АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 22°C
Харьков: 22°C
Днепр: 24°C
Одесса: 23°C
Чернигов: 21°C
Сумы: 22°C
Львов: 16°C
Ужгород: 21°C
Луцк: 19°C
Ровно: 19°C

Грім порожнечі або "реформи" від Гройсмана

Грім порожнечі або "реформи" від Гройсмана
Грім порожнечі або "реформи" від Гройсмана

За останні два дні Володимир Гройсман зробив трохи заяв стосовно своєї програми. За обсягом ці заяви либонь, не менші, ніж сам текст програми. Вчора ж виявилося, що насправді ніякої програми немає, а є лише рамковий документ. На його основі протягом місяця планується розробити "антикризовий план діяльності уряду". А план розвитку України в середньостроковій перспективі - і поготів планується підготувати лише до кінця року.

По факту це означає, що у нас вдруге обрано уряд без чіткої програми, очільник якого тільки "планує розібратися в ситуації", і не має зеленого уявлення, що ж робити із вкрай розбалансованою економікою, колапсом державного управління і напругою в суспільстві. Зате він, як заявлено в останньому інтерв’ю, точно знає, що у всьому винен популізм, і окремі політики, які обіцяють людям дешеві блага надурняк. А тому треба негайно ще вдвічі підняти ціни на український газ, і зробити їх однаковими із цінами на імпортний. Безумовно, із збереженням тієї самої розкладки - коли закупівельна ціна газу становить 1590 гривень, а безпосередньо на "Укргазвидобування" йде всього 477 гривень.

Перш ніж познайомитись із тим, що іще придумав наш новий прем’єр, зробимо відступ від теми - і зробимо важливе зауваження.

Цінова політика, яку Гройсман, а перед ним - Яценюк, кладе в основу торгівлі газом, називається "компенсацією за недоотриманий прибуток". Суть дуже проста. Коли існують дві різні ціни на один і той самий продукт - внутрішня і зовнішня - у виробника завжди виникає спокуса продати місцевий товар на експорт (він завжди дешевший - через логістику, через відсоток заробітної плати в собівартості, нарешті, через структуру місцевого споживання чи навіть геологічні умови), а мешканцям держави продати дорогий імпортний газ - і таким чином отримати подвійний прибуток.

В нормальних країнах подібна колізія регулюється експортним митом, яке встановлюється рівно на різницю між вартістю товару місцевого походження. Таким чином, виробник всередині країни може продавати товар по внутрішній ціні, а якщо якийсь спритник-перекупник скупить тут газку дешево, а потім пожене на експорт - з нього акуратно знімуть весь "зайвий" прибуток і передадуть на потреби держави. Така схема захищає внутрішнього споживача, і водночас убиває сірий реекспорт та стриже надприбутки із газових баронів.

Але Гройсман цього не знає. Він мислить категоріями, в якому є лише продавець і покупець. Інтерес продавця - продати товар за максимальною ціною, а покупець може тільки ходити по базару... тобто, ринку, і марно шукати подешевше. Між іншим, першим цю аналогію вжив інший Володимир - Путін, коли пропонував Україні дорогий газ. Теж говорив, мовляв, а ви по ринку походіть і пошукайте дешевше.

В рамках гройсманівського спрощеного дискурсу єдиний спосіб унеможливити експорт українського газу - зробити продаж в Україні більш "цікавим" для виробника. Сиречь - зробити внутрішню ціну вищою за світові ціни. Тобто, компенсувати йому неможливість продати газ на хабі, скажімо, в Австрії, змушуванням всіх платити "експортну" ціну.

Так от: ніде в світі немає подібної компенсації недоотриманого прибутку. Ніде. Ми - піонери. Єдина видобуваюча країна, де споживачі мають платити за місцевий продукт таку саму ціну, як і за імпортний. Що й не дивно. Якщо немає різниці, яке походження продукта, який сенс збільшувати його виробництво, і взагалі - який сенс в цьому виробництві? Простіше згорнути його, і перейти на "чистий імпорт". Врахуйте, що більшу частину "паритетної" націнки на газ в собі акумулює не "Укргазвидобування", а концерн НАК "Нафтогаз", який по суті є прокладкою між споживачами і виробником. В результаті виробники просто допрацюють існуючі скважини, і все - далі Україна перейде на чистий імпорт газу, бо він буде вигіднішим, ніж користуватись власним. А маржа, отримана від "паритетної" ціни, розчиниться в субсидіарному фонді - який і так роздутий до неможливості, а витрати його ніхто в очі не бачив.

Це лише один наочний приклад того, наскільки поверхневим є рівень "ознайомлення" Гройсмана (чи його радників з питань ПЕК - не суть важливо) не просто з українською економікою, а й з сучасними економічними підходами до депресивних економік.

Цікаво, як це співвідноситься з його ж обіцянкою забезпечити прозорість формування тарифів, записаної в пп. XII та XIV його ж програми?

Хоча сама ця програма при детальному розгляді не краща в плані практичності та реалістичності. Застосуємо пріоритетний аналіз - програми завжди складаються відповідно пріоритетності задач, який він перед собою ставить. Отже, ось як виглядають перші три пріоритети Гройсмана:

- реформа національної безпеки і оборони;
- конституційна реформа;
- відновлення територіальної цілісності та відбудова Донбасу.

Жодного слова про економіку. Тобто, першочерговими для Гройсмана є задачі, які мають виключно піарний характер. Це доказується, наприклад, тим, що в рамках реформи нацбезпеки планується перебудова армії по стандарту НАТО STANAG. Цей пункт внесено виключно для "окучення" тієї частини електорату, який уже не один рік марно очікує переговорів по вступу до НАТО. Виявляється, нам не треба ані заявок подавати, ані референдум проводити (який два роки тому намагалась провести Юлія Тимошенко - і завадила їй саме та політична сила, до якої ще так недавно входив Гройсман), ані навіть якісь спільні заходи проводити. Нам необхідний STANAG.

Так от, доповідаю, STANAG - це 1300 окремих угод, по різним аспектам уніфікації армії. Наприклад, по картографічним позначкам, по засобам зв’язку, по логістиці. Моя улюблена - по уніфікації боєприпасів. Ще в 2014 році було прийнято рішення про будівництво за сприяння і зі співпрацею з НАТО патронного заводу, а віз і нині там - це як індикатор того, як будуть подібні угоди у нас виконуватись. Це за умови, що вони взагалі будуть прийняті та введені в дію.

І це не популізм ніякий, нє... Це процес.

Далі більше. Іще один чистий піар виявляється в третьому пункті. Він сам по собі представляє собою "новини з майбутнього" - ну не вірите ж ви, що в найближчій перспективі Росія прибере звідти своїх бойовиків. А виявляється, що самої стратегії відновлення Донбасу та його відбудови... не існує. Планується лише розробити Державну стратегію відбудови, в якій - увага - основна увага має бути приділена правам переміщених осіб. Тобто, насправді Гройсман сам не вірить у відбудову Донбасу, інакше б написав хоча б кілька слів про вивезені Росією з Донбаса заводи, а серед них були й унікальні виробництва - від яких пряма втрата оборонному потенціалу, який поставлено першим пріоритетом. А якщо все планується залишити в стані сірої зони, то все так - головна проблема - це права біженців, які надовго втратили рідну домівку. Але тоді і пункт треба було назвати інакше. Тільки з такого піару не вийде.

Аналогічний набір декларацій міститься і в решті пунктів його програми. Чисто вибірково. В п. XII міститься пункт про приватизацію вугільної промисловості. Це, дозвольте спитати, якої? Тієї, яка уже викуплена на корню концерном "Метінвест", чи це про шахти в Львівській та Волинській областях, які цілеспрямовано заганялись в банкрутство - бо ж основний постачальник може бути тільки донецький?

Забезпечення населення комунальними послугами взагалі теліпається в XIV пункті, майже в кінці пріоритетів. А в ньому є пунктик про "стимулююче ціноутворення". Знаєте, що це таке? Коли держава ціновою політикою змушує населення використовувати той чи інший продукт. Враховуючи пункт про приватизацію решти вугільної промисловості, "стимулююче ціноутворення" буде мати на меті зниження використання газу, і збільшення використання вугілля - яке в результаті стане суперприбутковим ресурсом, навіть у випрацюваних шахтах (або тих, які ними оголошені).

І тільки в самому кінці - освіта, наука, культура, екологія... Аналізувати їх сенсу навіть нема - там написані загальні слова про доступність освіти, медичних послуг та захист української культури. В реальності такого і близько нема, про це уже написано і без мене.

Одним словом всю цю красиву програму можна охарактеризувати тим виразом, який я виніс в заголовок.

Гримуча пустота.

А справжні плани ми побачимо тільки за місяць. Хоча щось мені підказує, що оту, справжню, програму - уже почали виконувати. Просто показати її смертельно для рейтингів.

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО


Теги статьи: РеформыРеформаРеформиГройсман

Дата и время 26 апреля 2016 г., 20:03     Просмотры Просмотров: 1921
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Армянский прорыв: за два месяца Пашинян сделал в сто раз больше, чем Порошенко за 4 года
Украинцы винят Януковича и Порошенко за сложную ситуацию в Украине - результаты соцопроса
Павел Вернивский: “Уже тошнит от слова “реформы”

Европа требует от Украины реформ. Коррупция станет одной из главных тем саммита — «Голос Америки»
Україну змусять збудувати нові сучасні СІЗО та колонії
Полиция – зеркало народа: какой народ, такие и полицейские, — Дмитрий Головин

Порошенко конец — The American Interest
Новый этап медицинской реформы: что изменится для украинцев
Супрун объяснила, какие медицинские услуги по новым стандартам будут бесплатными для украинцев

The American Interest: Порошенко конец
Данилюк "убийственно разочаровал" западных политиков
Госдеп США настаивает на выполнении украинской властью требований МВФ — «Голос Америки»

Комментарии:

comments powered by Disqus
15 июля 2018 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Какой из кандидатов уже заявивших о своем участие в президентских выборах самый достойный?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.097919