АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 6°C
Харьков: 5°C
Днепр: 10°C
Одесса: 12°C
Чернигов: 3°C
Сумы: 3°C
Львов: 8°C
Ужгород: 9°C
Луцк: 8°C
Ровно: 8°C

Кабмін хоче "залучати в бюджет" депозити українців у воєнний час

Кабмін хоче "залучати в бюджет" депозити українців у воєнний час
Кабмін хоче "залучати в бюджет" депозити українців у воєнний час

Документ, який зараз доопрацьовується, раніше був узгоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін’юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони і МВС.

За даними джерел DT.UA, Мінфін не відмовляється від ідеї прийняти рішення, яке дозволить "залучати в бюджет" банківські депозити у воєнний час. Але якщо раніше під дію подібної норми підпадали практично всі депозити громадян і організацій, то зараз суттєво підвищується "суспільний больовий поріг". Тепер під фактичну "тимчасову націоналізацію" ризикують потрапити депозити громадян понад 200 тис. грн.

Про це в статті для DT.UA пишуть Юрій Сколотяний і Роман Івченко.

У підготовленому Мінфіном законопроекті "Про фінансову систему України в особливий період" у числі іншого містився ряд пунктів, які стосуються банківських депозитів громадян і організацій.

Зокрема, йшлося про те, що "у разі запровадження воєнного стану і накладення мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, які перебувають на вкладних (депозитних) рахунках у банках, і кошти небанківських фінустанов, що належать громадянам і/або залучалися від громадян на поворотній основі, можуть залучатися для задоволення потреб держави в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, до державного бюджету".

Законопроект передбачав, що залучені в такий спосіб кошти включаються у державний борг, що оформляється державними цінними паперами, які передаються власникам цих коштів. Зобов’язання за такими цінними паперами виконуються державою після закінчення особливого періоду за рахунок коштів держбюджету на умовах, визначених цими цінними паперами.

Те саме стосувалося коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізосіб-підприємців, а також фермерських господарств.

Передумовами для подібних ініціатив є не лише загроза запровадження воєнного стану в країні у разі ескалації конфлікту на її Сході, а й серйозні проблеми з виконанням дохідної частини держбюджету.

Вищеназваний законопроект з’явився не просто так, а на виконання указу президента (від 24 вересня 2014 р.) і доручення прем’єр-міністра (від 27 жовтня 2014 р.) про необхідність створення законодавчих підстав для функціонування фінансової системи в так званий особливий період.

Обидва торішні розгляди законопроекту урядом закінчувалися його направленням на доопрацювання. Те саме відбулося і цього року після його винесення на очолюваний прем’єром урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції. В ЗМІ просочилася причина: можлива дискредитація уряду (особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку, яке вже призвело до нового витка девальвації).

Хоча, як зазначалося в супровідних документах, перед розглядом на урядовому комітеті документ був узгоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін’юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.

На даний момент підготовка відповідного законопроекту триває, і більшість його положень залишаються незмінними.

Зокрема, новий набір пропозицій може передбачати ще ширше використання коштів населення і бізнесу для потреб держбюджету і банків, на порятунок яких держава не має коштів.

За даними джерел DT.UA, обговорювані зараз у надрах Мінфіну та НБУ заходи стабілізації фінансової системи в особливий період суттєво розширені й передбачають як залучення депозитів та коштів з поточних рахунків громадян і підприємств до бюджету країни, так і так звану haircut ("стрижку") за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певну суму буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк (рекапіталізація за рахунок коштів клієнтів).

Запровадження воєнного стану в країні або ряді її областей може призвести до тимчасового вилучення депозитів у всіх категорій фізичних та юридичних осіб (крім підприємств оборонного комплексу). При цьому залученими в процес порятунку держави можуть бути вклади розміром понад 200 тис. грн (перший розглянутий варіант) або 400 тис. (другий варіант) з видачею натомість держоблігацій терміном на два роки за ставкою 14–16% річних (прогнозний середній рівень інфляції на два роки) або за ставкою 12–14% річних за трирічними облігаціями.

Очевидно, одночасно з залученням депозитів в бюджет відбудеться автоматична конвертація валютних вкладів у гривневі за офіційним курсом, з подальшим поверненням в національній валюті. І хто знає, якою буде ця сума в перерахунку на реальний курс долара до того моменту.

DT.UA відправило запит у Міністерство фінансів і Національний банк на предмет існування нових "особливих" депозитних ініціатив та їхніх деталей.

У відповіді Мінфіну, яка надійшла до редакції, відомство не підтверджує, але й не спростовує викладеної в запиті інформації. 

Більшість опитаних ZN.UA експертів впевнені, що в нинішніх умовах доцільніше прагнути зробити вклади більш привабливими, переконати населення нести гроші в банк, повернути довіру населення до банківської системи, а не провокувати забирати гроші з неї. І що подібні ініціативи виглядають почасти як провокаційні та навряд чи добре продумані та обґрунтовані.

І нехай 200-тисячний поріг відсікає більшість нинішніх вкладів "фізиків" у системі, не варто забувати, що після останнього витка девальвації ця сума вже становить в еквіваленті менш як 10 тис. дол. Це сума, якої не вистачить на придбання не те що поганенької квартири для громадян, які намагаються накопичити на придбання більш-менш благополучного міського житла, а й пристойного автомобіля (породження вітчизняного та китайського автопрому не береться до уваги). У подібних умовах немає сенсу розраховувати, що такі заощадження будуть накопичуватися в банках, отже, надії не те що на відновлення припливу, а й на припинення відпливу депозитів із системи марні, робиться висновок в статті.

За матеріалами: DT.UA


Теги статьи: МинфинВоенное положениеДепозиты

Дата и время 07 февраля 2015 г., 15:06     Просмотры Просмотров: 2869
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Стало известно, разрешена ли криптовалюта в Украине
Новый транш МВФ для Украины: в Минфине сделали важное заявление
Стало известно, почему Порошенко не ввел военное положение в 2014 году

В Украине финансовые власти работают так, как будто завтра уже не будет
Данилюк назвал три шага Украины для получения транша МВФ
Стало известно название банка из ячеек которого украли миллионы

Суд разрешил изъять у российского Мегафона информацию о кибератаке на Минфин Украины
Клиент под подозрением: как обойти ограничения НБУ
Резкий рост цен на газ в Украине: стало известно, что задумали в правительстве

Александр Гончаров: «Теперь вы понимаете, что МВФ — это наше все?»
На суды с экс-владельцами "Приватбанка" уйдут годы: география разбирательств широкая, сила сторон большая, - Данилюк
Бизнесу вернули почти 61 млрд НДС

Комментарии:

comments powered by Disqus
20 октября 2017 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.055457