АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 0°C
Харьков: 6°C
Днепр: 8°C
Одесса: 1°C
Чернигов: 0°C
Сумы: 3°C
Львов: -3°C
Ужгород: 1°C
Луцк: -2°C
Ровно: 0°C

Комунальні платежі: назад у «дев’яності»

Комунальні платежі: назад у «дев’яності»
Комунальні платежі: назад у «дев’яності»

За даними Держстату, у 2014 році українці заплатили за житлово-комунальні послуги та електроенергію 47 млрд грн.

Сума — астрономічна, але, на жаль, у цього показника є і зворотна сторона. За останній рік населення заборгувало комунальним підприємствам 2,8 млрд грн. Такого різкого зростання боргів — на 23,5% — в Україні не було, напевно, з середини 90-х років. Останні 10 років — точно. Навіть якщо відняти від загальної суми заборгованості кошти, недоплачені мешканцями Донбасу, все одно виходить «пейзаж» у похмурих тонах.

У цілому, криза 2009 року, порівняно з сьогоднішнім днем — свято. У 2009 році населення наростило борги на 1,9 млрд грн. А всі інші роки минулого десятиріччя на тлі 2014-го і зовсім виглядають як еталони стабільності і процвітання. Так, в 2013-му і 2005-му населення не лише не «нажило» нових боргів, а й переплатило, за рахунок погашення заборгованості минулих років — відповідно 131 млн і 914 млн грн.

Одним словом, у 2015 році зірки і Держстат українцям нічого доброго не віщують. Передумов для поліпшення ситуації з комунальними платежами немає, зате для песимістичних прогнозів — вільне поле.

Баланс співає романс

У 2014 році рівень оплати ЖКП, за даними Держстату, становив 92,2%, а в 14 регіонах країни перевищив 95%. Здавалося б, не ідеальний, але гідний і оптимістичний результат. Однак це в статиці. У динаміці — це найгірший результат за 8 останніх років. Причому з рекордним річним падінням майже на 8%. У 2013 році рівень оплати населенням пакету з 5 послуг (Держстат не враховує електропостачання в статистиці ЖКП) склав 99%. У кризовому 2009 році українці «нашкребли по засіках» на 0,2% більше, ніж у 2014-у. В інші роки восьмирічки показники оплати варіювали від 94,1% до 97,8%. А ось у порівнянні з 2006 роком показники минулого року явно виграють. Тоді, після шокового підвищення цін на газ для населення з 19 коп. до 44 коп. за кубометр, тобто більш ніж в 2 рази, система платежів за житлово-комунальні послуги застопорилася і спікірувала більш ніж на 20% — зі 111% оплати в 2005 році до 90%. Населення на зліт цін відреагувало симетрично — різким збільшенням боргів за газ — майже на 30%, більш ніж на 300 млн грн.

Проблема в тому, що в 2015 році баланс розрахунків у житлово-комунальній сфері може спікірувати ще нижче, ніж в 2006 році. Є всі підстави вважати, що надходження з Донбасу ще більше «просядуть» (за рахунок зони АТО), навіть якщо тарифи на ЖКП залишаться незмінними, гривня завмре, доходи населення припинять танути на очах, в регіоні встановиться мир, а переселенці потягнуться до своїх будинків і квартир.

Борги біля порогу

Зрозуміло, що стільки чудес за один рік трапитися не може. Життя — не казка. А ось рівень платежів впасти може запросто. При цьому не факт, що в разі повторення «експерименту» 2006 року і подвоєння цін на газ, зростання заборгованості по комунальних платежах зупиниться на 30%. У 2006 році національна валюта таких «кренделів», як зараз, не виписувала, і час був мирний. Більш радикальне підвищення тарифів на газ — у 3-5 разів, про що останнім часом говорять багато і часто, — може і зовсім обернутися катастрофою, а наслідки такого кроку зараз спрогнозувати не можна. Ясно тільки, що це стане поверненням до «витоків» кризи розрахунків за житлово-комунальні послуги, тобто в середину 90-х. Так, в 1996 році тарифи на комунальні послуги в Україні підвищувались декілька разів, в сумі — майже в 2 рази. В результаті, до 1997 році рівень оплати ЖКП населенням зайняв скромну позицію в 75%, а середній термін заборгованості досяг позначки 6,8 місяців.

500 днів не межа?

Хоча були в історії українського житлово-комунального ринку і більш яскраві моменти. Наприклад, у 1995 році, коли в Україні стартувала кампанія з переходу на беззбиткові комунальні послуги, за півроку розмір боргів за ЖКП зріс майже в 6 разів, а близько 60% сімей отримали статус боржників. До 2001 року термін неплатежів середньостатистичної сім’ї наблизився до 12 місяців.

За даними Держстату, в 2014 році середній термін заборгованості за «комуналку» населення склав 4,5 місяці, тобто до рекорду поки далеко, але і радіти нічому. Парадоксально, це, мабуть, найзначніше досягнення минулого року. Хоча, без різкого стрибка не обійшлося і тут: 2013 рік українці завершили з заборгованістю в 3,9 місяців. Схожі показники були і в 2011-2012 рр. По суті, Україна відкотилася до 2009 року. Лише на тлі 2006-го і 2005-го підсумок 2014 року виглядає поки переконливо і презентабельно. Десять років тому українці оплату житлово-комунальних послуг «ставили на паузу» на цілих 8,3 місяця, а в окремих регіонах долали і 500 днів. Наприклад, в Луганській області у 2005 році середній термін заборгованості склав 15,9 місяців, у Дніпропетровській області — 13 місяців. У 2014 році без урахування Донбасу найгірше сплатили ЖКП жителі Дніпропетровської області — середній термін заборгованості 6,4 місяця.

Втім, «ущільнення» середнього періоду заборгованості — довгострокова тенденція зі «стажем» в 14 років і окремими винятками. Минулий рік став одним з таких неприємних винятків. На жаль, велика ймовірність, що 2015 рік буде ознаменований новою тенденцією — «хронічним» збільшенням терміну заборгованості.

Все вище і вище

Що ж стосується безпосередньо суми заборгованості, на 1 січня 2015 року її розмір склав 14,7 млрд грн. Але це без урахування плати за електрику. Загальний розмір боргу перевищив 17,3 млрд грн. Якщо поділити його на всіх жителів України, вийде близько 1 тис. грн на середньостатистичну сім’ю або близько 400 грн на людину. Це — черговий пік неплатежів, найвищий показник за весь період існування української національної валюти.

Взагалі ж, зростання заборгованості по оплаті ЖКП можна сміливо зарахувати до українських «національних традицій». За 10 останніх років розмір боргу перед комунальниками зріс у 2,4 рази. Перепочинок був лише в 2013 році.

Задля справедливості варто сказати, що і середні нарахування комунальних платежів, і розмір мінімальних пенсій за 10 років зросли ще більше — приблизно в 4 рази. Але це слабка втіха, так як 26% працівників отримують зарплату до 1,5 тис. грн, рахунок пенсіонерів, які отримують мінімальні пенсії, йде на мільйони, а галоп курсу гривні підвищенню добробуту не сприяє. З такими зарплатами і пенсіями складно не лише своєчасно та в повному обсязі сплачувати за комунальні послуги, а й просто жити.

Між тим, в грудні 2014 року середній розмір нарахувань за ЖКП сягнув 660 грн. В багатоповерхівках і газифікованих приватних будинках він, із зрозумілих причин, ще вищий. В цілому, за рік цей показник зріс на 26,3%. За останнє десятиліття це «почесне» друге місце. Гірше було тільки в шоковому 2006 році, коли поряд з газом різко подорожчала і електрика, в результаті приріст досяг 76%.

Пеня як по нотах

З усього цього можна зробити два невтішні висновки. По-перше, борги за комуналку зростають не тому, що населення не хоче платити, а тому — що не може. При цьому надання державою субсидій на загальний процес практично не впливає. Досить зіставити суми боргів та виділених субсидій. Так, у 2014 році держава витратила на субсидії 349 млн грн і ще 203,7 млн грн виділила готівкою — на придбання населенням вугілля і балонного газу. У порівнянні з 48,5 млрд грн, нарахованими за ЖКП і електрику — це крапля в морі. До того ж, субсидії торік отримали 1,1 млн сімей, а в боржниках зараз числиться кожне четверте домогосподарство. Так, у грудні, 27,4% сімей недоплатили постачальників тепла і гарячої води за 3 місяці і більше.

Тому, що б не говорили, а за зростання тарифів у 2015 році населенню доведеться розплачуватися в основному власними силами. Субсидії від подорожчання захистять небагатьох, а на радикальну зміну системи держпідтримки надії немає. Це означає, що подальше зростання заборгованості, як і зростання тарифів, практично неминучі.

У зв’язку з цим мимоволі згадується заява начальника управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталії Хоцянівської, що передбачена проектом Закону «Про житлово-комунальні послуги» пеня в розмірі 0,1% за кожний день прострочення у вирішенні проблеми заборгованості населення міра більше психологічна, ніж матеріальна. Насправді, запропонований розмір пені не такий вже і психологічний — 36,5% річних плата неабияка. А якщо перекласти її на «ноти» статистики, введення пені знаходить ще більше матеріальності. На заборгованість в 4,5 місяці при загальному розмірі боргу в 17,3 млрд грн можна нарахувати понад 770 млн грн пені. Звичайно, це арифметичний етюд, не враховує всіх нюансів. Наприклад, можливості реструктуризації заборгованості. Але сама ситуація з обґрунтуванням корисності пені показова. На щастя, поки що це лише проект.

А от зростання комунальних тарифів з кожним днем все ближче до реальності. Після досягнення попередніх домовленостей з МВФ Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк у черговий раз заявив, що підвищенню цін на ЖКП бути. Отже, і бути новим боргам. Борги і тарифи в Україні — нерозлучні супутники.

nf.dp.ua


Теги статьи: ТарифыТарифиЖКХ

Дата и время 23 февраля 2015 г., 15:54     Просмотры Просмотров: 2438
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Тарифи для населення можна зменшити за 2 місяці. Це не популізм, а реальні підрахунки, – Саакашвілі
Александр Дубинский: «На двоих они собираются «распилить» ещё 10 млрд гривен»
В Киеве вернут старые методы расчета за тепло

Стало известно, какие штрафы будут платить украинцы за долги по ЖКХ
Новый закон: за долги выбьют двери, а в счет допишут ремонт текущих труб
Порошенко узаконил пеню за просрочку оплаты коммунальных услуг

Порошенко подписал "сомнительный" закон - что ждет украинцев
У жителей столицы образовался долг в 1 копейку за коммунальные услуги
Эксперт: Новый закон о ЖКХ "возьмет в заложники" жителей многоэтажек

Удар по кошельку украинцев: за отопление придется платит даже летом
Новые тарифы на холодную воду в Украине утвердила НКРЭКУ
Кому война кому мать родна. ДТЭК кагбэ убыточный, тарифы поднимут. За счет украинцев ДТЭК списывает на убытки деятельность в ЛДНР, — Суворов

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.153145