АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 6°C
Харьков: 5°C
Днепр: 7°C
Одесса: 10°C
Чернигов: 5°C
Сумы: 5°C
Львов: 7°C
Ужгород: 10°C
Луцк: 5°C
Ровно: 5°C

Імена тих, хто заблокував конфіскацію “двох мільярдів доларів США Арбузова” та подальша доля цих коштів

Імена тих, хто заблокував конфіскацію “двох мільярдів доларів США Арбузова” та подальша доля цих коштів
Імена тих, хто заблокував конфіскацію “двох мільярдів доларів США Арбузова” та подальша доля цих коштів

Кожного разу, коли в Парламенті піднімається тема повернення активів Януковича та його оточення, в Україні зростає їх волатильність та ціна пропонованих відкатів. В тихі часи "нормальним розподілом" вважається 50/50 або 40/60 (на користь існуючих власників). В "найгірші періоди" депутатської активності їх старі та нові власники пропонують віддати їм принаймні 10-20 відсотків.

Способів приховати виведені активи багато: це й елементарне перекидання бенефіціарних прав на офшорні компанії, які в свою чергу прямо чи опосередковано володіють майном, і переоформлення самого майна на нових власників, адже в українському менталітеті стійко засіла формула пострадянського права "в добросовісного набувача відібрати не можна", якої не має, або є вкрай обмеженою в більшості інших систем права. Є і більш елегантні схеми приховування злочинного майна: через рішення суду в процесах, в яких з обох сторін виступають споріднені структури, або через розподіл майна при розлученні. Але найбільш красивими залишаються пропозиції поставити "свою юрфірму" на відсужування злочинного майна ДЛЯ УКРАЇНИ за кордоном. Хоча за законом все можна (та необхідно) робити в Україні. Однак за іноземний процес "своя" юридична фірма з рахунком в американському офшорі може отримати не тільки відсоток від "відсудженого", але й до кількох мільйонів доларів США на судові витрати з бюджету України. Таких можливостей в Україні наразі не так багато. Просуванням "своїх фірм" на іноземні процеси займався в Мінюсті ще Лавринович. Саме тоді народилися теми з "проведенням тендерів з одного учасника шляхом переговорів" для представництва інтересів України за кордоном.

То яка наразі ситуація з поверненням яких-небудь активів в Україні?

Нагадаю, що в лютому цього року Кримінальний кодекс України зазнав змін, внаслідок яких стягнення майна в дохід держави без вироку суду щодо підозрюваних стало можливим лише якщо це майно вилучене з обігу. Тобто якщо йдеться про вибухівку та наркотичні засоби. Раніше конфіскації підлягало все майно, яке було предметом злочину, або набуте за рахунок злочиних коштів, в тому числі за неринковими умовами оформлене на третіх осіб. Таким чином з-під удару були виведені "цінні папери Арбузова", розміщені в двох державних банках вартістю близько 1,6 мільярда доларів США, грошові кошти офшорних структур на суму більше 200 мільйонів доларів, арештовані в Україні, та, в принципі, все майно минулої влади, яке розміщене та безперешкодно працює Україні.

Чому важливим для України був саме цей шлях звернення корупційного майна в дохід держави (без вироку) добре розуміють експерти: довести розслідування до вироків у більшості випадків справ, порушених відносно колишніх високопосадовців, є вкрай складним. Причини цього: знищені докази, страх свідків, недосконала законодавча база України в частини доведення економічних корупційних злочинів і стягнення набутого майна, та корупція в найлегшій її формі: гроші за бездіяльність.

Тому реалістичним з існуючих в українському законодавстві механізмів покарання корупціонерів за вчинені злочини був: конфіскація незаконно набутого майна не залежно від притягнення них самих до кримінальної відповідальності, у випадку закриття справи по певним епізодам з нереабілітуючих підстав. Чим перекрити їх можливість оплачувати подальшу бездіяльність правоохоронної системи та таким чином забезпечити вже особисте притягнення до кримінальної відповідальності в майбутньому. Адеж не має коштів на хабарі - не має гальмування розслідування справ.

В світі це розповсюджена практика. В тієї ж Латвії арештоване мано конфіскують і без закриття справ, лише якщо їх розслідування затягується на невизначений термін з об"єктивних причин. Те ж саме в Казахстані та інших країнах пост-радянського права. В англійських системах злочинне майно конфіскують у цивільних провадженнях, де стандарт доказування на відміну від кримінальних процесів - легшій. Відомим є випадок з італійським мафіозі, якого суд звільнив від кримінального покарання, але конфіскував його майно адже кошти на його придбання були отримані з невідомих джерел. Є відповідні прецеденти в Грузіії.

Тобто в багатьох країнах світу існують механізми, за якими країна забезпечує законність у спосіб, зручний для правоохоронної системи, а не самих злочинців. Адже навіщо витрачати час та людські ресурси на розплутування складних міжнародних схем з відмивання коштів при знищеній доказовій базі, якщо можна просто піти від зворотнього та зобов"язати підозрюваного у корупції посадовця довести звідки він взяв кошти на багатомільйонний бізнес. І якщо він не може цього зробити - стягнути майно в доход держави. Корупція - це корисливий злочин. І головним покаранням за нього має бути саме позбавлення корупціонера його злочинних доходів.

Намаганням відтворити таку ж практику в Україні був законопроект про спецконфіскацію майна. Не зважаючи на те, що конфіскація корупційного майна без вироку суду є вимогою до України за Конвенцією ООН проти корупції 2005 року, він з самого початку був навмисно, за гроші скомпроментований в пресі, та отримав критику від Європейських спостерігачів, які, як вбачається з їх поведінки, спостерігають як раз за тим, щоб виведені з України та розміщені в європейських та американських банках мільярди доларів не були витребувані країною назад.

Однак для остаточного «перекриття правового каналу» в лютому, під аплодування Європейських спостерігачів, в Раді було проголосовано наскоро вкинутий туди президентський законопроект, спрямований на (як завжди в таких випадках) «виконання вимог ЄС щодо боротьби з відмиванням коштів». В нього за пропозицією двох депутатів-єврооптимістів (знову як завжди) Шкрум та Пташник були перед остаточним голосуванням внесені зміни, за якими спецконфіскація без вироку суду застосовується тепер виключно щодо вибухівки та наркотиків. Пташник - юрист, колишній партнер юрфірм "Спенсер і Кауфман", "Правовий альянс", власник юрфірми "Дроіт". В Шкрум - батько адвокат, сама дівчина навчалася за кордоном. Частину стіпендії їй оплатив фонд Віктора Пінчука.

На запитання хто виступив замовником цих пропозицій обидва депутата відповіли, що «не пам’ятають» та що їх «хто сь попросив». І всі цим задовольнились. Тобто особи, які сприяли приховуванню від правосуддя мільярдних активів оточення Януковича, вчинене на замовлення, у найбільш небезпечний спосіб - зміну законодавства України - не були піддані навіть дисцивлінарній відповідальності. Та й правда - за що? Навіть конституційний переворот Януковича і той залишився без правової відповіді, а тут - просто зміни до КПК.

Наразі в Раді знову намагаються прийняти законопроект 4057 про «звернення майна в дохід держави без вироку суду». Те, чого від нас, в принципі вимагає Конвенція ООН проти корупції . Але в ньому вже закладені норми, які зроблять його абсолютно непрацездатним. Починаючи від того, що будь яке «звернення майна у власність держави» за Конституцією можливе виключно за умови попереднього відшкодування його вартості, якщо це не конфіскація; і закінчуючи тим, що проект забороняє забирати майно, набуте «правомірно», в той час як «правомірність угод щодо придбання майна» за цивільним законодавством є презумпцією, яка не піддається сумніву доти, доки угода не визнана недійсною судом.

Оскільки проект є результатом плідних зусиль кількох органів та багатьох експертів, встановити хто саме заклав туди положення, які знищують його мету та фактично допомагають легалізувати злочинні активи ще важче, ніж у випадку з «єврооптимістами» Шкрум та Пташник, які, принаймні, були зафіксовані в стенограмі Ради. І не факт, що перед голосуванням, «з голосу» не будуть внесені додаткові «контрольні вистрели» депутатами, які після того не пригадають хто саме їх про це попросив.

А далі - як завжди в Україні стосовно і злочинних активів і тих, хто допомагає їх приховувати: на «ні - і суду не має».

Олена Тищенко

censor.net.ua


Теги статьи: Тищенко ОленаОлена Тищенко

Дата и время 11 июня 2016 г., 14:42     Просмотры Просмотров: 1424
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.066115