Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Чи дозволить Кабмін спустошити трубопроводи

Чи дозволить Кабмін спустошити трубопроводи
Чи дозволить Кабмін спустошити трубопроводи

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський - без перебільшення важлива особа в історії України.

Його вклад і вклад єврейської громади у розбудову української незалежності є надвеликим. Хоча, звісно, є і такі євреї, як Віктор Пінчук - політично пасивні.

Безперечно, Коломойський має право ставити питання: як Україна віддячить єдиному олігарху, який наважився взяти участь в озброєному протистоянні з сепаратистами?

Однак Ігор Валерійович ніколи не був наївним мрійником, і напевно не сподівається отримати подяку "потім". Окрім того, що Коломойський патріот, він бізнесмен із своєрідним стилем. Цей стиль можна охарактеризувати як "вкласти мінімум - отримати максимум навіть ціною виснаження активу".

Коломойський вже майже реалізував одну з геніальних ідей збагачення. У квітні 2014 року "Українська правда" опублікувала інтерв’ю з іншим нафтогазовим олігархом - Ігорем Єремєєвим. Що спонукало зазвичай обережного Ігоря Мироновича виступити із звинуваченнями на адресу Коломойського, невідомо, але це сталося.

Єремеєв звинуватив дніпропетровського олігарха фактично у намірі знищити нафтопроводи України. Це лиходійство, за версією власника WOG, трапилось би у разі, якби підконтрольна Коломойському "Укртранснафта" відкачала сиру нафту з труб і спрямувала її на переробку на Кременчуцький НПЗ.

Річ не в тім, що Ігор Миронович заздрив надвеликому прибутку, який мав намір отримати Ігор Валерійович. Річ в іншому.

Одного разу діставши технологічну нафту з нафтопроводів, держава вже ніколи не знайде 100 млн дол для придбання нової. Отже, відкачування нафти Єремеєв подав як злочин проти державних інтересів України.

Коломойський на це не відреагував, але після інтерв’ю Єремеєва з представниками УП виходили на зв’язок представники олігарха. Вони натякнули, що журналісти не є нафтовиками, і тому бачать загрозу там, де її нема. Мовляв, відкачування нафти з трубопроводів є кроком в інтересах України, а не злочином проти її інтересів.

З того часу минули півтора місяця, і все змінилося. На момент інтерв’ю з Єремеєвим Кабмін ще міг розглядати питання, чи треба відкачувати нафту з труб. Зараз це вже не актуально. Нафта уже відкачана за рішенням керівництва "Укртранснафти" - формально державної, але реально контрольованої Коломойським.

Тепер єдине рішення, яке може прийняти Кабмін - і на цьому наполягають представники Ігоря Валерійовича, - "переробляти чи не переробляти?"

УП надіслала розширений перелік питань до Коломойського. На жаль, голова ОДА Дніпропетровщини не знайшов часу, щоб прокоментувати цю важливу тему.

Редакція припускає, що йому зараз не до спілкування з пресою. Тому нижче публікує власну думку та точки зору експертів щодо того, чим насправді є історія з відкачуванням нафти: вигідним для України рішенням чи загрозою її інтересам.

Під час пошуку відповідей редакція спиралися на основні тези, які вдалося почути від представника Коломойського.

Як все починалося

1 квітня керівник державного підприємства "Укртранснафта" Олександр Лазарко звернувся до Міненерговугілля з пропозицією спорожніти нафтопроводи, які не використовуються вже більше року.

Натисніть для збільшення

Лазорко - давній учасник офіційно не існуючої групи "Приват". Формально він чиновник, але реально працює в інтересах Коломойського.

Міненерговугілля, відповідаючи на звернення, дозволило провести нараду.

Натисніть для збільшення 

Пропозиції "Укратранснафти" полягали в наступному. Оскільки існувала небезпека військового втручання, то логічно було б вилучити з магістральних нафтопроводів нафту і передати її на переробку на Кременчуцький НПЗ.

Після переробки частину нафтопродуктів планувалося віддати армії, іншу частину - на зберігання на Дрогобицький і Надвірнянський НПЗ, а ще одну частину - продати.

Мабуть, міністр енергетики Юрій Продан був не проти такої об орудки. Для нього були підготовлені завдання голові і членам правління "Укртранснафти", у яких йшлося про повну підтримку всіх дій, запропонованих Лазорком.

Натисніть для збільшення

Однак коли з подання Єремеєва у пресі розгорнулася інформаційна війна проти дій "Привату", чиновник повідомив, що рішення ще не прийняте.

Загалом пропонувалося "видобути" з нафтопроводів 675 тис тон нафти з дуже низькою балансовою вартістю - 510 грн за тонну. Втім, у довідці "Укртранснафти" йдеться, що реальну вартість технологічної нафти встановити складно або неможливо, тому що з 2011 року її переоцінка не відбувалася.

Частина нафти у трубі була замінена більш дорогими сортами, коли качалася венесуельська нафта у Білорусь. Відтак, цифри "Укртранснафти" з приводу дешевизни нафти не є нормальним орієнтиром. Можливо, це був черговий спосіб змусити Кабмін прийняти рішення на свою користь.

Натисніть для збільшення 

До того ж, виник конфлікт з приводу прав власності на нафту, яка знаходилася на одній з ділянок нафтопроводу, між "Укртранснафтою" та Херсонським НПЗ. Зокрема, щодо нафти на ділянках "Кременчуг - Херсон" та "Снігурівка - Херсон".

Чому почав галасувати Єремеєв? ТОВ "Тірас-арс", яке має стосунок до власника WOG, вважало, що ця нафта належить йому. Було навіть відкрите кримінальне провадження за фактом витіснення нафти з нафтопроводів."Укртранснафта" ж не вважає, що на цих відрізках нафта належить третім фізичним і юридичним особам.

Натисніть для збільшення

В "Укртранснафті" цю сировину називали державною власністю і звинуватили Єремеєва в намаганні "здійснити відчуження технологічної нафти товариства обсягом до 40 тис куб м, якою була заповнена ділянка "Снігурівка - Херсон" магістрального нафтопроводу "Кременчук - Херсон".

"Мова йде про ТОВ "Тірас-арс" та МПП "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-vez", останнє з яких визнане банкрутом за ініціативи ТОВ "Континіум-укр-ресурс".

Ці дії намагаються провести під прикриттям окремих заангажованих представників офіційних структур і з посиланням на рішення Господарського суду Рівненської областідворічної давнини.

При цьому з жодною з цих компаній "Укртранснафта" будь-яких договірно-правових відносин не мала", - повідомила УП прес-служба державної компанії.

І ще. Єремеєв наполягав, що колись він мав намір розбудовувати Херсонський нафтопереробний завод, і тому йому потрібна була працююча "труба". Малося на увазі, що на цій ділянці повинна була залишатися технологічна нафта.

Група WOG начебто вела перемовини щодо будівництва НПЗ з Китаєм і навіть з опальним олігархом Дмитром Фірташем. Однак справа в іншому: Єремеєв є власником виробничого майданчика, до якого можна подавати нафту по трубі.

Нафтопровід до непрацюючого НПЗ, заповнений технологічною нафтою, коштує більше, ніж сам НПЗ. Якщо з нафтопроводу буде викачана нафта, то переговори про пошук інвесторів втрачають будь-який сенс. Інвестиції в технологічну нафту для заповнення труби становитимуть половину інвестицій в побудову НПЗ.

Ігор Миронович насправді навряд чи хоче реконструювати Херсонський НПЗ.

Багато років він володів територією заводу лише для того, щоб мати статус "вітчизняного виробника пального". Завдяки цьому він постачав імпортне дизельне пальне для державної "Укрзалізниці". Розбудова ж НПЗ потребує інвестицій в розмірі сотень мільйонів доларів. Витрачати такі гроші власник WOG навряд чи схотів би.

В результаті, протягом квітня Україна отримала інформаційну війну. Лунали гучні обопільні обвинувачення у крадіжці нафти і розпилюванні нафтопроводів на металобрухт. Згодом протистояння вщухло, але процес не зупинився.

Джерело refine.org.ua

Як відкачали нафту

Основна публічна мотивація для витіснення нафти з магістральних нафтопроводів - це розгул сепаратистів в окремих регіонах. За задумом авторів схеми, слід показати керівництву держави необхідність рятувати ресурс з труби, доки його не вилучили злочинці. При цьому подібні рішення повинні прийматися на зовсім іншому рівні.

Як повідомила УП прес-служба "Укртранснафти", на початку травня почалися виробничо-технічні заходи з витіснення технологічної нафти з недіючих ділянок системи магістральних нафтопроводів.

У середині травня сепаратистів вдалося локалізувати на території Донбасу, але відкачування тривало, причому з частин "труби", віддалених від цього регіону.

1. Кордон України з Білоруссю - Броди - до 125 тис тонн, сорт "Азері лайт".

2. Великоцьк - Лисичанськ - Кременчук - до 500 тис тонн, сорт "Юралс".

3. Херсон - Снігурівка - Кременчук - до 40 тис тонн, сорт "Юралс".

4. Мічуринськ - Кременчук - до 10 тис тонн, сорт "Юралс".

"Роботи з витіснення технологічної нафти та заповнення консервантом завершено на ділянках "Кордон України з Білоруссю - Броди" та "Херсон - Снігурівка". На решті ділянок роботи перебувають на стадії виконання.

Витіснена нафта розміщується у власних резервуарах товариства, а також у резервуарах ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ВАТ "НПК-Галичина", з якими укладені договори про тимчасове безоплатне зберігання нафти", - повідомила прес-служба ПАТ "Укртранснафта" у середині травня.

І ось 28 травня відбулася проміжна нарада робочої групи з опрацювання пропозицій "Укртранснафти" щодо витіснення технологічної нафти з недіючих ділянок магістральних нафтопроводів та її подальшої переробки на "Укртатнафті". На той час було констатовано, що процес відкачування нафти майже завершений.

Натисніть для збільшення

Що відбулося насправді

Перша частина орудки відбулася без участі Кабміну. Стратегічне для України рішення прийняло правління "Укртранснафти". Коломойський не став очікувати, поки уряд наважиться на вкрай непопулярний крок. Він все зробив сам.

З юридичної точки зору, можливо, порушення нема, але лише на перший погляд. Якщо брати до уваги неможливість повторно закачати нафту на десятки мільйонів доларів, виникає питання: чи мала право "Укртранснафта" приймати таке рішення?

"Технологічна нафта - це основні фонди підприємства. Це не просто нафта у трубі. На її витіснення та наступне використання необхідне хоча б рішення спостережної ради. А з урахуванням поточної ситуації потрібне рішення Кабінету міністрів та РНБО", - вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

На його думку, з одного боку, існує загроза, що частина трубопроводів опиниться під контролем кримінальних груп. З іншого боку, діє принцип "війна все спише". "Під прикриттям цього вирішили заробити грошей, тому що технологічна нафта має залишкову балансову вартість", - підкреслив Гончар. Так думає не лише він.

"Перш ніж звільняти трубопровід від технологічної нафти, відповідне рішення необхідно прийняти на рівні уряду або РНБО", - говорить президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук.

На його переконання, повинна бути впевненість, що ця ділянка не знадобиться.

"Мусить бути механізм наповнення трубопроводу у разі потреби. Вартість нафти визначається часом введення трубопроводу в експлуатацію. Більша частина нафтопроводів наповнювалася сировиною ще в радянські часи з відповідною вартістю. Нині ціна такої нафти повинна бути ринковою", - вважає Тодійчук.

Юридична казуїстика - один з улюблених прийомів Коломойського. Він спирається на начебто законні рішення для кроків, які за духом суперечать інтересам держави.

В "Укртранснафті" посилаються на розпорядження уряду від 30 вересня 2009 року "Деякі питання діяльності "Нафтогазу і "Укртранснафти". Згідно з ним товариство може проводити комерційні операції з нафтою, яка використовується для виробничо-технологічних потреб, тільки за погодженням з Кабінетом міністрів.

"Витіснені обсяги нафти можуть бути використані для формування нових нафтотранспортних маршрутів, відновлення транспортування нафти за існуючими маршрутами при наявності договорів або у разі отримання дозволу від Кабінету міністрів перероблені на виробничих потужностях єдиного функціонуючого в Україні НПЗ - ПАТ "Укртатнафта", - повідомила прес-служба "Укртранснафти".

Виходить, що дозволу на відкачування нафти уряд не давав. Державне підприємство вдало, що відкачало нафту тимчасово. Оскільки переробити її воно не має права, то "Укртранснафта" вирішила зберігати сировину у резервуарах "Привату".

Джерело ekonomika.com.ua

Якою є ціна зберігання, не відомо. Під час наради 28 травня Лазарко запевнив, що перші 90 днів зберігання є безкоштовним. Що потім? Напевно, "Приват" розраховує переробити цю нафту, або зберігання почне коштувати захмарних грошей. У будь-якому випадку, "Приват" отримає точку отримання прибутку з державної нафти.

У кредитній практиці Приватбанку теж існує пільговий період користування позикою протягом 90 днів. Після цього банк починає нараховувати величезні відсотки.

"Вивільнено 606 тис тонн технологічної нафти. З них 238 тис тонн зберігається у сховищах "Укртранснафти", 368 тис тонн - у "Укртатнафти", "НПК Галичина" та "Нафтохіміку Прикарпаття", - йдеться у протоколі наради від 28 травня. Якими будуть відрахування за зберігання - варто порахувати.

Вже на етапі відкачування, вказують експерти, "Укртранснафта" піддає нафтопроводи великій загрозі. Роблячи вигляд, ніби вона рятує нафту у зонах дії терористів, компанія спустошує труби, наповнюючи їх консервуючою рідиною.

Оскільки повертати нафту "Приват" навряд чи налаштований, то на ці нафтопроводи чекає неприємне майбутнє. З часом їх можуть розпиляти на металобрухт.

Експерти нагадують про долю системи, яка існувала у східних областях і була приєднана до Лисичанського НПЗ. Її спустошили у 1990-х роках, і зараз про неї ніхто не згадує - труби пішли на металобрухт. Така ж доля може спіткати і нафтопроводи, які планується заповнити консервантом на основі води та інертного газу.

Цікаво, що у 2013 році росіяни також спустошили трубу, яка вела до Лисичанського НПЗ. Кажуть навіть таке: коли "золотий хлопчик" Сергій Курченко хотів купити цей завод, він не знав, що труби вже нема, і що він купуватиме в росіян будівлю серед поля. Проте втеча Віктора Януковича не дала завершити цю "угоду століття".

До того ж, навіть найновіші методики консервації нафтопроводів у Росії показують, що наземні гілки варто заповнювати саме нафтою. Інертні розчини води можна закачувати лише у ділянки, які не піддаються впливу морозів. Отже, рідина - це лише тимчасовий захід в умовах України.

В чому зацікавленість

Нафта викачана і не перероблена, але Коломойський наполягатиме на її переробці.

Який прибуток міг отримати "Приват"?

Нафта на різних ділянках труби за документами могла належати не державі, а різним НПЗ. Те, що працює лише завод у Кременчуці, - не проблема.

Якби нафта була приватною власністю, то навіть непрацюючі НПЗ мали б право вимагати компенсації за свою частину сировини. А оскільки більша частина заводів належить Коломойському, то... Проте експерти дали зрозуміти, що такого аспекту у цій справі точно нема: нафта державна, наполягали вони.

Фото dt.ua

У чому ж інтерес Коломойського? У тому, щоб заробити на державі на кожному етапі.

Перший прибуток уже майже отримано. Відкачана нафта навряд чи повернеться до труби, і з вересня "Укртранснафта" почне платити за зберігання.

Другим етапом може стати передавання державної нафти Кременчуцькому НПЗ - єдиному нафтопереробному заводові, що працює в Україні.

Звісно, до прийняття рішення Кабміну нафта може потроху "зникати" і компенсуватися по 108 дол за тонну. Однак усі 600 тис тонн так "зникнути" не можуть. Їх не можна спрямувати на переробку, просто провівши голосування.

"Укртранснафта" може віддати нафту на процесінг, але для цього необхідний спеціальний дозвіл. Якщо підприємству буде доручено переробити частину нафти і віддати пальне армії чи держрезерву, тоді все потрібно чітко прописати на всіх рівнях без простору для зловживань", - вважає Тодійчук.

Важливим є питання ціни. Скільки коштує нафта? Скільки повинні коштувати продукти її переробки? Нафта повинна піти на НПЗ напряму, чи це треба робити через аукціони? Думки експертів з цього приводу різняться.

Одні з них кажуть, що "Укртранснафта" не має зобов’язання пропускати нафту через аукціони, тож все визначатимуть керівники державної компанії і власник "Привату".

Однак за законом державні підприємства, у яких частка держави перевищує 50%, повинні продавати свою продукцію на аукціонах. Тобто "Укртранснафта" мусить виставити обсяги сировини, викачаної з нафтопроводів, на аукціон.

Стартова ціна, згідно з порядком про проведення аукціонів, повинна формуватися на підставі вартості імпортної нафти, яка ввозилася в країну упродовж останніх 15 днів. Один з останніх аукціонів, який відбувався у листопаді 2013 року, зафіксував ціну 7 136 грн за тонну української нафти, коли долар коштував 8-9 грн.

Можливо, низька балансова вартість нафти у нафтопроводах і висока вартість нафтопродуктів на ринку - це лише приманка, яка повинна показати, що оборудка з переробкою трубопровідної нафти буде вигідною для держави.

Переробити державну нафту можна лише на Кременчуцькому НПЗ, який належить Коломойському. Однак вартість цієї послуги чималенька - 1 081 грн за тонну, всього - 730 млн грн. Це ще одна точка прибутку. Для порівняння: комерційна ціна переробки становить 300 грн за тонну. Отже, держава мусить сплатити майже утричі дорожче.

Наступна точка прибутку - "вихід нафтопродуктів". За бажанням, вихід пального може сягнути 75%, а може становити і 50% - з переважанням мазуту. Можна навіть сказати, що значна частина нафти була "поганого" сорту Urals, глибина переробки якої нижча, ніж глибина переробки української чи азербайджанської нафти.

Фото dt.ua

Є ще одна точка прибутку. Після переробки планується продати частину отриманих нафтопродуктів на ринку. Зокрема, йдеться про "95-й" бензин, бітум, зріджений газ та гас, які армії не потрібні. Купити їх може будь-хто, але з Кременчуцького НПЗ продукція йде переважно в мережу АЗС, що належить групі "Приват".

Навіть якщо в аукціонах беруть участь інші покупці, їм не відвантажують продукцію. Відтак, можна припустити, що і на цьому етапі вигоду отримає Коломойський.

Схожа схема випробувана наприкінці 90-х з Придніпровськими магістральними нафтопроводами, нагадує Гончар.

"Тоді "Укртранснафта" придбала нафту, а не брала технологічну, і намагалася переробити її за давальницькою схемою на Кременчуцькому НПЗ. Аргументація була схожою: з нафти виробляються нафтопродукти, які мали піти на реалізацію, а "Укртранснафта" мала отримати прибуток.

Тоді ж виник борг Кременчуцького НПЗ - 45 млн грн - перед Придніпровськими магістральними трубопроводами, який дістався у спадок "Укртранснафті". Він з’явився, бо ніхто цих нафтопродуктів не побачив", - каже Гончар.

В чому інтерес держави

У приватному спілкуванні, представники "Привату" наполягають, що армія потребує дешевого пального. Це пальне не доведеться імпортувати і брати з Держрезерву. Його можна буде отримати за рахунок переробки нафти, яка лежить у трубах.

В "Укртранснафті" вважають, що можуть заробити на переробці технологічної нафти. За даними прес-служби, виручені кошти повинні піти на наступні заходи.

1. Забезпечення надійного і безперебійного функціонування діючих ділянок системи магістральних нафтопроводів.

2. Реалізацію проектів з розвитку і модернізації нафтотранспортної системи та на перспективні інвестиційні проекти.

3. Реалізація проекту Євро-азіатського нафтотранспортного коридору, в тому числі на будівництво нафтопроводу "Броди - Адамова застава" для сполучення української та польської нафтотранспортних систем.

Усі ці формулювання - "ні про що". Кожне з них можна розтлумачити так, як буде вигідно керівництву "Укртранснафти", тобто Коломойському.

Може виникнути ще багато точок прибутку. Наприклад, купівля нової нафти через посередництво "Привату". Хоча рахувати чужі гроші не є благородною справою, але це державні гроші, тому рахувати треба.

Перероблені нафтопродукти необхідно буде транспортувати і зберігати на західноукраїнських нафтопереробних заводах - у Надвірній та Дрогобичі.

Фото oilnews.kz

Вони належать Коломойському. Вартість зберігання - 1 грн за тонну на добу. Лежати там вони можуть нескінченно довго, адже за оренду резервуарів платитиме держава. Лише відвантаження і доставка будуть коштувати 270 млн грн.

Залишається лише спокусити Кабмін спрямувати нафту на переробку. Тому зараз демонструється спокуса низької балансової вартості сировини на противагу високій вартості нафтопродуктів на ринку.

Втім, якщо порахувати реальну ринкову вартість нафти у трубах і додати до неї усі складові переробки та зберігання, то задоволення може виявитися недешевим. До того ж, у разі необхідності ці нафтопроводи слід буде заповнювати нафтою для перекачування - наприклад, нафтою замовника, яка не буде дешевою.

"Ми можемо переробити "важку" нафту, а потім купити дорогу, щоб заповнити нафтопроводи. Ось у цьому і полягає основна проблема", - каже Тодійчук.

За його словами, нафта з "труби" - це власність держави, тому рішення про її використання повинне прийматися на найвищому рівні.

"За цим рішенням стоять сотні мільйонів доларів, а вся система - це мільярди доларів. Необхідне виважене рішення з точки зору енергетичної безпеки. Держава може викачати всю нафту і порізати нафтопроводи на металобрухт", - додає він.

Можливо, логічніше було б купити необхідну кількість нафтопродуктів у Польщі, Литві чи Білорусі і не піддавати загрозі існування трубопровідного транспорту?

ЕП


Теги статьи: ГазКоломойский

Дата и время 25 июня 2014 г., 15:50     Просмотры Просмотров: 2191
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи:

Почему стоимость газа еще не достигла 8000 гривен за тысячу кубометров
Морские "пираты". Военный корабль России кружит вокруг украденных украинских "вышек Бойко"
Как Игорь Коломойский опустошил казну «Днепра»

На Киевщине больше половины должников за газ не оформили субсидию - “Киевоблгаз”
Гроші на хабарі нардепам Порошенка носять у спортивних сумках, як і за Януковича – Коломойський
На жаль, Київ змирився з тим, що "Газпром" повернеться на український ринок, - експерт

Коломойский объяснил, чем Корбан не угодил Порошенко
Тимошенко должна сидеть в тюрьме – Коломойский
Газовое дежавю: Украину толкают на новое соглашение с Газпромом

Олигархи в действии: Игорь Коломойский готовится к перевыборам?
Коломойский: “Порошенко жаден до безумия”
Журналисты узнали о решении конфликта между Коломойским и Филатовым в "Укропе"

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" На Прикарпатье офицер ВСУ устроил солдатам "рабскую службу" 05.12.2016
Военная прокуратура Западного региона обвинила полковника Вооруженных сил Украины Григория Демьянчика в том, что он испо… Подробнее
В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль В ходе перестрелки в Княжичах только в одного сотрудника Госслужбы охраны всадили 38 пуль 05.12.2016
В теле убитого в селе Княжичи Киевской области сотрудника Госслужбы охраны обнаружили 38 пулевых ранений. Подробнее
05 декабря 2016 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте