АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 6°C
Харьков: 5°C
Днепр: 7°C
Одесса: 10°C
Чернигов: 5°C
Сумы: 5°C
Львов: 7°C
Ужгород: 10°C
Луцк: 5°C
Ровно: 5°C

НБУ: НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ УКРГАЗБАНКУ БУЛА ПОМИЛКОЮ

НБУ: НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ УКРГАЗБАНКУ БУЛА ПОМИЛКОЮ
НБУ: НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ УКРГАЗБАНКУ БУЛА ПОМИЛКОЮ

У звіті НБУ констатується, що "рішення про націоналізацію трьох банків під час кризи 2008/2009 років – приклад неефективних державних рішень у сфері роботи із неплатоспроможними банками". "Фіскальні витрати на порятунок банків у кілька разів перевищили можливі збитки держави від вчасної ліквідації цих установ", - підкреслили в Нацбанку.

«Банки з державним капіталом, на які припадає близько третини загальних активів, є джерелом суттєвих системних ризиків для фінансового сектору. За час свого функціонування вони не відіграли ролі локомотиву економічного зростання, а їх діяльність часто була сфокусована на кредитуванні підприємств, що перебували у колі бізнесових інтересів деяких політичних діячів. Покладання банків з державним капіталом на допомогу за рахунок бюджету створює проблему морального ризику та не стимулює до поліпшення корпоративного управління та впровадження якісного ризик-менеджменту.

Як наслідок, загальна сума фіскальних витрат на докапіталізацію державних банків із 2008 до 2015 року перевищила 74 млрд. грн., або 6.4% ВВП відповідних років. Наприкінці січня 2016 року уряд, за підсумками проведеного Національним банком у 2015 році діагностичного обстеження банків, знову докапіталізував Ощадбанк та Укрексімбанк сукупно майже на 14.3 млрд. грн. з державного бюджету», - зауважили в НБУ.

Разом з тим, у Нацбанку звертають увагу, що під час кризи банки з державним капіталом відіграли позитивну роль “тихої гавані” для депозитів населення і ще більшою мірою для коштів юридичних осіб, на які не поширюється система гарантування вкладів. Головною причиною припливу коштів до державних банків була впевненість, що уряд підтримуватиме такі банки за будь-яких обставин, а тому ризики втрати коштів мінімальні. Це створило банкам із державним капіталом головну конкурентну перевагу – їх ресурсна база була і залишається стабільнішою порівняно з приватними банками.

Протягом 2014–15 років суб’єкти господарювання переводили до банків із державним капіталом свої поточні рахунки та заощадження. Рахунки підприємств у національній валюті в трьох найбільших державних банках станом на кінець першого кварталу 2016 року зросли порівняно з початком 2014 року в 2.4 раза (на 31 млрд. грн.), а в інших платоспроможних банках – лише на 51%. Кошти в іноземній валюті зросли на 54% (в еквіваленті дол. США), за скорочення на 48% в інших банках. Обсяги коштів фізичних осіб у державних банках у національній валюті повернулися на докризовий рівень ще в середині 2015 року в той час, як в інших банках станом на кінець першого кварталу 2016 року скоротилися на 2%.

У 2015 – 2016 роках державні та квазідержавні банки збільшили активи на 249 млрд. грн., як наслідок – третина активів банківського сектору України станом на 01.04.2016 належала банкам з державним капіталом. Частково приріст відбувся внаслідок дії статистичного ефекту, пов’язаного з виведенням неплатотоспроможних банків з ринку. 

"Інерційність кредитування банками з державним капіталом в кризу призвела до зростання їх частки в сукупному кредитному портфелі банківської системи порівняно з 2013 роком з 15% до 23% на кінець першого кварталу 2016 року. Таке суттєве зростання їх частки свідчить про збереження високого “апетиту до ризику”, незважаючи на стагнацію економіки.

Банки з державним капіталом продовжували активне кредитування та активно формували резерви під знецінення кредитів, виданих неякісним позичальникам. На кінець першого кварталу 2016 року рівень резервування кредитного портфеля в банках з державним капіталом значно перевищував показники приватних банків. 

Значною мірою це є наслідком того, що у минулому кредитний портфель формувався в умовах тиску “політично значущих осіб”. Наприклад, украй ризиковими були рішення в секторах альтернативної енергетики, хімії, будівництва та нерухомості. Успіх роботи в цих секторах критично залежав від власників бізнесів близьких до владних структур. Після втрати власниками таких компаній політичного впливу фінансовий стан підприємств-позичальників значно погіршився. Крім того, деякі підприємства - позичальники, що належали чи належать до кола інтересів політичних діячів, відмовляються обслуговувати кредити, хоча продовжують ефективну операційну діяльність.

Додатковим фактором ризику роботи банків із державним капіталом є активне кредитування державних підприємств. Часто кредити видаються компаніям, які не можуть залучити кредитні ресурси в приватних банках через незадовільний фінансовий стан. Кредитування державних компаній банками з державним капіталом на практиці обмежувалося лише ковенантами, які містяться в кредитних угодах із міжнародними фінансовими організаціями (МФО), та визначають максимальну частку державних компаній у кредитних портфелях банків. Це дало змогу обмежити подальше розширення кредитування державного сектору.

Значна частка кредитного портфеля банків із часткою держави формувалася на неринкових засадах. Зокрема НАК “Нафтогаз України” отримав кредит за процентною ставкою, нижчою ринкової. Кредитування НАК “Нафтогаз України” найбільшими державними банками було насправді використано як інструмент вирішення фіскальних проблем і завдало суттєвої шкоди інтересам банків", - уточнили в НБУ.


Теги статьи: УкргазбанкНацбанк

Дата и время 10 июня 2016 г., 09:59     Просмотры Просмотров: 1605
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.20579