АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 0°C
Харьков: 1°C
Днепр: 3°C
Одесса: 1°C
Чернигов: 0°C
Сумы: 0°C
Львов: 0°C
Ужгород: 1°C
Луцк: 0°C
Ровно: 0°C

Як відбувається виправлення судових помилок в Україні

Як відбувається виправлення судових помилок в Україні
Як відбувається виправлення судових помилок в Україні

На думку правозахисників, сьогодні в Україні немає механізму виправлення судових помилок для людей, вироки у справах яких винесли за старим, ще радянським, кримінальним кодексом.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Днями стало відомо про смерть у Лук’янівському СІЗО Олександра Рафальського – одного із небагатьох засуджених до довічного ув’язнення, якому вдалося через майже 15 років домогтися перегляду своєї справи за нововиявленими обставинами.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні тимчасовий закон, який стосується перегляду таких справ, але вже більше року остаточне голосування не відбувається.

Олександр Рафальський разом із ще трьома чоловіками був засуджений до довічного позбавлення волі за звинуваченням у серії убивств. Сам Рафальський свою вину не визнав і пізніше заявляв, що його катували, але вирок суду був обвинувальним, бо інші фігуранти справи у злочині зізнались.

Як стверджують правозахисники – під тортурами. Всього за ґратами чоловік провів близько 15 років. У СІЗО його перевели, тому що тривало слідство у двох справах, де він проходив як потерпілий – про катування і про фабрикування доказів, розповів Радіо Свобода експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.

«Декілька разів його включали до порядку денного, але – у непрохідний список: або 51-м номером, або іще якимось, тобто руки депутатів не доходять до цього законопроекту. Або немає достатньої кількості депутатів у залі, аби взагалі його проголосувати, а не провалити», – нарікає правозахисник.

Радіо Свобода писало про цей законопроект у липні, коли він готувався до другого читання.

Тоді депутати, зокрема Олена Сотник із «Самопомочі», говорили про те, що більшість депутатів не виступають активно на підтримку цієї ініціативи, але й не блокують її.

Серед правозахисного середовища сьогодні немає єдиної позиції щодо цього законопроекту, хоча тут погоджуються, що проблема – системна. Зокрема, Олександр Букалов із «Донецького меморіалу» зауважує: «В цьому законопроекті мене турбують деякі аспекти. По-перше, він застосовується не до всіх осіб, щодо яких було винесено неправосудні вироки. І виходить, що якщо людина отримала не довічне, а наприклад, «якихось» 7-8 років, і вона впевнена, що це є неправосудний вирок, але він чомусь не підпадає під цю категорію – і виходить що, вона має сидіти?».

По-друге, на його думку, невідомо, яким чином неправосудний вирок, власне, виправити.

«Людина, яка засуджена свавільно, незаконно, вона має бути виправдана? – запитує правозахисник. – Якщо це так, то постає питання, а що ж буде з відповідальністю осіб, які це скоювали: судді, слідчі, прокурори? І чи може бути інший вирок – що людина винна, але цей вирок надто суворий, і його просто замінять на якесь інше покарання».

За словами Андрія Діденка, коли «Реанімаційний пакет реформ» розробляв законопроект, засуджених довічно обрали для того, аби показати глибину проблеми відсутності правового механізму виправлення судових помилок – особливо у справах, які розглядались ще за ухваленим за СРСР кримінальним кодексом, де вирок міг базуватись виключно на зізнанні обвинуваченого. Діяти цей закон у разі його ухвалення має тільки близько року, щоб встигнути переглянути сумнівні справи, зауважує правозахисник.

Європейський суд з прав людини визнав жорстоким поводженням неможливість для засуджених звернутись до суду час від часу щодо перегляду справ, наголошує Діденко.

«Коли йдеться про осіб, які мають невеликі терміни, засуджені за радянським кодексом, то їх (у в’язницях – ред.) тепер майже не залишилось. По-перше, щодо осіб, де є певні сумніви щодо судового рішення, слідство тривало рік і навіть більше, і вони у багатьох випадках звільнились за законом Савченко», – зазначає він.

За словами правозахисника, до 2010 року, коли відбулася так звана «мала судова реформа», в Україні була процедура перегляду справ Верховним судом, але вона була занадто складною, щоб багато людей могли таким шансом скористатись.

Через це розроблялась ще одна законодавча ініціатива – яка б створювала процедуру «виключних проваджень», яку міг би ініціювати Уповноважений з прав людини Верховної Ради, зазначає речник офісу омбудсмана Михайло Чаплига.

«В офісі ми також розглядали питання щодо запровадження певного механізму, який існує у північних країнах, який існує у Польщі. Це механізм, коли за особливою процедурою, коли вже вичерпані всі національні засоби захисту, в тому числі – касація, і особа вже відбуває покарання, коли за особливими ознаками уповноважений може звернутися до судової інстанції із пропозицією щодо перегляду справи», – говорить він.

За словами Андрія Діденка, за цим законопроектом, згадана процедура може бути застосована тільки протягом року після остаточного вироку. Перегляд справи, між тим, не означає автоматичного виправдання, адже рішення все одно має винести суд.

Майже всі справи за нововиявленими обставинами ініціює прокуратура – Діденко

До Радіо Свобода звернувся засуджений із Сокальської колонії на Львівщині Віктор Дячок, який був засуджений на 8 років у 2014-му. Він написав нам листа. Зараз чоловік відбуває покарання втретє, і, за його словами, попереднього разу, коли він був у в’язниці, квартиру, яка йому належала, продали за довіреністю, а коли він хотів повернути гроші – спочатку побили, а тоді – звинуватили у нападі і пограбуванні жінки. У матеріалах справи, які Дячок переслав Радіо Свобода, є довідка про побої цієї жінки, але там йдеться також про те, що ніде не знайшли відбитків пальців. Обвинувачення побудоване, зокрема, на свідченнях постраждалої, чоловіка, який винаймав кімнату у квартирі, де вона жила, і чоловіка, який проводив у справі як співучасник Дячка.

Зараз Віктор Дячок і його адвокат Василь Стальчук хочуть довести до суду справу щодо цієї квартири, однак слідство закриває провадження за відсутності доказів. Дячок сподівається, що якщо суд підтвердить цю інформацію, це може бути нововиявленою обставиною у його справі. Жінка, яку Дячок звинувачує, Олена Мархасьова, у суді стверджувала, що гроші з квартиру віддала, а в коментарі Радіо Свобода заявила, що Дячок тією квартирою заволодів злочинним шляхом.

На думку Андрія Діденка із Харківської правозахисної групи, шансів виграти справу в суді за нововиявленими обставинами дуже мало.

«Якщо ви подивитеся реєстр судових рішень за нововиявленими обставинами за рік, за два або за три, то ви побачите, що ініціатором перегляду таких справ майже завжди є прокуратура. Тобто прокуратура тримає під контролем слідство, як підтримуючи обвинувачення в суді, так і фактично вже переглядаючи ці судові рішення за нововиявленими обставинами», – пояснює правозахисник.

За даними «Донецького меморіалу», станом на 1 січня цього року в установах відбування покарань на підконтрольній Україні території перебувало близько 70 тисяч людей. З них більше 1,5 тисячі засуджені на довічний термін.


Теги статьи: Рафальский АлександрСудьяСудьиСуд

Дата и время 22 октября 2016 г., 22:41     Просмотры Просмотров: 1593
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Дело киевского СБУшника, задержанного на взятке в $47 тысяч, передали в суд
Изнасилование 12-летней девочки в Николаеве: дело отправили в суд
Видалити всю інформацію відносно корупційних дій Мартиненка: суд повністю став на сторону «гаманця» Яценюка

В Краматорске оправдали полицейского, пойманного на взятке за закрытие дела
Суд обязал ЦПК убрать неправду о Мартыненко, - адвокат
Отделался штрафом: в Запорожье иностранец избил возлюбленную и тушил об нее сигареты

На Київщині поліцейські увірвалися в домівку місцевого мешканця та під тортурами вимагали $10 тисяч
Автозак с обвиняемым в убийстве и расчленении инспектора СИЗО Порошенко попал в ДТП
Россиянка, которую обвиняют в шпионаже в пользу России, признала свою вину в американском суде

Верховный суд восстановил в должности крымского судью-перебежчика Чернобука
Сразу в двух судах Киева ищут бомбы, идет эвакуация
Суд відхилив вимоги Мартиненка визнати докази зі Швейцарії неналежними

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Поддерживаете ли вы введение военного положения?






Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.146733