Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Ігор Швайка: Для села може бути введений один податок - з обігу

Ігор Швайка: Для села може бути введений один податок - з обігу
Ігор Швайка: Для села може бути введений один податок - з обігу

Вхід до міністра аграрної політики і продовольства проходить через шафу.

Це не жарт, і мова йде не про необхідність знімати верхній одяг.

Насправді двері у його кабінет непомітно зливаються з шафами поруч.

Спочатку здається, що це один велетенський гарнітур, за яким ховається купа документів.

На фоні цього зразка радянського мистецтва майже не видно таблички, яка ідентифікує господаря.

Уже більше місяця минуло з того часу, коли ця табличка змінилася. На ній тепер красується надпис "Ігор Швайка".

Тут уже мало хто згадує одного з найбільш одіозних аграрних міністрів Миколу Присяжнюка, який дав країні "Хліб Інвестбуд" та за якого на аграрному ринку була створена масштабна вертикаль із збирання поборів.

Він майже легенда. Досі жоден міністр сільського господарства не тікав за кордон, ховаючись від правосуддя.

Загалом "меблева" тема дуже актуальна для попереднього керівника аграрного відомства. Колись він казав: усі негаразди в країні через те, що чиновники думають, як набити свої тумбочки грошима. У підсумку, після приходу нової влади й перевірок виявилося, що тумбочка Присяжнюка теж не порожня.

Втім, це уже історія. Змінити "карму" Мінагропрода може новий керівник. Однак довіри до нього поки що нема ні з боку громадськості, ні з боку аграріїв. Те саме, зрештою, можна сказати і про весь склад Кабінету міністрів.

Швайка ще не встиг себе показати, але уже очевидно, що величезний вплив на нього матиме депутат-однопартієць Олександр Мирний. Міністр цього навіть не приховує, хоча і демонструє незалежність.

Поки що Швайка встиг відзначитися тим, що страшенно розлютив найбільші в Україні аграрні асоціації: він не відвідав Всеукраїнський аграрний форум. Ігнорування цього заходу міністром сприймається провідними асоціаціями як саботаж. За це аграрії навіть висловили міністру вотум недовіри.

У день, коли скандал набирав обертів, з міністром зустрілася ЕП.

* * *

- Кажуть, ви ображаєте аграріїв - не відвідали сьогодні Аграрний форум.

- Є певні пріоритети, які розставляєш у своєму житті і діяльності. Я не можу ігнорувати годину запитань до уряду. Є низка питань, які треба опрацювати.

Я направив на форум заступника міністра й керівника департаменту, щоб міністерство там було представлене. Якщо рівень заступника міністра якусь окрему спільноту не задовольняє, ну, тоді пробачте. Як казав один із моїх заступників, одна справа - перти плуга, інша - язиком плескати".

- Навіщо вам ця посада?

- Так партія вирішила. Я прийшов у політику, щоб змінювати країну. Коли я був юристом, я зрозумів, що юридичні знання з кожним днем коштують все менше, а потім вони фактично знецінилися.

Коли мої знання як юриста коштують "нуль", і значення має лише те, з ким ти зустрічаєшся, від кого до кого заносиш гроші, хто твоя коханка чи на чиїй ти сестрі одружений, і це є вирішальним, у мене не лишилося бажання продовжувати свою юридичну практику.

- Це суто рішення партії?

- У нас дисципліновані члени партії. Людина, яка добровільно приходить в організацію, автоматично підпадає під партійну дисципліну. Тобто її можуть карати за невиконання розпоряджень і вона усвідомлено несе ці покарання.

Це звичайний елемент будь-якої добре структурованої організації. Є вертикаль підпорядкування, і кожен член партії або організації добровільно погодився дотримуватися правил. Мене ж ніхто не примушував вступати в партію.

- Що залишилося у кабінеті міністра аграрної політики та продовольства від вашого попередника? Ви щось тут змінювали?

- Нічого не змінювалося. Цей кабінет найменше піддавався змінам.

- Портрета Степана Бандери тут раніше не було.

- Не було портретів Бандери, Тараса Шевченка та Івана Франка.

- Тумбочок, заповнених грошима, Присяжнюк вам не лишив?

- Ні. Тут є, до речі, картина, яку один з колишніх міністрів - Віктор Слаута - подарував одному з чинних на той час міністрів - Юрію Мельнику.

Вона мені подобається, тому що вона нагадує про мої рідні місця. Це Донбас, тому що на картині засіяні поля, а на обрії терикони та багатоповерхові будиночки. Це типовий пейзаж моєї Батьківщини, який я бачив у дитинстві.

- Прокуратура порушила кримінальну справу проти Присяжнюка, він оголошений у розшук. Кажуть про зловживання в Аграрному фонді, зокрема, при купівлі цукру. Напевно, є й інші епізоди?

- Я теж знаю, що там є зловживання. Утім, володію тією ж інформацією, яка є у вас. Можу також додати, що в цьому кабінеті був обшук уже після того, як я приступив до своїх обов’язків.

В результаті нічого не знайшли. Тут залишилися якісь документи, книжки, сувенірна продукція. Портрет президента висів там, де зараз Тарас Григорович.

- Десь два роки тому ходили чутки, що будівлю, у якій знаходиться Мінагропрод, намагаються привласнити. Кому вона зараз належить?

- Вона належить міністерству. Є багато ініціатив з цього приводу. У нас триває робота щодо низки наших структурних підрозділів, в тому числі щодо Національної академії аграрних наук, у якої були дуже цікаві приміщення у Києві. Зокрема, і пам’ятки архітектури, які випадково вибули з відання НААН і стали спірними.

І без цього я маю стільки інформації, просто волосся дибки, наскільки тупим і примітивним був спосіб мислення тих людей, які протягом останніх років обіймали державні посади. Виникає одне питання: якби у лютому або березні не відбулася зміна влади, що б ви робили через півроку?

Гроші країні ніхто не позичав. Баланс у фінансовій системі, податковій, митній, в агросекторі настільки перекошений, що пояснити пристойними словами не вийде.

- Усі останні аграрні міністри полюбляли запрошувати до себе попередників у радники. У вас такого бажання не було? Ви зустрічалися з Присяжнюком?

- З ним не зустрічався, оскільки його нема в країні. Зустрічався з іншими колишніми міністрами. На той час була складна ситуація: якщо запрошувати міністрів, то запрошувати всіх.

Було ще таке делікатне питання: запрошувати Присяжнюка чи не запрошувати? Ми запрошували всіх. Єдине, що ми не запрошували тих, хто у похилому віці.

Шестеро колишніх міністрів - це найбільший арсенал. Ми їх збирали. Ми також на кінець квітня запланували зустріч. З колишніми міністрами домовилися, що будемо зустрічатися щонайменше раз на місяць. У них є досвід, знання, навички. Це може знадобитися для ухвалення рішень. Проте я не зв’язую себе їхніми поглядами.

- Основним вашим радником буде народний депутат Олександр Мирний, який одним з перших висувався на посаду аграрного міністра.

- Стосовно Олександра Борисовича Мирного виникло одразу два питання.

Перше з них формальне - відсутність формалізованої вищої освіти. Мирний - людина з глибокими економічними знаннями, яка ніколи не ставила перед собою завдання вступити й отримати диплом. Так він прожив левову частку свого життя. Насправді я дивуюсь економічним та практичним знанням мого побратима.

Олександр Мирний. Фото pravo-znaty.org.ua

Друге питання - це його бізнес, який як у депутата переданий. Мирний особисто не бере участі, але він залишається близьким до цього, і з бізнесом його прізвище будуть пов’язувати. Тому ухвалили рішення про зміну кандидата від ВО "Свобода".

- Мирний буде вашим офіційним чи неофіційним радником?

- Він представник парламенту. Він є моїм другом, побратимом, і він є моїм радником. Його знання дорого коштують. Якщо ти знаєш людину з відповідним рівнем знань, якій можна довіряти, навіщо винаходити велосипед?

Ми не в усьому маємо єдиний погляд, теж дискутуємо і запрошуємо велике коло людей. Однак чесні стосунки - це головне, що найбільше цінується в житті.

- Зараз багато говорять про кардинальні кроки і люстрацію. Якщо говорити про ротації і кадрову політику, то тут кардинальні заходи передбачаються?

- Так.

- Ми поки що цього не бачимо.

- У нас працює новий заступник міністра Андрій Дикун. Він прийшов з молочного бізнесу і втілює в життя ідею, яку ми з ним обговорили на самому початку.

Якщо ти в бізнесі досяг певної величини і розумієш, що тепер настала черга за новими вершинами, ти можеш відмовитися від цього бізнесу. Приходь як людина, яка на практичному досвіді перенесла прикрощі і втрати. Поділися своїми знаннями, а ми тебе навчимо, як проходити владні коридори.

- Ваш заступник Іван Бісюк належить до категорії таких людей?

