Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Курсовий колапс

Курсовий колапс
Курсовий колапс

Вже достатньо давно відносно валютного курсу я сформував два економічні закони.

Закон №1. Чим довше країна з неконтрольованою інфляцією підтримує стабільність своєї валюти, тим вища ймовірність чергової валютно-фінансової кризи і тим більш руйнівною вона буде.

Майже чотири роки курс становив 8 - зараз 13! Це яскравий доказ дієвості цього закону.

Очевидно, що політика "стабільного" курсу веде до зовнішньоторговельних дисбалансів. Поступово починає накопичуватися торговий дефіцит. Може бути і навпаки - профіцит, як в Китаї і Росії.

Коли дефіцит рахунку поточних операцій досягає критичного значення - 10-12% ВВП країни, як правило, починається не тільки фінансова, але й економічна криза.

Справа в тому, що стабільний неринковий курс вже після кількох місяців його чергової стабілізації починає давати ринку неправильні сигнали щодо інвестиційних стратегій бізнесу. Бізнес вкладає гроші і розвиває не найвигідніші для нього напрямки. Коли треба виробляти і експортувати, він імпортує і навпаки.

У тих секторах, де потрібно тільки імпортувати, підприємці починають розвивати власне виробництво. Крім перерахованих негативів, стабільний курс призводить до тотальної недовіри до національної валюти і одночасно створює ілюзію валютної стабільності. Люди, бізнес та уряд забувають про валютні ризики.

Зрештою політика стабільного курсу веде до тотальної доларизації України, де тільки у населення, за моїми оцінками, зосереджено близько 60 млрд дол.

Не слід забувати, що коли ми використовуємо чужу валюту для розрахунків або заощаджень, то безпроцентно кредитуємо чужі країни. Зараз бідні українці виступають кредиторами США і ЄС. На цьому кредитуванні ми втрачаємо близько 10 млрд грн на рік. Більше, ніж від завищених цін на газ!

Закон №2. Рівень недооцінки національної валюти щодо її паритету купівельної спроможності показує рівень розвитку суспільних інститутів країни та  компетентність їх керівництва, особливо центрального банку і Мінфіну.

Тобто якщо фінансові інститути дуже компетентні, то і валюта переоцінена - для прикладу можна взяти Норвегію, Швейцарію чи Японію. Якщо інститути некомпетентні, то валюта недооцінена, як у нашому випадку.

На жаль, українська валюта - найбільш недооцінена у світі, тому Україна не здатна проводити економічні реформи, в тому числі - у сфері валютного регулювання.

На всі кризи ми відповідаємо глибокою девальвацією та інфляцією. Така валютна політика потім "допомагає" нам виходити з кризи за рахунок простих українців, чиї заощадження знецінюються, а доходи тануть.

Проте ситуація на валютному ринку в останні два місяці повністю вийшла з-під контролю фінансової влади України. Причому головна причина не тільки у дестабілізації політичної і соціальної ситуації з боку Росії. Проблема у тотальній некомпетентності фінансових інститутів влади в Україні.

21 лютого 2014 року

Почнемо з плаваючого курсу. Плаваючий курс - це елемент монетарної політики інфляційного таргетування. Без запровадження іншого якоря стабільності це веде до розпаду валютно-фінансової системи, особливо в умовах неконтрольованої емісії, що зараз і відбувається в Україні.

Звичайно, я виступаю за якнайшвидший перехід до плаваючого курсу. Однак спочатку - один-два роки - плавання повинне бути керованим, а потім вільним.

Коли говорять про вільне плавання, то не виключають якихось валютних інтервенцій центрального банку, однак вони повинні бути не періодичними і пояснюваними, тобто мусять розв’язуватися певні разові, ситуативні проблеми. На подібні інтервенції ідуть навіть такі ліберальні країни, як Швейцарія і Японія.

Гадаю, в умовах плаваючого курсу логічно і правильно вимагати від фінансової влади країни стабільності цін, тобто взяття під контроль інфляції. Причому на першому етапі - один-два роки - я рекомендував би запровадити м’яке інфляційне таргетування, яке відповідало б керованому, вільному плаванню курсу гривні.

Під м’яким інфляційним таргетуванням я розумію як доволі високі рівні інфляції, але не вище 10%, так і гнучкі межі такого таргетування, наприклад, на 2014 рік я рекомендував би НБУ встановити мету щодо інфляції 8-10%.

Після перехідного періоду потрібно переходити до більш жорсткого таргетування інфляції, як за рівнем - не більше 5%, так і за межами - відхилення не більше одного відсоткового пункту.

Зрозуміло, що для впровадження політики інфляційного таргетування потрібні інституційні та кадрові передумови. З другим зрозуміло: центральні банки та міністерства фінансів - це органи грошової влади, де в усіх цивілізованих країнах зосереджені теоретики та інтелектуали. Не організатори, не керівники, не політики, а саме інтелектуали з високою теоретичною підготовкою та практичним досвідом.

Найважливішими інституційними передумовами є незалежність центрального банку, прозорість усіх його дій, впровадження ринкових цін на всі послуги ЖКГ, реформування фондового ринку, підвищення фінансової грамотності населення.

15 березня 2014 року

Щоб не виглядати теоретиком, перейду до практичних рекомендацій НБУ, Мінфіну та Мінекономіки. Помилки зроблені, причому стільки, що їх вистачить на руйнування більш міцних фінансових систем, ніж українська. Не буду перераховувати, головне зараз - виправити їх і не робити нових.

1. Всіма доступними інструментами прибрати зайву ліквідність з грошового ринку. Мова йде про мінімум 15 млрд грн.

2. Підняти ставку рефінансування комерційних банків до 30%, а розміщення депозитів в НБУ - до 40%.

3. Впровадити систему гальмування валютних платежів: за капітальними операціями - Т+5, для всіх валютних платежів за комерційними операціями - Т+2.

Цих двох днів повинно вистачити для повного контролю за сотнею найбільших заявок на купівлю і продаж валюти. На таких заявках повинен стояти підпис не тільки відповідальних осіб НБУ, але й міністра економіки та голови митної служби.

Вони повинні відповідати за повернення валютної виручки, а також разом з податковою службою - за фіктивні угоди, які використовуються для втечі капіталу.

4. Провести експрес-аудит капіталу всіх банків і запровадити державну гарантію - за мінімальну плату - банкам за міжбанківським кредитуванням на суму підтвердження капіталу кожного банку. Це повинно розблокувати міжбанківський ринок і зменшити гривневу ліквідність банківської системи, а отже - тиск на курс.

5. Негайно зібрати найбільших експортерів та імпортерів за участю митниці, податкової та прокуратури з метою відновлення валютних потоків.

6. Відмовитися від оподаткування депозитів і податку на безготівковий обмін валют.

Ці та інші заходи повинні повернути курс гривні до економічно виправданого значення, який перебуває у коридорі 9,5-10,5 грн за дол. Якщо керівники НБУ, Мінфіну та Мінекономіки не здатні зрозуміти і опанувати за два-три дні економічні, фінансові та монетарні механізми, вони мусять піти у відставку.

27 березня 2014 року

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Олександр Савченко, колишній заступник голови НБУ

 

Теги статьи: Курс доллара

Дата и время 12 апреля 2014 г., 13:52     Просмотры Просмотров: 2172
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте