Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

«Київський синдром»

«Київський синдром»
«Київський синдром»

Скляно-бетонні «монстри» затулили золоті куполи храмів, і спотворили неповторне обличчя столиці. Фото: ru.saveoldkyiv.org

   Народна мудрість свідчить: порятунок потопаючих – справа самих потопаючих. Правдивість цього вислову кияни, небайдужі до долі свого міста, відчули на собі. Роками депутати Київради, перевищуючи свої повноваження та відчуваючи повну безкарність, роздавали (розкрадали?) безцінні київські землі в історичному центрі Києва. Далі естафету підхоплювали корумповані чиновники та держслужбовці, надаючи (зрозуміло, не безкоштовно) дозволи та погодження на забудову недоторканої у минулому території. Останніми роками в центрі Києва, поруч зі стародавніми святинями, з’явилися десятки скляно-бетонних «монстрів», що руйнують неповторний  історично сформований архітектурний ансамбль міста, затуливши золоті куполи храмів, спотворюючи неповторне обличчя столиці.

Небайдужі кияни та громадські активісти не могли залишатися осторонь. Однак звернення до можновладців, чисельні акції протесту, руйнування ненависних парканів давали лише тимчасовий результат. Завдяки десяткам багаторічних судових процесів вдалося відстояти окремі земельні ділянки та скасувати незаконні землевідведення.

Так сталося на Пейзажній алеї, у скверах на вул. О.Гончара 1-3 та 5-7, на вул. Стрілецькій, 10/1. Більше того, за позовом громадської організації «Громадянська позиція» у суді вдалося визнати територію всієї буферної зони Софійського Собору землею історико-культурного призначення, тобто, особливо цінною землею. Це унеможливило виділення Київрадою земельних ділянок у буферній зоні без погодження з Верховною Радою України. Здавалося, перемогу досягнуто. Але ні депутати Київради, ні чиновники, які звикли отримувати колосальні «гонорари» від впливових забудовників, не захотіли зрікатися звичної практики та джерела прибутків. Тому ганебне явище земельних роздач тривало. Обурені кияни протестували,  Київрада продовжувала голосувати за скандальні землевідведення, а чиновники – рахувати гроші. Київ і далі знищувався.

Висотку"Diamond Hill" на вул. Мазепи, 11б. від забудовника  "К.А.Н. Девелопмент" фахівці називають серед найжахливіших будівель. Фото: Сегодня

Висотку”Diamond Hill” на вул. Мазепи, 11б. від забудовника “К.А.Н. Девелопмент” фахівці називають серед найжахливіших будівель. Фото: Сегодня

Усвідомлюючи, що від корумпованої влади марно чекати допомоги, небайдужа громадськість звернулась до міжнародної спільноти. Чисельні звернення, заклики, петиції були спрямовані у першу чергу до ЮНЕСКО – впливової міжнародної організації, призначенням якої є захист світової історичної та культурної спадщини. Реакція з її боку була миттєвою: почувши шокуючи правду про стан збереження культурної спадщини в Києві, ЮНЕСКО та ІКОМОС одразу надіслали своїх експертів для вивчення ситуації в місті. Їх висновки були невтішними для України: проблема є, і вирішувати її  треба негайно.

Однак українські чиновники рішення ЮНЕСКО проігнорували – відірватись від «годівниці» вони не бажали. Після чого ЮНЕСКО вжило суворіших заходів та зробило попередження: на своїй 34-й сесії, що відбувалася у Бразилії (2009 р.), було запропоновано внести Об’єкт № 527 списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра» до списку об’єктів, що знаходяться під загрозою, без обговорення. Тоді українській офіційній делегації вдалося переконати Комітет ЮНЕСКО, що їхні зауваження будуть враховані, а ситуацію виправлено. Таким чином, загроза минула, проте нічого не змінилося.

Оговтавшись від шоку, влада продовжувала розкрадати землі, а багатоповерхівки – зростати. У наступному, 2010 році, відбулася майже історична подія: вперше за всю історію незалежної України на сесії Комітету ЮНЕСКО спостерігачами були представники громадських організацій – «Громадянської позиції» (Марина Соловйова та Ірина Нікіфорова) та «Збережи старий Київ» (Ігор Луценко та Марія Лебедєва). Слід зазначити, що присутність громадських спостерігачів на сесіях Комітету поряд з офіційною делегацією – явище звичайне для всіх країн. Однак для нашої офіційної делегації поява на сесії активістів була цілковитою несподіванкою.

Золоті куполи Лаври загубилися серед висоток. Фото: city-x3.ru

Золоті куполи Лаври загубилися серед висоток. Фото: city-x3.ru

Причина проста: з’ясувалося, що під час засідань офіційні представники України, м’яко кажучи, говорять неправду. Причому, обманюють не самі, адже Україна не є членом Комітету, тому не має права голосу. Обманюють вони вустами Росії. Так, на 36-й та 37-й сесіях представники російської делегації заявляли, що будівництво в буферних зонах Св. Софії та Лаври не ведеться, ніяких висоток там немає, а сумнозвісний хмарочос на Кловському узвозі зовсім непомітний (відеозаписи сесійних засідань є на офіційному сайті ЮНЕСКО). Така ж відверта брехня подавалася Комітету і в офіційних звітах України: «позитивні зміни», які нібито відбувалися в Києві, «висмоктувались з пальця» та мали на меті заспокоїти ЮНЕСКО, тоді як влада продовжувала звичні практики. Слід зазначити, що Комітет Всесвітньої спадщини, як і будь-яка європейська інституція, звик довіряти офіційній інформації, що надається державними установами.

І тоді громада здійснила відчайдушний крок – за допомогою Народного депутата України А. Гриценка представники ГО «Громадянська позиція» домоглися офіційної зустрічі з Директором Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кішоре Рао. Під час розмови, яка тривала понад годину, активісти продемонстрували документальне відео, яке наочно ілюструвало те, що насправді відбувається в Києві, надали документи та фотографії. Інформація про те, що лише в буферній зоні Софії Київської під забудову роздано понад 50 земельних ділянок, вразила п. Рао. ЮНЕСКО знов пригрозила Україні санкціями.

Необхідно підкреслити, що громада Києва в жодному разі не ставить за мету включення Св. Софії та Лаври до т. зв. «чорного списку» ЮНЕСКО. Ми хочемо лише покласти край руйнації історичного центру, зберегти культурне обличчя стародавнього Києва, бо лише жорсткі рекомендації та попередження ЮНЕСКО зупиняли нахабних забудовників та змушували чиновників вгамовувати свої апетити.

У той час, як офіційний Київ запевняє Комітет, що у нас все гаразд, і жодних проблем не існує, продовжуючи знищувати історичну та культурну спадщину, активісти доводять до відома Комітету реальний стан справ у Києві. Безумовно, ЮНЕСКО – не поліцейська установа і не каральний орган. Збереження культурної та історичної спадщини – справа передусім самої держави. Якщо Україна не хоче захищати своє надбання, ніхто їй не допоможе. В Європі навіть запроваджено термін – «Київський синдром». Він позначає ситуацію, коли влада не лише не охороняє власну культурну спадщину, але й своїми діями  або бездіяльністю сприяє її руйнації.

Тому саме небайдужій громадськості доводиться привертати увагу до наших проблем і намагатися вирішувати їх, не чекаючи на допомогу від держави. На жаль, зміни, які відбуваються в Україні, не змінили ситуацію у сфері охорони культурної спадщини. Чиновники, причетні до зловмисного нищення Києва, досі обіймають свої посади. Тому наразі необхідні невідкладні та рішучі дії.

Потрібно, по-перше, домогтися люстрації та звільнення чиновників, які, набиваючи власні кишені або виконуючи злочинні накази, роздавали дозволи та погодження на будівництво багатоповерхівок із підземними паркінгами в охоронних зонах Софійського Собору та Києво-Печерської Лаври, і які досі працюють в Департаменті культурної спадщини, в Інспекції Держархбудконтролю, в Національній комісії України у справах ЮНЕСКО, інших відомствах, причетних до цих зловживань, та очолюють їх.

По-друге, необхідно взяти під повний та всебічний контроль нові призначення в новообраній Київраді та мерії.

На жаль, інертність та, можливо, недостатня інформованість киян призвела до того, що в нову Київраду знов потрапили ті ж самі сумновідомі  обличчя. Це і Олександр Омельченко – екс-голова Київради, під час правління якого були розроблені та почали застосовуватись на практиці схеми дерибану київської землі, це й представники «молодої команди» Черновецького, які свого часу доопрацювали та удосконалили ці схеми.

Новообраний мер Києва Віталій Кличко призначив своїм радником Ігоря Ніконова - одного з найагресивніших забудовників столиці

Новообраний мер Києва Віталій Кличко призначив своїм радником Ігоря Ніконова – одного з найагресивніших забудовників столиці. Фото: Подробности

Найбільше обурення пам’яткоохоронців та небайдужої громадськості викликало недавнє призначення  Віталієм Кличком своїм радником Ігоря Ніконова – одного із найпотужніших та найагресивніших забудовників міста.

Саме належна йому будівельна корпорація «К.А.Н. Девелопмент» причетна до знищення колишньої візитівки Києва – панорамного виду правого берега Дніпра, де золоті куполи Лаври височіли на фоні зелених схилів. Наразі мальовничі  схили забудовані багатоповерхівками, а куполи давньоруської святині загубилися на їх фоні.

До того ж, впливовий олігарх реалізує свої проекти на місці дитячих садків (вул. Мазепи, 11-б) та шкіл (вул. Різницька, 32-34), нехтуючи існуючим законодавством та рекомендаціями ЮНЕСКО. За його особистим зізнанням, він «мріє побудувати в Києві справжній хмарочос» (мабуть, 140-метрова «кукурудза» на Кловському узвозі, 7-а, здається йому недостатньо високою?)

Чи дійсно зможе він порадити новому меру зменшити поверховість тієї ж будівлі на Кловському або на Гончара, 17-23, як того вимагає ЮНЕСКО? Або скасувати незаконні землевідведення під мурами Софії та Лаври?

Питання, на жаль,  риторичні. Здається, «київський синдром» не тільки невиліковний, але й швидко поширюється, уразивши ще й місцеву київську владу. А, може,  це звичайне весняне загострення?

Тож, кияни, об’єднуємось та шукаємо Ліки разом!

P.S. Днями на офіційному сайті ЮНЕСКО було розміщено проект резолюції по Києву, яка має бути прийнята на 38-й сесії Комітету (15-25 червня). Резолюцію складено на основі офіційного звіту про стан збереження культурної спадщини в Києві, наданого Національною комісією України у справах ЮНЕСКО в Україні. Але відбувається таке собі дежавю: «позитивні зміні» в цій сфері буцімто настільки глобальні, що Комітет навіть не планує розглядати питання Св. Софії та Лаври в наступному році. Це  саме той строк, який потрібен забудовникам, щоб завершити розпочате. Боротьба триває.

 Ірина Нікіфорова

 

Ні корупції!

 


Теги статьи: КличкоКиев

Дата и время 11 июня 2014 г., 10:45     Просмотры Просмотров: 3312
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Прожорливое брюшко Прожорливое брюшко 08.12.2016
Глава комитета инвалидов в день на яхте тратит на еду больше, чем 60 пенсионеров дома за месяц Подробнее
Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко Новинский получил украинское гражданство по просьбе Порошенко 08.12.2016
Помощь в получении украинского гражданства российскому олигарху Вадиму Новинскому оказал в свое время Петр Порошенко. Подробнее
09 декабря 2016 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте