АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 0°C
Харьков: 6°C
Днепр: 6°C
Одесса: 5°C
Чернигов: -1°C
Сумы: 3°C
Львов: 0°C
Ужгород: 1°C
Луцк: 0°C
Ровно: 0°C

«Податок на розкіш» чи «подачки» до бюджету?

«Податок на розкіш» чи «подачки» до бюджету?
«Податок на розкіш» чи «подачки» до бюджету?

В додаток до традиційних олів’є, шампанського та пухнастої ялинки українці отримали і від влади подарунок – податкову та бюджетну реформи. Відтепер місцеві органи самоврядування завдяки податку на нерухомість мають самі подбати про наповнення бюджетів, і це запровадження мало б стати чи не основним джерелом їхнього доходу.

Якщо копнути глибше, то податок на нерухомість для України не дивина. Вперше така норма почала фігурувати в Податковому кодексі України з початку 2013 року. Згідно статті 265 ПКУ запроваджувався податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а його розмір визначався з огляду на житлову площу, а не загальну. Однак вже через півроку Верховна Рада прийняла закон, який зобов’язав контролюючі органи не нараховувати його фізичним особам-платникам податків. На паперах це пояснювалося тим, що спочатку треба сформувати реєстр платників, а отже, необхідно трохи почекати. На ділі ж все було набагато простіше і прозаїчніше – нововведення викликало велике невдоволення серед населення. 

Враховуючи сьогоднішню ситуацію, ідея повернення податку на нерухомість має право на існування. Та в українських реаліях, зокрема кіровоградських, її доведено до абсурду.

В Кіровограді на всіляких нарадах неодноразово виникали дискусії щодо сплати податків великими торгівельними і банківськими установами. Чиновники один поперед одного критикували систему, за якої, приміром, мережевий магазин працює в Кіровограді, а його власники сплачують податки до Києва, за місцем реєстрації головного офісу. Звісно, податок на нерухомість це дещо інше, та саме він би міг (як і розраховувалося) стати чи не найкращим джерелом доходу до бюджету за рахунок великих промислових підприємств.

Коли справа дійшла до визначення розміру цього податку, то дії уряду ніяк інакше, як банальним зняттям з себе відповідальності не назвеш. Згідно змін, мінімальна неоподатковувана площа квартир складає 60 кв. м, а будинків – 120 кв. м. Приміром, якщо площа помешкання становить 65 квадратів, то податок треба сплачувати лише за 5 кв. м. Якщо ж у власника декілька об’єктів нерухомості, то розмір мінімальної неоподаткованої площі збільшено до 180 кв. м.

А тепер про згадуване раніше перекладення відповідальності. У пункті 266.5 Податкового кодексу зазначається, що ставку податку встановлює сільська, селищна або міська рада. Єдине обмеження – вона не має перевищувати 2% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. Нагадаємо, що у 2015 році мінімальна зарплата становить 1218 гривень. Невідомо, чи то аби не провокувати гнів невдоволеного населення, чи навпаки, аби місцеве самоврядування, яке краще знає стан справ на місцях, справедливо визначило розмір ставки, уряд відпустив ситуацію, так би мовити, у вільне плавання.

В Кіровограді розмір ставки обговорювали довго. І договорились до того, що на сесії міської ради 27 січня депутати затвердили ставку, яка є однією з найменших в Україні. Так, податок становить 0,1% від мінімальної зарплати, виходить що за один оподатковуваний квадратний метр і фізичним, і юридичним особам треба буде заплатити 1,21 гривню (рішення Кіровоградської міської ради №3950 від 27.01.15). До того ж розмір мінімальної неоподатковуваної площі збільшено. У Кіровограді цей показник для квартир становить 75 кв. м., для житлових будинків – 150 кв. м. Власники декількох об’єктів нерухомості мають сплачувати податок, починаючи з 225 кв. м.

Звісно, не всі депутати підтримали встановлення такого відсотку. Приміром, голова фракції «УДАРу» в міській раді Лариса Онул не приховувала свого невдоволення щодо такого рішення:

– Зі ставкою 0,1% із житлової нерухомості ми нічого не зберемо, – обурювалася депутат. – Треба ставити 0,5%. До того ж власники великих будинків самі пропонували такий відсоток, значить вони готові його платити. Якщо, наприклад, будинок більше 200 квадратів, то при ставці в 0,5% його власнику треба було б сплачувати 600 гривень за рік, а так сума виходить у 120 гривень. Це копійки! В цьому є елемент популізму, до якого я б не радила вдаватися.

Підтримав колегу і депутат Віталій Бєлов, зауваживши, що 0,5% – це не захмарна ставка, до того ж вона в чотири рази менша від запропонованої в Києві, де міський голова Віталій Кличко разом із однопартійцями з «УДАРу» продавили вигідне для жителів столиці рішення. Такої ж думки і депутат міської ради Надія Воленшчак, яка, очолюючи управління фіскальної служби, добре знає, з якими труднощами стикаються податківці при наповненні бюджету.

Отже, що ми маємо? Зрозуміло, що оминути недолугість такого способу наповнення місцевого бюджету неможливо. Замість того, аби отримати нову якість відносин, українці отримали подвійний фіскальний тиск. Можливо, хтось не погодиться з цим, апелюючи європейською практикою. Так, на Заході такий податок приносить чималі кошти до бюджетів, однак там він розраховується дещо по-іншому. Він залежить не від загальної площі нерухомості, а від кадастрової вартості самого об’єкту. Тоді б власник замку в Конче-Заспі і господар трикімнатної «хрущівки» в Кіровограді сплачували б податок за різними ставками. Та народні обранці настільки піддалися реформаторському запалу, що не врахували цей «маленький» нюанс.

До речі, за подібною схемою сплачувався податок за нерухомість у часи Середньовіччя. Тоді його розмір залежав від кількості вікон, пічних труб та площі об’єкта. Згадується відоме всім «Людина може виїхати з села, та село з людини – ніколи». Сподіваємося, прагнення України до європейського життя все ж буде підкріплене виваженими кроками. Зокрема, цього Середньовіччя наша держава позбудеться.

А тепер від недолугості загальнодержавного рівня до вкрай незрозумілих рішень місцевої влади. Якщо планувалося, що податок на нерухомість стане головним джерелом доходу до бюджету, то навіщо встановлювати мінімальний розмір ставки? Де логіка? За які кошти місто планує виживати (так, саме виживати)? Чим керувалися депутати, приймаючи таке рішення?

Перелік подібних питань можна продовжувати. А відповіді на них годі й шукати. Звісно, не слід забувати, що не за горами місцеві вибори. Тому, аби втриматися на місцях, депутатам не варто було б зайвий раз злити пересічний люд та впливових людей.

Якщо припустити, що кіровоградські обранці намагалися захистити незаможний пласт населення, то вийшло з точністю до навпаки. Таким рішенням депутати, в першу чергу, стали на захист заможних. Чому б не диференціювати об’єкти житлової нерухомості? Тоді б, справді, власники квартир та будинків сплачували б одну суму, а господарям елітних помешкань та, приміром, заводів висувалися б інші умови. Та не сталося.

І ще одне. Погляд дещо з іншого боку. Таке собі риторичне питання до власників промислових об’єктів. Ви ж працюєте на Кіровоградщині, тут ви отримуєте капітали. Так чому б щорічно не віддавати певні суми на її розвиток? Невже це великий тягар?

Чим обернеться для міста вкрай нелогічне та необґрунтоване рішення депутатів, побачимо згодом. Тільки прикро, що наслідки на собі знову відчують пересічні мешканці міста, а не його еліта.

Олена Берсан

akulamedia.com


Теги статьи: Налог на богатствоНалог на недвижимость

Дата и время 21 февраля 2015 г., 17:26     Просмотры Просмотров: 4688
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

В Украине закончился срок уплаты налога на недвижимость: кого оштрафуют и сколько должны заплатить
У украинцев осталось несколько недель, чтобы заплатить налог на недвижимость: что грозит должникам
Сколько раз украинцам придется платить налог на роскошь в этом году

Украинцам стали чаще приходить "письма счастья" от налоговой
Украинцам нужно успеть заплатить налог за недвижимость: кому, когда и сколько
Как украинцам можно спрятаться от налога на недвижимость

Украинцам приходят платежки за недвижимость: какие штрафы грозят, кому, за что и сколько придется заплатить
Налог на недвижимость: за что можно сесть в тюрьму
Кто и сколько в Украине заплатит налога на жилье

Стало известно о скором повышении налогов и тарифов
Украинцам придут квитанции по налогу на недвижимость: кому и сколько придется платить
Как не платить налог на роскошь. Опыт владельцев VIP-авто

Комментарии:

comments powered by Disqus
13 декабря 2017 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.051176