АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 3°C
Харьков: 5°C
Днепр: 6°C
Одесса: 7°C
Чернигов: 3°C
Сумы: 4°C
Львов: 3°C
Ужгород: 6°C
Луцк: 3°C
Ровно: 3°C

Скорочення споживання газу: де “Перемога”, а де статистика

Скорочення споживання газу: де “Перемога”, а де статистика
Скорочення споживання газу: де “Перемога”, а де статистика

Що більше впливає на споживання газу в Україні: втрата частини території, війна, зниження економічної активності, тепла зима або підвищення ціни? До останнього часу відповіді на ці питання не було і українські політики використовували ті факти, які їм вигідніше та зручніше. Директор Фонду екологічних інвестицій Олексій Хабатюк розставив крапки над “i” в цьому питанні. Від чого і як залежить споживання українцями газу?

Із дитинства пам’ятаю, як часто на газовій плиті горіла конфорка лише для того, щоб її зайвий раз не розпалювати та не витрачати на це зайвого сірника. Газ був дешевим, не обліковувався і нікому не було справи до того, скільки його витрачається намарно. Це фрагмент із особистих спогадів. А яка ж ситуація  зараз по всій країні?

Великі обсяги споживання природного газу в побуті стали наслідком як високого ступеню газифікації помешкань в країні та його неефективного використання, так і штучного завищення даних про споживання газу населенням. Неефективне використання викликано багаторічною державною політикою стримування роздрібної ціни на газ для населення та його непрямого державного субсидіювання. А штучне завищення споживання дозволяло отримувати прибутки з різниці в ціні між «дешевим» газом для населення та «дорогим» газом для інших споживачів.

Рисунок 1. Споживання природного газу населенням України, 1998-2015 (дані за 2014-2015 не включають АРК та непідконтрольну центральній владі частину Донецької та Луганської областей)

Джерело: Державна служба статистики України, НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України».

Значне зменшення обсягів споживання природного газу населенням в останні два роки є гордістю урядовців. І небезпідставно. Статистичні обсяги споживання газу дійсно значно скоротилися – на 13% та 34% в 2014 та 2015, відповідно, відносно середнього рівня 2012-2013рр. Але багато хто з урядовців, згадуючи цей факт, навмисно чи мимоволі випускають із виду важливі причини такого скорочення, а крім того, часто гіперболізують свою роль у ньому. Тема скорочення споживання газу в Україні зараз нагадує «ленінську колоду», яку ніс кожний.

В цій статті наведено аналіз причин скорочення споживання газу населенням та ролі тих чи інших факторів, а також стійкості цих тенденцій.

Статистичні тонкощі

Інформація про споживання природного газу населенням, що зазвичай з’являється як в публікаціях ЗМІ, так і в звітах державних органів, найчастіше має різне територіальне охоплення в різні роки періоду 2012-2015. Це пов’язано з тим, що дані про споживання газу населенням в Криму та на непідконтрольній українській владі частині Донецької та Луганської областей в 2014 та 2015 роках є недоступними та/або неповними. Разом із тим, на цих територіях до подій 2014-2015 населенням споживалась значна частина – 16% від загального споживання газу населенням України, тому неврахування в загальному балансі навіть частини цих територій призведе до значного спотворення “картини” споживання газу.

Якщо статистично виключити із газового балансу Крим до 2014 року не є проблемою, то зробити це на основі відкритих джерел даних із непідконтрольними частинами Донецької та Луганської областей практично неможливо. Забезпечити порівнянність обсягів споживання газу в різні роки можливо лише виключивши території Криму та повністю Донецької та Луганської областей зі статистики споживання газу (рис. 2).

Рисунок 2. Споживання газу населенням України в 2012-2015 в Україні та на окремих її територіях

Джерело: НАК «Нафтогаз України»

Без Криму і Донбасу

Подальший аналіз споживання газу населенням в цій статі буде побудовано саме в межах України за винятком Автономної республіки Крим (разом із м. Севастополь), Донецької та Луганської областей.

Статистичне споживання природного газу населенням в межах областей, які повністю знаходились під контролем центральної влади, зменшилось на 1.3 млрд м3 або 9.0% та 3.92 млрд м3 або 27.3% в 2014 та 2015, відповідно, відносно середнього рівня споживання у 2012-2013рр.

В результаті аналізу було виявлено три основних фактори, які справили найбільший вплив на на обсяги споживання природного газу населенням (рис. 3):

  • ціна природного газу;

  • природний фактор (температура зовнішнього повітря в опалювальний сезон);

  • регуляторний фактор (зміна норм споживання природного газу абонентами, які розраховуються за газ за нормами споживання та не обладнані лічильниками).

Рисунок 3. Вплив окремих факторів на обсяги споживання природного газу населенням в в 2014 та 2015 роках

Джерело: обсяги споживання газу 2012-2015 – НАК «Нафтогаз України»; оцінка впливу окремих факторів на обсяги споживання – автор

Природний та регуляторний фактори забезпечили майже ⅓ від досягнутого скорочення споживання газу за 2014-2015 роки. А найбільший вплив на обсяги споживання газу справив ціновий фактор – ⅔  досягнутого скорочення.

«Драйвери» зниження споживання

Зниження споживання газу в 2014-2015 відбулось як за рахунок зниження фізичних обсягів використання газу, так і за рахунок зниження обсягів списання газу за нормами споживання –  видимого (статистичного) споживання.

Зниження фізичних обсягів використання газу відбулось як під дією незалежних від споживача чи інших суб’єктів факторів, наприклад, температури зовнішнього повітря, так і під дією факторів, які залежать від якогось із суб’єктів. До найважливіших із останніх відноситься фактор роздрібної ціни природного газу. Причому визначальною є не стільки номінальна роздрібна ціна природного газу, встановлена державними органами (КМУ/НКРЕКП), скільки та, яка фактично сплачується споживачем, – «діюча» ціна. Останнє пов’язано з тим, що діюча система субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг суттєвим чином викривляє первісні цінові сигнали.  

В 2014 році як номінальна, так і «діюча» роздрібна ціна на газ підвищилась приблизно однаково – на 25% від середнього рівня 2012-2013, в той час як в 2015 – таке підвищення було різним – в 2.4 та 1.6 разів, відповідно (рис. 4). Система субсидій та пільг фактично знизила середню ціну газу для населення в 2015 році в 1.6 рази. При чому таке зниження відбулось нерівномірно між різними групами споживачів. Отримувачі субсидій практично не сплачували за спожитий газ власними коштами, оскільки встановлені державою соціальні норми споживання газу на опалення, в межах яких надається субсидія, значно перевищують фактичне споживання газу на опалення.

Рисунок 4. Середньозважена номінальна та «діюча» ціна на природний газ для населення

Джерело: НАК «Нафтогаз України», розрахунки автора

Підвищення роздрібної ціни на газ спонукало споживачів до вжиття заходів зі скорочення споживання газу. Серед основних із них можна виділити:

  • організаційні/поведінкові, наприклад:
    • зниження температури в опалюваних приміщеннях (в цілому по будинку/квартирі чи/та в окремих його кімнатах/приміщеннях);
    • зменшенням опалювальних площ (відключення опалення в окремих кімнатах будинку/квартири із їх ізоляцією від сусідніх кімнат; відключення опалення в будинку/квартирі в цілому із тимчасовим переселенням);
    • більш пізній початок та більш раннє закінчення опалювального періода.
  • технічні/технологічні, наприклад

    • повним чи частковим заміщення природного газу іншими видами палива (біопаливо (дрова, пелети, брикети), торф, вугілл та т.і.) або іншими видами енергії (електроенергія);
    • заміною опалювальних приладів на більш ефективні;
    • підвищенням термічного опору огороджувальних конструкцій (улаштування термоізоляції стін, даху, підвалу; заміна вікон та/чи дверей тощо)

Варто зазначити, що заходи організаційного/поведінкового характеру з одного боку не мають або мають дуже низький фінансовий “поріг входження”, а також значний та «миттєвий» ефект скорочення споживання. Саме тому вони застосовуються в першу чергу. Для прикладу, зниження температури в квартирі/будинку на 2 оС, наприклад, з 21 оС до 19 оС, знижує споживання газу на майже 10%. Але, разом з тим, вони мають вичерпну природу – нижній температурний поріг не можна понижувати неконтрольовано без шкоди для здоров’я. Це накладає обмеження на їх дієвість в майбутньому із подальшого зниження споживання газу. На жаль, провести оцінку впливу цього фактору не вдалось, оскільки в Україні не існує системи моніторингу температури в будинках/квартирах репрезентативної вибірки споживачів газу.

Технічні та/чи технологічні заходи могли бути реалізовані окремими групами споживачів не лише під впливом цінових сигналів, але й під впливом додаткових факторів, які спонукали їх до прийняття рішення про реалізацію таких заходів. В світі добре відомі та добре себе зарекомендували кредитно-фінансові механізми стимулювання заходів з підвищення енергоефективності.

З осені 2014 року в Україні діє подібна державна програма під умовною назвою – “Теплі кредити. Важко встановити однозначно, що той чи інший технічний/технологічний захід було реалізовано споживачем лише тому, що він отримав доступ до кредитного механізму. І чи не був би він реалізований без нього. Це так званий критерій оцінки додатковості, який може служити одним із критеріїв для оцінки фінансової ефективності програми. Але, незважаючи на таку невизначеність, консервативно можна припустити, що всі реалізовані в рамках цієї програми заходи були додатковими та такими, що не були б реалізовані без механізму “теплих кредитів”. Звичайно, це дасть суттєво завищену оцінку, але дозволить оцінити потенційну верхню межу можливого скорочення споживання газу та можливий максимальний внесок “теплих кредитів” у загальне скорочення споживання газу.

За даними Держенергоефективності, в 2014-2015 роках домогосподарствам було видано близько 80 тис. “теплих кредитів” на суму 1.25 млрд грн, із яких близько 14 тис. кредитів – на придбання негазових котлів, 45 тис. – на заміну вікон, 14 тис. – на обладнання та теплоізоляційні матеріали. За самими консервативними припущеннями, що всі заходи вже були виконанні на початок 2015 року та були реалізовані в приватних будинках чи квартирах, які мають лише індивідуальне газове опалення, максимальне скорочення споживання газу могло б становити до 70 млн мна рік.

Таким чином, максимальний потенційний внесок “теплих кредитів” в нормалізоване скорочення споживання газу в 2015 році міг становити не більше 0.5 в.п.

Температура повітря в опалювальний період

Майже ¾ природного газу в побуті споживається на опалення  (рис. 5). Газ споживається, як для опалення індивідуальних будинків, так і окремих квартир із індивідуальним опаленням в багатоквартирних будинках.

Рисунок 5. Структура споживання газу населенням за напрямками його використання, 2015

Джерело: розрахунки автора на основі даних НАК «Нафтогаз України»

Погода за Україну

Один із найважливіших об’єктивних факторів, що впливає на обсяг споживання газу на опалення – температура зовнішнього повітря в опалювальний період.

Для оцінки впливу температури зовнішнього повітря на потребу в теплоті для опалення приміщень використовують такий показник, як кількість градусо-діб опалювального періоду (ГДОП) (див. ДБН В.2.6-31:2006). Саме порівняння змін в обсягах споживання енергоресурсів після так званої нормалізації передбачено європейською директивою 2012/27/EU про енергоефективність, яку Україна зобов’язалась імплементувати. В цьому випадку, нормалізація дозволяє прибрати вплив фактору температури та привести обсяги споживання енергії до однакових базових умов, та провести коректне їх порівняння.

За даними кліматичних спостережень, в останні роки спостерігається аномальне підвищення температури як протягом року, так і в опалювальний період по відношенню до результатів багаторічних спостережень, зокрема.

На рисунку 6 представлено відхилення кількості ГДОП за регіонами України в 2014 та 2015 роках відносно середньої їх кількості в 2012-2013 роках (базовий період). В 2014 та 2015 роках опалювальний період практично у всіх областях України був більш м’яким ніж в середньому за базовий період.

Рисунок 6. Відхилення кількості градусо-діб опалювального періоду в 2014 та 2015 роках відносно середньої їх кількості в 2012-1013 роках за областями України (дані за АРК, Луганською та Донецькою не включено)

Джерело: на основі даних National Oceanic and Atmospheric Administration

Джерело: на основі даних National Oceanic and Atmospheric Administration

Проведена оцінка показала, що більш м’які погодні умови в опалювальний період забезпечили зниження споживання газу в побуті на 630 млн м3 та 567 млн м3 в 2014 та 2015, відповідно, в порівнянні із середнім споживанням в базовому періоді. Внесок цього фактору в зниження споживання газу становив 4.4 в.п. та 3.9 в.п. в 2014 та 2015, відповідно.

Норми споживання

Не зважаючи на те, що за останні роки кількість споживачів, які мають лічильників газу в побуті зростає (рис. 7), понад чверть споживачів продовжує розраховуватися за газ за нормами споживання, які встановлено КМУ. На початок цього року таких абонентів залишається ще близько 3 млн.

Рисунок 7. Кількість споживачів природного газу з встановленними приладами обліку та без них

Джерело: НАК «Нафтогаз України», розрахунки автора

Не дивлячись на значну кількість споживачів без лічильника та значної їх частки в загальній кількості абонентів, обсяг безоблікового споживаного газу в 2015 не перевищував 5%. Це пов’язано з тим, що без обліку залишаються в основному ті споживачі, які споживають його для приготування їжі та підігріву води для побутових потреб, питомі обсяги споживання яких є незначними.

Зміна норм споживання газу для споживачів, які не ведуть облік, хоча й не впливає на фізичні обсяги споживання газу, але впливає на статистичне споживання, яким і оперують урядовці та гравці ринку. Тому аналіз скорочення споживання газу в побуті не був би повним без аналізу впливу змін таких норм.

В періоді, що проаналізовано, норми переглядались двічі, – в 2014 (посилання на постанову КМУ №409) та в 2015 (посилання на постанову КМУ № 237). Слід зауважити, що нові норми набирали чинності не з початку календарного року, а з 1 жовтня 2014 та з 6 травня 2015, відповідно. Тому середні по року норми відрізняються від встановлених відповідними рішеннями (рис. 8).

Рисунок 8. Середні норми споживання природного газу в разі відсутності лічильників

Джерело: розрахунки автора на основі ПКМУ від 08.06.1996 №619, від 06.08.2014 №409, від 29.04.2015 № 237

Зменшення норм споживання газу без лічильників забезпечило зниження видимого (статистичного) споживання газу в побуті на 84 млн м3 та 603 млн м3 в 2014 та 2015, відповідно, в порівнянні із базовим періодом. Зниження норм споживання забезпечило внесок в зниження споживання газу в 0.6 в.п. та 4.2 в.п.в 2014 та 2015, відповідно.


Для інформації:

Постанова КМУ № 237 щодо норми споживання газу, які набрали чинності з 6 травня 2015 (посилання напостанову КМУ № 237) в судовому порядку визнана незаконною та нечинною з моменту її прийняття (посилання на ухвали суду: 1  та 2).

Як наслідок відбудеться додаткове нарахування обсягів газу побутовим споживачам, які не мають лічильника, що призведе до зростання видимого (статистичного) споживання газу в побуті в 2015 на близько 170 млн м3на загальну суму 1.2 млрд грн. Зазначені обсяги додатково списаного газу не враховувались, оскільки доступні первинні дані про обсяги його споживання газу в побуті в 2015 не враховували цей додатковий обсяг газу.


Облік газу

Як зазначалось вище, кількість споживачів, які розраховуються за спожитий газ за лічильниками постійно зростає. Перехід споживачів із категорії, коли вони розраховувалися за нормами споживання, в категорію споживачів, які розраховуються за лічильником, призводить до зміни видимого (статистичного) споживання газу. Це відбувається в наслідок щонайменше двох основних причин. По-перше, норми споживання завжди відрізняються від середнього фактичного споживання газу споживачами без лічильників. При чому, вони  можуть відрізнятися як в один, так і в інший бік. По-друге, після встановлення лічильника, споживач змінює свою поведінку, оскільки з’являється фінансова мотивація до заощадження газу.

В наслідок такого переходу, видиме (статистичне) споживання природного газу зменшилось на близько 35 та 75 млн м3 в 2014 та 2015, відповідно, відносно базового періоду. Це забезпечило внесок в зниження споживання газу в 0.2 в.п. та 0.5 в.п. в 2014 та 2015, відповідно.

Висновки

1.Статистичне споживання природного газу населенням в межах областей, які повністю знаходились під контролем центральної влади зменшилось на 1.3 млрд м3 або 9.0% та 3.92 млрд м3 або 27.3% в 2014 та 2015, відповідно, відносно середнього рівня споживання 2012-2013.

2. Зменшення споживання газу населенням було викликано як зменшенням обсягів його фізичного споживання, так і зменшенням видимого (статистичного) споживання, яке має штучну природу.

Зменшення фізичних обсягів споживання газу населенням було досягнуто за рахунок:

  • природних факторів, які не залежать від людини, – більш високої температури в опалювальний період;

  • цілеспрямованих заходів населення, націлених на скорочення споживання газу, що вмотивовані в основному скорочувати споживання в наслідок зростанням ціни на газ.

Зменшення видимого (статистичного) споживання було досягнуто за рахунок:

  • зменшення норм споживання газу споживачами, які не обладнанні лічильниками газу та які встановлює держава;

  • перехід споживачів із категорії, коли вони розраховувались за газ за нормами споживання, в категорію споживачів, які розраховуються за нього за лічильником.

3.Найбільший вплив на споживання газу населенням в 2014-2015 роках справило зростання його роздрібної ціни (зменшення споживання в 2015 році на 2.1 млрд м3), зменшення норм споживання без лічильника (зменшення на 0.6 млрд м3) та більш м’яких погодних умов в опалювальний період (зменшення на 0.57 млрд м3) в порівнянні із базовим періодом.

4. Середньозважена роздрібна ціна на газ для населення в 2015 році становила близько 2900 грн/тис. м3 (так звана “номінальна” роздрібна ціна). Державна система субсидій на оплату житлокомунальних послуг суттєво понизила “діючу” середньозважену роздрібну ціну, – на 40% до близько 1750 грн/грн/тис. м3. Саме таку середньозважену ціну газу споживач сплатив власними коштами, що 2.5 рази більше ніж в базовий період.

5. Діюча система субсидій та пільг суттєвим чином викривляє первісні цінові сигнали щодо  природного газу. Це призвело до демотивації субсидіантів до скорочення споживання газу через відсутності в них фінансової зацікавленості в такій економії. Система потребує теhмінового вдосконалення в напрямку збільшення її адресності, зниження соціальних норм, які б стимулювали до його ощадного використання.

6. Державна програма “Теплі кредити” мала незначний вплив на загальні обсяги споживання газу та потенційно могла забезпечити дуже незначний вклад в загальні обсяги скорочення споживання газу в 2015 році – не більше 70 млн м3.

voxukraine.org

 


Теги статьи: Газ

Дата и время 20 мая 2016 г., 16:32     Просмотры Просмотров: 2056
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Ось результат «газової» зради українського народу. Мережа АЗК ОККО: «Заправляємо гнівом українців за кермом»
Как Котвицкий делает деньги на том, что принадлежит народу
В результате взрыва в киевской квартире погибла женщина

Скандал в Житомире: прокуратура обвиняет газовщиков в незаконной установке счетчиков
Цены на газ, расценки "Воли" и Vodafone и Android Pay: что меняется для украинцев с 1 ноября
«Нафтогаз» опять намерен грабануть народ. МВФ поддерживает, Кабмин щелкает клювом

В Украине снизили цену на газ: стало известно для кого
В школе Ужгорода распылили газ: госпитализированы 11 детей
Из России: Украина находится в безвыходном положении

В Кабмине назвали условие, при котором возобновят покупку газа у «Газпрома»
С ноября в Украине вырастут цены на газ
С 1 ноября в Украине поднимают цены на газ: насколько и почему

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.120957