АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 2°C
Харьков: 4°C
Днепр: 4°C
Одесса: 6°C
Чернигов: 2°C
Сумы: 3°C
Львов: 2°C
Ужгород: 6°C
Луцк: 2°C
Ровно: 2°C

Данилишин: не НБУ, а падіння доходів населення сповільнило інфляцію

Данилишин: не НБУ, а падіння доходів населення сповільнило інфляцію
Данилишин: не НБУ, а падіння доходів населення сповільнило інфляцію

Глава ради НБУ Богдан Данилишин в статті для газети «Дзеркати тижня. Україна» констатував, що «діяльність НБУ як сприяла, так і не сприяла зниженню темпів інфляції».

«За заявами регулятора, завдання забезпечення стабільності національної валюти не розглядалося як головне. Більшу увагу НБУ у 2014-му та 2015 р. приділяв оздоровленню банківської системи.

Слід бути відвертими, що така девальвація та інші негативні процеси в економіці в цілому та в грошово-кредитній сфері були вимушеними, і навряд чи дії НБУ змогли б якісно вплинути на характер перебігу подій. Наслідки руйнацій в економіці неможливо вирішити лише за рахунок засобів монетарної політики. Але й недостатню увагу НБУ до стабільності національної валюти також не варто виключати з розгляду.

Безумовно, НБУ не робив неправильних з наукового погляду кроків, тому обсяги пропозиції грошей у перші два роки були мінімальними, а ставка НБУ невиправдано (за певними оцінками) високою. Так, монетарна база у 2014 р. зросла на 8,5%, у 2015-му зазнала максимального стримування — збільшилася лише на 0,8%. Відповідно, темпи зростання грошової маси також були стриманими: у 2014 р. — 5,3%, у 2015-му — 3,9%. А ставка з 14% у 2014 р. підскочила до 22% у 2015-му. Такі дії, поза сумнівом, мали виключно антиінфляційний вплив. Утім, ціна і характер такого впливу залишають певні сумніви у доречності настільки жорсткого застосування.

По-перше, тому що в цілому антиінфляційного ефекту досягти не вдалося, адже поняття інфляції, як відомо, є значно ширшим, ніж поняття зростання споживчих цін. Так, для цін виробників зниження темпів зростання не відбулося, а навпаки, було зафіксовано їх підвищення — до 35,7% за рік після 25,4% у 2015 р. (31,8% — 2014-го).

По-друге, зниження темпів зростання споживчих цін стало переважно наслідком кардинального падіння купівельної спроможності населення і, відтак, відповідного зменшення пропозиції грошей на споживчому ринку: зниження рівня реальної заробітної плати становило 6,5 і 20,2% у 2014-му та 2015 р. відповідно, реальних доходів населення — 11,5 і 22,3%. Уже за підсумками 2015-го населення почало виснажувати валютні накопичення із розряду "у панчохах під ліжком". Адже продаж валюти населенням перевищив купівлю на 1,5 млрд дол. А за підсумками 2016 р. — уже аж на 2,4 млрд. При цьому якщо рівень реальної заробітної плати у 2016 р. збільшився на 8,8%, то рівень зростання реальних доходів (за 11 місяців) — лише на 0,5%», - констатував Б. Данилишин.

Щодо коректності оцінки інфляції

Директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю порталу «Мінфін» зазначив, що НБУ в цілому довіряє даним Держстату щодо інфляції.

«Вони регулярно спілкуються з нами, їх статистика публікується в різних міжнародних збірниках. Агентства, які цим займаються, ретельно стежать за її достовірністю. Є приклад Аргентини, де дані за цінами були настільки далекі від реальності, що на якийсь час їх взагалі перестали публікувати. Потім в країні повністю змінили керівництво служби статистики і змінили методологію підрахунків. У нас ситуація і близько не нагадує аргентинську, Держстат працює строго за міжнародними методиками», - зазначив представник НБУ.

С. Ніколайчука означив як більш об’єктивну нову методику розрахунку інфляції Держстатом, згідно з якою, зокрема, в споживчому кошику знизилася питома вага продуктів харчування (з 55 до 38%) та частка послуг ЖКГ (з 11,3% до 7,5%).

««Раніше дані отримані з опитування домогосподарств, були зміщені у бік людей з меншими доходами. Зараз структура відображає споживання всіх домогосподарств в Україні. Тобто зниження частки якоїсь групи товарів - це результат об`єктивних математичних обчислень. Тому та структура ваг, яку Держстат використовує з початку цього року, відображає частку споживання українцями конкретних послуг і товарів більш точно», - констатував директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.

Водночас глава ради НБУ Богдан Данилишин в статті для газети «Дзеркало тижня. Україна» зазначив, що його «спілкування з рядом учених підтверджує певні сумніви щодо способів обрахунку ІСЦ».

«Найбільше запитань у "новій" структурі викликає зменшення частки витрат на житлово-комунальні послуги: з 11,3% у структурі 2014 р. до 7,5% у структурі 2015 р. І це — на тлі підвищення тарифів 2015-го більш як удвічі (на 103%!), яке закономірно призвело до збільшення частки витрат населення на ЖКП за "старою" структурою до 16,1%. Саме за такою структурою розраховувався індекс споживчих цін у 2016 р. А на кінець минулого року зазначена частка житлово-комунальних послуг за "старою" структурою збільшилася вже до 21%, що цілком відповідає суб`єктивним спостереженням.

Відповідно до Методологічних положень, "нова" структура буде актуальною для розрахунку індексу споживчих цін уже у 2017 р. Проте сама структура вже буде змінена з урахуванням інфляції 2016-го. Тобто з урахуванням підвищення тарифів у 2016 р. на 47,2% частка житлово-комунальних послуг на початок 2017-го за "новою" структурою зросла лише до 10%, що вже зовсім не збігається з суб`єктивними спостереженнями щодо витрат населення на житлово-комунальні послуги (вони є значно більшими).

Цікавим є факт, що за "старою" структурою індекс споживчих цін у січні 2017 р. був би навіть меншим (1,0%) від офіційного (1,1%). Зазначене пояснюється, зокрема, значно більшою часткою витрат на транспорт (паливо) у "новій" структурі.

Зазначені міркування не дають підстав зробити висновок, що рівень інфляції у 2016 р. був розрахований некоректно (оскільки він обчислювався ще за структурою 2014 р. (актуалізованою), проте змушують сумніватися у репрезентативності індексу споживчих цін уже у 2017 р., оскільки, за суб`єктивними відчуттями, структура витрат значно відрізняється від тієї, за якою розраховується ІСЦ», - зауважив Б. Данилишин.


Теги статьи: ЭкономикаДоходыИнфляцияНБУДанилишин

Дата и время 11 марта 2017 г., 12:31     Просмотры Просмотров: 1020
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.068593