АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 27°C
Харьков: 27°C
Днепр: 29°C
Одесса: 30°C
Чернигов: 27°C
Сумы: 27°C
Львов: 21°C
Ужгород: 24°C
Луцк: 23°C
Ровно: 24°C

Мінфін і Приватбанк підтримали відкликання мільярдних позовів ГПУ до боржників банку

Мінфін і Приватбанк підтримали відкликання мільярдних позовів ГПУ до боржників банку
Мінфін і Приватбанк підтримали відкликання мільярдних позовів ГПУ до боржників банку

21 червня Госпсуд Житомирської області відмовився задовольнити клопотання Генпрокуратури про залишення без розгляду її позову до ТОВ “Дрім Компані” (позичальник Приватбанку) в справі №906/1101/17 про стягнення 3,84 млрд грн заборгованості та розірвання кредитного договору №4Д16092Г від 20.10.2016.

Згідно з судовими матеріалами, цей позов був поданий у грудні 2017 року заступником генпрокурора та обгрунтовувався тим, що, на думку ГПУ, Приватбанк та Мінфін не вживали належних заходів для стягнення боргу з ТОВ “Дрім-Компані”.

У кінці травня 2018 року від в.о. генпрокурора до суду надійшов лист з проханням залишити позов без розгляду. У червні це клопотання підтримала прокуратура Житомирської області.

У рамках судового процесу прокурор вказував, що Приватбанк не підтримує позов. Однак суд вказав, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права госпсуду щодо залишення без розгляду позову, поданого прокурором в інтересах держави (ч. 4 ст. 55 ГПК України).

Як писав Finbalance, в грудні 2017 року госпсуди в кількох регіонах України почали розглядати кілька позовів Генпрокуратури на мільярди гривень до боржників Приватбанку (серед яких - і ТОВ “Дрім-Компані”), які набули "позичальницького" статусу в процесі реструктуризації/трансформації корпоративного портфелю фінустанови в жовтні-листопаді 2016 року (за рахунок отриманих у Приватбанку кредитів вони погасили борги “старих” позичальників банку). За даними ГПУ, вказана трансформація/реструктуризація корпоративного портфелю Приватбанку охоплювала позики юрособам на суму 127 млрд грн. НАБУ пов’язувалоз «приватівцями» новоспечених позичальників банку.

26 червня Госпсуд Житомирської області виніс рішення про відмову в задоволенні як позову ГПУ (який позивач намагався відкликати), так і зустрічного позову ТОВ “Дрім Компані” (в якому цей боржник Приватбанку просив суд визнати недійсними деякі пункти кредитного договору).

Як зауважується в судових матеріалах, за даними ГПУ, в жовтні 2016 року Приватбанк і ТОВ “Дрім-Компані” уклали кредитний договір на 3,45 млрд грн. Визначений термін погашення позики - у листопаді 2023 року. Ставка по кредиту - 10,5% річних. Щоправда, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань з повернення кредиту передбачалася сплата відсотків за фіксованою ставкою в розмірі 21% річних. Сплата відсотків мала здійснюватися позичальником кожного третього місяця (у грудні, березні, червні, вересні) і визначений такий графік скорочення боргу: 10.10.2018 - 2,875 млрд грн; 10.10.2019 - 2,3 млрд грн; 12.10.2020 -1,725 млрд грн; 12.10.2021 - 1,15 млрд грн; 12.10.2022 - 575 млн грн; 15.11.2023 - 0 грн.

Як зазначається, також були укладені договори застави майнових прав на товари на 4,7 млрд грн за договором поставки №ПТ 16-182 від 03.10.2016, укладеним з TOB «ТД «АВІАС» (170 тис тонн дизпалива марки Е) та за договором поставки №ПТ16-61/ПГ від 13.10.2016 із ще однією юрособою (116,7 тис тонн бензину А-95-Євро4-Е5).

Щоправда, констатується, що в квітні ТОВ "Дрім-Компані" повідомило, що вказане пальне не отримувало.

Згідно з судовими матеріалами, Приватбанк письмово висловив позицію, що “кредитний договір №4Д16092Г від 20.10.2016 був укладений як частина спроби приховати більш ранню шахрайську схему зі зловживання грошовими коштами, з метою створити враження, начебто попередні кредити були повернуті, розцінюється судом як сумнів щодо відповідності поданої копії (електронної копії) оригіналу” (цитата).

У свою чергу Госпсуд Житомирської області вказав, що “матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сторонами у справі підписано електронним цифровим підписом кредитний договір №4Д16092Г від 20.10.2016; також відсутні належні докази відкриття ТОВ "Дрім-Компані" позичкового рахунку № 20638050001099 та спрямування кредитних коштів” (цитата).

При цьому суд зауважив, що ТОВ "Дрім-Компані" "не ставить під сумнів факт укладення кредитного договору №4Д16092Г від 20.10.2016; крім того, в засіданні суду представник товариства надала довідку щодо розрахунків, з якої вбачається сплата станом на 31.05.2018 кредитного боргу у сумі 3 851 800,00 грн. по тілу кредиту та 72 520 505,95 грн. відсотків” (цитата).

Додамо, що інша подібна історія закінчилася для ГПУ більш позитивно.

Так, 21 червня Госпсуд Вінницької області задовольнив клопотання ГПУ та залишив без розгляду її позов до ТОВ “Лайк Сіті” (в справі №902/1107/17) про стягнення 4,84 млрд грн за кредитним договором №4Л16089Г від 20.10.2016 та розірвання цього договору (укладений на період до жовтня 2024 року).

У цьому випадку суд, зокрема, врахував позицію Приватбанку та Мінфіну, які підтримали відкликання позову Генпрокуратури.

“При задоволенні заяви прокурора про залишення первісного позову без розгляду судом враховано, що подальший розгляд судом даної справи матиме можливі негативні наслідки для економіки держави в цілому, враховуючи зміст адресованих Генеральній прокуратурі України листів Міністерства фінансів України вих. №14010-09-6/8399 від 27.03.2018 та ПАТ КБ "Приватбанк" вих. №20.1.0.0.0/7-217195 від 20.04.2018 та вих. №20.1.0.0.0/7-220230 від 27.04.2018 щодо ситуації яка склалася навколо ПАТ КБ "Приватбанк", в яких повідомлено, що Банком відповідно до внутрішніх процедур у вересні-жовтні 2017 р. були підготовлені позови про стягнення заборгованості по трансформованим кредитам 36-ти позичальників. Проте у зв`язку із порушенням провадження у Високому Суді Англії та Уельсу за заявою Банку, в тому числі з підстав видачі трансформованих кредитів 36-ти позичальникам, а також з метою уникнення юрисдикційного ризику при розгляді позову в іноземному суді, Банком була призупинена подача позовів в українські суди та направлені в установленому порядку заяви про повернення судового збору щодо решти не пред`явлених позовів.

Ураховуючи те, що у позичальників за трансформованим кредитами відсутні ліквідні активи, ними не ведеться господарська діяльність з метою отримання прибутку (у цих підприємств єдиний засновник, який одночасно є директором, статутний капітал не більше 1000,00 грн), а також зважаючи на недоліки наданого забезпечення щодо виданих кредитів, на думку Міністерства фінансів України, стягнення боргу з цих осіб за рішенням національних судів не є найефективнішим захистом інтересів Банку навряд чи призведе до стягнення будь-яких коштів.

Натомість ефективним є саме комплексний розгляд у Високому Суді Англії та Уельсу шахрайської схеми виводу за межі України грошових коштів під виглядом кредитів, в якому будуть задіяні та притягнуті до відповідальності компанії-постачальники та фізичні особи (колишні кінцеві бенефіціарні власники), які мають активи в Європі та завдяки яким можна буде відновити фінансовий стан Банку шляхом повернення виданих коштів.

Таким чином вжиття подальших заходів проти позичальників за трансформованими кредитами в українських судах на даному етапі є недоцільним, оскільки такі дії можуть ускладнити підтримання позову у Високому Суді Англії та Уельсу, в зв`язку з чим ініціатива Генеральної прокуратури України щодо звернення в інтересах Банку з 5 позовними заявами про стягнення заборгованості з позичальників за трансформованими кредитами та розірвання кредитних договорів за якими господарськими судами відкриті провадження у справах № 902/1107/17, 908/2501/17, 906/1102/17, 912/3665/17, 906/1101/17 не підтримується Банком, а також Міністерством фінансів України”.

У судових матеріалах також згадується, що у вересні 2017 року Приватбанк інформував ТОВ "Лайк Сіті" про одностороннє розірвання кредитного договору №4Л16089Г від 20.10.2016 у зв’язку з простроченням останнім зобов’язань щодо своєчасної сплати відсотків, що зобов’язує ТОВ "Лайк Сіті" відповідно до кредитного договору “повернути банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов’язання за договором”(цитата).

Контекст

Влітку 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова (зараз вона перший заступник глави Нацбанку) публічно визнала, що в 2016 року Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Уже екс-глава НБУ Валерія Гонтарева розповідала про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.

Водночас Ігор Коломойський у квітні в цьому контексті заявив, що певні “контакти” таки зберігаються.

Як писав Finbalance, частина зі згаданих “новоспечених” позичальників Приватбанку в судах першої інстанції домоглася скасування положень кредитних договорів, які надавали право для Приватбанку вже в другій половині 2017 року вимагати в них погашення заборгованості. Як наслідок, ці структури фактично отримали відстрочку 7-9 років (тобто в 2024-2026 рр.) для погашення майже 70 млрд грн заборгованості. Щоправда, такі спроби отримати відстрочку не завжди були вдалими (про історії на 14 млрд грн - тут).

Про спроби боржників Приватбанку "легалізувати" через суди реструктуризацію корпоративних кредитів восени 2016 року - тут.

У кінці листопада 2017 року Приватбанк офіційно повідомив, що звернувся в поліцію із заявою щодо виявлених банком фактів подання в листопаді «невстановленими особами до суду позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитними договорами банку». Як стверджувалося, позови були подані «без відома банку та за відсутності необхідних дозволів та уповноважень», щоправда, «за підписом начебто співробітника банку».

На підставі звернення націоналізованого банку поліція порушила кримінальне провадження №12017040650004019 за статтею 358 Кримінального кодексу («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»). Крім того, Приватбанк і в середині грудня скаржився на подання «чергових фейкових судових позовів» від свого ж імені.

Публічних нарікань Приватбанку через подання саме Генпрокуратурою позовів в його інтересах не було.

У грудні 2017 року НБУ публічно заявляв про проблеми з обслуговуванням тієї частини корпоративного портфелю Приватбанку, яка була трансформована/реструктуризована восени 2016 року. Як зазначалося, “тіло” цих кредитів “вже прострочене”, і “в середньому обслуговується менше 2% від того, що повинно обслуговуватися”. “У листопаді від усього портфеля в банк надійшло лише 15,1 млн грн відсотків. В результаті - вже нараховано більше 11,3 млрд грн відсотків і 11,2 млрд грн з них прострочено», - додавали в Нацбанку.

Про спробу "приватівців" в українських судах застрахуватися від ризику програшу в Суді Лондона в справі за позовом Приватбанку на 2,5 млрд дол - тут.

Наразі госпсуди в різних регіонах України розглядають позови Приватбанку до низки компаній про стягнення значних сум заборгованостей, у т.ч. до ТОВ "Новофарм" - на 3,55 млрд грн (справа №904/961/18), до ТОВ "Агротермінал" - на 1 млрд грн (справа №916/599/18), до ТОВ "Ключове рішення" - позови на 962,6 млн грн (справа №904/962/18) та 859,2 млн грн (справа №904/6781/17), до ТОВ "Приватофис" - на 646,5 млн грн (№904/6511/17), до ТОВ "Фіто-Пром Еволюшн" - на 576,3 млн грн (справа №910/21192/17), до ТОВ "АС-МВК" - на 531 млн грн (справа №910/5205/18), до ТОВ "Боріваж" - на 121 млн грн (справа №916/366/18) тощо.


Теги статьи: боржникиМінфінЗаборгованістьДолгиДрим КомпаниПриватбанк

Дата и время 11 июля 2018 г., 14:06     Просмотры Просмотров: 833
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Какой из кандидатов уже заявивших о своем участие в президентских выборах самый достойный?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.062487