АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 0°C
Харьков: -2°C
Днепр: -1°C
Одесса: 2°C
Чернигов: -1°C
Сумы: -2°C
Львов: 4°C
Ужгород: 7°C
Луцк: 4°C
Ровно: 2°C

Сім міфів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Сім міфів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Сім міфів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Тема євроінтеграції вже давно поселилася у мізках українців. Переважна більшість позитивно ставиться до руху (нехай і повільного) до демократичних засад. Проте у зв’язку із вкрай напруженою ситуацією в державі та з огляду на нововведення Уряду, які мало кого приводять у захват, прагнення до Європи українці сприймають вже не так радісно.

В чому ж справа? Невже за обіцянками процвітаючого майбутнього нам намагалися підсунути нужденне життя?

З одного боку, чимало перших осіб країни свідомо маніпулюють Угодою про асоціацію, розповідаючи про те, які перспективи відкриються перед Україною після підписання цього документу (нагадаємо, що доки Угоду не ратифікують усі країни ЄС, її застосування – тимчасове). З іншого – пропаганда ворога теж не упускає можливості по-своєму трактувати документ.

Майже півтори тисячі сторінок Угоди присвячено двом напрямам – політичному та економічному. Навіть якщо спробувати самостійно осмислити документ, мало хто зможе щось зрозуміти, адже в тексті є чимало посилань на європейські норми, а орієнтуються в них лише фахівці. Однак і без їхніх коментарів очевидно, що Україна зобов’язується реформуватися. Проте переважна більшість таких кардинальних змін не має прив’язок до часу. Тобто ми обіцяємо це робити, але колись. На перший погляд, незрозуміло, чому ЄС погоджується демократизувати нас таким чином. Та подібну позицію європейських країн слід розглядати як своєрідний механізм впливу на наший політикум. Такий собі компроміс, аби Україна не відкочувалася назад. 

Допомогли кіровоградським журналістам розібратися, що насправді отримає пересічний українець від асоціації, а які твердження – не більше, ніж міф, редактор сайту «Європейська правда» Сергій Сидоренко та Анатолій Марциновський («Інтерньюс-Україна»). 

1. Україна стала асоційованим членом Євросоюзу.

Такого формату стосунків із країнами-партнерами в ЄС не існує. Поняття «асоційованого членства» відсутнє і в установчих договорах ЄС, і в тексті нового Лісабонського договору. Інакше кажучи, європейська держава є або не є членом Євросоюзу.

Однак дуже часто політики оперують цим неправильним та некоректним формулюванням. Членство – зобов’язує і залежить від чогось. Завдяки тому, що переважна більшість українців не заглиблюється в суть поняття, це грає на користь ворогів. Адже що ще потрібно для пропаганди, крім суміші правди з брехнею?

2. У Євросоюзі є десятки угод з Чилі та Марокко, тому Угода з Україною нічого не важить.

Дійсно, нині є 20 діючих угод про Асоціацію з іншими країнами. Однак, по-перше, слід розрізняти типи підписаних документів, які по-різному трактують умови співпраці. По-друге, після 2009 року було запроваджено новий тип угоди. Тож, хоч назва одна і та ж, але зміст її дещо інший. Угоди нового типу підписані з Україною, Молдовою та Грузією.

3. Угода дає/не дає перспективу членства ЄС.

Якщо ви почуєте красномовне звернення політика, який переконує в тому, що підписання Угоди дає перспективи членства Євросоюзу, то це не що інше як відвертий популізм. В тексті документу немає жодної згадки про майбутнє членство, як би офіційному Києву про це не мріялось.

Разом з тим слід зважувати і на позиції країн-членів ЄС щодо імовірного вступу України до європейської спільноти, адже таке рішення приймається тільки одноголосно. Приміром, Польща, Литва та Великобританія офіційно декларують, що наша держава може стати членом ЄС. Прихильна до України і Швеція. Щодо Іспанії та Люксембургу, то їх, якщо можна так сказати, мало хвилює українське питання, тому вони приєднаються до більшості. А от позиція Кіпру зараз невтішна для України у зв’язку із приходом до влади політиків, які не надто прихильні до нашої держави.

Також варто згадати і 49 статтю Лісабонської угоди, в якій зазначається, що «будь-яка європейська держава, яка визнає і шанує принципи, визначені в статті 1а … і зобов’язується їх дотримуватися, може подати заявку про її прийняття в члени Союзу». Мова йде про так звані європейські цінності. Згідно з ними, країна має декларувати повагу до гідності людської особи, свободи, демократії, рівності, верховенства права, поваги до прав людини та національних менших. Багато з цих критеріїв мають місце в нашій державі, на відміну, приміром, від Азербайджану (який не визнає рівність між чоловіком та жінкою), або від тієї ж Росії, де про повагу до національних менших (осіб кавказької зовнішності) не може бути й мови.

Оскільки ЄС досить прискіпливо ставиться до формальностей, то і з цим в України були проблеми. Справа в тому, що в статті вказано, що «будь-яка європейська держава» може подати заявку на членство, а на той час не було формально підтверджено, що Україна – європейська держава. Такий собі парадокс. Та політики знайшли компроміс, зазначивши в документі, що Україна – «європейська країна». Так, для пересічного українця це дрібниці і їх мало хто помітить, але вони, по-суті, багато що вирішують.

4. Угода про асоціацію полегшить візовий режим.

Коли так стверджують політики, то вони або не розуміють, про що говорять, або навмисно намагаються задурити голову своїм виборцям. В Угоді згадується, що Україна має довгострокову перспективу безвізового режиму. Тобто, мова йде про візову лібералізацію, а не про безвізовий режим.

5. Угода дозволить влаштуватися на роботу в ЄС

Так, однак це стосується лише вузького кола громадян. Приміром, топ-менеджерів українських компаній, які хочуть вийти на рівень ЄС. Простих робітників це жодним чином не стосується.

6. Угода впровадить в Україні європейські стандарти життя.

Так теж говорити не варто, бо Угода лише створює шанс, а не результат. Та, погодьтесь, це все ж краще, ніж його взагалі немає.

7. Угода вб’є національного виробника.

Зазвичай, це можна почути від російських політиків, які переконані, що Україна потрібна Європі лише в якості споживчого ринку. Однак, звернімося знову до досвіду країн-членів ЄС. Хоча б в одній країні національний виробник зник після вступу в Євросоюз? Так, в нашому випадку слід говорити про тривалий шлях переходу на нові стандарти якості. Однак Угода, загалом, буде позитивною для бізнесу.

Якщо раніше перед Україною був вибір, який геополітичний напрям обрати, то сьогодні альтернативи немає. В цьому полягає і унікальність сьогоднішніх реалій. Якщо раніше євроінтеграція розглядалася лише на паперах і далі формальності справа не заходила, то сьогодні Угода стала своєрідним інструментом змін. Незважаючи на те, що реформ від української влади вимагає і ЄС, і суспільство, політичної волі в неї все ж не вистачає.

– Ми маємо перейти до конкретних справ, адже це ми хочемо до Євросоюзу, а не навпаки, – переконана кіровоградський політик, депутат міськради та голова Кіровоградської міської організації Політичної партії «УДАР» Лариса Онул. – Ми маємо розглядати Угоду в розрізі того, що від неї отримають прості українці. Не політики, які на цьому спекулюють, аби бути обраними. Не олігархи, які за рахунок цього лише накопичують свої капітали. Якби з політичної арени не звучали пусті обіцянки, завуальовані омріяним вступом до Євросоюзу, який вирішить усі проблеми, то українці б не розчаровувалися у вибраному геополітичному напрямку та тверезо оцінювали ситуацію.

Сьогодні, коли в державі і без того вкрай нестабільно, не треба лінуватися самостійно аналізувати події, аби не потрапити на гачок маніпулятивних технологій та ворожої пропаганди. 

akulamedia.com


Теги статьи: Евросоюз

Дата и время 17 марта 2015 г., 13:24     Просмотры Просмотров: 3639
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Присоединится ли Украина к Европе когда-нибудь? Ответ лежит не только в плоскости политики, – Atlanticc Сouncil
Слишком умным украинцам запретят ездить в Европу
Евросоюз ужесточает порядок въезда в Шенгенскую зону

Четыре года спустя: как на Майдане создали новую Украину
ЕС одобрил новые правила въезда в Шенгенскую зону
Порошенко назвал ключевое условие вступления Украины в ЕС

Шкиряк не чувствует себя в безопасности в Украине, но говорит, что в США и Европе еще хуже
Больше половины украинцев поддерживают присоединение к ЕС, - результаты соцопроса
В Украине растет количество людей, поддерживающих вступление в ЕС и НАТО

Украинская власть не имеет политической воли к борьбе с коррупцией — глава Представительства ЕС в Украине
Украинцы стали лидерами по количеству полученных разрешений на проживание в ЕС
ЕС недоволен тем, как власти Украины борются с коррупцией

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.080659