Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Мінфін наступає на ті самі граблі

Мінфін наступає на ті самі граблі
Мінфін наступає на ті самі граблі

В Україні при кожній радикальній зміні складу керівництва країни спостерігаються декілька етапів:

Етап 1: Голосно оголошується, що економіка знаходиться в кризовому стані.

Етап 2: У всіх проблемах звинувачуються попередники.

Етап 3: Для стабілізації ситуації новий уряд робить ті самі заходи і помилки, що і його попередники.

Етап 4: Помилкові дії зі "стабілізації ситуації" та "покращення добробуту" населення призводять до економічної кризи та корупції.

Етап 5: Зміна влади.

Етап 1: Дуже голосно оголошується, що економіка знаходиться в кризовому стані... І по новому колу.

Після оголошення про катастрофічний стан економіки та звинувачення попередників уряд наразі знаходиться на третьому етапі – початку повторення помилок попередників.

Такий висновок можна зробити, якщо подивитись на заходи зі стабілізації бюджету, які нам пропонує уряд, зокрема, на запропоновані зміни до Податкового кодексу (ще один варіант змін до Податкового кодексу може бути запропонований Міністром фінансів Олександром Шлапаком вже в четвер). Запропоновані заходи у значній мірі є копіюванням пропозицій, на яких наполягав попередній уряд, також посилаючись на кризу в бюджеті.

Незважаючи на окремі зрушення, ментальність підходу до стабілізації державного бюджету є тією ж самою, що і в попередніх представників всіх українських урядів, і схематично виглядає приблизно наступним чином:



70% доходів державної казни надходить від рядових українців. Як правило, уряд не дуже хоче змінювати ставки податків на зарплату та споживання з іміджевих міркувань, тому намагається по максимуму "віджати" інші 30% джерел поповнень державних доходів.

З цією метою спрацьовує креатив, такий як неповернення ПДВ або відшкодування його облігаціями, скасування часом необхідних податкових пільг, підвищення окремих податків для підприємств, отримання нових позик, друк грошей через перегляд "прибутків" НБУ та ін.

Кожного разу підприємці пояснюють уряду, що не можна різко та без попереднього громадського обговорення переглядати податкові правила, навіть за умови кризової ситуації. Різкий перегляд податкових правил без ретельних дискусій з громадськістю призводить до неможливості бізнесу планувати свою діяльність та сповільнення економічного зростання.

Натомість уряд каже, що зараз криза, всім потрібно чимось пожертвувати, тому хоч кроки і не популярні, але вибачте, підприємці, "соціалка" важливіша, часу у нас обмаль, голосуємо сьогодні... Як правило, із залізним аргументом необхідності фінансування бюджету ніхто особливо не сперечається, бо всі розуміють, що це політично програшна позиція. Окрім цього, всі бояться гніву контролюючих органів за надмірно критичну позицію.

Таким чином, уряд продовжуючи традиції та не вигадуючи велосипеда, почав копіювати пропозиції попереднього уряду і запропонував скасувати повернення ПДВ при експорті зерна (чому саме тільки зерна???), запровадити податок на депозити, готівкові валютні операції, підняти акцизи, ліквідувати окремі пільги по сплаті податку на прибуток та ПДВ та ін. Все це без жодних обговорень може розглядати Верховна Рада вже у четвер.

Окрім податкових "новацій", уряд задекларував заходи, частина з яких є правильною та конструктивною. Так, пропонується переглянути механізм здійснення державних закупівель, дотацій для паливно-енергетичної галузі, скоротити перелік підприємств, що не підлягають приватизації, скасувати окремі державні органи, зокрема Держцінінспекцію, скоротити кількість документів дозвільного характеру та ін.

Проте уряд знову, за винятком окремих популістичних та економічно малозначимих кроків, обходить увагою соціальну сферу, що складає 68% державних витрат.

На мою думку, витрати бюджету, в тому числі і соціальна частина, – це перше, з чого повинен починати уряд. Перш ніж шукати додаткові джерела наповнення бюджету, уряд повинен чітко визначитись, на що дійсно необхідні кошти, а на що ні. Це має бути золотим правилом які незалежно від статей витрат бюджету, а також незалежно від того, є в країні кризова ситуація чи ні.

Нижче наведено перелік витрат, про які поки уряд не сміє всерйоз говорити через потенційну бурю, яка може виникнути у пресі. Але якщо говорити про реальні зміни в країні, то обговорювати потрібно усе.

Де можна зекономити: 1. Соціальні витрати

Тут згадується прес-реліз Мінфіну від 20 січня 2012 року, в якому дослівно було сказано наступне:

"На сьогодні в Україні майже 18 мільйонів громадян, яким передбачено пільги, а Україна займає перше місце в світі з надання пільг. Приміром, у нас налічується 380 категорій пільг.

