АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Ото все має бути пиж##не та стріляне. Наше завдання номер один — відвоювати власну державу, — Арестович

Ото все має бути пиж##не та стріляне. Наше завдання номер один — відвоювати власну державу, — Арестович
Ото все має бути пиж##не та стріляне. Наше завдання номер один — відвоювати власну державу, — Арестович

Найбільшою загрозою національній безпеці України є економічний фетіш, яким поголовно хворіє 99,98% наших політиків та активістів. Саме тому - корупція, що усе зі всього хочуть зробити економіку.

Цей фетіш привів нас туди, де ми є, і багато, дуже багато ідіотів досі мріє про те, щоб "...війна скінчилась" і цей фетіш знову переміг.

Найгірше, що може з нами трапитися на цьому етапі, це завчасне припинення війни.

Скінчиться війна і ми, з великим задоволенням, ми продамо один одного: економіка!..

Яке вам, на хуй, "...зупинити війну"?..

Війна - єдине, що нас рятує.

Поза війною, ми негайно порвемо один одного, а залишки скупить Москва.

Справа в тому, що у наших борців всіх мастей - економічний тренд на першому почесному і беззастережному місці. Замість головного мозку.

А гроші - це те, що роз’єднує. Вони за своєю сутністю не здатні об’єднувати.

Якщо не буде війни, "іноземні контрагенти" придбають з потрохами усіх цих прихильників "вільного ринку" та "всезагальної лібералізації всього" з їх повальним 5.10 центральної нервової системи.

В політичній та активістській тусовці - неважливо чи то провладна туса чи опозиційна, при реальній силі у нас досі все ще ті самі економічні долбойоби, які після Тузли, примудрилися підписати Великий договір з Росією, прибирали війська з "...кордону дружби", продавали росіянам українські НПЗ та масово встановлювали антивірус Касперського.

- Ринок! Економіка! Маркетинг! Вільна конкуренція!..

Засилля вайш, торгівців, у цій країни трохи задовбує. І я дивлюсь на тотальну вайшью, як солдат на бліду вошу.

Вони бігають з калькуляторами, вони рахують прибуток, вони лепечуть про реформи, але єдине, на що вони здатні - це проїбати черговий етап визвольних змагань усе тим же московітам, туркам та полякам.

У добровільну само-модернізацію нашого суспільства на даному етапі, я не вірю.

Організми, які втратили (хіба мали?) відчуття первісної гри сил у цьому найкращому з світів, і вірять у те, що "...ринок сам себе регулює", не здатні ні до яких реформ - саме тому цих реформ нема.

Ти подивись: що не вилізе - вже економіст.

Воно ще краватку в брюки заправляти не навчилось, а вже лепече про гнучку ставку оподаткування.

Тому, посполіті, єдине, що нас досі рятує, від темного піздеця - це війна.

Необхідність вирішувати питання нацбезпеки в загальнонаціональному масштабі, хоч якось підштовхує це йобнуте на економіці болото.

Поки йде війна, є ще надія знайти, виростити та встигнути привести до впливу (та керування), державників, для яких на першому місці - минуле, теперішнє та майбутне цієї країни, її доля і доля її народу, а не, блядь, "...вільне пересування товарів, фінансів, людей, та послуг".

Найбільший ворог України на цьому етапі - економічне животное. І воно чекає у кожному з нас. Усі ці лавочники, що не хочуть бачити далі власної лавки.

Лавочники добрі у себе в лавках - за умови своєчасної сплати податків.

Яким прокляттям це допустили до управління країною?..

Ото все має бути піжжено та стріляне.

Наше завдання номер один - відвоювати власну державу.

Мова не про те, що економіка не потрібна.

Ще як потрібна. Мова про те, що вона телега має зайняти своє належне місце - позаду конячки.

Можливо, теперішній "привоєнній" владі багато, що закинуть потім, але для мене - непробачним в її діях є одне:

- принциповий недостаток жорсткісті у державному примусі.

Всяка тварина, що досі дозволяє собі вякати за перевагу економіки над політикою - має, з відбитими нирками, класти асфальт на будівництві українських автобанів у складі добровольчих трудових батальйонів.

Держава має поводити себе, як американські патрульні поліцейські - ручки на капот, єбало донизу, потім - розмова про права, якщо після кійка по правиці ще є бажання їх покачати.

Тут, на цій землі, дільничого мають боятися більше, ніж олігарха. Лише за цією умовою це буде наша земля.

Не може вижити суспільство, яке не розуміє, що світ - це не Володимирський ринок, а саванна.

А у саванні один закон:

- тут не обмінюються. тут всі полюють за всіма.

І, раніше, ніж організм розпочне накопичувати та споживати, йому було б добре не подохнути - від розміну імунної системи на зниження облікової ставки, та авто-імунної боротьби лібералів з монетаристами.

Ми звинувачували кримських офіцерів ЗСУ у невідкритті вогню.

Але, ви придивіться уважно - дилема кримського офіцера:

- на фіга стріляти, якщо пропонують квартиру?

вічно переслідує цю благословенну землю і загрожує залишитися тут - вічно.

Потім, Москва, Угорщина, Польща, Румунія та Португалія абсорбує усе, що тут є шляхетного в свої національні та наднаціональні проекти, а решта залишиться - співати тужливих пісень про чергову пройобану нагоду.

Агов, ми терміново потребуємо кшатріів та браминів, бо інакше - торговці нам тут навоюють і набудують.

Жорстока держава, що жорстко вирішує три завдання:

- жорсткий примус усіх без розбору до обраної норми (будівництву відкритого венчурного суспільства), 
- створення та залучення до управління нових соціальних груп, зорієнтованих на загальнонаціональне благо, 
- затвердження примата політики над економікою,

ось, що нас врятує.

Поки шо ми маємо ситуацію строго навпаки (а що ще можна взяти з хуторян, які випадково дорвалися до керівництва найбільшою европейською країною?):

- нездатність держави забезпечити дотримання усіма суб’єктами права власного ж Основного її закону, суворий арбітраж за принципом рівності, належне та повчальне притягнення винних до відповідальності, 
- перманентне відтворення та широке мультіпликування того самого торгашеського культурного типу на усіх щаблях багатостраждального українського суспільства; заохочення цього типу до зростання та множення, щонайстрашніше - у наших дітях, 
- культивування примата економіки над політикою, за ствердження чого взагалі треба розстрілювати на місці без суду та слідства, як за особливо важкий злочин проти людяності без терміну давності та права на внесення застави.

Молиться на війну, люди з барсетками та громадяни з кравчучками - на війну та на те, що цьому буратинці Путіну закортило позмагатися із Заходом.

У випадку настання миру та за умови подальшого збереження торгівельно-хуторського психотипу в нашому суспільстві, "Малоросію", "Велику Угорщину" та "Тряску Романія маре" нам тут забезпечено. Торгівці не втримують держави, бо вони не розуміють її цінності. Це ж не акції. Вона їх обтяжує. Вони страждають від необхідності на неї витрачати.

Ви скажете - такий акцент на здатності держави примушувати дуже тхне Росією.

Не тхне. Росія нацьковує державу на власних громадян з метою консервації моделі закритого тоталітарного суспільства.

Ми так не зможемо ніколи.

Тому наша держава має вкрай (!) жорстоко примушувати, але до побудови відкритого суспільства (яким ми є історично та архитипічно); впроваджувати і берегти саме цю норму.

Гарним прикладом сучасного такого суспільства є Ізраїль.

Його спецслужби та взагалі машина примусу працює дуже жорстко, але - працює на охорону, оборону та розвиток відкритого венчурного суспільства, які б проблеми та загрози на цьому шляху його не чекали.

Тож - цьом вам, любі мої лавочники.

- Роби - раз!..

Алексей Арестович


Теги статьи: ВійнаЕкономікаУкраїнаАрестович

Дата и время 16 августа 2017 г., 11:19     Просмотры Просмотров: 1398
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Что нужно сделать с Саакашвили?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.053841