Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

РЕЙДЕРСТВО - ВІЗИТІВКА НАШОЇ ЕКОНОМІКИ?

РЕЙДЕРСТВО - ВІЗИТІВКА НАШОЇ ЕКОНОМІКИ?
РЕЙДЕРСТВО - ВІЗИТІВКА НАШОЇ ЕКОНОМІКИ?

Воно стало майже буденною реальністю. На цій темі часто спекулюють, але серйозно у цих справах ніхто не прагне розібратись. Держава також «мовчить», оскільки прикриття рейдерів – непоганий заробіток для правоохоронців та суддів, які, за ідеєю, мали б захищати добропорядних власників.

Інститути громадянського суспільства не володіють достатнім організаційним та професійним ресурсом для приділення темі цій темі належної уваги. ЗМІ, як правило, шукають попсових «смажених» тем, а якщо й приділяють увагу правовим питанням, то, як правило, «на замовлення». В Україні майже фахова правова та судова журналістика.

Останнім часом в не надто добросовісних та авторитетних ЗМІ з’являються публікації про «рейдерське захоплення ВАТ «Сумський хлібкомбінат». Не надто висока авторитетність ЗМІ, які публікують такі статті компенсується масовістю.

Історія рейдерського захоплення ВАТ «Сумський хлібокомбінат», яка розпочалась у 2008 році і продовжується зараз - яскрава ілюстрація до історії рейдерства в Україні. В ній є все - підробка документів, зміна керівництва без відома мажоритарних акціонерів, зміна місця реєстрації та статуту, передача реєстру на підконтрольного рейдерам реєстратора, створення фіктивної заборгованості та заведення підприємства в контрольоване рейдерами банкрутство, штучне затягування справ судами, використання рейдерами правоохоронних органів, зловживання виконавчої служби, шквал дезінформації в ЗМІ і просто відвертий бандитизм. Повний «джентльменський набір» українського рейдерства.

У 2008 році контрольний пакет - 52 % акцій ВАТ належав батьку і сину Кісіленкам. Однак, в жовтні того року відбулось силове захоплення підприємства. В той же день нападників вдалось відбити. Саме тоді на підприємстві «засвітився» Костянтин Паршин - за інформацією відкритих джерел це громадянин Росії, колишній працівник російських спецслужб, відомий рейдер із Дніпропетровська.

Виявилось, що захоплювачі як на підставу своїх дій посилаються на протокол, датований 15.10.2008 - за два дні до захоплення, в якому вказано, що прийнято рішення про зміну юридичної адреси підприємства на Дніпропетровськ (явно «ближчий» і зручніший Паршину регіон, ніж Суми), призначення підконтрольного йому складу наглядової ради, обрання керівником Колесникова С.О. - міноритарія, якого Паршину явно було не шкода на роль «Фунта» в обмін на його акції. Крім того, в цьому ж протоколі йдеться про передачу реєстру акцій іншому зберігачу - ТОВ «РК «Придніпров’я», яку також пов’язують з Паршиним.

Звичайно, виникає питання - які збори могли проводитись без власників 52 %? Відповідь - ніякі, оскільки відповідно до українського законодавства для кворуму на зборах мають бути присутні власники як мінімум 60 % + 1 акція. Але особливість в тому, що законодавство не вимагає підпису акціонера на протоколі - його підписують обраний на цих же зборах секретар і голова, тобто, фактично, будь-хто, навіть не акціонер. А акціонери можуть потім скільки завгодно довго доводити, що вони на зборах не були і таких рішень не приймали. Кісіленки доводять це з 2008 року до цього часу - жодна справа не пройшла ще навіть апеляційного розгляду, оскільки благополучно «гальмується» в судах такого зручного Паршину Дніпропетровська.

Порушена ще в ті дні за заявою Кісіленка кримінальна справа благополучно лежить до цього часу у Сумському обласному УВС. А може, вже й не лежить - наша міліція береже … свої таємниці. Звичайно, після зміни керівника Сумської міліції, ця прикра ситуація може змінитись, але заступники у новопризначеного керівника залишились ті ж самі, що наводить на сумніви.

Так будь-який власник може бути позбавлений управління будь-якою своєю власністю - якщо це комусь цікаво і якщо в цього «зацікавленого» буде корупційний ресурс.

Не змігши захопити підприємство з першого разу в жовтні 2008 року, рейдери вирішили підійти до справи більш ґрунтовно і «підкріпити позиції» за цей час як формально, так і корупційно - в міліції та виконавчій службі. В листопаді 2008 року вони «отримують» заочне рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровська про поновлення Колесникова С.О. на роботі (хоча його ніхто не призначав на цю посаду і ніхто звідти не звільняв). Про розгляд такої справи на підприємстві відомо не було, коли дізнались про його існування, то оскаржили, і врешті-решт добились скасування - але аж в кінці 2009 року. А за цей час багато подій вже встигло відбутись.

В грудні 2008 року Паршин з Колесниковим знову захоплюють підприємство - цього разу вже за підтримки виконавчої служби та сумської міліції. Кому цікаво - посилання на інтерв’ю Колесникова і Кісіленка того часу. Колесников без всяких сумнівів посилається на Паршина як на свого бізнес-партнера. Звичайно, Колесников при цьому обіцяє всяко розвивати хлібзавод і таке інше.

Після цього Колесников підписує договір оренди, за яким передає все майно у володіння незадовго до цього зареєстрованому ТОВ «Сумиторг-Партнер». Орендна плата при цьому всі ці роки не сплачується - навіщо рейдерам зайві витрати на підприємство, яке вони вже прирекли? Навпаки, їх мета - не заводити на підприємство кошти, а навпаки - вивести майно, завести на нього борги і «поховати» таким чином, поки справжній власник тим часом безрезультатно бігає по колу: суд-міліція-прокуратура.

В кінці 2008 - на початку 2009 років Колесников підписує з рядом дніпропетровських компаній договори поставки на семи-восьмизначні суми. Ніяка поставка при цьому, звичайно не відбувається (кому потрібні мука і зерно на хлібокомбінаті, який все майно здав в оренду і не працює?), але документи про заборгованість - підписуються. Згодом, через три роки, фіктивність такої заборгованості буде визнана вироком суду і поставлена в вину Колесникову (якого, втім цим вироком звільнять на поруки), але кому це вже потрібно - через три роки?

Після здачі всього майна у таку оренду та нарощування фіктивних боргів закономірно наступає третій етап - «похорон» підприємства шляхом процедури банкрутства, остаточне «злиття активів» з наступною ліквідацією. Суть цього етапу в рейдерській схемі полягає в тому, що після ліквідації підприємства власник вже не зможе повернути над ним контроль - бо вже немає над чим його повертати, цей контроль.

І цей етап було розпочато. В березні 2009 року так само як протокол зборів в жовтні 2008 з’являється другий протокол загальних зборів акціонерів (без участі Кісіленків та їх 52 % акцій). Відповідно до цього протоколу нібито прийнято рішення звернутись до господарського суду Дніпропетровської області для порушення справи про банкрутство ВАТ через процедуру санації. У вас виникне закономірне запитання - санація ж начебто не передбачає ліквідації? Насправді ніяка санація не передбачається. Це просто зручний і швидкий спосіб ініціювати процедуру з мінімумом формальностей - не треба «просуджувати» борги і чекати, поки вони три місяці «відлежаться» у виконавчому провадженні.

В процедурі банкрутства Колесников разом з арбітражним керуючим Аркіною (фігурує також в інших рейдерських захопленнях, які пов’язують з Паршиним) визнають ці самі борги, які сам Колесников і створив. Суд сліпо затверджує поданий йому реєстр цих кредиторів. Звичайно «земляцькі» для Паршина кредитори отримують більшість голосів згідно цього реєстру і формують комітет кредиторів. Цим забезпечується повний контроль над процедурою - інші кредитори позбавляються можливості впливати на процес.

Після цього сформований таким чином комітет кредиторів в кінці 2009 року приймає рішення про перехід до процедури ліквідації (чи ви ще не встигли забути про санацію?).

В процедурі ліквідації, однак, стався збій, що став причиною її продовження аж до цього часу. Справа в тому, що крім створеної Колесниковим у підприємства були й інші борги - перед «Укргазбанком» на суму майже два мільйони гривень (забезпечено іпотекою), перед ПП «Агрофірма «Земледар» - більше шестисот тисяч гривень і перед звільненими в процедурі ліквідації працівниками - більше 70 тисяч гривень. І суть в тому, що вимоги банку, як забезпечені іпотекою, відносяться до першої черги погашення, тобто, їх би довелось сплатити передусім. І заборгованість працівникам - також. Це означає, що довелось би платити «живі» гроші. А платити рейдери не люблять.

Тому процедура ліквідації тягнулась аж до кінця 2008 року. За цей час змінилось кілька ліквідаторів (за клопотанням комітету кредиторів, звичайно), господарський суд регулярно їх призначав і продовжував строки ліквідаційної процедури, але в цілому справа не рухалась.