Треба зважати на те, що держава не може одночасно виплатити всі соціальні пільги, передбачені законами, багато з яких залишилися у спадщину і є застарілими та популістськими. Межі платоспроможності держави, її бюджету та Пенсійного фонду, тим паче під час світової економічної кризи, є вкрай обмеженими."

Джерело: Міністерство фінансів, http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=324753&cat_id=53608

380 різноманітних підстав надавати пільги – це креатив десятків років радянського та сучасного українського виборчого популізму. 40% населення, що отримує різного роду пільги, – це надто багато, хоча б із тієї причини, що за них платять інші 60%.

Дані пільги, до речі, не враховують такі моменти як безоплатний проїзд в громадському транспорті, якими користується 24 млн. населення, себто 55% українців.



Хоча, напевно, справедливіше починати не з рядових громадян, а з чиновників. Ось так наприклад виглядає статистика виплати пенсій для різних категорій громадян:



Джерело: Укрстат

Нещодавно Верховна Рада скасувала окремі пільги для народних депутатів, що є правильним та відповідальним кроком (ще б не забули скасувати депутатську недоторканість, взагалі було б супер). Також уже оголошено про перегляд пільг для колишніх членів "Кабінету Міністрів". Натомість ми поки не бачимо проектів законодавчих актів щодо змін пенсійного забезпечення для цілої групи привілейованих чиновників. Виходячи із чинних озвучених пропозицій Мінфіну, все може обійтись популістичним забиранням дач в окремих старих урядовців, а глобальна реформа пільг для чиновників може бути так і не здійснена.

Не виправдані пільги чиновників призводять до неефективного фінансування таких галузей як медицина.

Так, у 2010 році держава витратила на охорону здоров’я 1042 грн. на одного українця. Але урядові та відомчі лікарні отримують 7% від державних витрат на охорону здоров’я, хоч становлять 0,5% від кількості усіх медичних закладів.

Окрім цього, основна частина фінансування (близько 75%) виділяється на виплату зарплат медичних працівників, що оцінюється на основі кількості ліжок і не може змінюватися. Система фінансування медицини також повинна бути переглянута.

Натомість наразі ми бачимо спроби виправдати підняття окремих податків саме для цільового фінансування медицини. З одного боку – це дуже благородно. Але може спочатку варто почати із аналізу фінансування відомчих привілейованих лікарень для чиновників та системи державних закупівель ліків?

Де можна зекономити: 2. Освіта

В 2012 році з державного бюджету на освіту було витрачено 102 млрд. грн. Це величезна сума, ефективність витрат якої, схоже, ніхто особливо не контролює. Так, якщо поділити витрати державного бюджету на фінансування вищих учбових закладів на кількість студентів, що знаходяться на навчанні за кошти державного бюджету, то отримаємо наступну статистику:



Джерело: Державна казначейська служба

У найпопулярніших приватних ВУЗах країни, які не пропонують навчання за кошти державного бюджету, вартість навчання у два-три рази нижча, ніж обходиться державному бюджету. Очевидно, що потрібно серйозно взятись за боротьбу із розкраданням коштів бюджету у сфері вищої освіти.

Окрім цього, слід задуматись над навчальною програмою. Пам’ятаю, коли я був студентом, я не дуже розумів навіщо мене заставляють вчити велику кількість предметів, які мені здавались не надто потрібними у моїй майбутній професії. Дайте можливість нарешті студентам обирати, що вони хочуть вивчати.

Взагалі, краще надайте талановитим студентам безпосередньо кошти, щоб вони самі могли вибрати ВУЗ, де хочуть навчатись. Наразі дешевше оплатити студенту навчання у приватному ВУЗі, ніж фінансувати державний ВУЗ, що вчить студента "безкоштовно".

Окрім цього, розберіться нарешті із "чорною дірою" у фінансуванні та використанні майна різних наукових установ.



Джерело: Укрстат

Тільки в 2012 році уряд виділив на наукові розробки 3 млрд. грн., ефективність яких у мене викликає великі сумніви. Яскравий приклад – Національна академія аграрних наук України.

У науково-дослідних установах НААН працює 4635 наукових працівників, з них 99 академіків, 341 мають ступінь доктора наук і 1636 – кандидата наук (дані за 2012 рік).

Згідно зі звітом НААН за 2012 рік інститутами створено 63 теорії, концепції та стратегії розвитку. Навіщо Україні за кошти державного бюджету щотижня розробляти нову концепцію розвитку АПК?

Окрім цього, згідно зі звітом НААН, середня плата за 1 кв.м. площі приміщень, переданих в оренду (всього 78 тис. кв.м.) склала всього 24 грн. в місяць. При цьому середня ціна оренди квадратного метра офісу в Україні становить 145 гривень. Якщо не враховувати показники столиці, то середня вартість складає 89 гривень. Постійними скандалами оповита здача в оренду понад 400 тис. га земель, що знаходяться у розпорядженні Академії.

Де можна зекономити: 3. Бізнесова діяльність уряду

Нещодавно Верховна Рада прийняла зміни до Державного бюджету, якими збільшила фінансування армії на 7 млрд. грн. Для цього були урізані ряд видатків бюджету на відповідну суму.

Натомість в чинній редакції бюджету на 2014 рік залишилась ціла низка "програм розвитку" загальним обсягом на майже 9 млрд. грн., при цьому 6 млрд. грн. з цієї суми – це збільшення фінансування, порівняно із 2013 роком. Їх уряд, навіть зважаючи на величезні потреби армії, поки вирішив не чіпати. В державному бюджеті продовжує залишатись значна кількість програм, які, по своїй суті, є даруванням обладнання та коштів приватним підприємствам.



Джерело: Державний бюджет на 2014 рік

Окрім цього, у держаній власності продовжує перебувати величезна кількість підприємств, з них 1473 внесені до переліку таких, що не підлягають приватизації.

Наразі Уряд задекларував бажання переглянути перелік підприємств, що не підлягають приватизації для можливості його скорочення. Проте, наразі уже є підстави вважати, що найбільш "злачні" підприємства чіпати не будуть. Окремі можновладці відверто кажуть, що керівні посади на такі підприємства-монополісти як "Укрспирт" продаються за шалені гроші. Жодного економічного змісту у тому щоб мати у державній власності десятки спиртових заводів немає, і все ж я сумніваюсь, що "Укрспирт" хоча б частково приватизують.

Найбільш прибуткові державні підприємства давно перетворились на "кормушку" для чиновників і я переконаний, що буде діяти дуже сильне та успішне лоббі, щоб найбільш прибуткові активи таки залишились у державній власності.

Чого чекати далі

Попри заяви, що уряд стане "політичним камікадзе", жодних конкретних заходів щодо реформ чутливих сфер, які складають левову частку бюджетних витрат, поки немає (за винятком нового обговорення зашкарублого з 2008 року питання від МВФ щодо підняття цін на газ для населення). Пропозиції щодо скорочення пільг чиновникам виглядають як півзаходи, бюджетні програми "розвитку", закладені попереднім урядом, поки не були скасовані навіть при нещодавньому перерозподілі витрат на армію.

Натомість ударними темпами йде підготовка нового росту податків та зборів та зміни податкових правил. Існує суттєвий ризик того, що реальна реформа бюджетних відносин та перегляд усіх статей витрат, в тому числі і більшості чиновницьких пільг, залишиться лише декларацією. Окрім цього, схоже уряд вирішив знову провести значні зміни у податкові правила без обговорення. Уже на 27 березня планується розгляд змін до Податкового кодексу, які наразі майже ніхто в очі не бачив.

УП


Теги статьи: Минфин

Дата и время 27 марта 2014 г., 14:44     Просмотры Просмотров: 2310
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи:

Предпринимателям разрешат не платить зарплату в 3200 гривен
В 2015 году Минфин компенсировал Порошенко 48 млн грн курсовых убытков по ОВГЗ
В Минфине объяснили, откуда взялись огромные зарплаты для чиновников

Минфин: «Долг Януковича» - это взятка, которую Россия дала за отказ от ЕС
Минфин Украины может повысить пенсионный возраст и без требования МВФ
"В Бюджете-2017 кардинально урезано финансирование всех структурных подразделений МВД. Это какая-то внутренняя диверсия и саботаж!", - Шкиряк

Новая монетарная реальность: Кабмин Гройсмана и Нацбанк Гонтаревой
Революция достоинства в Министерстве финансов
Пенсии по-новому: кого лишат пенсий и кто станет богаче

Сигареты могут подорожать в среднем на 4-5 грн
Налоговая реформа от Минфина: новые правила для физлиц
Спецконфискация в 2017 году коснется именно денежных средств — Минфин

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Украине не хватает 50 млрд грн на перерасчет пенсий в 2017 году Украине не хватает 50 млрд грн на перерасчет пенсий в 2017 году 02.12.2016
На перерасчет пенсий в 2017 году Украине необходимо 50 миллиардов гривен. Подробнее
Сумские фискалы стали заложниками монополизации рынка тканей Бедриковским Сумские фискалы стали заложниками монополизации рынка тканей Бедриковским 26.11.2016
События последних дней, происходящие в ГФС Сумской области, носят явные признаки четко спланированного возмездия за пров… Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте