АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 2°C
Харьков: 3°C
Днепр: 4°C
Одесса: 5°C
Чернигов: 1°C
Сумы: 1°C
Львов: 1°C
Ужгород: 2°C
Луцк: 2°C
Ровно: 2°C

Влада і власність: олігархи взяли в заручники Україну

Влада і власність: олігархи взяли в заручники Україну
Влада і власність: олігархи взяли в заручники Україну

Про те, яку роль відіграють українські олігархи в житті держави, чи можна їх контролювати, або навпаки − олігархи будуть смикати за ниточки в структурах влади, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіли народний депутат Вадим Денисенко і політичний експерт Павло Кругляковський.

 Філософ, революціонер, анархіст П’єр Прудон ще в 1840 році вразив не тільки Париж, але і весь світ своїм основопорушуючим гаслом: «Власність є крадіжка». Навряд чи він мав на увазі ту власність, яку тільки що злодій вкрав у іншого громадянина. Швидше за все, він мав на увазі порушення природного права і привласнення чужої матеріалізованої праці.

Образ багатої людини в різні часи вимальовувався по-різному. У сьогоднішніх українських реаліях серед багатих людей − олігархи, монополісти, хабарники і корупціонери.

Про те, хто такий в Україні олігарх, наскільки законною можна вважати його власність, і як має поводитися в цій ситуації держава, радіостанція Голос Столиці поговорила з народним депутатом Вадимом Денисенком і політичним експертомПавлом Кругляковським.

Зараз передовиці наповнені повідомленнями про конфлікт одного олігарха з іншим, чи з президентом, а насправді це лише вершина айсбергу. Пане Денисенко, у чому глобальна проблема?

− Ситуація з «Укрнафтою», з Ігорем Коломойським ніби затихла, і зараз ми виходимо на стадію домовленостей. Принаймні, про це можна говорити, дивлячись на тональність заяв і більш того − на відсутність багатьох заяв. Я думаю, що головна проблема полягає в тому, що ми втратили рік часу, це перш за все.

Ми − це хто?

− Держава.

Олігархи не втратили?

− Олігархи теж втрачали час, кожен по своєму, але про них можемо говорити, а можемо і не говорити. Зараз ситуація така, що якщо ми говоримо тільки про Коломойського і його стосунки з державою Україна на сьогоднішній момент, то очевидно, він дещо переоцінив свої можливості та свої сили. Але в той же час за ним стоїть ряд таких потужних структур, як в першу чергу «Приватбанк», і очевидний величезний вплив як мінімум в одній з областей, або навіть в двох областях − Дніпропетровській та Одеській.

Але судячи з того, що було сказано його заступником Геннадієм Корбаном, що ми вже не бачимо ніякого штурму «Укрнафти», а бійці невідомого батальйону нібито розчинилися в повітрі, то очевидно, що розпочалися торги. І до чого ці торги призведуть, чим вони завершаться, зараз прогнозувати дуже важко. Скоріше за все, буде прийнятий якийсь серединний варіант, коли по суті Коломойський зробить вигляд, що він ніби здається, можливо, він навіть напише заяву про звільнення з посади голови Дніпропетровської ОДА, але за це він виграє ряд можливостей, як сьогодні, так і в майбутньому.

Пане Кругляковський, що ви думаєте з цього приводу?

− Я думаю, варто повернутися до того, хто такий олігарх насправді, тому що багато хто помилково вважає, що це просто дуже багата людина. Ні, олігарх − це дуже багата людина, яка заробляє на державі в обхід законних схем. По суті, це злочинець.

Насправді, зараз відбулося порушення якогось пакту про ненапад між олігархічними групами та олігархами, і розбірки відбуваються виключно у цій площині. Але при цьому деякі персонажі ведуть себе абсолютно як страшенні терористи і кажуть, що у випадку, якщо їхні вимоги не будуть задоволені, то вони пристрелять заручника, а заручник − це Україна в даному випадку. І в цьому сенсі дуже важливо, чим закінчиться конфлікт, і дуже важливо, що конфлікт перейшов у переговорну фазу. Але стратегічно це все одно не вирішить проблему, тому що цей баланс може бути порушений через місяць, два місяці, і пакт про ненапад між олігархами знову буде порушений, і ми знову опинимося в ситуації конфлікту.

Пане Денисенко, ви також вважаєте, що пакт про ненапад був порушений?

− Не було ніякого пакту про ненапад олігархів, просто за часів Кучми була створена певна система, коли Кучма був арбітром ненападу цих олігархів. І були встановлені дуже чіткі правила гри, які багато в чому регламентували життя значно ширше, ніж просто олігархату. Станом на сьогодні у нас немає жодної людини, яка могла б бути гарантом ненападу тих чи інших структур. Тому що система настільки розбалансована, що навіть якби зараз повернути Кучму, з усіма його повноваженнями тих часів, він би не міг нічого зробити, тому що не працює судова система, не працює ряд інших систем і в цілому державна вертикаль достатньо розбалансована. У нас є більша проблема. У нас немає пакту про ненапад з однієї сторони, а з іншої у нас немає жодного суспільного договору, який би підтримувався хоч однією з верств суспільства. Що потрібно починати робити зараз і Порошенку, і Яценюку, і всім нам? Нам потрібно починати із вибудови суспільного системного неписаного договору.

Пане Кругляковський, що має статися, щоб до цієї проблеми підійшли системно?

− Підтримуючи і обслуговуючи інтереси великого бізнесу, в якій би формі це не відбувалося, навіть з найкращих спонукань, Порошенко втрачає свій найкращий капітал. Навіть дивлячись на сьогоднішні рейтинги, які опублікувало зараз два агентства, там рейтинг БПП на рівні 13%. Хоча партійні рейтинги завжди були нижчі, ніж особисті рейтинги президента, але це дуже маленький результат, з яким навряд чи сьогодні можна провести якісь більш-менш серйозні реформи.

Раніше в олігархів були ЗМІ, вони могли формувати громадську думку і впливали таким чином на процеси. Зараз у них не тільки ЗМІ, а й реальна зброя, у них тепер приватні армії. Пане Денисенко, до чого це все призведе?

− Перша приватна армія з’явилася не у Коломойського, а у зовсім іншого олігарха, який знаходиться далеко за межами України. І ця армія вже на початку правління Януковича налічувала не менше 1000 стволів. В принципі приватні армії масово почали з’являтися за часів Віктора Януковича, тільки проблема в тому, що одна частина цих армій займалася абсолютним бандитизмом, а інша частина рік тому в принципі дозволила сформувати добровольчі батальйони. Але я думаю, що станом на сьогодні ніякої серйозної приватної армії ні у кого немає. І ніякої навіть кишенькової армії на сьогоднішній момент немає. Тобто станом на сьогодні ні про які військові перевороти розмови йти не може.

Пане Кругляковський, а коли держава повинна почати думати про маленьких українців, а не тільки про великі олігархів?

− Я думаю, якраз з цим проблем особливих не буде. У тому чи іншому вигляді, рано чи пізно, влада чи олігархи почнуть думати і про маленьких українців, і про великих, і про всяких. Ми сьогодні бачимо багато реклами по телевізору від імені Дмитра Фірташа, від Асоціації роботодавців, які пропонують повернутися до формату, який існував. Тобто якийсь хліб буде, робота буде, гроші будуть. Питання в тому, яку роботу хочуть маленькі українці, чи хочуть вони повернутися в 2010 рік, або вони збираються будувати нову країну.

Пане Денисенко, чому наші військові, наші патріоти, які повертаються зі сходу з інвалідностями, без рук та ніг, часто не можуть отримати статус учасника бойових дій, учасника АТО?

− Це абсолютне свавілля, тут я нічого не можу сказати. Я знаю, що на наступній сесії парламенту буде прийматися ще один закон, який повинен спростити цю ситуацію. Він підготовлений і фактично пройшов всі процедури, тобто найближчим часом він має бути прийнятий. Але в даному випадку ми повинні говорити про цю ситуацію. В даному випадку це не питання до БПП, чи «Народного фронту», чи до навіть «Опозиційного блоку». Це питання до всіх нас і до системи корупції, яка існує в наших соціальних, медичних і військових структурах. Все, крапка. Тобто в даному випадку це питання корупції на низовому рівні, з яким не бореться середня і верхня ланка.

Чи можна допускати бізнесменів до влади?

− В усіх парламентах світу сидять багаті люди, і сидять не дуже багаті люди. Тому нічого страшного в тому, що багата людина буде сидіти в парламенті. Але якщо ми говоримо про правила гри, то неможна допускати найбагатших людей і тим паче парламентарів до бюджетних потоків.

Зараз посилюються протестні настрої. Чому так відбувається?

− Тому що у нас наближається рівень безробіття до того рівня, який став основним каталізатором для проблем в Іспанії та Греції. Міжнародна організація праці говорить, що на кінець року у нас безробіття може досягнути 25%.

Пане Кругляковський, що повинна робити влада в цій ситуації?

− Це, до речі, дуже велика загроза для дестабілізації ситуації в країні. І найжахливіше, що правляча коаліція не встигає з реагуванням на ситуацію, не встигає надати якусь альтернативну відповідь на те, що сьогодні розгортається. І головне, не встигає дати відповідь на те, що таке справедливість сьогодні.

http://coruption.net/


Теги статьи: Денисенко ВадимОлигархи

Дата и время 25 марта 2015 г., 23:12     Просмотры Просмотров: 4077
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.078097