АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Хронологія трагедії: Чому журналіста «Громадського ТБ. Полтава» знайшли повішеним?

Хронологія трагедії: Чому журналіста «Громадського ТБ. Полтава» знайшли повішеним?
Хронологія трагедії: Чому журналіста «Громадського ТБ. Полтава» знайшли повішеним?

11 травня журналіста "Громадського" (Полтава) Анатолія Мележика знайшли мертвим. В розміщеній у Facebook прощальній записці Мележик звинуватив у власній смерті свого керівника Богдана Звягольського. Коментарі під цим постом не менш страшні за обставини - значна частина користувачів, навіть не намагаючись розібратися в ситуації, обрушилася з прокльонами на Богдана, на дівчину Анатолія, на "Громадське" і на Полтаву загалом. Дісталося й покійному.

 Петро МАРЧЕНКО у виданні  ТЕКСТИ спробував відновити ланцюжок подій. За однією з версій, до трагедії призвело бажання придбати iPad.

Останній допис активного користувача соцмережі «Фейсбук», журналіста «Громадського ТБ. Полтава» Анатолія Мележика з’явився 11 травня рівно о 12.30. Така точність не випадкова – пост був запрограмований на вихід у конкретний час.

У короткому дописі молодий журналіст звинувачував свого ж керівника Богдана Звягольського у власній смерті:

"Ти, Богдане, забрав у мене все: кохану людину, роботу і репутацію! – йшлося у дописі. – Хай принесуть тобі щастя ті 800 доларів, які я віддав тобі 9 травня 2016 року".

Звинувачення на адресу керівника «Громадського ТБ. Полтава» полягали у тому, що Звягольський, за словами Анатолія, змусив його зізнатися у крадіжці грошей, а його дівчину Людмилу Гудзь – написати «допис каяття» на адресу того ж таки Богдана.

Далі йшлося, що всі свої заощадження - 10 тисяч грн, автомобіль та ноутбук - Анатолій Мележик заповідає своїй коханій, колезі по роботі у «Громадському ТБ. Полтава» Людмилі Гудзь, з якою зустрічався впродовж останнього року.

Останніми у дописі були слова про те, що шукати Анатолія вже не варто, бо на момент публікації посту він уже годину має бути мертвим.

Спершу частина користувачів не сприйняла повідомлення серйозно. Все – через допис Анатолія від 7 травня, де він опублікував фото власного заповіту:

Як випливає з фото, документ складений 4 травня, а усі наявні активи Анатолій заповів коханій Людмилі Гудзь. У цьому ж пості Анатолій Мележик писав: «Всім іншим я кажу: Прощавайте!». Незабаром після смерті журналіста допис був видалений з його сторінки.

Вказане повідомлення від 7 травня неабияк налякало симпатиків кореспондента. Частина друзів відразу кинулися шукати чоловіка, хтось поїхав до нього додому, ще хтось телефонував правоохоронцям.

Тож коли за кілька годин виявилося, що Анатолій живий, схвильовані дописувачі почали висловлювати автору посту своє незадоволення. Мовляв, так не робиться: людей налякав, а сам за реакцією спостерігав!

9 травня на сторінці журналіста з’явився допис зі словами вибачення, за настроями протилежний попередньому.

У ньому Мележик (чи хтось від його імені) написав: "Прошу вибачення у Б. Звягольського, колективу «Громадського ТБ. Полтава» і у всіх, кому я завдав неприємностей і занепокоєння. Вибачте".

У коментарях до посту чимало користувачів не стримувались у критиці Мележика, звинувачуючи його у тому, що вдає з себе жертву, хоча, направду, є злодієм.

Того ж таки 9 травня прoкоментував ситуацію і Богдан Звягольський:

- Оскільки Толік повернув гроші і публічно вибачився, я прийняв рішення завтра забрати заяву з поліції і поставити крапку у цій історії.

Здавалося б, на цьому ситуація була повністю вичерпана. Відтак, відкладений пост журналіста, опублікований о 12:30 11 травня, частина користувачів сприйняла як чергову «гру на публіку».

Втім, поліція Полтавщини відреагувала на допис і відбула до будинку, де загиблий винаймав квартиру.

- Після виявлення посту в Інтернеті поліція розшукала співмешканку Анатолія, щоб та відчинила квартиру, яку він винаймав, – говорить речник Головного управління Нацполіції Полтавщини Юрій Сулаєв. – У присутності поліції жінка зробила це і разом iз правоохоронцями зайшла всередину, де і було виявлене тіло померлого. Ознак вбивства на місці події знайдено не було.

 

ПІСЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАГИБЕЛІ АНАТОЛІЯ МЕЛЕЖИКА ПОЧАЛАСЯ "ІНФОВІЙНА" МІЖ ЙОГО ПРИХИЛЬНИКАМИ ТА ПРОТИВНИКАМИ

 

Перші підтвердження загибелі Анатолія Мележика з’явилися у коментарях близько 13:50. Тоді ж і почалася «інфовійна» між прихильниками та противниками відомого в Полтаві журналіста.

Велика кількість коментаторів, серед яких і профілі, зареєстровані кілька днів тому або вказані, як мешканці Росії, висували найнереальніші версії того, що сталося.

Багато коментаторів кинулися звинувачувати керівника «Громадського ТБ. Полтава» Богдана Звягольського, згадуючи про конфлікт між чоловіками кількатижневої давнини.

Пригадували пост Богдана у ФБ від 29 квітня, у якому Звягольський позначив керівників провідних інтернет-видань Полтавщини:

"До уваги потенційних роботодавців! Анатолій Мележик працював з нами більше року, був членом «Полтавське Громадське Телебачення», а для нас це – сім’я.

Не дивлячись на це, він підозрюється у викраденні моїх коштів (20 000 грн) і мого паспорта, про що я подав заяву до Hаціональної поліції. Мої підозри ґрунтуються на відео з камери спостереження й висновках поліграфа".

Першою, хто тоді відреагував на допис керівника «Громадського ТБ, Полтава», булаполтавка Ірина Руденко«Сміюся по-доброму. Я вас попереджала ... а мене ніхто не слухав», – написала тоді Ірина.

- Моє ставлення до Анатолія Мележика пояснюється об’єктивними причинами, – написала Ірина у відповідь на прохання прокоментувати ситуацію. – Я була ініціатором створення однієї з місцевих ФБ-спільнот. Домовилась з власником однойменного з групою Інтернет-видання про використання їх назви і матеріалів, той не заперечував. Провідним журналістом сайту тоді був Анатолій, він же взявся і за адміністрування спільноти. Ми обоє розвивали групу, а коли у ній налічувалося вже понад 5 тисяч читачів, Мележик пішов із видання, разом з тим заблокувавши мені доступ до групи. Мабуть, тому, що працював на одного з кандидатів у нардепи і не хотів, щоб там писали про когось іншого.

Що ж до посту Богдана Звягольського, то він викликав у користувачів чимало питань.

Олії у вогонь підлив і столичний журналіст Юрій Петрушевський, який листувався з загиблим 30 квітня. Відразу після смерті Юрій виклав це листування, де журналіст «Громадського ТБ. Полтава» скаржиться, що керівник, мовляв, вдається до цензури і забороняє видавати деякі теми в ефір. Які саме, Мележик не уточнив.

Обставини скандалу в коментарях до свого ж допису уточнив сам Звягольський:

"27 березня ми святкували новосілля на новій студії. Після того перемістилися у бар, що поряд. Щоб не носити велику суму грошей, папку з готівкою я залишив у ящику свого письмового стола.

 

Оскільки Анатолій того вечора не пив, я попросив його розвести нас по домівках (близько 3 годин ночі). Наступного ранку грошей у папці я не знайшов. Звернувшись на пульт охорони, я дізнався, що тієї ночі офіс був знятий з сигналізації з 3.55 до 4.46.

На будинку навпроти нашої студії я побачив камеру спостереження. Діставши запис, побачив, що у ніч з 27 на 28 березня моя машина стояла перед офісом саме в час, коли була знята сигналізація. Анатолій же запевняв мене, що і сам поїхав додому".

Потім, пригадує Звягольський, Анатолій Мележик довго не зізнавався, що був тієї ночі на студії «Громадського ТБ. Полтава». Щоб прояснити ситуацію, Богдан, за його словами, почав домовлятись з компаніями, які надають послуги поліграфа.

Тестування на детекторі брехні відбулося 23 квітня. Під час нього, пише Богдан, його підлеглий і далі стверджував, що на студію вночі не заїжджав.

- Після поліграфа Толя теж усе заперечував, – продовжує Звягольський у коментарі. – Тоді я не втерпів і повідомив, що у мене є запис з камери спостереження. Після того до Анатолія «повернулася пам’ять».

Спираючись на поведінку підлеглого та результати тестування на детекторі брехні,Богдан Звягольський 24 квітня написав заяву до поліції, де вказав Мележика як основного підозрюваного.

У коментарі «Текстам» прес-аташе відомства підтвердив: документ, поданий Звягольським, містив прізвища.

- Слідство за вказаним інцидентом ще триває, тож розголошувати деталі ми не маємо права, – розповів Юрій Сулаєв. – Відео з камери спостереження навпроти офісу долучене до матеріалів справи.

 

"...ТІЛЬКИ КОЛИ Я ПОВІДОМИВ, ЩО МАЮ ЗАПИС ІЗ КАМЕРИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ДО АНАТОЛІЯ ПОВЕРНУЛАСЯ ПАМ’ЯТЬ"

 

Сам же новий офіс «Громадського ТБ. Полтава» розташований на 1-му поверсі житлової новобудови, по вул. Паризької Комуни (нині – Пилипа Орлика). Камера, відео з якої долучено до справи, встановлена на фасаді новобудови навпроти і належить власникам салону краси.

- На відео я чітко бачив свою машину біля входу в офіс «Громадського», – запевняє Богдан Звягольський. – Хоча був упевнений, що людина, яка хотіла вкрасти гроші, мала б лишити авто десь подалі від місця події.

Про те, хто саме надав йому послуги детектора брехні та чи проходили його інші працівники компанії, керівник «Громадського ТБ. Полтава» коментарів не надав.

Передували ж скандалу з грошима цілком нормальні стосунки у колективі ЗМІ.

До команди місцевого «Громадського» Анатолій Мележик потрапив на початку 2015. Спеціалізувався на матеріалах про оборудки місцевої влади.

Найбільш популярні матеріали відзняв підчас виборчої кампанії-2015, викриваючи схеми впливу на електорат з боку місцевих кандидатів.

Ось деякі з найвідоміших його сюжетів:

З Людмилою Гудзь Анатолій зустрічався близько року. Познайомились, за словами колег, на «Громадському ТБ. Полтава». До того журналіст був одружений на Лесі Мележик, з якою свого часу і переїхав до Полтави.

Судячи з фото, опублікованих у соцмережах, та зі слів журналістів, які зустрічалися з працівниками «Громадського. Полтава» на заходах, можна зробити висновок, що до скандалу стосунки у колективі були дружніми і базувалися на взаємній довірі.

Нині ніхто з «Громадського ТБ» Полтави коментувати ситуацію не бажає. За словами представників інших ЗМІ, колеги й досі не можуть оговтатися від пережитого шоку.

Самогубство Анатолія змусило деяких дописувачів висунути версію про доведення його до радикального вчинку. Зокрема, через часті згадки про вбивство, яке Мележик скоїв ще у юності.

Про те, що журналіст відбував покарання за навмисне вбивство, скоєне групою осіб, стало відомо не більш як рік тому. Приїхавши до Полтави, Анатолій не надто афішував своє кримінальне минуле.

Тема злочину «сплила» на поверхню після 5 березня, коли до Полтави приїжджав Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков для участі у присязі нової патрульної поліції. Анатолій Мележик, який висвітлював захід, тоді поцікавився у посадовця, коли ж пройде переатестацію його підлеглий, одіозний керівник департаменту протидії наркозлочинності Ілля Кива.

Кива відреагував у своєму стилі, написавши [зараз пост недоступний] в ФБ замість відповіді абсурдне звинувачення: «Інтерв’ю у Міністра бере журналіст, який сам 1,5 роки як звільнився, відсидівши 9 років за вбивство. Батьківщину боронити не захотів, а у журналісти подався».

Однак журналісти, які зв’язувалися з цього приводу з Мележиком, зазначали, щоАнатолій не приховував і не приховує цього факту з біографії.

 

НІХТО З "ГРОМАДСЬКОГО ТБ" ПОЛТАВИ КОМЕНТУВАТИ СИТУАЦІЮ НЕ БАЖАЄ. ДОСІ НЕ МОЖУТЬ ОГОВТАТИСЯ ВІД ПЕРЕЖИТОГО ШОКУ

 

Ще одна сумнівна історія, учасником якої став загиблий журналіст, була пов’язана з підпалом його авто.

У ніч проти 20 жовтня 2015 року ВАЗ-2105, який належав Анатолію Мележику, загорівся. Вогонь значно пошкодив передню частину «п’ятірки», у тому числі двигун. Анатолій тоді пов’язував це з журналістською діяльністю і висловлював припущення, що йому помстилися «герої» його сюжетів.

Та вже за кілька днів після інциденту журналіст притягнув обгорілий кузов авто на Театральну площу міста, заявляючи про переслідування. A паралельно з тим оприлюднив номер своєї банківської картки, з проханням допомогти.

Реакція прихильників журналіста не змусила на себе чекати: вже 6 листопада Анатолійвідзвітував у «Фейсбуці», що, на заміну спаленим «Жигулям», завдяки допомозі друзів, придбав старенький «Фольксваген Гольф II». За даними сайтів з продажу авто, такий транспортний засіб нині коштує від 30 до 70 тисяч грн, залежно від технічного стану.

Після публікації прощального посту журналіста «Громадського ТБ. Полтава» знову почали обговорювати історію з підпалом. У коментарях можна знайти одразу кілька припущень про те, що покійний сам підпалив ВАЗ-2105, аби потім пропіаритись на цьому та придбати більш якісну автівку. Апелювали скептики до того, що журналіст, побачивши займання, не кинувся стрімголов гасити авто, а спокійно знімав процес на відео.

- Винних у підпалі досі не знайдено, – повідомив нам речник ГУ Нацполіції у Полтавській області Юрій Сулаєв.

Після самогубства Анатолія Мележика «дісталося на горіхи» і його дівчині та колезі Людмилі Гудзь. Користувачі кинулися звинувачувати її в тому, що напередодні смерті, мовляв, відвернулася від чоловіка, не підтримала його.

Частина юзерів побачила і «руку» Людмили у листі каяття, який оприлюднив керівник «Громадського ТБ. Полтава» у коментарях під останнім дописом загиблого.

У листі від імені Анатолія, який Богдан начебто отримав напередодні трагедії, йшлося про те, що Мележик дуже розкаюється у своєму вчинку.

"Знаю, звучить по-дурному, але я хотів купити собі «iPad», – стверджував автор повідомлення, отриманого Звягольським у мережі Viber. – Ті душевні муки, які я відчуваю зараз – це справжнє пекло! Не знаю, чи зможеш ти мене пробачити, але хочу, щоб ти знав, що я щиро каюся у вчиненому".

Підозру у користувачів викликало те, що, в одному з речень, написаних начебто загиблим журналістом, була фраза: «Навіщо я це зробиЛА?».

З’явилося чимало припущень, що повідомлення писала дівчина. Звісно ж, багато дописувачів вважали, що автором листа могла бути саме Людмила.

 

"ЗНАЮ, ЗВУЧИТЬ ПО-ДУРНОМУ, АЛЕ Я ХОТІВ КУПИТИ СОБІ IPAD..."

 

Частково підтвердив такі думки і Анатолій Мележик, у прощальному дописі звинувативши свого керівника, зокрема, у тому, що той «змусив Людмилу Гудзь написати коментар про моє зізнання».

Сама дівчина довго не відповідала на закиди користувачів соцмереж, та зранку 13 травня таки виклала у ФБ власне бачення ситуації.

"Спробуйте 2-3 тижні нормально не спати й не їсти, – написала Людмила. –Підтримуйте коханого тоді, коли від нього відвернулись усі. Вибачайте йому все. Цілуйте, як востаннє…

І, коли ви чекатимете його вдома у призначений час, а він не прийде, а через півтори години вам доведеться знайти коханого у зашморгу, тоді й зможете закидати мені, що я когось не вберегла".

Зараз дівчина не хоче коментувати ситуацію, посилаючись на те, що слідство по інциденту ще триває. Та, за словами знайомих, почувається вона дуже пригнічено.

– У справі призначені експертизи: дактилоскопічна, технічна (комп’ютера), судово-медична, цитологічна. Також допитані знайомі, колеги, близькі загиблого, – розповідає про перебіг слідства Юрій Сулаєв. – Якщо буде висунуто підозру у доведенні до самогубства, то цій людині, згідно з санкцією ч. 1 ст. 120 ККУ, загрожує від 3-х років обмеження до 3-х років позбавлення волі.

Хоча, згідно з дописом радника МВС Антона Геращенка, винному за вказаною статтею загрожує більше - до 5 років в’язниці.

 

ТІ, ХТО НЕЗАДОВГО ДО СМЕРТІ ЖУРНАЛІСТА СТАВ НА БІК ЙОГО КЕРІВНИКА, ПІСЛЯ ТРАГЕДІЇ ОТРИМУВАЛИ ПОГРОЗИ ЗА ДОВЕДЕННЯ АНАТОЛІЯ ДО САМОГУБСТВА

 

Нині усі сторони конфлікту не поспішають коментувати ситуацію. Ті, хто незадовго до смерті журналіста стали на бік його керівника, не під запис зізнаються: після трагедії отримували у приватних повідомленнях погрози за доведення Анатолія до самогубства.

Щоправда, є і винятки. На останній пост Анатолія Мележика саркастичним дописом відреагував місцевий політолог Діонісій Каплін. Причин, щоб написати саме так, переконує Діонісій, у нього було чимало.

- Колись ми співпрацювали з Анатолієм і я добре його знав. І попереджав усіх: це – непроста людина, – відзначає Діонісій Каплін. – Його допис від 7 травня, де Мележик оприлюднив заповіт та прощався зі знайомими – не що інше, як збір суспільної думки та спроба «змістити акценти» з банальної крадіжки. Багато хто йому пробачив. Але, якщо сьогодні ми пробачимо людині крадіжку, то завтра – вбивство?

Не згоден співрозмовник і з думкою, що саме розголошення суперечки між Мележиком та Звягольським у соцмережах та подальша критика призвели до трагедії.

- Загиблий дуже хотів помститись керівнику за, начебто, зіпсовану репутацію, – не має сумнівів політолог. – От і обрав такий радикальний спосіб. Втім, журналістам не варто забувати: якщо вони вимагають публічності від можновладців, то і самі мають бути готовими до виступів у публічній площині.

Неоднозначні настрої панують і у таборі тих, хто захищав Анатолія Мележика та критикував його керівника.

Наприклад, полтавка Тетяна Єфремова надвечір 11 травня опублікувала допис, у якому запитує, як критики журналіста будуть жити після його вчинку? Хоча в коментарях під передостаннім постом покійного з неприхованою іронією закликала Анатолія наступного разу конкретизувати свої дописи.

"Як ще, може, надумаєш, пиши зразу: Прошу вініть у смерті тих, хто отут гоніт на тебе", – дописала Тетяна.

Поховали Анатолія Мележика 13 травня на Центральному кладовищі Полтави. Слідство у справі триває.

 

cripo.com.ua

 


Теги статьи: Мележик Анатолий

Дата и время 28 мая 2016 г., 11:26     Просмотры Просмотров: 1054
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
19 сентября 2017 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто на ваш взгляд самый большой враг Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.050786