Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

На кого працюють гроші Віктора Януковича і Ко

На кого працюють гроші Віктора Януковича і Ко
На кого працюють гроші Віктора Януковича і Ко

Що провінційних безробітних бунтарів перетворює в державних терористів, і чому російська влада вимагає вивести українські війська з території України.

Коли вже вся країна почала не говорити, а стогнати від удаваної немочі своїх державних очільників, коли вже міністри сусідніх маленьких країн почали у вічі сміятися над безвольністю нової української влади, коли вже діди з ініціативи "1 грудня" фактично пообіцяли самі взяти до рук зброю, – тільки тоді розпочалася антитерористична операція (АТО), у якій задіяні ледь не всі боєздатні формування країни.

Але нині спроби з допомогою військової сили припинити стихійні протестні спалахи схожі з намаганням загасити пожежу з допомогою бензину. Оскільки до кінця не зрозуміло причини радикального спротиву.

Історична практика свідчить, що сепаратизм живить етнічне пригнічення чи релігійна дискримінація. Ні першого, ні другого в Україні немає. Але немає й влади, котра була б достатньо авторитетною та стежила за наведенням елементарного порядку на своїй території.

Нова влада, отримавши державне кермо шляхом революційних змін, мала одразу визначити, як захищати себе й революцію, котра перемогла. І від кого. І з ким.

Цього не було зроблено. Хоча в країні зберігалася надзвичайна вибухонебезпечна ситуація.

І йшла вона найперше від тих людей, котрі отримали за попередні режими колосальні кошти. Без сумніву, вони боятимуться їх втратити. І шукатимуть усі можливі варіанти превентивних дій. До цього мала підвести вся попередня практика українського життя, коли ці ж олігархи практично скупили державний апарат, міліцію, суди, прокуратуру, СБУ.

Але жодної дії з нейтралізації впливу олігархів зроблено не було. Як не було зачищено органи правопорядку. І те, що відсутній конкретний привід для вибуху сепаратизму – свідчить про організовану підготовку й проведення повстання.

І можна з великою долею впевненості стверджувати, що все це відбувалося під ідейним проводом і за фінансування найбільшого й найвпливовішого олігарха – Віктора Януковича. До якого одразу приєдналися чимало грошових мішків зі Сходу та Півдня країни.

А тут ще й пан Путін, відчувши запах смаленого в братній країні, вирішив по-легкому підживитися.

Враз усю увагу було переадресовано на дії російської влади, котра все гучніше вимагала відвести від бунтівного регіону військові підрозділи.

Тобто – вивести з України її ж війська. І дати можливість погуляти вдосталь сепаратистам.

Але чи не дивно, що декілька десятків гіпотетичних диверсантів змогли спочатку відбити Крим у двадцятитисячного українського війська, а згодом підняти повстання від Одеси до Харкова по всьому Південному Сходу країни?

Версія про фантастично підготовлених супербойовиків сусідньої країни – не зовсім переконлива. Росія нині за визначенням не здатна їх мати, оскільки впродовж десятиліть воює лише із цивільним населенням Північного Кавказу. І не має досвіду анексії чужих територій. Та й російська армія ніколи в історії своїй не славилася ні стратегією, ні тактикою, а перемагала лишень завдяки героїзму масового населення, котре за горло взяли загарбники. В усіх інших війнах Росія програвала.

Спрацювала багаторічна пропаганда російської інформаційної машини? Тим більше, на фоні бездіяльності української влади? Це вже значно вірогідніше.

Але й це не стовідсотковий аргумент на користь організації масових протестів проти центральної української влади. Соціологічні заміри свідчать, що лише невелика частина – максимально до 30% – готова до приєднання їхнього краю до Російської Федерації.

Так у чому причина такого масового й радикального спротиву новій українській владі, котру донецькі фантазери обізвали хунтою?

Ну, не вірністю ж своєму вчорашньому кумиру Віктору Януковичу, котрий ганебно обікрав усю країну й злодійкувато втік?!

Найпростіше послатися на збіг багатьох факторів, котрі досить вправно використали московські лідери. Але одразу в кількох містах запалити повстання із захопленням органів влади, приміщень, зброї міліції, прокуратури й навіть СБУ – це вже не зовсім схоже з поведінкою жителів Сходу, котрі ніколи раніше до радикальних дій не були схильні.

Адже виховані як підневільні працівники, які навіть своїм господарям, котрі тримали їх у напіврабському стані, жиріючи на коштах, що їм не доплачували, ніколи й подумки не противились.

І тут раптом із такою охотою полізли грудьми на амбразуру.

Але не всі. Ні металурги, ні шахтарі не підтримали повстання. Лави самооборони підтримали малокваліфіковані й безробітні. Які сподівалися – чи їх обнадіяли? – достойною оплатою.

А тут якраз і може бути головний рушій у свідомості декласованого пролетаріату Сходу країни.

Не забуваймо найбільше досягнення попередньої влади й президента Віктора Януковича. Як стверджує в.о. генерального прокурора України, колишній лідер разом зі своєю клікою вкрали близько 100 мільярдів і лише вивезли із країни готівкою близько 32 мільярдів доларів США. Судячи з того, що вони тут залишили з нерухомості, хлопці крали по-дорослому. І цілком вірогідне оперування такими сумами.

Але тут якраз посутнє запитання: чи змогли – і, чи захотіли – вивезти?

По-перше, у напівбандитську країну з таким багажем – надто ризиковано, за першої-ліпшої можливості вб’ють і все заберуть. По-друге, 32 мільярди в стодоларових купюрах – це більше тридцяти тон вантажу. Чи змогли б люди, котрі тікали як зайці, никаючи з одного місця в інше, возити за собою стільки коштів? А де художні полотна й інші цінності, котрі кілька діб підряд вивозилися з Межигір’я?

За логікою, усе це треба було надійно сховати в Україні, щоб саме звідси найлегше було фінансувати рух опору центру. А після відокремлення чи навіть федералізації, котра має надати найширші права окремим регіонам, – забрати.

Так, для цього лише треба вільний доступ до схрону, який, без сумніву, знаходиться на території Донбасу. Вірогідно в кинутих шахтах, печерах чи ще деінде. А може, і в соляних шахтах Слов’янська? Чому саме це місто стало центром спротиву? І чому саме сюди тягнуться руки Білокам’яної?

Але, крім Віктора Януковича, не варто недооцінювати й роль у буремних весняних подіях інших олігархів, котрі бояться заведення в країні європейських порядків і законів і все зроблять, щоб цього не допустити.

То ж, не перекривши канали надходження грошових потоків в Україну Віктора Януковича та його подільників, не нейтралізувавши тих олігархів, котрі нині вже майже відверто стали в конфронтацію до центральної влади, Україна ще довго не матиме спокою.

І це дуже схоже на правду. Чи не так?..

Віктор Мороз, спеціально для УП


Теги статьи: Янукович

Дата и время 04 мая 2014 г., 15:11     Просмотры Просмотров: 4350
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" 05.12.2016
Военная прокуратура Западного региона обвинила полковника Вооруженных сил Украины Григория Демьянчика в том, что он испо… Подробнее
В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль 05.12.2016
В теле убитого в селе Княжичи Киевской области сотрудника Госслужбы охраны обнаружили 38 пулевых ранений. Подробнее
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте