тогдашнего главы Анатолия Левчука (до 1979 года он возглавлял тернопольскую облпотребкооперацию). После 5-ти лет пребывания на руководящем посту, тов. Пак В.П. получил строгий выговор. Об этом факте напечатали в газете, попутно сообщив, что он еще легко отделался.

В начале 1990-х годов, после обретения Украиной независимости, Владимир Петрович организовал “реформу” киевской облпотребкооперации, которую к тому моменту возглавлял. Вся “реформа” заключалась в том, что с пайщиков стали требовать дополнительные взносы “на развитие”. Так как заплатить могли не все, доли старых кооператоров стали резко и стремительно уменьшаться. Их место занимали “новые украинцы” за бесценок скупавшие продукцию у потребительских обществ, и взамен продававшие им в “добровольно-принудительном порядке” сырье и товары по откровенно завышенным ценам. Попутно, желающих продолжать работать на кооперативных рынках, в магазинах, кафе, ресторанах и т.д. обложили непомерной “данью”.

В августе 1993 года по инициативе Владимира Петровича было создано ООО “Киевкоопбанк”, реорганизовавшееся в июне 1995 в одноименное ОАО. Деньги в уставный фонд банка внесли, опять же, “добровольно-принудительно”, районные кооперативные организации. “Выжали” с кооператоров свыше 1 млн. долл. (в эквиваленте). Затем банк отдал деньги в качестве кредита без хоть какого-нибудь залога некоему ООО, оно благополучно исчезло, а вместе с ним и средства пайщиков. В июле 1998 года “Киевкоопбанк” стал “Восточно-Европейским банком”. С тех пор он неоднократно попадал в поле зрения правоохранительных органов как структура, которая проходит по фактам и признакам легализации денежных средств, добытых преступным путем в особо крупных размерах. Сегодня банк находится в стадии ликвидации, глава его Наблюдательного совета и председатель Правления объявлены в розыск за присвоение и растрату имущества, уклонение от уплаты налогов, подделку документов. Проще говоря, вывели деньги финучреждения и его вкладчиков через подставные фирмы, обналичили и присвоили. Интересно, допрашивали ли правоохранительные органы по данному делу Владимира Петровича Пака? Очень уж чувствуется его “рука мастера”…

1995 год – новая афера от Пака. Создается Инвестиционный фонд “КООП-Инвест”. В него глав районных кооперативных организаций области обязали организовать сдачу пайщиками и членами их семей имущественных сертификатов. Собрали порядка 50 тыс. “ваучеров”,на которые на сертификатных аукционах были приобретены пакеты акций 31-го отечественного предприятия. Акции руководители Фонда присвоили себе, затем на рынке ценных бумаг продали через созданное ими же ООО Альфа-Брокер, с владельцами сертификатов рассчитаться, понятное дело, “забыли”. Испарились и “ваучеры”, и акции, и деньги за их продажу, и сам Фонд.

В 1998 году Владимир Петрович Пак инициировал выход Киевского облпотребсоюза из состава “Укркоопсоюза”. А несколькими месяцами ранее, в конце октября 1997 года, он зарегистрировал организацию “Киевский областной союз потребительских обществ (Облпотребсоюз)”. С частной формой собственности, под своим руководством, по тому же адресу, что и Киевский облпотребсоюз (г.Киев, ул.П.Лумумбы, 21). Уловили всю тонкость и изящество задуманной Паком аферы? Принятое сокращение “облпотребсоюз” стало частью официального названия совершенно другой коммерческой структуры. Две разные организации под практически идентичными наименованиями – “Киевский областной союз потребительских обществ” и “Киевский областной союз потребительских обществ (Облпотребсоюз)”.

В 2002 году занимавший на то время должность губернатора Киевской области Анатолий Засуха фактически разогнал облпотребсоюз (тот, который первый). А все имущество пайщиков-кооператоров, с помощью сфальсифицированных и подделанных материалов XII и XIII съездов организации, вопреки ее Уставу (необходимые изменения и дополнения были незаконно внесены “задним числом”) и Закону Украины “О потребительской кооперации”, передано в собственность облпотребсоюза 1997 года рождения. Причем, с правом полного владения, пользования и распоряжения, хотя это имел право делать только Совет организации, с последующим обязательным утверждением данного решения на съезде.

Так Владимир Петрович одновременно избавился от контроля со стороны “Укркоопсоюза” и присвоил себе имущество, принадлежавшее всем пайщикам-кооператорам Киевской области – 45 объектов на общую сумму в почти 80 млн. грн. После чего стал их распродавать: на 1 января 2005 года “ушло” свыше 20-ти объектов, без проведения их экспертной оценки, гораздо ниже их балансовой стоимости (это по официальным договорам купли-продажи). Но если работать такими “стахановскими” темпами, то запасов украденного надолго не хватит. И вдобавок ко всем своим прочим грехам, Пак стал еще и “рейдером”, продолжая это занятие уже больше 10-ти лет.

Один из последних примеров – захват в пгт. Бородянка Киевской области имущества, принадлежащего местному ЗАО “СТ Бородянка”.Речь идет о целостном имущественном комплексеХлебопищекомбинат, производственной базе АТП и здании ресторана Бородянка”, включая земельные участки, на которых они расположены. В советские времена все они принадлежали Бородянскому райпотребсоюзу, за его деньги и строились. До 2000 года райпотребсоюз входил в состав Киевского облпотребсоюза – того настоящего, не “паковского”. Затем, после реорганизации райпотребсоюза, указанное имущество было передано ЗАО “СТ Бородянка”, и по настоящее время оно арендуется в соответствии с действующими Договорами аренды (в предусмотренном законом порядкеони не признаны недействительными и не разорваны).

Минули годы. Все было нормально, пока не появился Пак со своей “рейдерской бригадой” и не подал иск в суд. Дескать, хлебозавод, АТП и ресторан строились на деньги его облпотребсоюза, следовательно, принадлежат ему и должны быть возвращены. Если абстрагироваться от юридических тонкостей, то возникает резонный вопрос: как могла организация, созданная в 1997 году, не являющаяся правопреемником какой-либо другой организации и не имеющая в своем составе обособленных подразделений (об этом есть соответствующая запись в Едином государственном реестре предприятий, относящаяся к Киевскому областному союзу потребительских обществ (Облпотребсоюз)), финансировать возведение объектов, последний из которых был сдан в эксплуатацию в 1979 году?

Могла, во всяком случае, так посчитала судья Хозсуда Киевской области Демина, передавшая Владимиру Петровичу Паку требуемые им хлебозавод, АТП и ресторан. Ее уверенность не поколебало даже предоставление в суд “Паком и компанией” подложных документов по данному делу (по данному факту Бородянским райотделом милиции было открыто уголовное производствопо признакамст.358 УК Украины “Подделка документов, печатей, штампов и бланков, их сбыт, использование подделанных документов”). Не говоря уж о такой “мелочи”, какдавно истекший срок исковой давности по всем трем объектам.

Гораздо циничнее выглядит ситуация с магазином “Универмаг”. Предыстория аналогичная: построен в период существования СССР на деньги Бородянского райпотребсоюза, долгое время принадлежал ему, затем был передан ЗАО “СТ Бородянка”. В 2006 году универмаг продали новому владельцу – с проведением экспертной оценки, по рыночной стоимости, в строгом соответствии с украинским законодательством. Почти 15 месяцев собственник за свои деньги проводил реконструкцию здания, и только после ее завершения и приема магазина в эксплуатацию, исполком Бородянского сельсовета на основании своего решения выдал Свидетельство о праве собственности. Безусловно, весьма “лакомый кусочек”, на который Пак просто не мог не “положить свой глаз”. Традиционное обращение в суд (Бородянский районный) от имени его облпотребсоюза-двойника встретило активную поддержку со стороны судьи Миланич. В сжатые сроки она приняла решение, полностью удовлетворяющее Владимира Петровича Пака, не обратив ни малейшего внимания на подтвержденный Бородянской райпрокуратурой факт предоставления им в суд поддельных документов, как и на истечение сроков исковой давности. Универмаг вернуть “законному” владельцу, новому собственнику “очистить помещение”. “”А как же быть с деньгами, потраченными на покупку магазина и проведение его реконструкции?” – “Это Ваши проблемы””, – так на понятный всем язык можно перевести “финальный аккорд” судебного решения. Напоминает безвозмездную национализацию частной собственности государством в чрезвычайных ситуациях. Похоже, у Владимира Петровича Пака с возрастом начались проблемы с самооценкой, и он, подобно Людовику XIV, считает, что “Государство – это я!”.