- До категорії яких людей?

- До категорії людей, які можуть вам допомогти.

- Це людина, яка забезпечує зв’язок з ветеринарами багатьох країн світу. Це дуже складна конструкція. Він є членом багатьох міжнародних організацій, у яких представляє Україну. Це ті зв’язки, які формувалися протягом тривалого часу. Якщо їх сьогодні розірвати, то Україні буде дуже боляче.

Я розумію, що багатьом радикально налаштованим політикам хочеться поміняти все й одразу, але, як правило, на питання, кого ви пропонуєте на ту чи іншу посаду, вони впадають у ступор. Тобто цей поганий, а запропонувати нікого не можемо. Даруйте, але у мене такої вольності сьогодні вже нема.

Я можу чітко розуміти, хто такий Іван Юрійович Бісюк. Є до нього питання? У чому вони полягають? Якщо є питання з боку прокуратури, то в чому вони полягають? Він - представник старої влади? Так. Проте навіть при старій владі ветеринарна та фітосанітарна служба зберігали за Україною статус експортера м’яса.

Якби там хтось бодай раз щось незручне зробив, ми б не мали м’ясного ринку.

У цей час розмову перервав телефонний дзвінок. Швайці телефонував Мирний.

Фото УП

- В учасників ринку завжди було чимало питань стосовно карантинних і ветеринарних сертифікатів. Це для вас не новина.

- Верховна рада ухвалила закон і скасувала чимало дозволів.

- Я говорю не про це, а про існування схем здирництва, на які Бісюк не міг вплинути. Без додаткової платні карантинний і ветеринарний сертифікати не завжди можна було отримати, навіть якщо у тебе все гаразд.

- Ви особисто заносили чи брали хабарі?

- Ні.

- І я особисто не заносив і не брав.

- Мені про це розповідали учасники зернового ринку. Про це вони відкрито говорили на офіційних заходах за участю попереднього міністра і преси.

- І мені вони про це розповідали. Але під час кожного уточнюючого запитання, чи можуть вони назвати прізвища та посади, чомусь усі мовчать.

- Ви думаєте, вони брешуть?

- Сьогодні зранку читаю соціальні мережі. Хтось пише, що в Аграрному фонді все так лишилося, як і раніше, по 10% хочуть для укладання договорів. Заходжу на сторінку автора цього поста і дивлюся, що він звичайна нормальна людина.

Викликаю Олександра Кірюка, який є головою правління Аграрного фонду, друкую йому спеціально ту інформацію, яку я бачив, і вимагаю відреагувати.

- Тобто те, що ви бачите в соціальній мережі, може бути підставою для такого обговорення?

- Чому ні? Я запрошую його, за цим столом даю інформацію і кажу: "Будь ласка, підготуй мені всю інформацію за тими питаннями, які тут порушуються".

Він мені каже: "Я, звичайно, не можу мати десятки тисяч пар очей, але, як мінімум, у різних областях ми використовуємо анонімне опитування. Люди, які укладають договори з АФ, можуть повідомити про факти зловживання. У двох областях були питання, і ми будемо їх перевіряти".

З іншого боку, людина, яка дає хабарі, є співучасником. Той, хто скаржиться на те, що беруть, є співучасником. Один бере, другий дає - іншого варіанту нема. Чомусь ніхто не хоче йти війною, особисто долучитися і розповісти, хто таке робить.

От вчора мені на телефон, коли я приїжджав в Полтавську область, прийшло повідомлення від підприємства, яке займається селекцією насіння. Це серйозне підприємство, такий собі "середнячок", який робить дуже важливу справу.

У повідомленні зазначається, що раніше підприємству давали ліцензію на експорт і брали 1 тис грн. Тепер він приїжджає в Мінекономіки і йому кажуть: "Тепер давай тисячу, але уже доларів".

Міністр економіки Павло Шеремета. Фото УП

- Це відбувається зараз?

- Мінекономіки, Сурікова, 3. Кабінет такий-то, фахівець такий-то, телефони такі-то. Я підійшов до заступника міністра економіки і кажу йому, що отаке відбувається. Проблема в тому, що посівна незабаром закінчується, і цей товар через кілька днів уже не продаси, а без експортної ліцензії ти не можеш його продати.

- Як підбираєте керівників підприємств та установ, підпорядкованих Мінагропроду? Напередодні повідомлялося, що голову Державного рибного агентства ви будете обирати за якимось конкурсом.

- Щодо рибного агентства я можу сказати, що мене трохи відпустило оце настирливе бажання самого себе з’їсти і вислухати всіх. Після чого відпустило?

