АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Банк ПУМБ намагається через суд стягнути з "Платинум Банка" 100 тис дол

Банк ПУМБ намагається через суд стягнути з "Платинум Банка" 100 тис дол
Банк ПУМБ намагається через суд стягнути з "Платинум Банка" 100 тис дол

06 травня Господарський суд м. Києва порушив провадження за позовом банку ПУМБ до «Платинум Банку» про стягнення 100 тис дол.

Судове засідання призначене на 02 червня.

Як третя особа до справи залучено ТОВ "Дельта Финанс", яке зареєстроване в Одесі; вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) та «інші види грошового посередництва; засновник – Чернецький Михайло Миколайович.

Нагадаємо, що компанія «МТС Україна» судилася з «Платинум Банком» через невиплату депозитів на 250 млн грн. 24.12.2015 Госпсуд м. Києва задовольнив позов компанії і зобов’язав банк повернути кошти. Водночас 14.04.2016 суд, з огляду на фінансовий стан банку, частково задовольнив клопотання «Платинум Банку» та дав відстрочку на три місяці для виконання вказаного рішення – тобто до 14.07.2016. "Платинум Банк" просив про відстрочку до 31.10.2016. 

Довідка про «Платинум Банк»

Як писав Finbalance, Platinum Bank допустив дефолт по кредиту НБУ. Зрештою Нацбанк пішов на реструктуризацію відповідних боргових зобов’язань. Крім того, судячи з усього, «Платинум Банк» не виконав затверджену торік Нацбанком програму докапіталізації. Зрештою регулятор затвердив нову програму фінансового оздоровлення банку.

Згідно з офіційним повідомленням "Платинум Банку", після збільшення капіталу на 101 млн грн у І кварталі до кінця поточного року заплановано поповнення капіталу ще на 470 млн грн. "Банк збільшує статутний капітал відповідно до затвердженої стратегії розвитку. Кошти спрямовуються банком на розширення основного бізнесу, зокрема, на збільшення обсягів споживчого кредитування", - запевнили у фінустанові.

Станом на кінець 2015 року, «Платинум Банк» оцінював кумулятивний розрив у своїй ліквідності в горизонті ІІ-IV кварталі 2016 року на суму 1,27 млрд грн. (серед іншого, унаочнює ризики від паніки вкладників, - ред.).

Згідно зі звітністю «Платинум Банку», його регулятивний капітал (не підлягав аудиту, підлягав аналізу) на 31 березня 2016 складав 190,4 млн грн. А норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу був складав 2,19% (при нормативному значенні не менше 10%). На кінець 2015 року вказані показники становили відповідно 280,34 млн грн. та 3,44%.

За даними «Платинум Банку», його збиток в І кварталі склав 59,8 млн грн. (у І кварталі-2015 декларувався прибуток 57,3 млн грн). При цьому його процентні витрати перевищили процентні доходи на 69,7 млн грн. Витрати на формування резерву під знецінення кредитів, за якими нараховуються проценти, склали 25,6 млн грн.

За підсумками 2015 року збиток «Платинум Банку» становив 523,9 млн грн. (у 2014 році – 506,7 млн грн). Відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках впали майже в 5 разів – до 203,5 млн грн. (з 1 млрд грн. у 2014 році). Чисті процентні витрати (тобто процентні доходи були меншими, ніж процентні витрати, - ред.) торік склали 86,7 млн грн (тоді як у 2014 році був чистий процентний дохід на рівні 734,7 млн грн).

Разом з тим в аудиторському висновку ТОВ «Аудиторська фiрма "Кадастр - Аудит"» до річної звітності «Платинум Банку» за минулий рік констатується, що резерви на покриття збитків фіну станови від знецінення кредитів мали б бути більшими на 1,05 млрд грн. «Вищезазначене має вплив на балансову вартiсть кредитiв, процентний дохiд за знецiненими кредитами, фiнансовий результат банку, власний капiтал та регулятивний капiтал банку», - констатували аудитори.

Як писав Finbalance, неофіційно вплив на «Платинум Банк» "приписують" одеським бізнесменам О. Грановському та його партнеру Б. Кауфману, які нібито були «нечужими» для «Сім’ї». У цьому контексті показовим може бути, що наразі главою правління "Платинум Банку" є Костянтин Смольський, який раніше очолював Фінбанк (про неоднозначний стан Фінбанку читайте тут і тут). Крім того, була інформація про переведення активів і пасивів з Фінбанку в «Платинум Банк». Водночас торік тодішній в.о. глави правління «Платинум Банку» Катерина Рожкова (сьогодні вона – заступник глави НБУ) в коментарі для Finbalance спростовувала причетність Грановського і Кауфмана до «Платинум Банку».

