АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Ми спілкуємось у своїх АТОшно-волонтерсько-фейсбучних колах і думаємо, що всі знають те, що знаємо ми – Білозерська

Ми спілкуємось у своїх АТОшно-волонтерсько-фейсбучних колах і думаємо, що всі знають те, що знаємо ми – Білозерська
Ми спілкуємось у своїх АТОшно-волонтерсько-фейсбучних колах і думаємо, що всі знають те, що знаємо ми – Білозерська

Купе. Пасажири: молода дуже вродлива дівчина з Маріуполя, 30-річний підприємець з Донецька, дід років 65 з Волновахи і я.

Підприємець на початку війни був в одному з добробатів. Ще до цього - разом з друзями на власних авто курсували Донецьком, а потім Маріуполем з битами, травматами і всім, що під руку траплялося, вираховуючи запутінських бойовиків. Переконаний, що Маріуполь відстояли 20 погано озброєних пацанів, серед яких був і він. "Я лично никого не убил, - каже він, - но нескольких покалечил".
Удома, в Донецьку, не був з 2014 року. Підтримає будь-який спосіб винищення окупантів і колаборантів, крім ядерної зброї.

Замовляє у Краматорську вироби, продає у Швейцарію, отримує гроші - великі для нього і абсолютні копійки для них. За все життя жодного разу не заплатив податків - бо якщо починаєш платити, будь-яка діяльність стає збитковою. Товари йдуть у Європу без розмитнення, за невеликий хабар на кордоні.
Вільно володіє англійською і німецькою (переконалася, почувши, як "шпрехає" телефоном), страшенно любить свою роботу - може говорити про неї годинами, мріє про безвіз, бо дуже дорого щороку оформлювати візи. Каже, ще не досяг такого високого рівня, щоб вирішувати усі питання телефоном, треба їздити.

Про владу каже: "Они уроды, но какое право я имею от них чего-то требовать, если сам не плачу налоги?".

Я, звичайно, згадувала наші майданівські і фронтові пригоди. Пробалакали з ним до пів на одинадцяту, а потім дівчина-попутниця роздратовано попросила нас не заважати їй спати. Оскільки потяг прибував наступного дня лише опівдні, я вирішила, що вона ватна. Не стали сваритися, побажали один одному добраніч.

Наступного ранку дівчина поводилась по-іншому: спокійно слухала, люб’язно пригощала нас солодощами, а потім сказала:

- Вот я всегда думала, что патриоты и пассионарные люди были раньше, в Великую отечественную войну. Когда очереди в военкоматы, когда все за Родину и так далее. А сейчас все стали циничные и каждый сам за себя. Я вас послушала... а что, правда, что в наше время тоже есть такие люди, которые добровольно идут на войну, не за деньги, жертвуют собой, чтобы защитить страну?..

Розумієте, от ми спілкуємось у своїх АТОшно-волонтерсько-фейсбучних колах і думаємо, що всі знають те, що знаємо ми. А от ця дівчина, гарненька і охайна до крику, треба було бачити, як вона здувала з одягу і з сидінь порошиночки - не знала взагалі нічого. Паралельні світи. Чесно - слухати її було моторошно. І схоже, в кінці поїздки у неї трохи відкрилися очі. В неї однієї.

Дід за весь цей час не зронив ані слова. Але коли я почала не без обурення розповідати про нагородну зброю, яку отримали штабні криси з відповідних структур за справу, яку зробили ми, дід раптом спитав: "А зачем вам оружие?"
- Війна, як не як, на війні зброя потрібна. Зокрема, "вторички" для командирів, снайперів і важких кулеметників, - спокійно відповіла я.
- Не нужно вам оружие. Оружием тут ничего не сделаешь, - почав втирати дід. І тут з’ясувалося, що і він - не вата, він просто переконаний, що якщо українські війська дійдуть до російського кордону, Росія здійснить повномасштабне вторгнення, проти якого Україні не вистояти. Про місцевих колаборантів, які бігали з російськими прапорами, каже: "Люди не понимали, что делают, их обманули, им никто не объяснил".

На цій фразі у купе забіг провідник. На вигляд років 60, судячи з вимови - Донецька область.
- Как это не понимали, как это не объяснил? Да если возле меня начнут бегать с флагами другой страны, да я в них сам стрелять буду! Я два года воевал, руки еще помнят.
- Я тоже воевал, - пожвавився волноваський дід. - Я капитан запаса.
- А я рядовой, но я буду их стрелять.

Після цього провідник пішов, побоявшись не впоратись з емоціями. А молодий підприємець заявив, що потрібно розібратися з ватою і запровадити на якийсь час військову диктатуру. А вже потім безвіз.

Олена БIЛОЗЕРСЬКА


Теги статьи: Билозерская ЕленаУкраинцыПатриотПатриотизмРосіяАтоВлада

Дата и время 04 марта 2017 г., 22:33     Просмотры Просмотров: 1805
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Таке враження, що на виборах українці владу обирають для ворогів, — Міщенко
За четыре месяца спас 1500 бойцов ВСУ: подвиг хирурга Андрея Вербы
Это не просто бедность, это уже крайняя нищета. Каждый 3-й украинец не может купить самые необходимые продукты питания

За минувшие сутки потерь среди украинских воинов нет. Враг 16 раз открывал огонь по позициям ВСУ, - штаб
В Украине бум прослушки: "жучки" находят даже в гостиницах
Российский офицер посмертно получил Народного героя Украины

Легендарный командир 93-й бригады: Россия готовится к войне. Мы ответим
Окопы без креплений, перекрытия из веток, - Луценко поручил проверить расход средств на фортификацию второй линии обороны
Алексей Горбунов: украинцы стали забывать о тех, кто пролил за них кровь

90% украинцев не доверяют правоохранителям – Касько
Роман Скрипін: Мене попросили поїхати з України
Шабунін: Стійке відчуття дежавю 2013 року. Ця політична "еліта" так само невиліковно хвора, які і попередня

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто на ваш взгляд самый большой враг Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.099223