АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: -4°C
Харьков: -2°C
Днепр: -1°C
Одесса: 0°C
Чернигов: -5°C
Сумы: -2°C
Львов: -2°C
Ужгород: 0°C
Луцк: -2°C
Ровно: -2°C

Як керівники Павлоградського хімічного заводу заробили мільйони на відпрацьованому паливі

Як керівники Павлоградського хімічного заводу заробили мільйони на відпрацьованому паливі
Як керівники Павлоградського хімічного заводу заробили мільйони на відпрацьованому паливі

Чиновники Павлограда зуміли заробити чималі статки на утилізації сумішевого твердого палива (СТРП) на державному підприємстві «Павлоградський хімічний завод».

Запити на фінансування утилізації твердого палива постійно зростають, а кількість палива, як наявного, так і знищенного, різниться у звітах всіх рівнів.

Конкретної перевірки того, скільки СТРП знищено і скільки залишилось, не проводили ніколи.

Законодавча база

Відповідно до “Угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення” від 1993 року та “Комплексної програми поетапного скорочення і ліквідації бойових ракетних комплексів міжконтинентальних балістичних ракет РС-22” постало питання зберігання та утилізації палива твердопаливних ракетних двигунів ракет РС-22.

До 2003 року ці роботи фінансували та технічно забезпечували Сполучені штати. Згідно із дорученням президента від 2001 року, на Національне космічне агентство України покладалися тільки обов’язки з розбирання ракет, ліквідації їх елементів та утилізації ТРП (твердого ракетного палива) цих ракет.

Утилізація сумішевого твердого ракетного палива на державному підприємстві «Павлоградський хімічний завод» проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2003 року «Про затвердження Програми утилізації твердого ракетного палива міжконтинентальних балістичних ракет РС-22».

Дві постанови Кабміну щодо утилізації ТРП МБР РС-22, а саме «Про внесення змін до Програми утилізації твердого ракетного палива міжконтинентальних балістичних ракет РС-22» 2004 року та «Про організацію робіт з утилізації твердого ракетного палива Міжконтинентальних ракет PC-22» від 2003 року – незаконно засекречені.

Незаконність засекречення вказаних постанов встановлена Міністерством юстиції України.

Вибухонебезпечний спадок

На заводі в Павлограді – близько 5000 тон ТРП у вигляді твердої, вкрай вибухонебезпечної речовини в металевих корпусах двигунів. Строки безпечного зберігання споряджених корпусів двигунів (СКД) вичерпані, спалити або підірвати їх  відкритим способом неможливо через неприпустимі екологічні наслідки.

Американські спеціалісти запропонували технологію і безоплатно передали Павлограду пілотну установку  гідрозмиву ТРП. Процес гідророзмиву полягає у подрібненні ракетного палива водою під тиском з утворенням дрібних частин, при цьому суттєво знижується здатність продуктів гідророзмиву до детонації.

З 2003 року США відмовилися від фінансування створення повномасштабного об’єкта ліквідації палива (ОЛП) з ракетних двигунів, і Національне космічне агентство України та Павлоградський хімічний завод, керуючись секретними постановами уряду, почали самотужки вирішувати проблему утилізації палива

Порушення бюджетного законодавства

31 березня 2016 року Голова ДКА Любомир Сабадош провів робочу зустріч із директором управління Агентства зі зменшення загрози Міністерства оборони США доктором Елізабет Джордж. Сторони обговорили поточний стан та актуальні питання співробітництва в рамках завершального етапу співробітництва між Україною та США щодо зберігання та утилізації палива твердопаливнихракетних двигунів ракет РС-22 на потужностях Павлоградського хімічного заводу.

На сьогодні утилізації підлягає 2707,5 тон ракетного палива, що складає 55 % від загального об’єму. США підтвердили готовність надання фінансової допомоги на реалізацію цієї програми у розмірі 55 мільйонів доларів до кінця 2018 року.

Головним розпорядником бюджетних коштів за завданнями «Програми утилізації твердого ракетного палива міжконтенинтальних балістичних ракет РС-22 на потужностях Павлоградського хімічного заводу” є Державне космічне Агентство України.

Річні звіти ДКА з 2008 по 2015 роки викладено на офіційному сайті установи.

Паспорт бюджетної програми Утилізації твердого ракетного палива №6381120 та Інформацію про бюджет за бюджетними програмами з деталізацією за кодами економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету за 2015 рік неможливо переглянути, інформація на сайті закрита.

Звіти ДКА не відображають реальних показників, передбачених законодавством (прибутки та повернення коштів внаслідок реалізації Програми до державного бюджету). Також звіти не відповідають Закону України «Про державні закупівлі” і суперечать аналогічній Постанові КМУ №172 від 2009 року «Про затвердження порядку утилізації компонентів рідкого ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин,  що зберігаються у Збройних Силах».

Чому ж під грифом “секретно” засекречено постанови про утилізацію твердого ракетного палива, а постанова про таку саму утилізацію рідкого палива – у відкритому доступі?

У звіті за 2015 рік, а також за інформацією прес-служби ДКА від 31 березня 2016 року, за результатам робочої зустріч із директором управління Агентства зі зменшення загрози Міністерства оборони США зазначено: на кінець року є 2707 тон палива. Арифметичний розрахунок по роках з тих же звітів, однак, дає цифру 2708 тон. У заявці на бюджетні кошти на 2016 рік зазначено, що обсяг твердого ракетного палива на зберіганні становить 2 730 тон. «Зайві» 23 тони, помножені на вартість утилізації однієї тони – 307 тисяч гривень – дають 7061 тисячу гривень.

Генеральний директор Павлоградського хімічного заводу (ПХЗ) Леонід Шиман не завжди надає правдиві дані про обсяги виконання програми.

На офіційному сайті Павлограда у розділі «Утилізація твердого ракетного палива» вказано, що у 2010 році утилізовано 137 тонн ТРП із 11 СКД (споряджених корпусів двигуна). Проте, на сайті ДКА за 2010 рік вказано 99,8 тон. Різниця – 37,2 тони.

За 2014 рік вказано про утилізацію 359 тон з 12 СПК, а у звіті ДКА  – 343,2 тони. Різниця – 15,8 тон.

Неякісне виконання заходів та брак контролю за витратою коштів призвели до необгрнтованої витрати близько 4 мільярдів гривень із бюджету. Це вказано у звіті фінансової іспекції по використанню коштів прорами за 2008-2012 роки.

Фінансовий аудит ДКА та ПХЗ

У 2010 році Рахункова палата України заявила, що кошти, виділені на утилізацію твердого ракетного палива, використовували неефективно.

“На отримані в 2004-2009 роках 600 млн. грн. Національне космічне агентство України спільне з ДП “НВО Павлоградський хімічний завод” не створило виробництва з утилізації твердого ракетного палива, яке мало розпочати роботу в 2009 році. Фактично, не завершено будівництво жодного з об’єктів утилізації палива, на спорудження яких використано 132,8 млн. грн. державних асигнувань, а середній показник їх готовності складає від 86 до 7%”, – сказано в повідомленні.

Згідно з декларацією про доходи, Леонід Шиман у 2014 році заробив 8,56 млн грн., з яких зарплата склала 0,55 млн грн., а решту 7,97 млн грн. директор держзаводу заробив у вигляді дивідендів/процентів. Дружина Шимана за рік заробила 5,41 млн грн. дивідендів/процентів.

При цьому Шиман вказав, що має на рахунках у банках 57, 07 мільйонів гривень, а його дружина – 36,12 мільйонів гривень.

“Під дахом утилізації ракет”

Станіслав Прокопчук провів грунтовне розслідування для “Урядового кур’єру” у 2010 році:

“Ще в травні минулого року Головним управлінням “К” Служби безпеки України було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.201 (контрабанда) та ч.1 ст.333 (порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю) Кримінального кодексу за фактом контрабанди в Україну товарів подвійного використання вартістю понад 1,3 млн грн. Предметом контрабанди стали капсулі-детонатори, імпортовані ДП “НВО “ПХЗ”. За результатами обшуку виявлено документи, які підтверджують факт їхнього переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

– Наявні дані свідчать,  – що це непоодинокий приклад протиправної діяльності з боку працівників цього заводу. Зокрема, у січні 2009 року  СБУ ліквідувала діяльність організованого злочинного угруповання з числа працівників підприємства, які займалися викраданням та збутом боєприпасів і вибухових речовин особам з кримінального середовища.

Під час обшуку у членів злочинного угруповання правоохоронці вилучили 33 гранати, 54 тротилові шашки, 4400 дрібнокаліберних патронів та майже п’ять кілограмів тротилу. На сьогодні вже набув чинності вирок Павлоградського міськрайонного суду, за яким членів угруповання засуджено до різних строків позбавлення волі.

Натомість на підприємстві розгорнули бурхливу діяльність з видобутку… щебеню. Причому на кар’єрах аж в семи областях! Яке відношення ці будівельні матеріали мають до освоєння космосу, утилізації ракетних двигунів?

За минулого керівництва НКАУ та уряду країни до ПХЗ було передано п’ять регіональних підприємств Укрвибухпрому, що перебували свого часу в системі промисловості будівельних матеріалів. Більше того, 15 квітня 2009 року Кабмін України приймає постанову N 338 “Про внесення зміни у додаток 1 до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”. Національному космічному агентству надається право рекомендувати органам експертного держконтролю, що можна з таких товарів, а що не можна ввозити в країну із-за кордону. Раніше лише Міністерство промислової політики України, його Агентство з питань оборонно-промислового комплексу могло дати відповідні рекомендації. І це, за словами керівників агентства, логічно. Бо саме воно покликане захищати вітчизняного товаровиробника, саме воно координує і в багатьох питаннях контролює роботу підприємств ВПК країни, які перебувають у підпорядкуванні кількох міністерств.

Країну починає заполоняти російський тротил. Його продають за демпінговими цінами, навіть за нижчою вартістю, ніж у себе на внутрішньому ринку. Треба у пана Шимана запитати, чому він масово ввозить його із-за кордону. Тротил і надалі має великий попит. А демпінговим його ввезенням ми посадили Україну на імпортну голку.

Головним аргументом керівництва ПХЗ у відстоюванні способу утилізації ТРП – шляхом гідророзмиву (як альтернатива пропонованого свого часу американською стороною методу спалювання ракетного палива) – є можливість, як стверджувалося, використання високоенергетичних компонентів, що утворюються під час гідророзмиву, “для подальшої їх модифікації та використання”. Передусім під час створення більш сучасної промислової вибухівки, а також розробки палива для нового покоління ракет. Такі аргументи наводилися мені і в НКАУ.

Щодо практичних можливостей застосування продуктів утилізації застарілого ТРП МБР РС-22 для створення нової зброї, то це питання до фахівців-ракетників. А ось щодо тісного зв’язку, як переконував  Леонід Шиман, процесу утилізації ракетного палива зі створенням емульсійних вибухових речовин типу “Ера” і цілого буро-вибухового комплексу – на базі приєднаних до ПХЗ п’яти підприємств вибухпрому (на що вже витрачено десятки мільйонів доларів), то, за словами спеціалістів-вибухівців, тут пан Шиман дещо лукавить.

За словами кандидата технічних наук, голови правління концерну “Інтервибухпром” Володимира Носова, що має ціле виробництво емульсійних безтротилових вибухових речовин типу “Анімекс”, головним компонентом “емульсійки” є селітра (до 80 відсотків), емульгатори, хімічні добавки. Все це закуповують в українських та закордонних виробників. ТРП, що вилучається під час гідророзмиву ракетних двигунів, у ЕВР “Ера” павлоградців не більше… трьох відсотків.

В Україні сьогодні діє п’ять і будується шостий завод з виробництва емульсійних ВР. І ніхто в цю вибухівку ТРП не додає, бо вона там не потрібна, і навіть шкідлива не лише з екологічних міркувань. Всі згадані заводи з випуску ЕВР були побудовані за кошти інвесторів, а Павлоградський хімзавод створив у себе таке виробництво за бюджетні кошти, під дахом утилізації ракетного палива, нібито за технологією використання продукту гідророзмиву”.

Еколочна загроза

Тверде ракетне паливо  складається з окислювача і пального, які перебувають у суміші твердих речовин.

Тверді сумішеві палива виготовляють шляхом введення подрібнених частинок окислювача (як правило перхлорат амонію NH4C1O4) в розплавлені паливно-сполучні речовини (каучуки, поліуретани)  – зв’язку. Отриману таким чином масу заливають безпосередньо в камеру згоряння, де вона твердне і міцно з’єднується зі стінками. Паливний заряд повинен бути при цьому досить пружним, щоб під дією термічних напружень, викликаних різними коефіцієнтами лінійного розширення матеріалів палива і камери, в ньому не утворилися тріщини.

Внаслідок хімічних реакцій горіння органічних речовин  при високих температурах, утворюються діоксини.

Усі діоксини є високотоксичними, а “лідер” цієї групи 2,3,7,8-тетрахлордибензо-p-діоксин за токсичністю переважає такі отрути, як синильна кислота, стрихнін, кураре.

Визначення концентрації діоксинів у об’єктах навколишнього середовища – складна наукова задача.

Зараз в аналітичних лабораторіях розвинених країн (Швейцарія, Бельгія, Німеччина, Англія, США) є різні методики визначення слідових кількостей ПХДД і ПХДФ, зокрема найбільш токсичних 2,3,7,8-заміщених конгенерів. Вони включають низку обов’язкових етапів, які використовують при визначенні будь-яких токсикантів в об’єктах навколишнього середовища, повітрі, сільськогосподарській і продовольчій сировині, харчових продуктах і біо­логічному матеріалі. Це екстракційна витяжка діоксинів із аналізованих матриць, ефективне очищення отриманих екстрактів від коекстрактивних речовин, які заважають визначенню цільових компонентів, розділення суміші когенерів діоксинів за допомогою високорозподільної газової хроматографії та ідентифікацію і кількісне визначення діоксинів за допомогою мас-спектрометрії високого розділення

ЧП “Акватол” не має спеціалістів і обладнання такого рівня, щоб проводити дослідження діоксинових сполук та надавати висновки про відповідність кількісного та якісного складу вибухових газів гранично допустимим концентраціям.

Спочатку на ПХЗ методом гідророзмиву роз’єднують окислювач перхлорат амонію та паливно-сполучні речовини (каучуки, поліуретани) з вплавленим в них порошкоподібним алюмінієм шляхом подрібнення та часткового розчинення перхлорату, а потім ці ж речовини вводять разом з розчином перхлорату в склад ємульсійних вибухових речовин. І отримують екологічно безпечні складові ЄВР – шматочки паливно-сполучних речовин (органічні, вуглецевмісні), що не мають властивостей вибухових матеріалів, і розчин перхлорату амонію, які при високих температурах (вибух) утворюють діоксини – глобальні екотоксиканти з потужним мутагенними, імунодепресантними, канцерогенним, тератогеними та ембріогенними властивостями.

Махінації в проходженні санітарно-епідеміологічної експертизи

На ЕВР розроблені відповідні Технічні умови (ТУ) і є висновки Міністерство охорони здоров’я України як на ТУ, так і на ЕВР марки «Ера».

Компоненти, що входять до складу ЕВР «Ера», є речовинами 3-го класу токсичності, зазначено у листі 2014-го року Державної екологічної інспекції України

Відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємство отримало позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи:

№05.03.02-04/12853 від 16.03. 2007 на речовини вибухові «Ера» згідно з ТУ В22.6-14310112-026:2005

№05.03.02-04/12880 від 27.03. 2007 на речовини вибухові «Ера І» згідно з ТУ В22.6-14310112-027:2005;

№05.03.02-04/12881 від 27.03. 2007 на речовини вибухові «Ера ІІ» згідно з ТУ В22.6-14310112-031:2005.

Проте, у висновку державної санітарно – епідеміологічної експертизи «Речовини вибухові емульсійні марки «Ера ІІ» наливні” відповідно до ТУ  В22.6-14310112-031:2005 «Речовини вибухові промислові. Речовини вибухові емульсійні марки «Ера ІІ» наливні»  від 22.10.2013 № 05.03.02-04/95211 та у висновку «Речовини вибухові емульсійні марки «Ера І» наливні відповідно до ТУ  В22.6-14310112-027:2005 «Речовини вибухові промислові. Речовини вибухові емульсійні марки «Ера І» наливні» від 29.10.2013 №05. 03.02-04/97621 у розділі «Об’єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/ показникам (критерії безпеки/показники) не відображені компоненти переробки СТРП, які входять до складу ТУ на ці види вибухових речовин, для утилізації яких і надавали бюджетне фінансування.

У той же час, на офіційному сайті «НВО ПХЗ» вказується, що «Наливные эмульсионные взрывчатые вещества марки «Ера –І» ТУ В22.6-14310112-027:2005 представляют собой однородную смесь эмульсии с гранулированной аммиачной селитрой и энергетическими добавками в виде алюминия и /или резиновой крошки (полимерной матрицы), образующейся при переработке твердого ракетного топлива» а також «Наливные эмульсионные взрывчатые вещества марки «Ера ІІ» ТУ В22.6-14310112-031:2005 представляют собой однородную смесь эмульсии с гранулированной аммиачной селитрой и энергетическими добавками в виде алюминия и /или резиновой крошки (полимерной матрицы), образующейся при переработке твердого ракетного топлива».

Одержуючи висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, керівництво ПХЗ приховало наявність у вибухівці продуктів переробки сумішевого твердого ракетного палива (СТРП), відповідно Державна санітарно-епідеміологічна служба України не врахувала елементи ракетного палива при проведенні експертизи зазначених вибухових речовин.

Відповідно до заключного положення цих же висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи «відповідальність за дотримання вимог цього висновку несе заявник. При зміні рецептури, технології виготовлення які можуть змінити властивості об’єкта експертизи або спричинити негативний вплив на здоров’я людей даний висновок втрачає силу».

Розбіжності у документах на речовини такого класу небезпеки викликають питання, навіщо фахівці ПХЗ приховують від експертизи продукти переробки СТРП. Імовірно, керівництво ПХЗ приховує інформацію про склад ЕВВ «ЕраІ» та «Ера ІІ». Можливо, у складі інших препаратів марки «Ера», є продукти переробки ТРП, проте безпечність їх використання не підтверджена висновками уповноваженої державою установи.

Висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби України, видані ДП «НВО ПХЗ» на емульсійні вибухові речовини марки «Ера», недійсні: внаслідок змін у рецептурі й технології виготовлення, отримують нові вибухові речовини цивільного використання. Відповідно до законодавства, вони повинні пройти нову державну експертизу складу, впливу на навколишнє середовище, документації перед допуском їх у встановленому порядку до постійного виробництва і застосування, а також отримати ліцензію на виробництво.

Якщо керівництво «НВО ПХЗ» приховує при наданні на експертизу справжній склад емульсійних вибухових речовин марки «Ера», викликають сумнів інші дозвільні документи на виробництво цих вибухових речовин та доцільність використання державних коштів на таку утилізацію ТРП.

Відповідно до вимог Програми утилізації ТРП МБР РС-22, Міністерство екології та природних ресурсів України визначено відповідальним за здійснення заходів екологічної безпеки на всіх етапах проведення робіт з утилізації палива і виготовлення вибухових речовин і зобов’язане взяти участь у проведенні комплексної державної експертизи проектної документації пілотної установки об’єкта з утилізації палива.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу» Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 затверджено перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, щодо яких проведення державної екологічної експертизи є обов’язковим.

Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин віднесено до пункту 10 Переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Проте, матеріали розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» об’єкта ДП «Павлоградський хімічний завод» до Міністерства екології та природних ресурсів не надходили, тобто висновок державної екологічної експертизи на зазначений об’єкт або вид діяльності не видавали (лист Міністерства №5/1-175522-14 від 12.05.2014 року).

Чи є діоксини? 

Мінпромполітики вважає, що загроза безпеці здоров’я українців пов’язана з проблемами утилізації сумішевого твердого ракетного палива на ПХЗ та потребує невідкладного вивчення із залученням спеціалізованих науково-дослідних інститутів та підприємств.

Листом від 28.04.2014 №10/2-4-69 Міністерство звернулося до спеціалізованих науково-дослідних інститутів з проханням розглянути порушені питання та надати свої пропозиції.

Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості (НДІБПГ КНУ, м. Кривий Ріг) листом від 05.05.2014 № 05/02-354 зазначив, що згідно із Законом України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» будь-які нові вибухові речовини цивільного використання повинні пройти державну епідеміологічну експертизу та екологічну експертизу документації перед допуском їх у встановленому порядку до постійного виробництва і застосування на вибухових роботах на земній поверхні і у підземних виробках.

Для вирішення цих питань НДІБПГ КНУ вважає за доцільне проведення незалежних експертиз з відбором і аналізом газових проб на вміст діоксинів під час проведення вибухів і порівняння результатів аналізів з допустимою нормою.

Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ, м. Макіївка) листом від 06.05.2014 №13/3221 повідомив Мінпромполітики, що спосіб утилізації СТРП методом гідророзмиву з подальшим використанням його продуктів у складі емульсійних промислових вибухових речовин у відкритій технічній літературі детально не описано. Тому єдиним способом встановити наявність діоксинів у вибуховій речовині та в газоподібних продуктах її вибуху є проведення незалежної експертизи.

Мінромполітики підтримує пропозицію щодо створення незалежної комісії з питань вивчення наслідків впливу вибухівки виробництва ДП «Виробниче об’єднання   «Павлоградський хімічний завод» на здоров’я населення та визначення оптимального способу утилізації СТРП в Україні.

В усіх твердженнях керівництва ПХЗ, зокрема у позовній заяві до «України молодої», зазначено, що експерименти щодо виявлення діоксинів при підриванні емульсійної вибухівки «Ера» проводилися на ВАТ «Новопавлівськийгранкар’єр», що на Дніпропетровщині. Під час вибухів у складі газів і атмосферного повітря не утворилися діоксинові сполуки, ці дані підтверджував Інститут екогігієни і токсикології імені л. Медведя МОЗ України.

Проте, голова наглядової ради ВАТ «Новопавлівський гранкар’єр» В. Ченський заявив, що згідно з договором із ПХЗ, передбачено лише проведення вибухових робіт із «матеріалів підрядної організації», які в договорі не вказані. ВАТ «Новопавлівський гранкар’єр» «не має відомостей, на підставі яких вибухових речовин проводяться вибухові роботи».

Головний науковий працівник, керівник відділу фізико-хімічного аналізу Інституту екогігієни і токсикології імені Л. Медведя МОЗ України Василь Чміль зізнається в листі-відповіді: “щодо технології і методики проведення експериментальних вибухів вибухових речовин марки «Ера» в лабораторних і натурних умовах усі запитання слід адресувати працівникам Павлоградського науково-дослідного інституту високоенергетичних речовин і матеріалів». Фактично, Інститут екогігієни досліджував два заміри проб, які надав сам ПХЗ. Це порушення нормативних документів, передбачених системою управління якістю, нівелює висновки МОЗ на технічні умови, так і на самі емульсійні вибухові речовини марки «Ера».

Інститут екогігієни офіційно стверджує: З усією відповідальністю заявляємо, що ми ні в якому разі не заперечуємо, що при підриванні емульсійної вибухової речовини марки «Ера» з продуктами переробки ракетного палива в довкілля можуть потрапляти хімічні речовини, які несуть реальну загрозу для здоров’я людини та навколишнього середовища…»

В листі Державної екологічної інспекції України від 06.06.2014 р № 2/3-11/Ко 146 зазначено:

« У ході перевірки Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області пред’явлено «Звіт про науково-дослідну роботу визначення діоксинів у складі газів, що утворюються під час вибухів емульсійних вибухових речовин марки «Ера» Інституту екогігієни і токсикології імені Л. Медведя МОЗ України від 10.08.2007». Це той звіт, де всі питання щодо технології і методики проведення досліджень радять задавати  найбільш зацікавленим у позитивних висновках вчених працівникам Павлоградського науково-дослідного інституту високоенергетичних речовин і матеріалів».

Загроза техногенної катастрофи 

Подальше зберігання ТРП, термін зберігання якого закінчився ще у 1998-2000 роках, створює серйозну екологічну та техногенну небезпеку для України. За інформацією Рахункової палати, унаслідок загоряння та вибуху тільки одного спорядженого твердим ракетним паливом корпусу двигуна, який еквівалентний вибуху ядерної бомби, скинутої на Хіросіму, в атмосферу викидається 43 мільйонів літрів токсичних речовин. Зберігання споряджених корпусів двигунів у густонаселеному промисловому регіоні України становить ризик техногенної катастрофи.

Результати дослідження безпечності використання емульсійних вибухових речовин марки «Ера» сфальсифікували на всіх рівнях здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Факти нецільового використання коштів на виконання державної Програми утилізації твердого ракетного палива міжконтинентальних балістичних ракет РС-22 встановлено Рахунковою палатою України. Згідно з висновками фінансовго аудиту, у 2003-2012 роках державні кошти використовували неефективно.

Проти працівників ПХЗ порушено кримінальну справу за ч. 1 ст.201 (контрабанда) та ч.1 ст.333 (порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю) Кримінального кодексу.

Встановлено, що посадові особи державного підприємства НВО “Павлоградський хімічний завод”, виконуючи «Програму утилізації твердого ракетного палива балістичних ракет РС-22», замість безкоштовного знищення за державним контрактом вибухової речовини, яке проводитиметься з компонентів твердого ракетного палива, отриманого зі споряджених корпусів двигунів, укладали договори з іншими підприємствами про надання платних послуг з проведення вибухових і буро-вибухових робіт на кар’єрах. При цьому у вартість послуг, що надаються, закладали і вартість вибухівки.

Наразі у кримінальніому провадженні проводять досудове розслідування.

informator.news


Теги статьи: КоррупцияПавлоградский химзавод

Дата и время 14 сентября 2016 г., 15:09     Просмотры Просмотров: 2318
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Одесский порт выбрал победителя тендера за «откат» в 15% от суммы
«Шок, удивление и разочарование! Как быстро можно уничтожить страну», - Черняк
На взятке задержали председателя Козятинского райсовета Винницкой области

ГАСК — коррупционная вертикаль
«Верховенство личных решений»: МВФ и Всемирный Банк разбили Украину за нежелание бороться с коррупцией
Юный генерал слил 13 громких дел: что дальше

Коррупция и отсутствие реформ. ЕС собирается забрать безвизовый режим у соседа
В Николаеве борец с коррупцией погорел на взятке в $1000
Зачем Константин Брыль ждет победы Юлии Тимошенко на президентских выборах

«Паравозик и вагоны»: что задумал Яценюк и за что его хотят посадить
Журналист обвинил в коррупции участника конкурса на должность главного антикоррупционера ГФС
Начальник “морального” управления Генштаба арестован с залогом

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Уйдет ли Луценко в отставку?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.09751