Нещодавно главою спостережної ради «Платинум Банку» став Дмитро Зінков – міноритарний акціонер фінустанови, екс-глава правління банку «Надра» (був звільнений з цієї посади 04.02.2015 – за день до визнання банку «Надра» неплатоспроможним).

Як писав Finbalance з посиланням на судові матеріали, станом на 18 квітня слідчі Генпрокуратури в рамках кримінального провадження щодо привласнення майна банку «Надра» розшукували колишніх топ-менеджерів цієї фінустанови, а також – посадових осіб НБУ, які готували та погоджували постанови про надання рефінансування «Надрі» навесні 2014 року (тоді главою Нацбанку був Степан Кубів – нинішній перший віце-прем’єр).

При цьому в спостережній раді «Платинум Банку» лишився Григорій Гуртовий, який до цього очолював цей орган, будучи, з одного боку, міноритарним акціонером, а з іншого боку – маючи довіреність на здійснення повноважень акціонера з часткою 100% акцій. Щоправда, на початку квітня НБУ офіційно повідомляв, що визнав Г. Гуртового власником істотної участі, незалежно від формального володіння. Як зазначала перед цим заступник глави НБУ К. Рожкова, Г. Гуртовий давно подав пакет на придбання 70% акцій "Платинум Банку", і він "на завершальній стадії узгодження". «Але поява в ЗМІ інформації про його затримання [в Ізраїлі] змусила нас відкласти узгодження», - констатувала чільний представник Нацбанку.

У лютому повідомлялося про затримання в Ізраїлі Г. Гуртового. Як зазначалося, він є мажоритарним акціонером ізраїльської інвесткомпанії BGI. Його затримання і допит відбувалися через розслідування, пов`язаними з "дочками" BGI: інвесткомпанією B.S.D. Crown Ltd. та ізраїльським харчовим гігантом Willi Food. За даними ЗМІ, Гуртового підозрювали в незаконному використанні коштів підконтрольних компаній, а також в наданні неправдивої інформації про активи. Наприкінці лютого прес-служба «Платинум Банку» в коментарі для Finbalance повідомляла, що Г. Гуртовий «знаходиться в Ізраїлі, вдома».

До речі, була інформація про кримінальна провадження щодо сумнівних операцій у "Платинум Банку", в якому нібито фігурувала Катерина Рожкова. Проте воназапевняла, що ця інформація не відповідає дійсності.

Щоправда, як писав Finbalance, згідно з матеріалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Платинум Банк і Фінбанк (а також, до речі, банк "Авангард", одним із співвласників якого до призначення главою НБУ була В. Гонтарева) фігурували в переліку банків, у яких були відкриті рахунки компаній, щодо яких ДФС здійснює слідство в контексті можливого сприяння мінімізації оподаткування суб`єктами господарювання реального сектору економіки, зокрема ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна». Йшлося про 254 млн грн.

Довідка про банк ПУМБ

Як писав Finbalance, згідно зі звітністю ПУМБ, його збиток у І кварталі становив 265,4 млн грн (у І кварталі-2015 – 348,7 млн грн), тоді як загалом за минулий рік – 1,75 млрд грн.

Відрахування в резерв під знецінення кредитів склали 599,2 млн грн (у І кварталі-2015 – 1,59 млрд грн). Додамо, що в січні-березні банк ПУМБ списав як безнадійні кредити на 1,14 млрд грн. Збиток від рефінансування фізособам валютної іпотеки у споживчі кредити в гривні на 97 млн грн. приніс банку збиток 15,3 млн грн.

Чисті процентні доходи – 381,3 млн грн (у І кварталі-2015 – 564 млн грн); чисті комісійні доходи – 214,9 млн грн. (у І кварталі-2015 – 240,1 млн грн); позитивний результат від торгових операцій з валютою – 106,7 млн грн. (у І кварталі-2015 – 394,8 млн грн); негативний результат від курсових різниць – 1 млн грн. (у І кварталі-2015 – був «плюс» 893,3 млн грн).

Показник достатності (адекватності) регулятивного капіталу банк ПУМБ у квартальній звітності за МСФЗ не оприлюднив. За неофіційними даними, на кінець березня він за нацстандартами фінзвітності становив 6,8%, тоді як НБУ вимагає 10% (без врахування кризових пом’якшень).

Нещодавно глава правління фінустанови Сергій Черненко повідомляв, що банк взяв зобов’язання перед НБУ до 01 вересня збільшити капітал на 1,28 млрд грн. "Це може бути як пряме збільшення капіталу, так і кошти, отримані в результаті роботи з проблемною заборгованістю, - уточнив банкір. - У Національний банк необхідно було подати лист, підписаний акціонерами, в якому вони беруть на себе такі зобов`язання. Такий лист є", - констатував С. Черненко. Що важливо: основні бізнес-структури Р. Ахметова – ДТЕК і Метінвест – перебувають зараз у непростому фінансовому стані (детальніше – тут).

За неофіційними даними НБУ, на які посилалася газета «Дзеркало тижня. Україна», значення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (має бути не більше 25% регулятивного капіталу) у банку ПУМБ «в кілька разів перевищує капітал банку». При цьому, за вказаною неофіційною статистикою, регулятивний капітал банку ПУМБ на 01.04.2016 становив 2,32 млрд грн.

Глава правління банку ПУМБ Сергій Черненко визнавав, що в очолюваної ним фінустанови «є порушення нормативу по пов’язаним особам», і повідомив, що «Нацбанк затвердив трирічний графік зниження частки кредитів пов’язаним особам», який ПУМБ має намір «чітко дотримуватися». Разом з С. Черненко не уточнив конкретне значення нормативу.

На кінець ІІІ кварталу-2015 ПУМБ у своїй звітності наводив показник 19,68%. Однак, судячи з усього, банк поступово погіршує оцінку, як це зрештою роблять й окремі учасники банківського ринку.

«У 2015 році змінилися законодавчі вимоги, які розширили перелік критеріїв визнання операцій з пов`язаними особами. Через це у нас були довгі переговори з Нацбанком щодо того, хто підпадає під це формулювання. Згідно з новим розумінням НБУ, бізнес-партнери акціонерів, по суті, підпадають під категорію пов`язаних осіб. Ми розуміємо, що у таких гігантів, як "Метінвест" або "ДТЕК" (металургійний та енергетичний холдинги Ріната Ахметова - ред.), дуже багато партнерів», - констатував С. Черненко.

У травні 2015 року (коли ще діяли «старі» правила оцінки інсайдерських кредитів) заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко в коментарі для Finbalance зазначав, що ПУМБ «не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест як в силу обмеження кредитування інсайдерів, так і у зв`язку з тим, що ці холдинги орієнтовані на залучення фінансування на зовнішніх ринках».

У контексті слів С. Черненка про кредитування партнерів акціонера додамо, що, як писав Finbalance, банк ПУМБ хоче стягнути, зокрема, 1,15 млрд грн. з торгової мережі "Амстор", яку контролює Вадим Новинський - молодший партнер Ахметова (кінцевий бенефіціар ПУМБ) по "Метінвесту".

У звітності за 2015 рік, підготовленій за міжнародними стандартами фінзвітності, банк ПУМБ констатував, що «при розгляді кожного можливого випадку відносин з зв’язаними особами до уваги береться суть цих відносин, а не лише юридична форма».

На кінець березня 2016 року обсяг кредитів «підприємствам під спільним контролем» банк оцінював на 1,6 млрд грн (на кінець 2015 року – 1,52 млрд грн, на кінець 2014 року – 1,69 млрд грн). Причому торік «підприємствам під спільним контролем»-пов’язаним особам було надано позики на 728,7 млн грн., а сума повернених позик склала 1,2 млрд грн., «інші зміни» - 302 млн грн.

Дивлячись на відповідні таблиці в кінці матеріалу, зверніть увагу ще на галузеву структуру загального кредитного портфелю банку ПУМБ станом на кінець 2015 року, у т.ч. на заборгованість гірничо-видобувної галузі, металургії, торгівлі, сільського господарства, транспорту, сфери зв’язку тощо, в яких, як відомо, працюють як структури, які належать лише Р. Ахметову, так і ті, які належать йому в партнерстві з іншими особами (в т.ч. зі згаданим вище В. Новинським).

Якщо ж ПУМБ справді видавав позики не лише компаніям, прямо та опосередковано пов’язаним зі своїм власником, виходить, що банк Р. Ахметова фінансує в т.ч. його конкурентів, як це, можливо, не парадоксально звучить.

Окремий аспект, на який пропонуємо звернути увагу в таблицях, - це кошти, які розміщують пов’язані особи в банку ПУМБ, що напряму відображає його залежність від їх фінансового стану (наявності вільної ліквідності). Це питання особливо делікатне, з огляду на допущені, зокрема, холдингами ДТЕК і "Метінвест" дефолтів та намагання реструктуризувати мільярдні борги. ПУМБ констатує, що на кінець 2015 року сума відповідних "інсайдерських" коштів сягала 4,84 млрд грн. (на кінець 2014 року було ще більше – 7,08 млрд грн).

У галузевому розрізі серед вкладників банку ПУМБ знову ж таки представлені, зокрема, торгівля, транспорт, металургія, гірничо-видобувна галузь, енергетика. До речі, нещодавно агентство Fitch вказувало на те, що значна частина коштів ДТЕК знаходиться саме в банку ПУМБ.

finbalance.com.ua


Теги статьи: Платинум банкПумбБанк ПУМБ

Дата и время 19 мая 2016 г., 09:34     Просмотры Просмотров: 2843
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто на ваш взгляд самый большой враг Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.056223