Така ситуація була вигідна для рейдерів - майном безоплатно користується ТОВ «Сумиторг-Партнер», «Укргазбанк» - ображається і пише скарги, але нічого не може зробити, щоб повернути борг, працівники - вже мабуть і забули, що їм у 2009 не виплатили заробітну плату. Про позови Кісіленка - рейдери не переживають, адже вони надійно «заблоковані» в судах вже чотири роки і їх розгляд відбудеться ще нескоро, а коли Кісіленко й доб’ється скасування фальсифікованих рішень зборів акціонерів - це йому вже не допоможе, адже «відмотати назад» все з процедури ліквідації - майже нереально.

І тут рейдерів спіткала неочікувана неприємність. В жовтні 2013 року (на четвертий рік ліквідаційної процедури) «Укргазбанк» завдяки впертості свого юриста таки назбирав сам достатньо доказів незаконної діяльності ліквідаторів - того, що майно безоплатно знаходиться у володінні інших осіб (сумська міліція всі ці роки ігнорувала звернення банку). Суд змушений був задовольнити скаргу банку на дії ліквідатора і призначити нового - за клопотанням ПП «Агрофірма «Земледар» була призначена Тетяна Носенко - незалежний від фіктивних кредиторів арбітражний керуючий.

Звичайно, це змусило рейдерів запанікувати, адже так вдало реалізовуваний план дав збій - в процесі з’явилась незалежна фігура, і вони постали перед необхідністю будь-яким чином її усунути, нехай би навіть для цього довелось піти на будь-які втрати. Було паралельно запущено одразу декілька «сценаріїв» усунення Носенко. Про різні «неюридичні» засоби ми тут розповідати не будемо - добре, що дівчина залишилась жива і здорова.

Для підстрахування рейдери вирішили навіть пожертвувати справою про банкрутство (адже можна й нову так само завести). Вже через кілька днів після призначення Носенко з ТОВ «Сумиторг-Партнер» надійшла велика сума грошей - заборгованість з тієї самої орендної плати, яка не платилась усі ці роки. Ці кошти підконтрольний фіктивним кредиторам колишній ліквідатор перерахував банку та іншим кредиторам, погасивши, нарешті, й борги по заробітній платі та подав звіт ліквідатора про те, що платоспроможність підприємства вже поновлено, і провадження по справі треба припиняти. Так завдяки Носенко (хоч і без її участі) банк та робітники нарешті отримали свої гроші.

Зрештою, слід зазначити, що Носенко так і не встигла нічого фактично зробити. Одразу сумська міліція «організувала» ухвалу про заборону державному реєстратору вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомості про відсторонення старого ліквідатора та призначення Носенко. Так само «організувала» кримінальну справу за фактом «незаконного призначення Носенко» (фраза слідчого) і почала регулярно викликати Носенко до міста Суми. Представників Носенко та залучену нею державну охорону не допустила до хлібокомбінату та ж сумська міліція (для цього з’їхалось майже все керівництво міліції міста і області). Здається, сумські міліціонери всі ці роки отримували з хлібокомбінату не лише хліб, тому відпрацьовували як могли.

Тим часом була вигадана досить-таки винахідлива схема позбавлення Носенко свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Для цього від її імені були подані підроблені звернення до виконавчої служби і до сумського апеляційного суду про те, що Носенко від імені ВАТ відмовляється від стягнення боргів. Потім, ТОВ «Сумиторг-Партнер» подало до управління юстиції Дніпропетровської області скаргу на такі «дії» Носенко. І управління юстиції не зважаючи на всі пояснення Носенко, що вона таких звернень не подавала, швидко і безапеляційно «встановило» факт порушення і підготувало подання про позбавлення Носенко свідоцтва арбітражного керуючого. Міністерство юстиції швидко в грудні 2013 року видало наказ про зупинення дії свідоцтва, а потім розглянуло справу без повідомлення Носенко і видало наказ про анулювання її свідоцтва. Так просто можна позбавитись від арбітражного керуючого. При наявності корупційного ресурсу, звичайно.

Паралельно з цим іде підготовка й іншого варіанту - на випадок, якщо позбавлення Носенко ліцензії «зірветься». І він також був успішно реалізований.

Колишні ліквідатори ВАТ «Сумський хлібокомбінат» на в кінці літа 2013 року отримали судове рішення про стягнення з Кісіленка А.І. 250 000 гривень. Сам Кісіленко стверджує, що документи, на основі яких постановлено рішення - несправжні. Це рішення було пред’явлене до виконавчої служби. Спочатку, мабуть, це було просто ще одним засобом тиску на Кісіленка, але тут згодилось для інших цілей. Це виконавче провадження було використано для заволодіння акціями ВАТ, які належали Кісіленку. Звичайно, зрозуміло, що пакет із 34 % акцій хлібокомбінату, які належали Анатолію Кісіленку, мав ринкову вартість непорівняну із 250 000 гривень, але якщо дуже треба - то це не проблема.

Для того, щоб Кісіленко не міг оскаржити оцінку, замовити її рецензування або просто взяти участь у торгах у процедурі виконавчого провадження оцінка та продаж його акцій були організовані таємно від самого Кісіленка. Він навіть не знав, перестав бути власником акцій. Торги відбулись 14.01.2014 - в перші робочі дні після Великодніх свят. Всупереч прямим нормам закону записи до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про проведення цих виконавчих дій не вносились, а копії процесуальних документів Кісіленку як стороні виконавчого провадження не направлялись. Коли представник Кісіленка приходив знайомитись з матеріалами виконавчого провадження - йому просто не надавали матеріалів про оцінку та призначення торгів.

Таким чином, всього лише за 250 000 гривень було продане фактично. Ціле підприємство. Власник був остаточно, здається, позбавлений власності.

На даний час рейдери, фактично завершивши операцію «замітають сліди». Це здійснюється в тому числі й шляхом «обливання брудом» всіх, хто так чи інакше перешкоджав реалізації їх планів. При цьому використовується чисто «геббельсівський» метод - чим нахабніша брехня, тим швидше в неї повірять. Пишуться гнівні звернення до органів влади, де Носенко і юристів, які з нею працюють звинувачують мало не у вбивстві Кеннеді, імітується «всенародне обурення». Юристів звинувачують у роботі на Кремль (актуальна нині тема, а раніше б звинувачували у організації Майдану).

Так рейдерам легше буде впливати на посадових осіб та суддів, які розглядатимуть надалі пов’язані з процесом заяви та позови - на них моментально «приклеять» ярлик «пособників рейдерів». А корумповані чиновники зможуть виступити в образі принципових борців з рейдерством.

У березні під господарським судом Дніпропетровської області представників Носенко Т.С. зустріла ціла «демонстрація» ряжених «працівників хлібзаводу» з «тітушками», які юристів побили і облили зеленкою, не допустивши до суду. Міліціонери при цьому просто сховались до будівлі суду і зачинили двері зсередини.

Цікавою в цих статтях є згадка про ВАТ «Житомирхліб» - також підприємство, захоплення якого пов’язують з Паршиним.

У 2006 році директор ВАТ «Житомирхліб» Белобров В.В. таємно з перевищенням повноважень - без рішення вищих органів Товариства (наглядової ради та загальних зборів акціонерів) підписав акти прийому-передачі всього майна Товариства до статутного капіталу ТОВ «Житомирська паляниця».

ТОВ «Житомирська паляниця», відіграючи роль «прокладки» продало все майно «добросовісному набувачу» - ЗАТ «Золотий каравай», підконтрольному Паршину після чого ТОВ «Житомирська паляниця» було ліквідоване.

Згодом Белобров В.В. посилався як на підставу своїх дій протокол засідань наглядової ради, на яких нібито було прийнято таке рішення. На підтвердження цього ним надавались копії виписок з протоколів з підписом нібито одного з членів наглядової ради - Бернацького В.О.(нині покійного). Однак, ніхто й ніколи не бачив оригінальних примірників таких протоколів з підписами членів наглядової ради. Насправді наглядова рада у вказані там дати не збиралась та вказаних у витягах рішень не приймала.

Висновки, власне, такі: якщо ви станете на шляху рейдерів - вас можуть побити, «закрити», облити брудом у ЗМІ і ви будете безсилі якось цьому протидіяти. Ніхто не захоче почути ваше слово правди.

Рейдерство - непереможне? Мабуть, поки що - так.

А Паршин, тим часом, - віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів.

Источник:http://censor.net.ua


Теги статьи: ПаршинСумський хлібокомбінат

Дата и время 24 апреля 2014 г., 15:02     Просмотры Просмотров: 2567
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" 05.12.2016
Военная прокуратура Западного региона обвинила полковника Вооруженных сил Украины Григория Демьянчика в том, что он испо… Подробнее
В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль 05.12.2016
В теле убитого в селе Княжичи Киевской области сотрудника Госслужбы охраны обнаружили 38 пулевых ранений. Подробнее
06 декабря 2016 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте