АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Корупційні схеми навколо «Укрзалізниці»: чому винні не сидять?

Корупційні схеми навколо «Укрзалізниці»: чому винні не сидять?
Корупційні схеми навколо «Укрзалізниці»: чому винні не сидять?

Історію про те, що на «УЗ» процвітає колосальна корпуція, за останній місяць вивчив чи не кожен українець.

Передусім – завдяки міністрові інфраструктури Володимиру Омеляну, який у кожному з своїх тридцяти інтерв ю за останній місяць не забував наголосити: «УЗ» -- розплідник корупції. Перевізника, мовляв, використовують у власних бізнес-інтересах певні впливові особи, що «контролюють потоки». А він, Омелян, відчайдушно веде боротьбу проти таких корупційних схем. За що й страждає.

Для широкого загалу все це звучить ефектно та цілком правдиво: молодий єврореформатор відчайдушно відбивається від гнилої пострадянськї системи, намагаючись повернути реальність на сторону добра.

Й мало хто задумується, чому  в міністра (який, до речі, сам особисто підтримав під час конкурсу кандидатуру нинішнього очильника «УЗ» Войцеха Балчуна) раптово так змінилася риторика – варто було лише Кабміну підняти питання щодо підпорядкування "УЗ". Як влучно написало «Дзеркало тижня», міністр опинився «в темі, але не в долі». Складається враження, що відчувши, як втрачає певний власний контроль над потужним підприємством, сильно занервував.

Результат: інформаційне поле за декілька днів перетворилось на негативне інформаційне цунамі, яке поглинуло і «УЗ», і окремих персон, так чи інакше з нею пов язаних. Головний ньюзмейкер, звісно, -- пан Омелян.

За місяць всі почули, хто та як саме наживається на «схемах», проти кого ведуть справи НАБУ, СБУ та інші органи, що саме знаходиться в таємничих папках, які Омелян привселюдно передав голові Кабміну та знову-таки – в органи... Неясно одне: якщо все так і є, як каже міністр, чому озвучені ним персони все ще на волі? Куди дивляться НАБУ і всі інші? Чи, може, брати треба якраз не їх, а декого іншого – хто намагається відвести від себе підозри?

Здіснимо невелике розслідування аби знайти відповіді на три ключові питання: де правда, а де – фейк в скандалах навколо «УЗ»? Хто насправді замішаний в корупційних схемах та сидить на потоках? І – чи правда, що залізниця роками закуповує неякісні запчастини та кріплення в угоду корумпованому бізнесу? 

Фейковий скандал

Корупція з тендерами і поставками на «УЗ» -- найпопулярніша тема останніх тижнів. Як говорить Омелян, саме через неї «УЗ» пасе задніх у своєму розвитку, терпить збитки й не має перспектив.

Якщо прийняти цю версію, посадові особи виробничої  компанії ТОВ "Корпорація КРТ"  (ключового постачальника комплектуючих для «УЗ») перебувають у змові зі службовими особами ПАТ "Укрзалізниця". І тільки завдяки цьому названа компанія виступає єдиним постачальником скріплень для «УЗ», заробляючи на тому чималі гроші. А як же насправді?

Спочатку трохи історії. Безпечна залізниця, як відомо, -- це в першу чергу якісні рейки, відремонтовані потяги та регульовані переїзди.

 Аби рейки тримались міцно під будь-яким навантаженням й могли прослужити багато років, не несучі загрози пасажирам, необхідні спеціальні скріплення, що можуть тримати ті рейки максимально ефективно.

Прості з виду деталі насправді мають велике значення для залізниці. Над правильною їх конструкцією сушили голови багато інженерів.  Спочатку – з 2000-х років -- використовувались так звані скріплення КПП-1. Однак під час полігонних та експлуатаційних випробувань були виявлені багаточисельні критичні недоліки. Тоді й виникла необхідність вдосконалити скріплення. На замовлення Укрзалізниці інженери розробили та запатентували новий вид:  КПП-5, всі деталі якого з того часу перетерпіли значні конструктивні зміни та мають чисельні переваги у порівнянні зі скріпленням КПП-1, розповіли нам на «УЗ». Бо мають кращі якості: зусилля притискання, жорсткісно-пружні властивості, сферу застосування, ресурс надійності тощо.

На підтвердження цієї думки існує безліч наукових праць. Мало того: вона зафіксована навіть в підручниках!  Скажімо, в підручнику 2010 року для ВНЗ «Залізнична колія/улаштування, проектування і розрахунки, взаємодія з рухомим складом» авторства Даниленко Е.І. Серед наукових досліджень можна згадати працю «Будівництво та реконструкція залізничної мережі України для збільшення пропускної спроможності та запровадження швидкісного руху поїздів», що спільно випустили Державна адміністрація залізничного транспорту України та НАН України. Або звіт науково-дослідної роботи КУЕТТ «Розробка та обґрунтування технічних параметрів та характеристик рейкових скріплень типу КПП для залізобетонних шпал» від 2005 року.

Всі дослідники в один голос твердять на користь КПП-5. Ця модель, висловлюючись науковою мовою,  в порівнянні зі скріпленням КПП-1, має «кращі пружні властивості; забезпечує найбільшу надійність рейкової нитки у відношенні горизонтальної стійкості і стабільності рейкової колії тощо». До того ж, у них різна сфера застосування: скріплення КПП-1 – можна використовувати лише на ділянках з вантажонапруженістю  не більше ніж 20-25 млн.ткм брутто/км на рік, тоді як сфера застосування скріплення КПП-5 - на головних коліях з вантажонапруженістю більше ніж 45 млн. т км/км рік, а з 2016 року більше 60 млн.ткм брутто/км на рік.

За результатами проведених випробувань відповідно до наказу «Укрзалізниці» від 15.07.2003 №174-Ц ділянки зі скріпленнями КПП-5 були прийняті в постійну експлуатацію . 

Це відбулося, як бачимо, майже 14 років тому.  Випуск КПП-5 та забезпечення ними «УЗ» здійснює одна компанія в країні: Корпорація «КРТ». Забезпечує, як твердять на самій «УЗ», ретельно та вчасно. Претензій не висувають. Якість – завжди на рівні.

На перший погляд, нічого дивного в тому, що саме ця компанія регулярно перемагає на тендерах, немає. Все цілком об єктивно. З явись на видноколі ще якась реально конкурентна компанія з кращим товаром – напевне, вона буде перемагати. Адже тендери важко назвати упередженими – вони вже рік йдуть по системі «Прозорро».

 Однак цей факт – присутність на ринку «КРТ» в якості єдиного постачальника – і став зачіпкою для тих, хто хотів би отримати шлях до грошей «УЗ».

Так почалося історія гоніння на виробника: брудна, дешева, з усіма прийомами чорного піару.

Міністерський інтерес

Якщо приглядітись уважніше, стає цілком очевидним: незадоволеними корупцією на «УЗ» увесь час була одна-єдина фірма. Та сама, яку очолює такий собі пан Віталій Руденко. ТОВ «АТ Механіка». На цьому піддприємстві, як стверджує його керівник, виготовляються такі ж самі кріплення, як і на «КРТ». Ба – навіть кращі та дешевші. Але через корупцію «Механіка» не може втовпитись на тендери.

Особа пана Руденка виявилася надзвичайно цікавою, щойно ми її дослідили. Паралельно з керівництвом «Механікою» (Руденко перейняв цю посаду від колишнього засновника Анатолія Іванівського) пан Віталій виступає як член Громадської Ради при Міністерстві інфраструктури від Громадського люстраційного комітету. Головне завдання останнього, як всі добре знають,-- втілення люстраційного законодавства. Активна життєва позиція! Як би не одне «але».

Нагадаємо: Громадська Рада повинна  контролювати прозорість та чесність ведення справ у названому Міністерстві.  Її члени не можуть обіймати посади керівників комерційних організацій. Бо очевидний конфлікт інтересів. Той самий, про який дуже любить говорити міністр Омелян, звинувачуючи політиків та депутатів у втручанні в роботу «УЗ». Тобто «конфлікту» у власному відомстві шановний міністр не бачить. Отже запитання: чому?

Відповідь – на поверхні.  Бо, власне, Руденко разом з його фірмою є ні що інше, як та сама схема – схема «відсмоктування від потоків». Все просто: є елементарна тема – виготовлення деталей, попит на які буде завжди. А отже – це нескінченне джерело «потоків». Є така собі фірма, що здатна виготовляти щось подібне (хай не кращій якості). Є своя людина, яка готова виступити «рупором чорного піару» та знищувати конкурента. Нарешті, є адмінресурс, який  допомагає залишатись біля «годівниці».

І ось одного разу, коли щось пішло не так та від «годівниці» відштовхнули, довелося міністрові самотужки підняти яскраву піар-кампанію – щоб вже всі почули й зрозуміли.

«Механіка» в дії

АТ «Механіка» представлена її керівником в чисельних коментарях як потужна конкурентоспроможна компанія, що здатна забезпечити недорогою та якісною продукцією не тільки українську залізницю, а й закордонних партнерів.

В той же час слід відзначити, що сайт компанії виглядає не надто презентабельно. Головне – місце знаходження виробництва – знайти на ньому складно. А коли, власне, потрапляємо на завод, стає ясно, чому його не афішують…

Цех АТ «Механіка», на якому колись виготовлялись й можуть бути (теоретично) виготовлені знову партії кріплень, знаходиться в Хмельницькому. На території заводу «АДВІС».

Перше враження – потрапили на знімальний майданчик фільму про індустріальний занепад. Колись потужне підприємство, сьогодні здається в оренду декільком десяткам невеличких компаній. Про потужного виробничого монстра, що здатен випускати сотні тисяч кріплень, тут знають мало…

«Механік? А який механік вам потрібен, з якого цеху? – цікавиться біля турникету охоронець. Говоримо, що в фірму «Механіка».

«Та тут сотні таких фірм»,-- говорить охоронець…

Робітникам вдалося зняти на камеру цех зсередини. Відверто – він більше нагадує занедбаний склад.

Чи могли б в таких умовах бути вироблені якісні та безпечні деталі? Відповідь очевидна. 

Втім, домовляємось на зустріч з Руденком.

Під час довгої з ним розмови не раз чуємо про те, як його компанію задушили нечесні конкуренти, яких покривають олігархи. Пронизливо…

Віталій розрахував правильно: народна нелюбов до олігархів повинна викликати у журналістів, а затим і в читачів щиру огиду до супротивника та симпатію – до нього та його компанії.

Втім, якщо емоції відкинути та дістати документи, відкривається дивна картина.

 А чи був конкурент?

Чи є насправді конкуренти між собою «АТ Механіка» та компанія «КРТ» -- відповідь проста.

Оскільки якість продукції першою не «дотягує» до стандартів, які втілює друга. Це факт, який признали, як ми вже сказали вище, й наукові дослідження, й самі залізничники. І застосовуються ці кріплення в різних умовах.

Трохи цікавої історії.  В 2006 році «Укрзалізниця» закупила було  у «Механіки» невелику кількість скріплень КПП-1 та вклала їх на неголовні ділянки колії (!). Це було обґрунтовано їх якістю та обмеженою сферою їх застосування -  на ділянках вантажонапруженістю до 20 млн.ткм брутто/км на рік, порівняно зі скріпленням КПП-5, яке дозволено до застосовування на більш напружених ділянках колії – до 45 млн.ткм брутто/км на рік. 

Пізніше -- протягом 2006-2012 років ТОВ «АТ Механіка» жодного разу з 2006 аж до 2013 року не брало участі у закупівлі елементів скріплень – «Укрзалізниця»  закупала скріплення КПП-5 виробництва КРТ. Що цілком резонно.

І лише за часів Януковича «Механіка» спробувала, врешті, відхопити собі  ласий шматок від «УЗ». Подейкують, вона знайшла покровителя – у особі Олександра Януковича (Саші-стоматолога). Той вивів на ринок свою компанію ТОВ «Євроінвестстрой», яка у якості ділера «Механіки» взялася проштовхувати її скріплення. Вперше в тендерах перемогла продукція «Механіки». Звісно, в інші часи це можна було б назвати успіхом. В інші – але не в момент царювання «Сім ї».

Отже, за результатами проведених тендерів державним підприємством Укрзалізничпостач ТОВ «Євроінвестстрой» укладено договорів на постачання елементів скріплень виробництва АТ Механіка на загальну суму 199 млн. грн.

Згодом ті тендери було скасовано судами. Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/14435/13 та рішенням у справі № 910/8658/14 08.07.14 за позовом Генеральної прокурори України результати торгів визнано неправомірними, а договори укладені з ТОВ «Євроінвестстрой» недійсними  через невідповідність запропонованої продукції виробництва ТОВ «АТ Механіка» вимогам Укрзалізниці нею же самою сформульованими у документації конкурсних торгів.

Спритність рук і ніякого шахрайства?

Часи «Сім ї» стали для «Механіки» «зоряними». Вона намагалась не тільки затвердити свої позиції на тендерах, а правдами-неправдами отримати статус виробника найкращої продукції для «УЗ». 

В 2013 році «Механіка» ініціювала проведення лабораторних випробувань у Випробувальному центрі «Науково-випробувальний центр «Надійність». Але коли Національне агентство з акредитації (НААУ) перевірило результати, раптом з ясувалося: ці випробування не можуть бути визнані  чинними та не підлягають оцінці.

Бо – під час їх проведення з боку ВЦ «НВЦ «Надійність» були допущені численні порушення! Не менше й не більше.

В результаті було винесене рішення щодо тимчасового зупинення дії атестату акредитації ВЦ «НВЦ «Надійність». Все вищевикладене підтверджується матеріалами адміністративної справи № 826/11074/14.

Тим не менш, вищевказані псевдолабораторні випробування стали підставою для прийняття  неправомірного (як згодом було встановлено судовим рішенням у справі 826/11074/14) наказу «Укрзалізниці» № 252-Ц/од від 05.08.2013 р. Цей Наказ створив значні ризики для безпеки руху поїздів та інфраструктури Укрзалізниці, згадують сьогодні експерти: було дозволено використання так званої «гібридної» конструкції проміжного пружного скріплення із окремих елементів скріплення КПП-5 (виробництва ТОВ «Корпорація КРТ) та КПП-1 (виробництва ТОВ «АТ Механіка») –  без проведення відповідних досліджень і випробувань  як передбачено нормативними документами. 

Інакше кажучи, в момент, коли «КРТ» було усунуто від тендерів «з ідеологічних» причин, «Механіка», застосувавши примітивний промисловий шпіонаж, почала використовувати в своєму виробництві частини деталей винаходу – скріплення КПП-5.

Судні дні

З поваленням режиму Януковича «Механіка» втратила покровительство,  але не втратила ентузіазму втопити конкурента та вишкребтись по його горбу нагору. Інструментами стали суди та потужний чорний піар з наклепами та відвертою брехнею про конкурента.

Так, за результатами процедури закупівлі в 2014 році (оголошення  № 125327 у ВДЗ № 9 від 27.05.2014р.) «УЗ» уклала договір на постачання скріплень КПП-5 з  ТОВ «Експозиція» (дилер ТОВ «Корпорація «КРТ»). АТ «Механіка», яке не взяло участі у цих  торгах, тим не менш …звернулося до суду. Мовляв, його штучно не допустили до торгів.

Рішеннями  господарських судів у  справі № 910/20537/14  в позові ТОВ «АТ Механіка» було відмовлено. Законність дій при проведенні процедури закупівлі скріплень типу КПП -- підтверджена.

«Механіка», однак, лише набирала обертів: оскаржуючи тендер, вона звернулась до Антимонопольного комітеті, в адміністративний суд (справа № 826/10475/14)але за наслідками розгляду скарг порушень не встановлено.

Тоді ТОВ «АТ Механіка» спрямувало звернення до Генеральної прокуратури України, Головного управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС та Служби безпеки України, які також здійснили перевірку законності вказаної процедури закупівлі. Порушень не знайшли.

Ще один цікавий епізод, що характеризує нашого «героя». За результатами процедури закупівлі в 2015 році (оголошення № 091493) переможцем торгів  також було визначено ТОВ «Експозиція» (дилер ТОВ «Корпорація КРТ»).

В свою чергу ТОВ «АТ Механіка» та його дилер ТОВ  «ТРАНСКОМПЛЕКТ-С» також взяли участь у торгах. І – ось тобі несподіванка: засвітились …з  «підробними» документами та пропозиціями, що не відповідали встановленим вимогам! Вийти на тендер з фальшивими документами – це ще треба вміти. 

« Надано  копії  ТУ У 25.2-23721759-004:2007, ТУ У 25.2-23721759-003:2007, ТУ У 27.3-23721759-001:2007 з титульними листами редакції 2007 року, які містять погодження Укрзалізницею в 2007 році, а інші сторінки не є  продовженнями вказаних ТУ редакції 2007 року, а є сторінками проекту змін № 3, які не погоджені Укрзалізницею з причин не дотримання вимог ГОСТУ 32.0.08.001-97. В наданих у складі конкурсної пропозиції копії технічних умов зазначені основні технічні параметри, що характеризують експлуатаційні властивості вузла скріплення, які не відповідають фактичним параметрам, вказаним в технічних умов на елементи скріплення, а саме…» веб-сайт ДП «Укрзалізничпостач» .

Звісно, їх було відхилено. Й не тільки! У зв’язку із підробкою пропозиції конкурсних торгів слідчим управлінням ГУМВС України в м. Києві було відкрито та проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100000000538 від 17.06.2015 р. за ознаками злочину, передбаченому  ч.2 ст. 358 КК України.

В той ж час правомірність тендеру та обрання переможця були підтверджені як рішенням Антимонопольного комітету, так і судовими висновками: постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 826/13202/15 та Рішенням господарського суду у справі № 910/21657/15.

Таких прикладів з залученням судів можна навести ще немало. Варто відзначити, що у активі «КРТ» -- понад 20 виграних судів. Що, як бачимо, не зупиняє «конкурентів».

Відповів за «базар»

Не так давно відбувся ще один – вельми показовий суд, ініціатром якого стала вже «КТР».

 Коли критична маса інформаційного бруду на адресу «КРТ» дійшла межі, компанія звернулась з позовом на захист репутації. Як приклад було обрано випуск телеканалу ZIK з його черговим сюжетом у проекті «Рада. Версія 8.0» під назвою «Через діяльність братів Дубневичів рух Укрзалізницею є небезпечним».

Нарешті пану Руденку довелося відповідати, як то кажуть, «за базар». Його чисельні наклепи на адресу компанії, нехтування експертними виносками та судовими рішеннями,  намагання агресивно доказати на камеру, що його компанія виробляє ніяк не гірші, а й навіть кращі деталі,  а також його відверті звинувачення конкурентів у шахрайстві та крадіжках («…під шумок закупівлі гумовотехнічних виробів закупили скріплення на 70 з гаком мільйонів… Ну так вийшло, ну вкрали 30 млн., ну що тут такого») -- все це було спростовано в суді.

Рішенням Солом’янського районного суду у справі  № 760/19242/15-ц, що набрало законної сили, позов ТОВ Корпорація КРТ задоволений, а вищевказана інформація  визнана недостовірною,  у зв’язку із відсутністю доказів на її підтвердження. Оскільки доказати чи бодай підтвердити хоча б частину своїх слів Руденко не зміг. 

Втім, нічого дивного. Руденкові боротись проти очевидних речей немає сенсу, що він прекрасно розуміє.

За нього це намагається зробити міністр. Цьому якраз – хоч помри – треба доказувати свою «правоту». Навіть якщо чорне буде відверто білим і навпаки. Інакше його недалека відставка, про яку говорять на всіх політичних тусовках – обернеться ганьбою.

Та мало того—а що як відповідні органи візьмуться врешті за справу про корупцію на «УЗ» та й витягнуть до світ Божій справжніх її ідеологів та виконавців? Тоді вже точно буде не «конкурентної суперечки двох компаній» та й не до таємничої папки з начебто доказами та іменами – доведеться самому захищатись.

Сергій Колесник, «УК»

cripo.com.ua


Теги статьи: КоррупцияНВЦ НадійністьТОВ АТ МеханікаРуденко ВиталийСкандалБалчун ВойцехОмелян ВолодимирОмелян ВладимирУкрзалізницяУкрзализныця

Дата и время 03 марта 2017 г., 16:38     Просмотры Просмотров: 4916
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Когда НАБУ обратит внимание на "смотрящего" за портами народного депатутата Сергея Фаермарка?
Скандал на Киевщине: в детсаду заведующая швырнула ребенка лицом о пол
На взятке $25 тыс задержан экс-чиновник Харьковской ОГА за попытку "решения земельного вопроса"

Мне стыдно за такого президента — Евгений Шевченко
Министр инфраструктуры подал в суд на МАУ
Саакашвили озвучил пугающий проноз о будущем Украины

Балчун о работе в Украине: Наибольший успех в том, что я выжил
Пассажирка рассказала о новом конфузе с "Укрзалізницею": в сети дискуссия
Порошенко цинично обманул Майдан и сейчас готовит новую «ширку» — Виктор Трепак

Гройсман о тарифах на грузовые ж/д перевозки: Повышать надо, но не на 22%
В Днепре чиновника горсовета задержали за взятку в 10 тысяч
Война, а он на играх: в сети скандал из-за поездки Муженко

Комментарии:

comments powered by Disqus
25 сентября 2017 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Что нужно сделать с Саакашвили?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.108291