Тиждень тому ми були в Литві, і про галузеві асоціації я спілкувався з віце-міністром сільського господарства цієї країни. При цьому нас супроводжував голова їх установи, яка є аналогічною до нашого Держагентства рибного господарства. Знаєте, скільки рибних асоціацій в Литві?

- Не уявляю.

- Сорок. У Литви з 3 млн населення, але, правда, з виходом у Балтійське море.

Що таке галузева асоціація? Це певна надбудова над бізнесом, яка обирає одного-трьох лобістів, а вони спілкуються з міністром та профільними державними відомствами. У нас як? У цукровиків виходить, у зерновиків - гірше, але виходить, щодо рибників - тут строкате розмаїття, домовитися з ними неможливо.

Литовський колега поділив квоти на вилов риби - до нього прийшов жалітися той, хто вважає, що це неправильно. Поділив по-іншому - прийшов жалітися інший.

Всіх людей, які визначилися як кандидати, ми одночасно запросили до себе і посадили за великий стіл. Кожен зробив презентацію, щоб вони один на одного подивилися. Я сказав, що вислухаю всіх, і всі будуть почуті. Після цього ухвалю рішення. Проект цього рішення я уже для себе ухвалив.

Зрештою, я подаю своє рішення на розгляд Кабінету міністрів, і там це рішення ще може бути відхилене.

- У Держзембанку буде змінюватися керівництво?

- Вивчаємо ситуацію. Склад керівних органів точно буде змінюватися. Чи буде змінюватися голова правління - не можу поки що сказати.

- Чим ви керувалися, коли рекомендували Кабміну голів Держсільгоспінспекції та Державної продовольчо-зернової корпорації?

- Їх компетентним рівнем і можливостями. Після призначення і Поєдинка, і Вовчука у мене не було жодного дня і тіні сумнівів щодо того, чи ухвалив я правильне рішення. Зараз ми переходимо на рівень обласних сільськогосподарських інспекцій, і зараз ми закінчуємо аудиторську перевірку ДПЗКУ.

"Подарунок" у нас, м’яко кажучи, не те, щоб поганий від попередників, а він надто складний. Надто складний.

- Можете повідомити подробиці цього аудиту?

- Про деталі не буду, бо це є комерційна таємниця. Можу лише звернутися до вас і попросити не робити припущень і не коментувати плітки. Думаю, ви розумієте, наскільки важко витягнути зараз ситуацію, яка була планово загроблена з самого початку. Я розумію, що я не може цього диктувати журналістам, але я прошу.

- Ви зустрічалися і з корпорацією ССЕС, і китайським послом. До чого домовилися?

- У нас з ними підписаний меморандум про взаєморозуміння.

- Що з другою частиною угоди щодо закупівлі китайських товарів чи послуг?

- У нас зараз є підбір того обсягу і номенклатури, який ми зможемо вибирати.

- Це будуть китайські товари чи проекти?

- До чого домовимося. Чому процес не пішов? Якими є умови? Даються 300 млн дол на рік після узгодженого переліку імпорту. З наступного року починається обслуговування процентів, а потім починається повернення цих коштів. Тобто грошей в другій частині нема.

- Нам людина, яка працює у міністерстві, казала, що китайська корпорація значно завищила ціни на продукцію і послуги, які пропонувалися раніше.

- Так. Чому воно не пішло? Тому що зерновози вартістю 40 тис дол купувати за 100 тис дол, м’яко кажучи, не зовсім правильно. Крім того, всі розуміли: навіть при впевненості, що ти прийшов сюди навічно, робити цього не варто.

- Ці питання вирішені?

- З ними не узгоджене питання щодо номенклатури. Нам потрібні зерновози, реконструкція і будівництво терміналів, портових елеваторів, водний транспорт. Нам потрібна величезна кількість всього. За яким з напрямків ми зможемо домовитися - це і буде предметом перемовин.

- Які є проблеми у виконанні Україною першої частини договорів з Китаєм - щодо постачання кукурудзи?

- Проблеми є між двома контрагентами. Мої перемовини з послом КНР і між ДПЗКУ та ССЕС за моєї участі пройшли у нормальному конструктивному режимі.

- Чи може цей конфлікт перейти в судову площину?

- Що таке судова площина? Можна поставити питання про виконання контракту і про його розірвання. Розірвання теж є процесом тривалим, потім треба виконувати решту умов. Цей процес юридичною мовою називається "інерція виконання". Ми з вами розірвали відносини, але тепер ви мені повертаєте і я вам відшкодовую.

Наразі питання про судовий розгляд і розірвання контракту з китайцями не стоїть. Питання є стосовно виконання. Нам зараз складніше, бо у нас нема Криму і потужностей перевалки на півострові, але це не критично. Сьогоднішнє завдання - забезпечити виконання контракту.

Портрети у кабінеті Швайки

- Ви знаєте Олега Маліча - людину, яка з самого початку брала участь у переговорах з китайцями і допомагала вашому попереднику?

- Не знаю. Можливо, навіть знати не хочу. Через цей кабінет пройшло багато людей, які щось хотіли. У цьому кабінеті було щонайменше десятеро людей, які били себе копитом в груди і казали, що саме вони домовилися з китайцями.

Половина з них є чинними народними депутатами, декілька - колишніми нардепами, а кілька, можливо, є майбутніми депутатами або, можливо, майбутніми ув’язненими українських тюрем.

- Аудит у ДПЗКУ та "Укрспирті" ще триває? У яких ще відомствах Мінагропроду будуть проводитися такі перевірки?

- Ще в Аграрному фонді. Сьогодні на порядку денному - аналіз фінансового стану. Ми повинні розуміти, що ми можемо робити з цією установою, зокрема, як з державним регулятором. Для цього треба, щоб Фінінспекція дала чіткі висновки.

- Як ви ставитеся до ідеї попередників змінити формат фонду?

- Я коли зайшов сюди, сформулював для себе одне головне правило: ти спочатку зрозумій, як воно працює. Україна і аграрний сектор зокрема після тієї зграї мародерів, які були, це таке розтерзане тіло, яке чомусь іще дихає. Попри те, що в нього стріляли сотні разів.

Щоби його реформувати, потрібно до останньої молекули зрозуміти, як воно працює. Зробиш один неточний рух і… Ми зараз як хірург, який робить операцію із заплющеними очима.

Правильно працює АФ чи неправильно? Це можна зрозуміти лише тоді, коли буде відомо, скільки на ньому зав’язано ниточок. Різкий рух щодо цього підприємства може потягнути за собою підприємства, які отримали гроші, які віддали гроші, які зберігають продукцію, які мають контракти, які прокредитовані.

Радимося з ринком. Не знаю, як весь ринок на це реагує, але коли розмовляєш з виробниками і переробниками, розумієш, що такий інструмент як АФ потрібен.

- Скільки Мінагропроду підпорядковано підприємств та установ? 400?

- Більше 600.

- Враховуючи, що уряд оголосив програму тотальної економії і розпродажу надлишкового майна, які у вас є напрацювання у цьому плані?

- У мене працює група юристів, яких я залучив, крім тих штатних юристів, які у нас були. Вони формують чітку картину, що у нас, власне, є.

На одне діюче підприємство у нас є п’ять державних підприємств, які мають лише статут і печатку. Не пішов процес, от під щось підприємство створили і номінально воно існує, у нього є директор, але фактично далі питання не пішло.

Зараз звертаються окремі підприємства і пропонують: давайте створимо державні підприємства у такій-то і такій-то галузях.

По-перше, нам це не дозволяє робити постанова Кабінету міністрів, і це неможливо зробити в обхід уряду.

По-друге, коли ми створимо підприємство, ми повинні чітко розуміти, звідки гроші беруться. Державних гарантій зараз нема. Хто їх фінансуватиме?

- Хіба на 2014 рік на було закладено 25 млрд грн держгарантій?

- Планується, але чітка розмова наступна: державних гарантій не буде. Якщо ви хочете приходити і працювати - будь ласка, обговорюємо умови.

Держава вам гарантує те, що може гарантувати: незмінність умов ведення бізнесу, виділення землі, адекватну поведінку Держземагентства, Держсільгоспінспекції, оформлення документів без перепон на рівні обласних і районних адміністрацій.

- Які плани щодо державних спиртових заводів? Може, їх теж слід продати, враховуючи постійні маніпуляції, які були в "Укрспирті"?

- Стратегічна галузь. Це дуже складне питання - перевести його у приватний бізнес. Архіскладне. Я не змінюю своїх поглядів у зв’язку із зміною крісла.

Ми (ВО "Свобода". - ЕП) завжди висловлювалися за те, що стратегічні підприємства не можуть підлягати приватизації. А приватизовані повинні бути повернуті у державну власність. Ця позиція не змінилася.

