АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 4°C
Харьков: 6°C
Днепр: 7°C
Одесса: 7°C
Чернигов: 3°C
Сумы: 5°C
Львов: 3°C
Ужгород: 6°C
Луцк: 4°C
Ровно: 4°C

Польща. Запах Майдану

Польща. Запах Майдану
Польща. Запах Майдану

Проти Судової реформи вийшли десятки тисяч поляків

Впродовж кількох останніх днів Польщу струснули масштабні вуличні протести. Їх масштаб найбільший з 2015-го року, коли до влади на парламентських виборах прийшла партія «Право і справедливість» на чолі з Ярославом Качинським. Протестувальники виступають проти судової реформи, ухваленої, ініційованою партією влади і підтриманою Сеймом. Акції відбуваються окрім столиці також у Познані, Вроцлаві, Лодзі, Кракові, Щецині, багатьох інших містах. Активісти заявляють, що понад сто тисяч людей посеред робочих буднів вийшли на вулиці сказати «ні» реформі. Демонстранти скандують «Вільна Польша - європейська!».

«Ми не дозволимо їм топтати європейські цінності. Ми не дозволимо собі бути виштовхнутими з Європейського Союзу», – заявив на одному з мітингів лідер опозиційної Польської народної партії (PSL) Владислав Косиняк-Камиш. Законопроекти, початок дії яких може докорінно змінити систему стримувань і противаг у Польщі, підтримала більшість депутатів Сейму. У суботу майже о другій годині ночі останній з законів, про Верховний суд, схвалив Сенат (Верхньої палати парламенту). Тепер справа за президентом, який може або підписати, або ветувати ухвалені документи.

В чому суть реформи

Минулого тижня Сейм (нижня палата парламенту) проголосував за новий закон про Національну раду судочинства (орган, який призначає суддів і вирішує питання їхнього просування по службі). Чинний закон говорить про те, що Національна рада судочинства складається: з голови Верховного суду, голови Вищого адміністративного суду, міністра юстиції, членів, що призначаються президентом, Сеймом, Сенатом, а також суддів, обраних суддями. Проект закону пропонує звільнити 15 членів Нацради з числа суддів, передавши право їх обрання до Нацради від фахових суддів до депутатів Сейму.

Наступний законопроект, ухвалений депутатами - «Про судоустрій». В разі, якщо він вступить у дію, то надасть право парламентарям і голові Мін’юсту, який за наслідками реформ вже фактично є і генеральним прокурором, самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів, без консультацій з представниками органів правосуддя. Критики заявляють, що документ ухвалено без публічних слухань.

Проект закону про Верховний суд був ухвалений останнім, 20 липня. Документ передбачає можливість відставки голови Верховного суду і суддів фактично лише за бажанням міністра юстиції. Тобто мова іде не про застосування професійних критеріїв до суддів, які претендуватимуть на високі посади, а про одноосібне рішення урядовця. Цікаво, що на посаду судді Верховного суду тепер зможуть претендувати нотаріуси, юрисконсульти, адвокати, окружні прокурори з досвідом не меншим за 10 років. Природно, що нинішні судді з цим змиритися не можуть. Так, голова Верховного Суду, професор Малгожата Герсдорф просить президента Анджея Дуду про зустріч і закликає до дискусії щодо судової реформи в країні. Про це свідчить її відкритий лист на адресу глави держави.

Малгожата Герсдорф була призначена на свою посаду 2014-му році. В разі втілення судової реформи, її зможуть легко усунути з посади

Малгожата Герсдорф була призначена на свою посаду 2014-му році. В разі втілення судової реформи, її зможуть легко усунути з посади 

Аргументи за і проти

Міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро, виступаючи в парламенті, обґрунтував необхідність кардинальних змін великим рівнем корумпованості нинішньої судової системи у Польщі, яка потребує очищення. На його думку, призначення суддів досі відбувалось недемократично, що і призвело до корупції. А представник «Права і справедливості», прокурор комуністичних часів Станіслав Пйотрович, який нині очолює парламентський комітет з судової влади, вважає, що завдяки реформі судова влада повертається людям за посередництва політичної сили, яку він представляє, пише Deutsche Welle.

Президент Анджей Дуда вже заявив, що не схвалюватиме судову реформу у нинішній редакції. Він наполягає, аби Сейм отримував право обирати членів Національної судової ради лише за наявності Конституційної більшості – 3/5 голосів парламенту. Тобто глава держави хоче, аби членів ради судочинства обирали не лише депутати правлячої більшості, а й представники опозиції. Хоча експерти називають ці поправки дрібними, які не змінюють самої суті реформи, яка зводиться до передачі більшого контролю за судовою гілкою влади до рук парламенту і уряду, в чому нібито зацікавлені не тільки уряд і парламентська більшість на чолі з політсилою Качинського, а й сам президент Дуда. Опозиційні депутати з «Громадянської платформи», партії Новочесна і Польської селянської партії уже звернулися до омбудсмена Адама Боднара, вимагаючи засудити, на їхню думку, антиконституційні зміни. Омбудсмен не залишився осторонь, заявивши, що пропоновані реформою зміни «позбавлять польських громадян права на судовий захист».

Президент Дуда йде на тактичну хитрість: обіцяє ухвалити закон з поправками. Опоненти реформи називають їх несуттєвими

Президент Дуда йде на тактичну хитрість: обіцяє ухвалити закон з поправками. Опоненти реформи називають їх несуттєвими

У ЄС також засуджує польську реформу, а незалежні експерти називають її ледь не найбільшою проблемою для об’єднаної Європи, навіть більшою, ніж проблеми біженців чи ісламського радикалізму. 19 липня Єврокомісія виступила із заявою, що у разі прийняття судової реформи, яка, на думку європейської інституції, знищує незалежність судів, проти Польщі можуть бути застосовані санкції.

Пропоновані у Польщі зміни, каже перший віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс, «збільшують систематичні загрози верховенству права» та «знищать решту незалежності судової гілки влади», адже поставлять судочинство «під цілковитий політичний контроль уряду».

Окрім цього, комісар з прав людини Ради Європи Нільс Мужнієкс заявив, що новий польський закон, який підвищує політичний контроль над суддями, є «основною перешкодою для незалежності суддів». Однак такі оцінки з Європи не подіяли на Варшаву, адже вже наступного дня більшість Сейму прийняла нову редакцію закону Верховний суд. «Нас не залякають польські та закордонні захисники інтересів еліти», – заявила у четвер ввечері голова уряду країни Беата Шидло.

Після критики з ЄС, із заявою виступило і МЗС Польщі, обґрунтовуючи необхідність реформ застарілою системою судочинства, яка збереглась у країні з комуністичних часів: «Уряд старається провести реформи відповідно до європейських стандартів, використовуючи досвід і розв`язання, прийняті в державах-членах Європейського Союзу, із збереженням ідеї розподілу влади…».

Натомість незалежні експерти бачать все з точністю до навпаки, називаючи реформу згортанням демократії, адже підпорядкування судової гілки влади парламенту і уряду дадуть можливість уряду фальсифікувати вибори, замовчувати корупцію, переслідувати політичних опонентів. «З моменту приходу до влади, партія «Право і справедливість» методично підкоряла собі раніше незалежні інститути: суспільного мовлення, прокуратуру і, що серйозніше, Конституційний трибунал. Уряд також політизував державну службу, а міністр оборони відсторонив більшу частину професійного військового керівництва», - нагадує у колонці для The Washington Postволодарка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум. Нині Польща, на її думку, перетворилася на джерело справжнього розчарування і гніву для всього континенту, хоча ще нещодавно була якщо не взірцем демократії, то упевнено стояла на прихильності демократичних цінностей, адже не дарма колишній прем’єр Дональд Туск є нині президентом Європейської ради.

Експерти звертають увагу й на те, що польські парламент і уряд активізували реформу одразу після візиту до країни президента США Дональда Трампа. Виступаючи у Варшаві, американський лідер факторами, які об’єднують Європу назвав класичну музику і бога, майже не згадуючи про  європейські цінності. Натомість нагадав про погрози Заходу від «Півдня або Сходу», а також від «деспотичної ідеології» радикального ісламу, який «прагне експортувати тероризм і екстремізм по всьому світу». Цей факт, ймовірно, надав польській владі упевненості в тому, що принаймні з боку США жорсткої критики внутрішньопольської політики чекати не слід.

Українські експерти солідарні із західними в оцінках польської судової реформи. Тетяна Ющенко, експерт програми реформування судових та правоохоронних органiв Українського інституту майбутнього, проводить паралелi зі змінами у судовiй системi у нашій державі.  За її словами, Польща ризикує зробити величезний крок назад. У разi пiдписання президентом Дудою запропонованих парламентом законiв, Верховний Суд перетвориться на полiтичний орган, пiдконтрольний пpaвлячiй партiї. В разі втрати cуддями незалежності постраждають і звичайні громадяни. «Українцi вiдстояли своє право на свободу та незалежний суд. В результатi останнiх законодавчих змiн ані політики, ані чиновники, не впливають на кар’єрне просування судді. Цi питання вирiшуються колегiальними органами - Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя, засади формування яких вiдповiдають европейським стандартам», - запевнила Ющенко в коментарі «Главкому».

Реакція польських і  світових ЗМІ

Польська і західна преса доволі гостро реагують на реформу і протести, спровоковані нею. Gazeta Wyborcza згадує 45-хвилинну телефонну розмову, яка відбулася на початку тижня між президентом Анджеєм Дудою і канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Зі інформацією Канцелярії польського лідера, розмова стосувалася самітів Тримор’я (Адріатичного-Балтійського-Чорного морів) і G20. «Представник Меркель повідомив, що мова йшла про «політичні зміни» в Польщі. Існує неофіційна інформація про скасування серпневого саміту Веймарського трикутника (Польща - Німеччина - Франція), який має організувати президент Франції Еммануель Макрон. Причина: порушення Конституції з боку партії «Право і справедливість», - пише видання з посиланням на власні джерела.

Іспанське інформагентство EFE називає судову реформу в Польщі викликом усьому Європейському союзу. В агентстві зазначають, що в попередженні, яке висловила Єврокомісія на адресу Варшави, «було навіть посилання на статтю 7 Договору про Євросоюз, що передбачає в якості покарання держави за непокору загальним законам позбавлення права голосу на засіданнях Ради ЄС». Між тим, анонімні експерти, опитані іспанським виданням La Vanguardia, вважають, що дії Польщі завдають шкоди усій юридичній системі Євросоюзу.

Видання El Periódico de Catalunya порівнює нинішні протести у Польщі через авторитарні прояви з ситуацією в Угорщині. Ця держава на чолі з прем’єром Віктором Орбаном теж неодноразово була заскочена на згортанні демократії. Погрози ЄС у застосуванні санкцій проти Польщі, підкреслює видання, може зазнати опору з боку Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан уже заявив, що Угорщина не йтиме проти Польщі і готова накласти вето на можливі санкції. А якщо врахувати, що запровадження санкцій можливе лише за обов’язкової згоди інших 27 країн ЄС, то ймовірність їх застосування виглядає дуже сумнівною.

Американська The Washington Post зазначає, що Державний департамент США висловив тривогу щодо зміни судового законодавства в Польщі, бо реформа в такій редакції може «підірвати незалежність судів та послабити верховенство права в Польщі». В той же час, нагадує видання, під час нещодавнього візиту до Варшави президент Трамп схвально відгукувався про Польщу, ставлячи розвиток цієї країни у приклад для західних країн.

Польському політичному керівництву доводиться зараз вести боротьбу на двох фронтах: на зовнішньому - з Єврокомісією, на внутрішньому - з опозицією, пише російська газета «Коммерсантъ». Видання нагадує, що процедура запобігання порушенню правових норм ЄС може бути ініційована вперше в історії: в законодавстві ЄС вона з’явилася тільки в 2014 році - як запізніла реакція на події в Угорщині, де правляча партія «Фідес» провела політичну реформу, яку в Брюсселі визнали антидемократичною. «Примітно, що влада Угорщини виявилася єдиною, хто підтримав плани керівництва Польщі щодо реформування судової системи», констатує газета.

Що далі?

Не встигли Сейм і Сенат підтримати, зокрема, закон про Верховний суд, як опозиціонери вже найшли помилки в ухваленому документі. Так, сенатор Марек Боровськи помітив невідповідність одне одному двох параграфів закону, що стосується особливостей призначення голови Верховного суду, пише Gazeta Wyborcza. 

Нинішні протести у Польщі є наймасовішими з часу приходу до влади партії «Право і справедливість» у 2015 році. У Варшаві навіть намагалися встановити наметове містечко, що дуже нагадує початок Майдану у Києві восени 2013-го року, принаймні такі аналогії проводить один з лідерів польської опозиції Гжегож Схетина. Але наразі протестувальники обмежилися кількома наметами на площі Красінських у Варшаві, вони встановлені ще місяць тому. Схетина критикує Ярослава Качинського, звинувачуючи його ледь не в узурпації влади. «Це людина, яка приймає рішення замість президента, прем’єра. Я не хочу Майдану в Польщі, але Качинський і велика частина «Права і справедливості» роблять для цього все», - зауважив він. Крім наметів у центрі Варшави активісти встановили унітази, дивани, кушетки, офісних меблі. Все це, за задумом мітингувальників, зображує судову систему Польщі, передає Deutsche Welle.

Чи виллється польський протест у щось масштабніше – питання. Головною перешкодою до, наприклад, дострокових виборів, чого хоче добитися опозиція, є абсолютно легітимні на цей момент парламент і уряд.

В ніч на п’ятницю 21 липня декілька сотень людей у Варшаві залишилися протестувати, намагаючись заблокувати під час сидячого протесту виїзд автомобіля з речником польського уряду Рафалом Бохенеком. Однак о пів на четверту ранку поліція розблокувала рух, повідомляє TVP Info.«Правохохоронці ідентифікували 270 осіб, п’ятьом оголошені попередження, 52 особи отримали штрафи за блокування виїзду. Справи 200 людей будуть скеровані суд, у разі порушення проти них справи, цих людей буде покарано», - повідомив представник поліції Варшави Маріуш Мрозек.

«Система відмови від демократичних стандартів у Польщі містить у собі багато прогнозованих негативних тенденцій і для сусідів цієї країни, зокрема і України», - вважає народний депутат України, співголова  групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Оксана Юринець. Вона не виключає, що в разі, якщо протестувальники і влада не чутимуть одне одного, в країні таки можуть відбутися дострокові парламентські вибори.  «Але чи є вони проблемою? Питання. Ми в Україні часто через це проходили», - не втрачає оптимізму політик.

Український історик Олександр Зінченко не виключає, що політична ситуація в Польщі може вийти з-під контролю, але Майдан в країні на зразок нашого навряд чи можливий. «У Дуди щe є шанс завeтувати ці закони і вбeрeгти дeмократію в Польщі. Якщо він цим шансом нe скористається - Польщу очікують найбільші масові протeсти. А завтра - ситуація пeрeстанe бути контрольованою і пeрeтвориться на повноцінну суспільно-політичну кризу. Найбільшу від 1989 року. Причому ця криза наразі нe має добрих розв’язань. Програють усі сторони конфлікту. Польща втрачатимe суб’єктність на міжнародному рівні. А на понятті «національна єдність» можна будe остаточно поставити жирний хрeст. Внутрішній розбрат створює ситуацію, коли країна стає зовнішньо вразливою. Подивимося, хто і як цим скористається», - написав історик на своїй сторінці у Facebook.

Михайло Глуховський, «Главком»


Теги статьи: Верховний СудСеймпротестиПольщасудова реформа

Дата и время 22 июля 2017 г., 21:27     Просмотры Просмотров: 1411
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.066791