АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Скільки чиновники можуть заробити на … Шевченкові?

Скільки чиновники можуть заробити на … Шевченкові?
Скільки чиновники можуть заробити на … Шевченкові?

Літній маєток поміщика Василя Енгельгардта в Будищі на Звенигородщині Черкаської області, закладений наприкінці XVIII століття, успішно пережив і жовтневий переворот в Петрограді, і братовбивчі війни разом з голодоморами. Перетворили його на руїни зовсім недавно, в ході підготовки 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Маєток, в основній частині якого свого часу розмістили загальноосвітню школу, давно вже потребував капітального ремонту. Як згадують у селі, «там щось фарбували і білили» ще у 2004 році на час приїзду тодішнього президента України Леоніда Кучми до Шевченкового. Тоді, передбачаючи, що той загориться бажанням відвідати й Будище, керівники району наказали в авральному порядку взятися за ремонт приміщення. Та довести його до завершення будівельники не встигли.
А з приїздом у Будище Кучми ще й казус невеличкий трапився – ступивши в коридор після «ремонту», Данілич відразу ж «приклеївся» підошвами черевиків до підлоги, котра ще не висохла від фарби. Мабуть, не варто переповідати тих слів, які почули при цьому районні можновладці від гаранта Конституції… Скажемо лише, що на цьому «ремонт» і завершився, бо коштів для продовження робіт ні в сільському, ні в районному бюджетах не знайшлося.

Можна було б надіятися, що належний лад тут все ж наведуть в ході реалізації пріснопам’ятної програми «Золота підкова Черкащини», виходячи вже з того, що будинок Енгельгардта разом з парком – пам’яткою садово-паркового мистецтва входить до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Проте в задуми натхненників і творців «Золотої підкови» таке не входило. Вони обмежилися суто показушним ефектом, встановивши модерні вуличні ліхтарі на території колишнього маєтку та облаштувавши помпезний вхід до нього.

Отак би й доживало свого віку родове гніздо Енгельгардтів, аби не давні байки про те, що в маєтку у 1928 році служив козачком Тарас Шевченко, який в дуплах трьох дубів, що росли тут, ховав свої малюнки. Хоч насправді козачкував чотирнадцятирічний Тарас не у будищенському, а у вільшанському маєтку, який і був головною резиденцією Енгельгардтів, проте тодішньому голові Черкаської ОДА Сергію Тулубу, так само, як і його «команді», було на це начхати. Ще б пак, – в черкаського губернатора, як іменував тоді себе Тулуб, з’явився шанс показати себе як істинного шанувальника Великого Кобзаря (для широкого загалу) і водночас (для дому, для сім’ї) покласти в кишеню непогані «бабулі», оскільки на реконструкцію з державної казни виділялося 17 мільйонів гривень. Хоч на той час ні Сергій Борисович, ні ті, хто ходив під ним, не могли сказати, що ж буде після реконструкції з пам’яткою архітектури: чи то музей поміщицького побуту, чи то «унікальний» музей Тараса Шевченка.

 «Розписати» 17 мільйонів для Тулуба і його «команди» було, як дурному з гори збігти. З їхніх слів журналісти обласних і всеукраїнських видань живо змальовували, як у створених 16 експозиційних залах, частину яких все ж буде присвячено родині Енгельгардтів, відвідувачів знайомитимуть «з життям Тараса Шевченка в роки його козачкування у Будищі». При цьому ходили балачки про те, що експонати для музею вже збирають по всій Україні. Йшлося й про створення картинної галереї, де виставлятимуться полотна його друзів: Івана Сошенка, Василя Штернберга та Карла Брюллова. А в одному із залів мав навіть стояти рояль, на якому виконували би класичні музичні твори та улюблені мелодії Шевченка.

Водночас проектом, розробленим ТОВ «Інститут Київпроектреставрація», передбачалося відтворення малих паркових форм на території маєтку (зокрема, альтанок паркових алей та каскаду ставків), реставрація будинку управителя та льоху – такої собі давньої винниці.

Всі ці роботи мали бути завершені протягом чотирьох-п’яти місяців. Тож, вже у серпні 2013 року тут працювали близько півсотні будівельників. У самому будинку здирали фарбу, оббивали штукатурку аж до цегли.

Навколо будівлі клінкерною плиткою почали закладати алеї. Вимощували плиткою і центральну паркову алею. Та вже у вересні-жовтні темпи реконструкції почали спадати, а з початком зими роботи практично припинилися. До 9 березня 2014 року – 200-річного ювілею Тараса Шевченка стихли й розмови про створення музею у Будищі. З розвитком подій на столичному Майдані зник у невідомому напрямку й Сергій Тулуб – основний натхненник його створення. Допоки ж як у Києві, так і в Черкасах мінялася влада, ніхто не взявся за «розкрутку» мільйонних оборудок з музеєм.

Ті, ж, хто прийшов на зміну регіоналам, теж не горять бажанням не тільки порушити кримінальне провадження щодо головних та  другорядних натхненників «реконструкції», а  хоча б навідатися на розгромлену садибу Енгельгардта.

Феофан Білецький, для “Ні корупції!”


Теги статьи: Тарас ШевченкоМузей шевченкоЧиновники

Дата и время 10 мая 2016 г., 13:28     Просмотры Просмотров: 821
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Мочанов-Луценко: не надо для нас приносить жертвы,а потом возвращать себе деньгами и услугами. Мы — не просили
В Украине уволят 8 тысяч чиновников
Украинские чиновники отдохнули на 44 млн

Казарин: государство – это ширма для взяточников
Расплакалась перед копами: на трассе Киев-Харьков задержали пьяную чиновницу за рулем
Одесские чиновники, "распылив" 11 млн на лагерь «Виктория», купили автомобилей на 2300000

АТОшник: Я стояв й дивився на прикормлених в золотих цепках тітушок влади й бідно вдягнутих, стомлених, зранених солдатів
Просто стыд: барже с углем сыграли гимн
Соскін: в умовах війни купівля чиновниками дорогих автомобілів за гроші громади – це ганебно. Вони мають їздити на громадському транспорті

Патриотизм в Верховной Раде стоит более миллиона из госбюджета
Обыски у Кличко: пачки денег и списки обложенных данью
У Порошенко хотят увеличить количество чиновников

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Что нужно сделать с Саакашвили?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.055766