АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 3°C
Харьков: 4°C
Днепр: 8°C
Одесса: 9°C
Чернигов: 2°C
Сумы: 4°C
Львов: 5°C
Ужгород: 6°C
Луцк: 5°C
Ровно: 5°C

Олена Смірнова: «Небезпека присутності російських миротворців на сході України перебільшена»

Олена Смірнова: «Небезпека присутності російських миротворців на сході України перебільшена»
Олена Смірнова: «Небезпека присутності російських миротворців на сході України перебільшена»

НБО України підтримала звернення до ООН та ЄС щодо розгортання в Україні миротворчої місії.

Як відзначив Петро Порошенко, Київ розраховує на відправлення в якості миротворців на Схід поліцейської місії ЄС на підставі мандата Радбезу ООН. В Україні є чимало тих, хто брав участь у міжнародних поліцейських місіях. Тонкощі введення й діяльності миротворчої місії пояснює Олена Смірнова - підполковник міліції у відставці, учасник бойових дій. Нині – заступник керівника Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини.

 

У послужному списку Олени Львівни 12 років служби  в органах внутрішніх справ, зокрема оперуповноваженим УБОЗ та в карному розшуку. В 1999-2002 роках брала участь у миротворчих операціях ООН на території колишньої Югославії (Боснія і Герцеговина, Косово), де несла службу на різних посадах: від викладача поліцейської академії до директора Департаменту з підготовки  місцевої поліції (Боснія і Герцеговина), а також від постового поліцейського до координатора підрозділів по боротьбі з торгівлею людьми та керівника відділу кадрів місцевої поліції (Косово). Також виконувала обов’язки заступника командира українського контингенту в Косово. Саме за діяльність у сфері боротьби з торгівлею людьми у  Косово нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеню.

Олена Львівна, що вам  підказує особистий досвід: чи достатньою буде саме поліцейська, а не військова операція?

Як правило, не існує суто військових або суто поліцейських миротворчих місій, або точніше – операцій з підтримки миру. Зазвичай миротворча місія ООН це складній механізм, де відбувається постійна взаємодія як цивільного складу місії, так і військового і поліцейського її компонентів.

Склад місії залежить від її мандата, визначеного Радбезом ООН. Власне місія вводиться або превентивно, як  свого часу в Колишній Республіці Македонії, або коли гостра фаза конфлікту вже спадає і є можливість домовитися про припинення вогню, як в Боснії та Косово.

Процедура виглядає так: спочатку вводять “блакитні каски”, тобто війська, а вже після стабілізації ситуації вводять “блакитні берети”, тобто цивільну поліцію ООН (CIVPOL). Кожен компонент виконує власні завдання. Військові не лише контролюють виконання домовленостей з припинення вогню, але і проводять операції з роззброєння, супроводження гуманітарних конвоїв, розмінування тощо. Поліцейський компонент застосовують для моніторингу ситуації з охороною правопорядку та підготовки місцевої поліції (як в Боснії та Герцеговині), або безпосередньо для охорони громадського порядку та створення місцевої поліції (як в Косово).

Як швидко ухвалюють рішення щодо миротворчих місій, чи довго триватиме процедура і скільки часу минає від прийняття рішення до реального розгортання місії?

Швидкість прийняття рішень  також залежить від ситуації. Як правило, спочатку держава має звернутися до Радбезу ООН з проханням запровадити миротворчу місію ООН. Після цього відбувається прийняття рішення, яке до речі може бути заблоковано одним із членів Радбезу. Для цього в державу, де планується запровадження місії, направляють експертів, які проводять оцінку потреб, а також роблять висновки щодо загальної ситуації у сфері безпеки, політичної, військової, гуманітарної ситуації, стану захисту прав людини. Розраховується вплив цих факторів на проведення операції з підтримки миру та можливі наслідки.  На підставі цих оцінок готується доповідь Генсека ООН, в якій визначають  можливості запровадження місії, її масштаби, ресурси, фінансові потреби. Після чого приймають резолюцію Радбезу ООН, призначають керівників місії:  глава місії – спеціальний представник Генсека, командуючий силами операції (військовими), комісар поліції та керівництво цивільного персоналу. Тим часом відбувається політичне, військове, оперативне планування місії.  А вже після цього максимально швидко розгортається і сама місія. Але тут на час розгортання впливає політична ситуація та рівень безпеки в державі, де запроваджується місія. 

Які країни, на Вашу думку, можуть взяти участь в операції?

Як правило, для кожної конкретної місії держави-члени ООН на прохання ООН надають військовий і поліцейський персонал. Всі миротворці носять національну форму, а про їх належність до ООН свідчать блакитні каска або берет, які мають емблему ООН, значки та додаткові нашивки на формі.

Чи може поліцейська миротворча операція сприяти вирішенню конфлікту на сході України? Що потрібно для успіху? Які функції виконуватимуть поліцейські?

Як на мене, проведення такої операції гарантуватиме виконання Мінських домовленостей. Алгоритм дій такий: спочатку здійснення контролю за припиненням вогню та відведенням важких озброєнь; потім - роззброєння незаконних воєнізованих формувань, розмінування території, забезпечення охорони порядку тощо. При цьому, дійсно миротворці мають контролювати не лише лінію розмежування вогню, а й державний кордон. Так це робили, зокрема, в Боснії та Герцеговині, де не тільки контролювали лінію розмежування між мусульманською територією та Республікою Сербською, яка намагалась відокремитися, а й державний кордон.

Поліцейська складова такої миротворчої місії могла б підтримувати для початку правопорядок на території Донецької та Луганської областей, запровадити початок формування нової поліції в Україні у вигляді пілотного проекту, який в подальшому поширюватиметься на територію всієї країни: створення поліцейських шкіл, запровадження нової методики відбору та підготовки поліцейських на базі міжнародних стандартів щодо дотримання прав людини зокрема.

Участь в операції російських миротворців Україна виключає. Чи можете Ви прогнозувати ризики участі Росії у таких заходах?  Яким чином РФ може загальмувати процес прийняття рішення щодо миротворчої операції і чи зможе взагалі?

Російська Федерація є постійним а активним учасником більшості миротворчих операції ООН. Тому наполягання на недопущенні російського контингенту до участі в миротворчій місії збільшує шанси того, що РФ застосує право вєто на запровадження місії.  Відповідно до Статуту ООН рішення Радбезу є прийнятими, якщо «за» подано голоси 9 членів Ради, але у випадку запровадження миротворчої  місії 9 голосів “за” мають співпасти з голосами всіх п’яти постійних членів Радбезу, при цьому держава, яка є стороною конфлікту, повинна утриматися від голосування.

Прогнозувати дії РФ з урахуванням персони, яка керує зараз цією державою, неможливо.  А щодо ризиків участі РФ в миротворчій операції, то незважаючи на те, що в Косовському конфлікті РФ була на боці Сербії і всіляко підтримувала Сербію, її участь в миротворчій операції в Косово жодним чином не вплинула на долю Косово, яке відокремилося від Сербії.

Контингенти всіх держав-членів, які беруть участь в операції ООН з підтримки миру, незважаючи на політичні уподобання своїх лідерів, мають підпорядковуватися не керівництву своєї держави, а виконувати завдання глави місії, командувача військовими силами або комісара поліції, та слугувати одній меті – припиненню конфлікту та примиренню сторін.

ТЕМА


Теги статьи: Миротворцы ООН

Дата и время 23 февраля 2015 г., 10:43     Просмотры Просмотров: 3086
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.082274