АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Чому ГПУ не розслідує фальсифікацію справи Тимошенко

Чому ГПУ не розслідує фальсифікацію справи Тимошенко
Чому ГПУ не розслідує фальсифікацію справи Тимошенко

Олена Мельник оприлюднила надзвичайно цікавий документ, знайдений навесні 2014 року в одному з комп’ютерів Генеральної прокуратури України – аналітичну записку, підготовлену групою радників генпрокурора Віктора Пшонки у зв’язку повідомленням Юлій Тимошенко про підозру в замовленні вбивства народного депутата України Євгена Щербаня.

У аналітичній записці, яка не призначалась для сторонніх очей, радники Пшонки каменя на камені не залишили від офіційної версії, озвученої в грудні 2012 року першим заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним, який стверджував, що Тимошенко, начебто, була замовником вбивства Щербаня й на оплату цього злочину переказала кошти на рахунок організатора – кримінального авторитета Мільченка («Матроса»).

Рапорт Генеральному

«Стверджуючи, – пише автор аналітичної записки, – про причетність Тимошенко Ю.В. до оплати за вбивство Щербаня Є.О., Генеральна прокуратура повність проігнорувала та перекрутила відомості, що містяться у документах про рух коштів по рахунку №151 897 компанії «ORPHIN S.A» у банку «European Federal Credit Bank Limited» (оприлюднені американським судом у зв’язку з розглядом справи проти Лазаренка П.І.). Ці документи діють чіткі відповіді на усі запитання: і про те, чиї кошти в дійсності використані для оплати за вбивство Щербаня Є.О., і про те, куди в дійсності були перераховані кошти, що надійшли від компанії «Somolli Enterprises Limited».

У силу специфіки своєї професії я здогадуюсь, хто саме готував цю аналітичну записку і в якому кабінеті на п’ятому поверсі нової будівлі Генпрокуратури знаходився комп’ютер, у якому її знайшли. Також я не сумніваюсь, що нині в Генпрокуратурі немає фахівців, які б аналізували бодай головні «досягнення» Генпрокуратури й чесно б попереджали її очільника про можливі наслідки. Подібна інформація нинішньому генпрокурору, який, як відомо, гімназієв не закінчував, просто не потрібна, оскільки його погляд у майбутнє чи навряд зазирає далі винної карти сьогоднішньої вечері.

Втім, Пшонка був змушений найняти аналітиків аж ніяк не від великого розуму чи з турботи за долю держави, а виключно з причини підкилимної війни з першим заступником генпрокурора Кузьміним, який мав безпосередній вихід на Януковича через свого друга Портнова й тому не тільки відчував себе повністю незалежним від Пшонки, але ще й активно інтригував проти генерального прокурора в сподіванні посісти його крісло. Пшонка ж, у свою чергу, наказав підлеглим ретельно аналізувати кожний крок Кузьміна, щоби в потрібну мить скористатись його помилкою чи прорахунком. Урешті-решт, така тактика виявилось переможною і Пшонка зміг викурити Кузьміна з Генпрокуратури.

Але виникає інше питання, на яке справедливо звернула увагу керівник проекту Резонанс – чому Генпрокуратура досі не повідомила про підозру особам, насамперед Кузьміну, які фальсифікували кримінальне провадження щодо Тимошенко, якщо навіть помічники Пшонки письмово доповідали своєму патрону, що справа шита білими нитками? Відповідь дуже проста – Юрій Луценко не хоче розслідувати реальні злочини Рената Кузьміна з тих самих причин, з яких кілька років тому Ренат Кузьмін не хотів розслідувати реальні злочини Юрія Луценка.

Колишній міністр внутрішніх справ України був відправлений на зону в Мокошине за сміховинним обвинуваченням – мовляв, витратив державні кошти на проведення державного заходу. У той час, як в Генпрокуратурі часів Пшонки-Кузьміна була величезна кількість матеріалів про колосальні зловживання в МВС України, скоєні під орудою Луценка – від продажу посад до розкрадання бюджетних коштів у ході закупівлі автомобілів. Але реальні злочини розслідувати ніхто не хотів, бо на цих зловживаннях роками трималась вся міліцейська вертикаль. Тож якби Генпрокуратура взялась розслідувати продаж міліцейських посад за часи Луценка, то це б поставило під загрозу аналогічний продаж посад але вже Могильовим та Захарченком.

Точно так, якщо зараз у Генпрокуратурі притягнуть до відповідальності тих слідчих, які фальсифікували справу відносно Тимошенко, то сильно замисляться слідчі, які зараз фальсифікують справу, наприклад, відносно головного редактора Інтернет-видання «Страна.ua» Ігоря Гужви. Якщо зараз повідомити про підозру Ренату Кузьміну, то де гарантія, що в майбутньому, коли поміняється влада, не будуть вдягнуті наручники на нинішнього старшого помічника Генпрокурора Валендюка (колишній недолюстрований прокурор м.Києва), який зараз очолює створений в Генпрокуратурі штаб з фальсифікації кримінального провадження щодо Гужви, на якого образився Арбітр Нації за публікацію записів збіглого народного депутата Онищенка.

Тому я не можу погодитись з висловлюванням колишнього заступника Генпрокурора Олексія Баганця, яке Олена Мельник процитувала на початку своєї статті: «Як би мені, – пише Олексій Васильович, – неприємно було це визнавати, але таких відверто неправомірних заходів до громадян не застосовували навіть за часів Януковича». Застосовували. Бо ніякої різниці в методах роботи Генпрокуратури при президенті Януковичі та при президенті Порошенку немає й бути не може, оскільки суспільно-політичний лад у державі залишився незмінним, а Генеральна прокуратура як була, так і лишається донині лише одним з управлінь Адміністрації Президента.

Втім, цілком можливо, що найближчим часом ми почуємо, що Генпрокуратура знову взялась розслідувати вбивство Євгена Щербаня. Але вже під новим кутом зору, який був чітко сформульований у все тій же ж аналітичній записці на ім’я Пшонки:

«… необхідно зробити висновок, що в повідомленні про підозру Тимошенко Ю.В. у замовленні та організації вбивства Щербаня Є. О. має місце перекручення фактів. Жодне з перерахувань, яке інкримінується Тимошенко Ю.В. не має відношення до неї або згаданої вище компанії “Somolli Enterprises Limited”. Натомість Генеральною прокуратурою так і не встановлені мотиви перерахування коштів на користь Лазаренка П.І. посадовими особами групи «Приват», зокрема Тігіпком С.Л. Не встановлені також мотиви перерахування коштів компаніями “Ronly Holdings” та “L.I.T.A.T.”. Більше того, Генеральною прокуратурою по обставинах перерахування коштів за вбивство Щербаня Є.О. ніколи не допитувався Тігіпко С.Л., як не допитувались інші власники «Приватбанку» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов».

Але чи буде Коломойський оголошений замовником вбивства Євгена Щербаня (а заодно – і Вадима Гетьмана), залежить лише від нього самого, а точніше – від його бажання виконати обіцянки, дані президенту України напередодні націоналізації «Приватбанку». Тож запасаймося попкорном і чекаймо, коли Генеральна прокуратура запалить циркові вогні чергової вистави.

resonance.ua


Теги статьи: БаганецьКузьмін РенатГенпрокуратураТимошенкоЩербань ЕвгенийПшонка

Дата и время 30 августа 2017 г., 09:55     Просмотры Просмотров: 922
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто на ваш взгляд самый большой враг Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.080416