 

Та же судья Миланич по странному стечению обстоятельств и, вопреки системе автоматического распределения дел в судах, разрешает и другие дела, в которых принимает участие “Киевский областной союз потребительских обществ (Облпотребсоюз)”. Как не сложно догадаться, решения принимаются в пользу “кооператора Пака” — по его заявлению накладываются аресты на чужое имущество, появляются процессуальные документы и совершаются действия, несовместимые с присягой судьи.

Таким же образом Паку удалось захватить Фастовский колхозный рынок, универмаг в пгт. Макаров, все имущество Барышевского райпотребсоюза и множество другой кооперативной собственности в Киевской области. Обширные связи в различных госструктурах, органах прокуратуры, милиции, в судах, плюс, без сомнения, щедрые взятки, позволяют ему и дальше творить беззаконие, обворовывая десятки тысяч людей. С “легкой руки” Пака, “рейдерство”, вымогательство, шантаж, угрозы физической расправы с “неугодными”, всевозможные аферы по-прежнему процветают в кооперативном движении столичной области. Фактически, разрушая его и, тем самым, нанося огромный вред, как потребителям, так и государству.

Жители района считают, что Владимир Пак купил все и всех в Бородянке: и суд, и милиция, и прокуратура – ни один из этих органов не могут поступить по закону, по справедливости. Еще бы. Ведь даже в разговорах этот кооператор прикрывается именем губернатора Киевской области Анатолия Присяжнюка. Действительно на 100% лояльному отношению милиции, судов, прокуратуры, ряда других государственных органов к господину Паку есть простое объяснение – поддержка со стороны губернатора Киевской области Анатолия Присяжнюка. С политической точки зрения позиция Присяжнюка вызывает серьезные вопросы, ведь в свое время Пак открыто и активно поддерживал “оранжевых” в приснопамятных событиях 2004 года. Чем объяснить такую позицию Присяжнюка? Страховка на случай смены власти? Или же все намного проще и причина в том, что Пак не забывает щедро “отблагодарить” губернатора Киевской области за поддержку своих рейдерских действий?

Ну а для острастки, и чтобы горячие головы обиженных предпринимателей вдруг не задумали устроить народный суд – Пак ездит в Бородянку только под прикрытием команды бритоголовых спортсменов. И это не преувеличение, ведь председатель правления ЗАО «СТ Бородянка» ощутил серьезность этой охраны на собственной шкуре – когда прокололи шины его автомобиля, и подъехавшие «охранники» Пака при свидетелях угрожали ему физической расправой и даже смертью…

Пора уже отправить “неутомимого кооператора” на заслуженный отдых – в “места, не столь отдаленные”, либо на исправительные работы (с учетом возраста), где и надлежит пребывать подобным деятелям. Вот только произойдет ли это, или же “крыша” снова окажется сильнее?…

Олег Рублецкий ОРД 02


Теги статьи: ПАК

Дата и время 08 марта 2014 г., 00:00     Просмотры Просмотров: 6115
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Украине не хватает 50 млрд грн на перерасчет пенсий в 2017 году Украине не хватает 50 млрд грн на перерасчет пенсий в 2017 году 02.12.2016
На перерасчет пенсий в 2017 году Украине необходимо 50 миллиардов гривен. Подробнее
Сумские фискалы стали заложниками монополизации рынка тканей Бедриковским Сумские фискалы стали заложниками монополизации рынка тканей Бедриковским 26.11.2016
События последних дней, происходящие в ГФС Сумской области, носят явные признаки четко спланированного возмездия за пров… Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте