АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 13°C
Харьков: 12°C
Днепр: 14°C
Одесса: 18°C
Чернигов: 12°C
Сумы: 12°C
Львов: 14°C
Ужгород: 14°C
Луцк: 13°C
Ровно: 13°C

Бюджет-2017: замість конкурентної економіки уряд будує пострадянську

Бюджет-2017: замість конкурентної економіки уряд будує пострадянську
Бюджет-2017: замість конкурентної економіки уряд будує пострадянську

Про ключові "новації" нового бюджету написано вже чимало: і про зниження соціальних стандартів, і про підвищення витрат на державні структури, та про цілу низку "шокотерапевтичних заходів", які швидше заморять нещасну хвору Україну, ніж вилікують її. Нині автор хотів би зупинитися на кількох моментах, яким аналітики ще не приділили достатньо уваги.

Перш за все, давайте згадаємо, що бюджет - і бюджетний процес - є концентрованим відображенням того, яку економічну модель обстоює чинний уряд, і яким уявляє собі майбутнє для України та українців. Більше того, міністерство фінансів створило цілу презентацію на 24 слайди, щоб показати своє бачення, із красивими картинками і графіками. А ми, як завжди, на красу картинок не зважатимемо, і поліземо в деталі.

Звернімо увагу на ріст субсидіарного фонду - 51 млрд грн. Це співставно із оборонним бюджетом, який становить 64 млрд дол., а оборона - це один із пріоритетів, позначених урядом. Співставність сум означає, що політика субсидій також входить до числа пріоритетних задач, які ставить перед собою Гройсман.

А субсидіарний фонд, особливо такий, який спрямовується не громадянам, а обленерго на покриття різниці між реальною проплатою за послуги і виставленими тарифами - це постріл в голову конкурентній економіці. Дивіться, як воно відбувається в нормальній країні. Компанія виставляє товар на продаж по певній ціні. Якщо на нього не знаходиться покупця, здатного її заплатити, вона або знижує ціни, поки не зможе продати як мінімум 50% товару, або вилітає в трубу через затоварювання неліквідом. Субсидіарний фонд же дозволяє фірмі продавати товар по будь-якій бажаній ціні, тому що різниця між реальною ціною, яку здатен оплатити споживач, і "хотєлкою" фірми покриє субсидія з бюджета. І це подвійний удар по конкуренції. По-перше, споживач втрачає свій єдиний спосіб впливати на монополіста, наказуючи його гривнею. По-друге, цінова політика перестає бути результатом ринкових торгів, і перетворюється на інструмент оподаткування - бо яка різниця, яку ціну ставити, все одно гарантовано 100% продаж, а значить, в цю ціну можна вписати все, що завгодно. Сам НАК "Нафтогаз" при цьому перетворюється в галузевий Держкомцін СРСР і філіал Фіскальної Служби.

Тепер звернімо увагу на другий додаток до проекту. Він називається "Фінансування державного бюджету". Це дуже важливий додаток, тому що він демонструє, звідки наш уряд планує брати кошти. Перший рядок цього додатку називається "фінансування за борговими операціями". Наш уряд планує взяти 86 млрд грн. зовнішніх позик (3 млрд. дол) і 103 млрд. грн. (4 млрд. дол.) внутрішніх позик. А на обслуговування боргів планує виділити 98,6 млрд. грн. (3,8 млрд. дол.) по внутрішнім зобов’язанням і 30, 9 млрд. грн. (1,9 млрд. дол). В сумі запозичення і погашення повинна мати додатню суму, тому що залишок від цих операцій спрямовується або на соціальні програми, або на цільове інвестування в економіку. Так от якщо підбити різницю, то вийде 61 млрд. грн. (2,35 млрд. дол.). А тепер дивимось нижче на надходження від приватизації, яку останнім часом рекламує уряд. Так от ці надходження становлять всього 17 мільярдів гривень (0,65 мільярдів доларів). Просто уявіть собі цю різницю - залишок від боргових операцій в 3,5 разів перевищує надходження від приватизації.

А значить, ніякою чесністю тут і не пахне. Країна продовжуватиме жити в борг, причому більша частина запозичень (67%) буде йти на обслуговування попередних боргів. З точки зору кредитної історії це дуже поганий показник, тому що якшо ви більше 50% грошей, отриманих в борг, використовуєте на погашення старих - то з боргової ями ніколи не виберетесь. Просто тому, що складний відсоток наростатиме швидше, поки не перетвориться в самопідтримуючийся цикл, коли ви всі отримані гроші пускаєте на старі борги.

Насторожує також велика сума внутрішніх запозичень. Щоб ви собі розуміли - внутрішні запозичення в основному це так звані ОВДП, облігації внутрішнього займу. Їх випускає Мінфін, а потім їх викупає НБУ. В нормальній економіці ці облігації купував би бізнес, таким чином підживлюючи фондовий ринок, але цінні папери уряду... кгхм... не користуються попитом через їх низьку надійність. Тому їх викупає НБУ, а на відповідну суму... друкує гроші. Таким чином, в наступному році на 4 мільярди доларів уряд планує "додрукувати" гривні. А оскільки у нас уже фактично нема малого і середнього бізнеса, який би міг зорієнтуватись, і виробити достатньо товару чи послуг для забезпечення такої грошової маси - то такий "вкид" додрукованої гривні дасть виключно інфляцію. Таким чином, офіційну прогнозну цифру інфляції в 8,1% можемо викинути на смітник - інфляція буде значно вищою, ніж нам говорять. Вона буде проявлятись, як в старі добрі часи Януковича, у вигляді подальшого росту цін при сталому рівні доходів громадян.

А це, в свою чергу, означає, що уряд грає в гру із від’ємною сумою. Тобто, які б вони дії не робили, результат все одно буде меншим за запланований. Якщо ціни будуть продовжувати рости, а доходи залишаться на все тому ж рівні - то внутрішній ринок буде схлопуватись, а купівельна спроможність буде падати. Це значить, що бюджет отримає значно менше податків, ніж заплановано. Отже, бравурне повідомлення про зменшення дефіциту бюджету до 3% від ВВП - ненаукова фантастика.

Дефіцит, втім, можна завжди покрити. Наприклад, приватизацією - хоча в наших умовах це уже нагадує гарячкове винесення з хати всього цінного, бо "на дозу" не вистачає. Дивіться самі: 17 мільярдів гривень надходжень не покриють навіть десятої долі запланованого "додруку" гривні, тобто підуть, вони, вибачте, в трубу. Мало того, що йдеться про приватизацію за безцінок (17 мільярдів за ВЕСЬ список приватизації - це менше десятої частини їх реальної вартості), так ще й надходження від цього розпродажу абсолютно ніякого впливу на економіку не справить, останні "ласі шматочки" фактично безкоштовно перейдуть в приватні руки. А шматочки там дуже жирні. До списку приватизації входять всі обленерго, які ще залишаються в державній власності (при нинішніх цінах на газ і паливо - це суперприбуткові установи), Аграрний Фонд, Одеський припортовий, Запорізький титано-магнієвий завод і навіть морські порти. Я уже мовчу про "Турбоатом".

Особливо зверніть увагу на те, що до приватизації пропонується Аграрний Фонд. Це дві організації - ДСБУ "Аграрний Фонд" і ПАТ "Аграрний Фонд". Перша установа - це особлива організація, задача якої - підтримання рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції. До його повноважень навіть входить цінова політика в агропромисловій галузі. А друга установа - це окрема контора, створена 22 квітня 2013 року, спеціально для того, щоб "вести інвестиційну діяльність". В часи Януковича, разом із "Укрспиртом" і Державною продовольчо-зерновою корпорацією, вона була однією із найкорумпованіших. І не дивно, бо ПАТ "Аграрний Фонд" були передані права на форвардні закупівлі зернових. А це - фактичний контроль цін на зерновому ринку (НБУ приблизно схожим чином контролює курс валют - варіюючи обсяги масових закупівель на валютному ринку). Таким чином, можна спустити на смітник розповіді уряду про підтримку фермерства. Приватизація організації, яка здатна одноосібно контролювати ціни на зерновому ринку, означає - що зерновий ринок повністю перейде до рук вітчизняних аграрних корпорацій, які отримають змогу формувати ціни "під себе, улюблених". Так само, як це відбувається в паливно-енергетичному секторі, де давно уже панує галузева монополія.

Іще можна сказати про підвищення соціальних стандартів. Вони теж названі одним із пріоритетом в бюджеті. Так от, наскільки в реальності уряд планує їх підвищувати, можна оцінити по одному-єдиному показнику. Споживчому кошику. Знаєте, для чого взагалі він призначений? Він показує, які товари необхідні для людини, аби фізично вижити в даній країні. Виходячи із складу і вартості цього кошика в нормальній країні формується мінімальна заробітна плата. А у нас ці два показники мало того що розірвані, так ще й мінімальна заробітна плата втроє-вчетверо менша за реальну вартість цього самого кошика. Вона у нас становить, 1762 грн. - як на новий бюджет. А середня місячні витрати українця коливаються між 3700 грн. та 4900 грн., з яких 90% - це витрати на фізичне виживання. Причому сюди не входить ані лікування, ані промислові товари, ані одяг чи домашня техніка (все це, до речі, до споживчого кошика входить) - це розцінюється як розкіш. Навіть комунальні послуги по факту не входять, бо мінімальна зарплата порахована, виходячи із уявлення, що малозабезпечений українець отримує субсидію - а це під великим сумнівом, враховуючи нові правила їх нарахування.

Це означає, що жодного підвищення рівня життя і близько не планується, а навпаки, програмується консервація жебрацтва. У поєднанні із згортанням підтримки освіти і медицини, це означає, що рівень життя українців дедалі падатиме.

Висновок тут очевидний: наш уряд замість ліберальної та конкурентної економіки планує будувати типову пострадянську економіку із великими галузевими монополіями, які в ручному режимі керують всіма сферами діяльності, і практично повною відсутністю малого і середнього бізнеса. Держава при цьому дедалі менше грає роль в державному житті, повільно перетворюючись на "нічного сторожа" при фінансово-промислових групах, який "забезпечує" лише лояльне до олігополії законодавство. Населення стрімко перетворюється на технічну "трудармію", яка працює за пайку - ну не можна ж назвати закладені в бюджеті мінімальну зарплату чи пенсію доходом. А економіка стає все більш схожою на військовий комунізм: тільки товари первинної необхідності, без яких люди не можуть обійтись і змушені купувати по будь-якій ціні.

Наостанок хотів би поділитись із вами однією метафорою. Є на Крайній Півночі такий народ, нганасани. Так от вони лікували своїх хворих дуже бузувірським методом - галасом, побоями, окурюванням смердючими травами "виганяли з людини демонів", а потім протягували через "вогняну браму", особливим чином складене багаття. Виживали після такого "лікування" одиниці, і то майже дивом - бо і здоровій людині таке пройти вартує витривалості.

Так от мені все більше здається, що Україну лікують саме таким варварським способом. "Демонів популізму" вигнати не вдалося, то нас уже скоро поволочуть до "вогняної брами"...

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО для UAINFO


Теги статьи: ЭкономикаИльченкоГосбюджетБюджет 2017

Дата и время 27 сентября 2016 г., 18:27     Просмотры Просмотров: 1537
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Жизнь украинцев круто изменится: в МВФ назвали сроки
Госбюджет-2019: Депутаты вполне серьезно верят, что население успевает зарабатывать деньги быстрее, чем избранники народа – тратить
Банкиры объяснили, что будет с курсом на следующей неделе после пятничного подорожания доллара

Государственный долг Украины перевалил за два триллиона гривен
«Россия просила, Европа просила»: Кучма открыл все карты
Украина вернулась к пиковым выплатам по госдолгу

Снижение уровня безработицы и рост объема госзаимствований: что несет в себе бюджет-2019
Борис Гребенщиков: Россия как жила в средневековье, так и останется в нем
Субсидия в Украине: размер помощи сократили до менее 100 грн

Украина еще не достигла договоренностей с МВФ, переговоры продолжаются
Всю сеть биткоин можно уничтожить за $80 тысяч: найдена серьезная ошибка системы
В Украине взлетел курс евро, а доллар упал

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Какой из кандидатов уже заявивших о своем участие в президентских выборах самый достойный?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.074715