- Напередодні Верховна рада скасувала 19 із 44 дозвільних документів. Чи потрібно було скасовувати усі?

- Не впевнений.

- Тоді я конкретизую питання: чи потрібно було скасовувати обов’язкову сертифікацію зерна, продуктів його переробки та зерносховищ?

- Під великим питанням експорт. Так само під питанням сертифікація зерна і зерносховищ. Концепція, якої я би дотримувався, така: скасування сертифікатів треба замінити добровільним декларуванням. Добровільним або обов’язковим.

Держава мала каральний апарат, який міг видавати і міг не видавати сертифікати. Якщо мова йде про нормальне порозуміння з бізнесом, то основна ідея повинна полягати в іншому: ви декларуєте, а ми вирішуємо, яке світло вмикати: червоне, жовте чи зелене. Червоне - перевіряємо кожну другу партію.

- Можете детальніше описати цю ідею?

- Ви декларуєте, що у вас є, а контролер, наприклад, Держсільгоспінспекція залежно від кольору вашого "маячка" може вас перевіряти. Може раз на тиждень, може раз на півроку. Якщо декларуєте одне, а везете інше, то вибачте. Контроль з боку держави повинен бути. Це стосується продовольчої безпеки держави.

- Хіба цього не можуть робити митники?

- Складно. Зараз же головне завдання - вирішити усі питання з фітосанітарними постами, з Держсільгоспінспекцією, щоб не було дублювання функцій.

- Я не спеціаліст, але чи є потреба у двох відомствах, якщо сертифікація зерна та зерносховищ скасована? Навіщо нам Держсільгоспінспекція?

- З точки зору бізнесу усі контролюючі органи треба ліквідувати, всі податки скасувати і не заважати ліберальному бізнесу працювати. Ну що це таке? Це може до катастрофи призвести. Наше завдання - довести всі процеси до нормального, розумного планування і до можливості реалізації існуючої програми.

Є уже приклад Польщі, Грузії, Росії, які мали проблеми з африканською чумою свиней. Розуміємо, що там тваринництва нема. І от люди один раз випадково догралися з лібералізацією до того, що просто хлинув потік, який не змогли зупинити, бо не було ким. Не було отих індикаторів, які би працювали.

Я їх не виправдовую і не засуджую, не возвеличую і не принижую. Я просто вважаю, що державний регулятор і контроль повинні бути у кожній державі, яка поважає своїх громадян.

Він повинен бути достатнім для виконання поставленого завдання. Він не може бути недостатнім і не може бути надмірним.

- Отже, ви схвалюєте кроки щодо скасування обов’язкової сертифікації?

- Сертифікація повинна бути. Добровільна чи обов’язкова - ще питання. Наступного тижня збираємо виробників з різних галузей, щоби про це поговорити.

- Чому я питаю? Депутати розповідали, що ви намагалися їх переконати не голосувати за скасування обов’язкової сертифікації.

- Я намагався довести, що були правки, які могли зняти питання взагалі, і стало би так, як воно було. Однак процедура була несвоєчасно допрацьована. На ті правки були завчасно негативні висновки. Замість того, щоб ухвалити один документ і остаточно зняти питання, ухвалили лише його дві третини.

- Тобто до цього питання ви ще повернетеся і будете наполягати на своєму?

- Думаю, так. Я буду обґрунтовувати цю необхідність конкретними прикладами і кількістю тих порушень, які були виявлені і які загрожують людям.

- Що ви думаєте про фіксований сільгоспподаток та інші податкові ініціативи, які планує уряд для аграрного ринку?

- ФСП залишився, оскільки є канонічні вимоги закону. Зокрема, про те, що податкова система не може змінюватися раніше, ніж за шість місяців. Ухвалити будь-які зміни до 1 січня 2015 року буде складно. Треба ще все прорахувати.

Можна зробити зрозумілий і чіткий ресурсний податок. Ви обробляєте 100 га - будьте ласкаві, 100, 200, 600, 800 грн, процент, враховуючи сьогоднішню вартість гривні і прив’язку до доларової маси або інше. Сьогодні існує цифра - 200-250 грн за гектар. Це умовно. Вона може бути меншою або більшою.

ФСП зараз не чіпаємо, не порушуємо закон. Як буде далі розвиватися ситуація? Можуть бути найрадикальніші зміни, включаючи введення одного податку з обігу.

Фото wikipedia.org

 

 

 

 

ЕП

 


Теги статьи: СеляниШвайка

Дата и время 22 апреля 2014 г., 13:09     Просмотры Просмотров: 3209
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте