Рейдерство, коррупция в Украине, борьба с коррупцией • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР»

Податок на протез, або Як благодійники утримують державу

Податок на протез, або Як благодійники утримують державу
Податок на протез, або Як благодійники утримують державу

Масова підтримка українцями та благодійними інституціями поранених, біженців, армії оголили проблеми в законодавстві, які потребують термінового вирішення. Серед найбільш болючих — "благодійні" податки. Її заручниками стали як організації, так і волонтери, які збирають пожертви на свої картки.

Протягом лютого-липня 2014 року лише три із десяти тисяч зареєстрованих благодійних фондів вже сплатили понад 10 млн. грн. благодійних коштів у держбюджет. Приватні благодійники зіткнуться з цією проблемою на початку 2015 року під час заповнення річних декларацій про дохід.

Про те, коли і як благодійники платять за свою благодійну діяльність державі, у короткому аналізу в цій та наступній публікаціях.

ЩО ЗАВАЖАЄ ФОНДАМ ДОПОМАГАТИ БІЛЬШЕ І КРАЩЕ

Існує багато обмежень, які наразі не дають благодійним фондам можливість надавати необхідну якісну допомогу пораненим, біженцям, сім’ям загиблих тощо.

Фонди обмежені як у сумах, які вони можуть надавати потребуючим, так і у переліку послуг, які вони можуть оплачувати. Будь-які не передбачені зараз законодавством витрати призводять до необхідності сплати значних податків – а на ці гроші можна було б допомогти більшій кількості людей.

Якщо зараз не вирішити ці проблеми, то на фоні дефіциту соціального бюджету, благодійники та благодійні інституції не зможуть не лише брати на себе нові зобов’язання, що виникають у зв’язку з поточною політичною та соціально-економічною ситуацією, але для них стане проблематичним продовжувати виконувати ті функції, які держава їм вже делегувала внаслідок неспроможності виконувати їх самостійно.

Одна з ключових проблем благодійних фондів — це значні обмеження у фінансуванні різноманітних медичних послуг. Якщо лікування у вітчизняних медичних закладах ще можна оплатити, то такі послуги, наприклад, як протезування або реабілітація – вже інша справа.

               

Після київського Майдану та військових дій на сході, не один десяток наших співвітчизників потребують протезування. Якісне протезування є недешеве, але навіть вітчизняні послуги з протезування фонди не можуть оплатити просто так: держава вимагає від них сплатити податок, адже протез вважається доходом людини, яка його потребує.

І фонд має сплатити за це податок на дохід фізичної особи.

Більшість поранених, що знаходяться у шпиталях по всій країні, а також ті, хто повернеться зі сходу, потребуватимуть серйозної медичної, фізичної та психологічної реабілітації. На жаль, усі послуги з реабілітації сьогодні теж вважаються доходом громадян, і якщо фонд готовий офіційно оплатити ці послуги, то він має сплатити додатково ще й податок на дохід фізичних осіб.

"Коли Фонд надавав адресну допомогу постраждалим під час протесних дій в рамках ініціативи "Гуманітарна солідарність", за кожен курс реабілітації пацієнта ми додатково сплачували 52,3% податків, нарахувань та відрахувань відповідно до вітчизняного законодавства, – каже заступник виконавчого директора МФ "Відродження" Інна Підлуська. – Жодної копійки з пожертв на це не пішло, усе оплачували коштом МФ "Відродження"".

Тобто, замість того, щоб надати допомогу ще більшій кількості осіб (а сьогодні по шпиталях та лікарнях вже нараховується понад тисячу поранених та постраждалих), фонди сплачують податки у державний бюджет. При цьому держава не в змозі надати ті ж самі послуги навіть за рахунок сплачених податків.

ЯКЩО ЖИТТЯ МОЖУТЬ ВРЯТУВАТИ ТІЛЬКИ ЗАКОРДОНОМ – ЗА ЦЕ ДОПЛАЧУЄМО ДЕРЖАВІ

Не менш проблемним питанням є оплата фондами лікування та реабілітації за кордоном. Якщо до лютневих подій це було найбільш болючим питанням для тих фондів, котрі займаються рятуванням життя онкохворих дітей, то після перших отриманих вогневих поранень хребта хлопців на Майдані, це стало спільною проблемою.

До квітня цього року усі податкові служби трактували поточне законодавство таким чином, що фонди не мають права оплачувати послуги лікування за кордоном без сплати податків на дохід людини, чиє життя вони рятують.

Перед відправлення поранених майданівців на лікування закордон, благодійники звернулись до Мінфіну за роз’ясненням.

Як результат — отримали лист, який дозволив не платити ці податки. Проте закінчиться війна і чи буде далі діяти цей лист — не відомо.

1710 ГРН. НА РІК – ДОЗВОЛЕНА БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА. ЯКЩО БІЛЬШЕ – ДІЛІТЬСЯ З ДЕРЖАВОЮ

"До нашого Фонду зверталися рідні поранених на Майдані з проханням допомогти у випадку, коли зберегти життя та здоров’я могли лише у лікарні за кордоном і для цього була потрібна терміново велика сума коштів у кілька десятків тисяч доларів, – ділиться досвідом Ірина  Констанкевич, заступник Голови Правління "Фонду Ігоря Палиці – Новий Луцьк". – Механізм перерахування благодійної допомоги на клініку за кордоном передбачає укладення міжнародного договору з подальшим валютним контролем, тому є дуже довготерміновим процесом. І коли єдиним способом швидко допомогти людині є дати напряму їй кошти, благодійні фонди зіштовхуються з проблемою оподаткування. Благодійна допомога, що не оподатковується у 2014 р. становить лише 1710 грн.".

Саме питання наявності в державі абсолютно неадекватного обмеження у розмірі надання благодійної допомоги ставить в складну ситуацію й ті фонди, які допомагають біженцям зі сходу.

Адже дозволених 1710 грн. на рік, тобто 142.5  грн. на місяць, є замало аби надати першочергову допомогу вимушеним біженцям, які залишили майже всі свої статки та майно дома. Все, що перевищує зазначену суму вважається доходом фізичної особи. І фонди знову сплачують податки.

"Гроші на допомогу переселенцям збираємо в Німеччині у пересічних громадян. Від адміністративних коштів ми відмовились, вся робота на волонтерських засадах, – заощаджуємо кожну копійку. На цьому фоні дуже принизливо виглядає стаття витрат "податки за надання благодійної допомоги" і сума, що перевищує всі заощадженні кошти. Нам важко пояснити благодійнику з Німеччини, чому під час гуманітарної біди в Україні саме наша держава залишається осторонь процесу її подолання", зазначає Тетяна Басюк, виконавчий директор БФ "Благополуччя дітей".

"НЕБЕСНА СОТНЯ" ТЕЖ СПЛАЧУЄ ПОДАТКИ З ПОЖЕРТВУВАНИХ УКРАЇНЦЯМИ ГРОШЕЙ

З проблемою сплати податків зіткнулися й ті фонди, які прийняли рішення надати фінансову підтримку сім’ям "Небесної сотні" та сім’ям загиблих на Сході України.

"За рішенням засновника фонду "Розвиток України" Ріната Ахметова, ми з лютого 2014 надаємо одноразову фінансову допомогу сім’ям загиблих у результаті протистоянь, як у Києві, так і в інших регіонах країни. Сума виплаченої допомоги склала 12,3 млн. грн., з них 10,3 млн. грн. Фонд виплатив людям на руки, а 2 млн. грн. склав податок на дохід фізичної особи", – коментує Вікторія Миколаюк, керівник програми "Адресна допомога" фонду "Розвиток України".

Проте найбільш вражаючою є ситуацію навколо ініціативи "Родина Майдан", яка зібрала на рахунок Фонду громади Приірпіння 54 млн.грн. для сімей "Небесної сотні". Шістьдесят чотири тисячі громадян та компаній України перевели свої власні гроші на благодійний фонд, аби вони дісталися сімей та поранених. Проте перед фондом постало питання сплати податку на дохід фізичних осіб, коли він почав переводити гроші сім’ям.

Сім’ї загиблих звернулися з проханням до екс-віце-прем’єра Віталія Яреми звільнити фонди, які надають їм підтримку, і, зокрема, Фонд громади Приірпіння,  від сплати податків. За результатом звернення сімей... проти фонду було відкрито кримінальну справу.

В зв’язку з цим експертною радою ініціативи "Родина Майдан" було прийнято рішення терміново закрити всі програми допомоги пораненим (на які було виділено 20% зібраних коштів), а також програми довгострокової підтримки дітей загиблих (медичне страхування до повноліття та створення окремих рахунків для кожної дитини для накопичення базового капіталу по досягненню повноліття, яким могла б розпоряджатися виключно дитина, а не її родичі). Крім цього, без підтримки залишились 38 сімей зниклих безвісті на Майдані, отримання офіційного статусу яких слід було чекати ще кілька місяців.

Аби гроші, які ще залишалися на рахунку фонду, не встигла "заморозити" або конфіскувати держава, вони були терміново виплачені сім’ям. Станом на сьогодні 94 сім’ї  вже отримали 36 млн грн., а 7 млн. грн., які пожертвували українці, були сплачені як податок у державу. Ще 10 сімей збирають необхідні документи для отримання благодійної допомоги, і ще не менш ніж півмільйона гривень буде сплачено у державний бюджет.

ЗМІНИ, ЩО НАЗРІЛИ

26 червня 2014 року у Верховній Раді України були зареєстровані три законопроекти (4172а, 4173а, 4176а), спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку благодійності в Україні. Законопроекти розроблені громадськими експертами у співпраці з юристами компаній E&Y, Baker&McKenzie та низкою народних депутатів України.

Що ж пропонують законопроекти?

1. Звільнити від оподаткування виплати, що здійснюються благодійними фондами сім’ям загиблих Героїв Небесної Сотні та сім’ям загиблих військовослужбовців та громадян під час бойових дій на Сході України.

2. Підвищити ставку неоподатковуваного мінімуму цільової і нецільової благодійної допомоги до стандартів країн Європи – це 30 мінімальних зарплат на рік, що становить 3000 гривень на місяць.

При цьому слід пам’ятати, що такі стандарти існують в окремих країнах, адже у багатьох європейських країнах, зокрема, у Чехії, Нідерландах, Франції тощо, допомога, що надається благодійними фондами, не оподатковується.

А запропонованої суми буде достатньо, щоб ті фонди, які щоденно підтримують життя одиноких перестарілих осіб або людей з особливими потребами, могли забезпечити їх мінімальним харчуванням, лікуванням та доглядом на дому.

3. Розширити спектр надавачів благодійних послуг з лікування до установ всіх форм власності, в тому числі іноземних. Крім цього пропонується затвердити розширений перелік  медичних послуг, які можуть бути сплачені благодійними фондами (зокрема, протезування, реабілітація тощо). Також розширити можливості для отримання освіти для дітей з особливими потребами в установах усіх форм власності, а не лише державних закладах.

4. Встановити для всіх категорій осіб, що потребують соціального захисту, граничний розмір цільової допомоги, що не оподатковуватиметься, на рівні 600 тисяч гривень на рік. Ця сума має бути достатньою для надання благодійної допомоги у розумно великому розмірі (наприклад, житло для біженців чи сиріт, автомобілі для інвалідів, дорогі операції для поранених або лікування онкозахворювань, лікування в іноземних клініках, тощо). Йдеться саме про основні категорії осіб, яким соціальна допомога має надаватися державою, усвідомлюючи, що наразі державі бракує коштів для такої соціальної допомоги і тому вона має створити більш сприятливі умови для надання цієї допомоги благодійним сектором.

І НА ОСТАНОК

Петро Порошенко був обраний на посаду Президента України за однієї суспільної умови – впровадження якісних реформ в країні. Звичайно, реформи благодійного сектора  для нього зараз не в пріоритеті. Але саме вони можуть стати пріоритетом та гарним почином для Марини Порошенко – першої леді країни.

Від Арсенія Яценюка та його команди всі чекають позитивних змін, які  згуртують суспільство задля подолання всіх економічних та соціальних проблем. Благодійність – дієвий інструмент для цього. Чи буде він використаний?

А для поточного складу Верховної Ради, політичних сил "Батьківщини", "УДАРу", "Свободи" та інших партій, фракцій та об’єднань це може бути яскравою нагодою подякувати народу України за його відданість, мужність та готовність жертвувати заради майбутнього країни.

Чи з’явиться політична воля для реформування благодійності?

УП


Теги статьи: Благотворительность

Дата и время 14 июля 2014 г., 18:13     Просмотры Просмотров: 2895
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus

Важные новости

Онищенко розповів, скільки Ляшко вимагав грошей за потрібні голосування Онищенко розповів, скільки Ляшко вимагав грошей за потрібні голосування 04.12.2016
Стало відомо чому Ляшко підскочив до президента після голосування за призначення Шокіна генпрокурором Подробнее
МВД опубликовало имена и фотографии полицейских, погибших в Княжичах МВД опубликовало имена и фотографии полицейских, погибших в Княжичах 04.12.2016
МВД обнародовало данные пяти полицейских погибших в перестрелке в селе Княжичи близ Киева. Подробнее
04 декабря 2016 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Если бы выборы в Раду проходили сегодня, кого бы вы поддержали?












Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте