Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Андрій Вавриш: Тисячі незаконних МАФів дають 200-300 мільйонів гривень готівки щороку

Андрій Вавриш: Тисячі незаконних МАФів дають 200-300 мільйонів гривень готівки щороку
Андрій Вавриш: Тисячі незаконних МАФів дають 200-300 мільйонів гривень готівки щороку

 

З Андрієм Вавришем, заступником директора Департаменту містобудування і архітектури і кандидатом в депутати Київради, ми зустрілися у парку імені Пушкіна на Шулявці. Тут, за задумом міськархітектури, має з’явитися справжнє казкове містечко для малечі. Автори скульптур на Пейзажній алеї вже взялися наповнити парк персонажами казок російського поета. Про те, яким стане парк, коли буде завершено реконструкцію, про новації в містобудівній політиці та про вибори до Київради ми і поговорили з нашим співбесідником.

 

Ми з Вами зараз перебуваємо у парку Пушкіна, ідея  реконструкції якого належить Вам. Чому Ви зупинили вибір саме на цьому парку і як виникла ідея оформити його за мотивами казок Пушкіна?

Тут щодня граються мої діти. Я тут щоранку бігаю. Знаю кожен куточок.  Ще два роки тому ми почали шукати ідею, як його можна розвинути.

Одного вечора мій син прийшов до мене з книжкою і попросив прочитати казку.  І як тільки почав читати - у мене народилася ідея. Є ж купа казок Пушкіна, це ж скільки персонажів! Це і 33 богатиря, і дядько Чорномор, і русалка, і кіт на ланцюгу, і дуб… Такий  маленький  "Диснейленд".

Того ж вечора я набрав Федора Баландіна, який разом з Костею Скритуцьким є співавтором Пейзажної алеї. Вже наступного ранку почалася робота.

Разом з колегами та однодумцями ми розробили проект, він підходить до парку просто шикарно і всім подобається. Але через обмеження бюджету цього року робота трошки загальмувалася.

Як тільки почали роботу у парку, зітккнулися з несподіваним супротивом. Дивно, що працівники Департаменту благоустрою знайшли час, щоб три дні блокувати роботу скульпторів, розповідаючи про те, як страшно ця скульптура паплюжить парк. Тому ми не встигли обкласти мозаїкою незавершену скульптуру велетенської голови з поеми "Руслан та Людмила".

А далі знайшли маргіналів, які тут бігали з рупорами і кричали, що "досить паплюжити парк", "заберіть звідси дитячий майданчик і поверніть парк білочкам". Але прийшло близько чотирьох десятків місцевих мешканців, які тут з дітками гуляють – і прогнали їх звідси під  вигуки  "Геть!" і "Ганьба!". Думаю, вони зробили висновки.

Ви балотуєтесь до Київради. Навіщо Вам це?

Я, якщо чесно, весь минулий рік собі обіцяв, що ні на які виборні посади не піду. Я бачив слабкість Попова у прийнятті рішень. Наприклад, ми цілий рік готуємо програму дій, яка має допомогти розібратися з МАФами, а зусиль завершити почате у влади  не вистачає. Починати справу може навіть дитина у садочку. А от завершити її  може тільки чоловік і управлінець.

Те саме з паркінгами. Створена в місті програма паркувального простору - це бутафорія. Ті, хто її робив, просто переписали перелік стоянок, а на ділі створили проблеми руху автомобілів. Бо ця програма позбавлена логіки. Єдина логіка – знайти ще клаптик місця і збирати там гроші.

Така сама ситуація з транспортною інфраструктурою. От взялися ремонтувати проспект Перемоги, покликали турецьких будівельників з міжнародної компанії, які можуть побудувати за власні обігові кошти, а потім чекати, поки з ними розрахуються. Їхні проектанти приїхали, подивилися – кажуть: нема сенсу робити тільки проспект Перемоги. Ви швидко з’їдете зі Святошино і станете знову на Шулявці і на площі Перемоги. Треба перше зробити Шулявську розв’язку. Вона більш критична, ніж заміна полотна на проспекті Перемоги.

Я теж вже більше  3-х років тверджу, що це розв’язка номер один, яку треба робити. Нуль емоцій! Дивишся – і розумієш, що все настільки не серйозно, не фахово, що стає страшно… І я так подивився - і думаю: під лежачий камінь вода не тече. Або хтось буде пробувати зрушувати цю історію, або вона такою лишиться.

 

"До нас приходили люди від Арбузова. Влаштовувалися прокурорські перевірки"

 

Після зміни влади підходи до управління містом не змінилися?

Я розумів, що Бондаренко на пару місяців прийшов, але в мене було сподівання, що він прийде і відразу буде пробувати щось робити більш фахово. А він прийшов і почав займатися чистісінької води популізмом. Був певний рівень популізму у діяльності КМДА і до цього, але Бондаренко перевершив Попова багатократно.

Для прикладу, він почав знищувати департамент архітектури, який бореться з МАФами, розповідаючи, що він сам краще буде з ними боротися. А на допомогу покликав тих, хто сам створив це все - благоустрій і самих МАФовиків. Ну, як на це реагувати?

Навіть коли Бондаренко почав нас у пресі брудом поливати, я все ще не збирався балотуватися. Поки не зайшли до мене в кабінет мої працівники, спиною до стіни приперли: чому ти мовчиш? Невже ти не бачиш, що нас звинувачують, паплюжать? Ти маєш іти туди. І я скажу, що ці троє працівників департаменту архітектури надихнули мене взяти участь у виборах.

Нам реально потрібен депутат, який буде відстоювати найбільш складні рішення. Наприклад, Київрада свого часу проголосувала за те, щоб перед кожним будівництвом за бюджетні кошти, проектні рішення погоджувалися з головним архітектором. Бо інакше маємо ситуацію, коли кожен що хоче, те й будує.Але ніхто цього не виконує сьогодні.

Та й з розподілом коштів у Києві повний безлад. На проектування 16-поверхового будинку забудовник витрачає 3-4 млн.грн. А ми на все місто – уявіть лишень! – на все місто як об’єкт витрачаємо на проектування 2-3 млн грн. на рік. Це ненормально. Ми не проводимо  реальних досліджень, аргументаційних робіт, щоб визначити, яку розв’язку треба будувати в першу чергу, яку в другу, чи обґрунтовані такі зміни чи не обґрунтовані.

Ви згадали про непорозуміння з Бондаренком. В чому причина конфлікту? І чи справді він хоче Вас звільнити і заявляв про це?

Насправді про непорозуміння з Бондаренком я дізнався до того, як з ним поспілкувався.

Власне, передісторія така. Є така собі компанія "КонтактБудСервіс". На Позняках їм належить 180 га  корисної площі, ще приблизно стільки ж прилеглих територій. Це  неосвоєні, ненамиті території, які межують з Київською областю.

Останні два роки ця компанія пробувала оформити документи на початок забудови цих ділянок. Ми їм пояснювали, що їхній варіант забудови (це майже 2 млн м кв землі, фактично, площа житлового району Оболоні) не годиться. Перед побудовою житла треба спочатку створити інфраструктуру, дороги, школи, садочки. Вони ж наполягали, що це – не їхня проблема і що цим має займатися місто, а вони мусять сплатити лише 4% пайової участі.

Ми підрахували: щоб побудувати всі ці школи, садочки і т.д., треба не багато-не мало - 3,7 млрд грн. При тому, їхня сплата пайової участі буде не більше ніж 500 з лишнім млн гривень. Тобто, щоб у цього девелопера нормально продавалося житло, місто має витратити 3,2 млрд.грн. Це трирічний бюджет соціально-економічного розвитку. Звідки брати такі гроші?

На нас чинився шалений тиск. Цим проектом опікувався Арбузов і я розумію, що в них там були якісь партнерські відносини. До нас приходили люди від Арбузова. Влаштовувалися прокурорські перевірки. Надходили листи з дорученням прем’єр-міністра розібратися. Ми втрималися лише дякуючи позиції Мінрегіонбуду, котрий пояснив, що тільки просто зводити житло, не створивши інфраструктуру, не можна.

Повертаючись до сьогодення. Нещодавно до нас прийшла така собі Людмила Закревська, дружина нардепа Олександра Чорноволенка. І при мені, сидячи в кабінеті головного архітектора, говорить – або ви підписуєте містобудівні умови та обмеження до кінця дня в тій редакції, яку ми вам даємо, або від вас тут не залишиться нікого.

Тиждень-два тиші – після цього головного архітектора починають викликати до Бондаренка з вимогою написати заяву про звільнення, викликають мене написати таку ж заяву. Коли я відмовився, він пригрозив прислати до нас прокуратуру – що таки і зробив згодом.

З вимогою написати заяву, не проставляючи дату, приходила помічниця Бондаренка. Я знову відмовився. І після цього почалася травля. На кожній нараді, на кожній колегії. Нас звинуватили у тому, що ми винні у проблемі з МАФами, хоча ми якраз з ними боремося. Ми розробили комплексну схему, яка має вирішити цю проблему. Створили портал, завдяки якому можна позбавити людей необхідності ходити по дозвільних центрах, подавати документи через інтернет. Та і чиновники могли би працювати через електронні засоби зв’язку. Це ж взагалі революційні речі для міста. І нам повністю все це зупиняють і говорять, що головний ворог всіх проблем з МАФами - це "Архітектура і Вавриш". При цьому забувають, що "Архітектура і Вавриш" не видали жодного дозволу на МАФи, жодного  не приймали рішення і їх звинувачувати у цьому просто абсурд.

 

"Київ, фактично, запровадив мораторій на наведення порядку з МАФами"

 

А чому, на Вашу думку, у нас так багато МАФів? Чому ніхто не може справитися з цією проблемою?

Правильніше сказати - не хоче справлятися. От у нас є департамент контролю за благоустроєм.  Є фатальна участь окремих осіб у тому стані справ, який маємо  на сьогоднішній день. Колись були ті самі паспорти прив’язки, за якими опрацьовувалося місце, де можна встановлювати, а право надавалося через голосування сесій районних рад. І було 3800 МАФів на все місто, і все було спокійно.

В певний момент – цим питанням тоді займалася Ірена Кільчицька - це право передали на міськадміністрацію. І спробували спростити процедуру.  Це спрощення означало видачу якоїсь "фільчиної грамоти".  Тоді документи на МАФи опрацьовувало КП "Київське інвестиційне агентство", якому, схоже, набридло узгоджувати дозволи в архітектурі – поступово архітекторів з процесу виключили взагалі. Просто формально робили вхідний-вихідний номер листа і видавали документи.

Це відкрило скриньку Пандори. Спочатку це виглядало так, що можна поставити скрізь. Але потім… Був такий Роман Гладуняк - він очолив міське управління контролю за благоустроєм. І тоді почалося. Не було сенсу займатися оформленням документів, якщо можна було кивнути головою і дати можливість комусь поставити. І кількість МАФів зросла, як гриби.  Місто втратило контроль над цими процесами.

Що можна зробити, щоб виправити проблему?

А що роблять, коли тарганів надто багато? Треба увімкнути світло. Щоби всіх було видно. Вони тоді  розбігаються

Треба зробити публічною цю ситуацію. Ми два роки тому зробили портал, зробили схему, яка давала можливість бачити абсолютно всі споруди – де вони стоять, в кого які документи, як вони працюють, хто як отримав. Але це тоді налякало і правоохоронців, і міского голову. Після того, як ми показали це Попову, в КМДА з’явилася доповідна, що міська архітектура все зіпсувала. Хоча вона насправді з цим боролася. Нас зробили  винними у всіх гріхах і проголосували шикарне рішення ради про невиконання на території Києва наказу №244 Мінрегіону, фактично, запровадили мораторій на наведення порядку відповідно до законодавства строком на рік.

За цей рік МАФів стало більше ще  в 1,5 рази. Потім ще на рік продовжили цей мораторій

В 2013 році цим питанням почав займатися Голубченко. Він покликав нас і доручив завершити комплексну схему, щоб навести порядок. Пообіцяв підтримку і фінансування.

Слова він дотримав. Ми до кінця року всі роботи завершили і прийняли розпорядження про затвердження комплексної схеми. Ви можете зайти на сайт містобудівного кадастру і побачити її у вільному доступі.

Там, наприклад, міститься перелік прошарків, які є зонами обмежень. Наприклад, є пам’ятка архітектури і точно визначене її місцезнаходження.  Радіус 20 м навколо цієї пам’ятки архітектури малюється автоматично. Це 20 м від пам’яток архітектури, в тому числі парків, які є пам’ятками парково-садового мистецтва,  20 м від бордюрного каменя, перехрестя, 20 м від виходу з підземного переходу, виходу з метрополітену, зупинкового комплексу тощо – це всі ті речі, які визначені постановою Кабінету міністрів. Перелік цих обмежень – це одна складова комплексної схеми - де МАФи бути не можуть. Якщо розчистити ці зони, місто дихатиме вільно.

Але є 20 тисяч тимчасових споруд. І треба їм місце десь знайти. Ми  порахували і вийшли в результаті на те, що за перші 3-5 років маємо звести кількість тимчасових споруд до мінімуму - до 6,5 тис. Далі можна поставити завдання перед Київрадою завдання зменшити до  4 тис чи до 3,5. Виконаємо і це завдання. Але, в будь-якому разі, для першого кроку це занадто.

Ми також дали районним адміністраціям завдання разом з проектантами знайти місця, де можна розташувати ці МАФи. В результаті і була запропонована ця схема.

Хто займається визначенням тих МАФів, що продовжать роботу?

Зробили для цього комісію, яка має вирішувати, кому і як розподіляти.  Ми створили можливість всі ці питання розглядати максимально автоматизовано і максимально публічно.

Але це не сподобалося власникам МАФів. Лише 3800 кіосків були реально узаконені до 2008 року. Всі інші з’явилися після цього. Звісно, у них прав менше, ніж у тих 3800. І вони зараз нічого не платять і просто собі стоять. Їх біля 15-20 тисяч. І мова йде про 200-300 мільйонів гривень готівки щороку. Тому  вони хотіли скасувати схему. Хоча поки її лише зупинили.

Нас звинувачують у тому, що ми комусь надали якусь перевагу. Але перевагу ми нікому не могли надати, бо жодна точка в комплексній схемі нікому не віддана. Треба ще прийняти рішення, кому її віддати. І це не моя робота. Рішення,  відповідно до наказу Мінрегіону, має приймати КМДА, а не її структурний підрозділ.

Знаєте, хто входить до комісії? Зять Бондаренка Нікульшин, зять партійного шефа Соболєва Голуб (який, до речі потім став заступником голови КМДАі курує наш департамент). При цьому єдине місце роботи, яке було у нього до цього, це помічник народного депутата Бондаренка. Великий спеціаліст, який буде керувати 15 тисячами комунальних підприємств і держслужб у місті Києві. Я просив взяти до складу комісії історика, архітектора, еколога, громадських активістів, які займаються тим, що чистять місто - щоби позиція була максимально виваженою і професійною. А коли я побачив останню редакцію розпорядження і там  немає жодної людини з тих, яких я називав – я зрозумів, для чого ця схема. Чесно кажучи, більшого внутрішнього обурення я б собі придумати не зміг. І коли я зрозумів, що це підготовлена позиція і людина чітко сформувалась у тому, вона  переступила все, що могла – чесно кажучи в цей момент я прийняв рішення іти в Київраду.

 

 

"Не треба Майдан робити кладовищем"

 

Питання до Вас як до заступника головного архітектора. Маєте якесь своє бачення того, яким має бути Майдан після реконструкції?

Майдан, як і будь-яка площа, перш за все, призначений для того, щоб на нього приходили люди. Щоб вони там гуляли, відпочивали, спілкувалися, ділилися проблемами, разом раділи і плакали. І треба втратити здоровий глузд, щоби центр міста зробити кладовищем  попри всю трагічність цієї події.

Трагічних подій на цій  території було дуже багато протягом років. Їх навіть складно перерахувати. Але це не кладовище і не меморіальний комплекс. Хоча я впевнений в тому,  що слід дуже серйозно підійти до пошуку художнього образу трагічності і складності подій, які відбулися під час Революції гідності. Над цим і мають працювати митці, створивши меморіальний комплекс. Він може бути односкладовим або у різних місцях Майдану. Але він не може стати самим Майданом.

Департамент містобудування і архітектури почав підготовку до загальноукраїнського конкурсу, де кожен з архітекторів, художників може взяти участь.  Ми вже другий місяць формуємо перелік експертів, які будуть однаковими  авторитетами для всіх учасників, включно з людьми,  які були на Майдані. Це багатоскладовий процес і, можливо, варто, щоб цей конкурс відбувався протягом півроку, а може й більше. Цей процес складний, до нього треба підійти серйозно.

 

"В управлінні Києвом треба переходити до простіших систем, на кшталт тих, що існують у Фейсбук чи Гугл"

 

Добігають кінця передвиборчі перегони. Як оцінюєте цьогорічну виборчу кампанію?

Вибори - це такий шикарний шанс, коли ти фокусуєшся, щоб бачити, що важливе, а що ні, щоб потім це втілювати. Це можливість бачити і спілкуватися з людьми, відкриваючи для себе ті прості речі, які непокоять киян. Я для себе багато що відкрив під час кампанії, це однозначно буде корисним для професійної діяльності.

Як складаються з конкурентами Ваші стосунки?

Бувало всякого. Дай Боже їм здоров’я. Хай вони займаються своїми кампаніями. Мені, щоб створювати передвиборчу програму, всього лиш треба було переписати власний порядок денний – те, чим я займаюся у департаменті. Їм потрібно було проявити винахідливість. Було б добре щоб те, що вони пишуть, вони дійсно хотіли виконати. І я думаю, що кияни голосують все-таки серцем і все розуміють.

Які би проекти з точки зору містобудівної політики Ви би назвали серед пріоритетних зараз для столиці?

Це впровадження плану інтегрованого розвитку транспортної системи задля виведення його на так званий сталий розвиток. Це комплексна проблема підвищення якості, мобільності в місті Києві. Це і впровадження велосипедного сполучення, і розвиток  громадського транспорту, і розвиток паркувального простору, і розвиток цінової політики, і вдосконалення господарства, яке цим займається. І впровадження окремих галузевих речей – метрополітену, позавуличного швидкісного транспорту, автоматизованих системи управління дорожнім рухом. І раціоналізація прийняття рішень і взагалі функціонування транспортної моделі… Тобто, це великий комплекс робіт.

По-перше, треба попрацювати над обмеженнями в центральній історичній частині міста, над організацією руху, інакше ми з часом побачимо транспортний колапс на власні очі. Вже час для екстрених дій і я вважаю це одним з ключових питань.

Друга історія пов’язана з зміною методу формування і функціонування регуляторної політики в місті. Потрібно відходити від парадигми максимально вертикально інтегрованих систем, коли дуже довго  все планується, до верху доходить. Від  багаторівневого керування – до більш простих систем. На кшталт тих, що існують у таких компаніях як Фейсбук чи Гугл. Вони пропонують для управління компаніями максимально горизонтальні структури, максимально  динамічні, які відчувають реальні потреби людей. Це нескладно зробити за допомогою інформаційних технологій, інших підходів, включаючи участь громадськості.

На сьогодні розробка генерального плану, наприклад, міста Амстердам вже виглядає наступним чином: 20% це експертна робота, 80% -  це організація участі громади в динамічному процесі проектування і моделювання. А ми маємо 99% проектно-експертної роботи і тільки 1% участі громади. Ця ситуація має змінитися і вона має бути більш гнучкою, але обов’язковою для дотримання.

 

"Звичайна практика на сьогоднішній день, коли гроші витрачаються без  аргументації"

Ви довго працювали над створенням містобудівного кадастру. Що це таке і чим цей кадастр може прислужитися пересічному киянину?

Містобудівний кадастр це інструмент для тих, хто спілкується, об’єднує власні зусилля навколо розвитку міста. Інструмент,  який забезпечує взаємне інформування сторін, інформатизацію, забезпечення публічності і відкритості інформації. Для громади це перш за все інструмент, який надає можливість побудови формату зворотного зв’язку, коли люди мають можливість написати скаргу чи  надавати пропозиції щодо розвитку певної території і бути постійно проінформованим про долю об’єктів, які їх цікавлять.

І друге - це все-таки експертний об’єкт. Лікар не може лікувати пацієнта, поки не поставить йому діагноз. "Діагноз" для міста - це величезний об’єм даних, статистика про реальний стан різних об’єктів, які досліджуються: шкіл, садочків, доріг, парковок, житла, якості середовища і так далі. Це величезний банк даних. Для прийняття максимально виважених управлінських рішень, для оцінки наслідків прийняття містобудівних рішень і потрібна така система як містобудівний кадастр. І такі завдання на нього покладені законодавством підзаконними актами.

Це не нормальна історія, коли руки не знають, що робить голова і навпаки.  У нас є 485 млн на побудову розвязки біля моста Патона - але немає 500 тисяч проаналізувати - вона там треба чи не треба, і якою вона має бути. І взагалі, це звичайна практика на сьогоднішній день, коли гроші витрачаються без  аргументації. Або її складають на нарадах окремі чиновники, а не професіонали, експерти і проектанти. Саме експертність прийняття рішень – це робота, яку має забезпечити функціонування містобудівного кадастру.

Давайте уявимо, що вибори вже відбулися. Ви – депутат. Перші ваші три ініціативи як депутата?

Ми систематизували всі наявні реєстри вулиць та поіменованих об’єктів. У  нас було їх 12. І зробили довідник, який варто затвердити. Його затвердження викорінить велику кількість  зловживань, пов’язаних з реалізацією права власності громадян. Далі треба впорядкувати адресне поле – це можна зробити до кінця року. Це фундаментальні речі, які забезпечують права людей.  Тому на перше засідання міської ради треба винести затвердження такого довідника.

Також дуже важливо обов’язково прослідкувати, щоб в коригуваннях до бюджету були враховані ключові для Києва об’єкти. Та ж розв’язка на Шулявці – це взагалі питання номер один щодо реконструкції транспортних об’єктів.  Необхідно, щоб ці об’єкти були включені до бюджету і вже цього року там почалися роботи.

Крім того, потрібно переглянути розподіл коштів на необґрунтовані об’єкти у бюджеті. Це ненормально, коли фінансується купа об’єктів, які є не найкритичнішими для міста.  Треба багато всього робити. Але потрібно перш за все змінити підходи до розподілу коштів. Треба робити це не з позиції "здаточності об’єкта" (коли треба до кінця року його здати), а з позиції його реальної необхідності.

У нас садочки будуються за принципом здаточності, а не виходячи з наявних черг в окремому районі. У нас транспортні об’єкти будуються за принципом готовності проектної документації, а не реальної необхідності. Велика купа питань до того, яким чином сформований перелік об’єктів, які треба робити.

Я вважаю, що треба змінити пріоритети, щоб мати місто, в якому зручно жити. А тому питання, пов’язані з громадським простором, з наведенням порядку з МАФами, з облаштуванням парків і скверів мають бути принциповими.  І невідкладними.

Обозреватель


Теги статьи: Андрій Вавриш

Дата и время 21 мая 2014 г., 16:30     Просмотры Просмотров: 2908
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи:

Фирма Андрея Ваврыша монополизировала в Киеве производство антинародных ДПТ
Фирма Андрея Ваврыша монополизировала в Киеве производство антинародных ДПТ
Анна Бондарь — как человек, замешанный в коррупционных скандалах, стремится стать Главархитектором Киева

Киевский Речпорт перестроят экс-директор метрополитена и соратник Андрея Ваврыша
Андрей Ваврыш обозвал кандидата в мэры Киева Борислава Березу поцом
Уволенный Андрей Ваврыш продолжает втемную руководить градостроительным департаментом КГГА

Побег из КГГА или как развлекается уволенный Вавриш
Помощница Андрея Ваврыша официально стала заместителем полууволенного Целовальника
Кличко публично потребовал от Андрея Вавриша написать заявление об отставке

Підстава для Кличка: акт про те, що А.Вавриш – не корупціонер, підписав помічник мера
Андрей Вавриш подарил луганскому Путину кинотеатр Россия в Киеве
За организацией пикета "МАФовиков" стоит регионал, - Вавриш

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
09 декабря 2016 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте