АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 3°C
Харьков: 3°C
Днепр: 4°C
Одесса: 6°C
Чернигов: 2°C
Сумы: 2°C
Львов: 1°C
Ужгород: 4°C
Луцк: 1°C
Ровно: 2°C

Гулей: Курс долара по 22-24 грн задовольняє усіх

Гулей: Курс долара по 22-24 грн задовольняє усіх
Гулей: Курс долара по 22-24 грн задовольняє усіх

Відомий банкір, викладач та голова Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей в ексклюзивному інтерв’ю “Фактам” розповів, коли стане на ноги економічний та фінансовий сектори держави, чому Україні потрібне кредитування від МВФ, яким буде курс долара, та де у своїй політиці помилився Нацбанк.

  - 13 березня Україна отримала перший транш у рамках кредитної програми від МВФ. Це 5 мільярдів доларів. Яку роль він відіграє у стабілізації економічної ситуації в країні?

- Транш вже відіграв свою важливу роль. Це перший позитивний меседж для нашого суспільства, та підтвердження того, що Міжнародний валютний фонд вірить у нас як у державу. МВФ нам вірить навіть більше, аніж ми віримо один одному. Міжнародні фінансові організації готові нас підтримувати, навіть у час таких складних політичних, економічних подій та військової напруги у Донецькому  та Луганську регіоні. Оце і є головний меседж: весь світ в нас вірить, що ми не зламаємось та пройдемо цей важкий період становлення нашої держави.

- Є думка, що фінансова допомога МВФ спізнилася...

- Ні, вона прийшла вчасно. Попередня програма stand-by була неефективною в частині наших потреб та бажань (МВФ 30 квітня 2014 року схвалив кредитну програму stand-by для України в обсязі 16,67 млрд. доларів, розраховану на два роки, і на початку травня перерахував перший транш - близько 3,2 млрд доларів. - ред.)

Було правильно відмовитися від цієї програми, тому що кошти ми би використали, але через два роки не віддали би їх. Міжнародні організації дуже уважно слідкують за цим, тому вони не нададуть зайвих коштів, аби не виникла ілюзія, що нас тут фінансують із закритими очима. Має бути обопільна відповідальність осіб, які підписують і виконують меморандум. - Чи стабілізує кредит МВФ курс гривні?

- Кошти першого траншу від МВФ не спрямовуються конкретно на стабілізацію валютного курсу. У них є своє цільове призначення: половина надається Міністерству фінансів, половина йде в золотовалютний запас Нацбанку. Для кредитоспроможності держави, кредитних рейтингів співпраця з МВФ - це хороший показник. Однак він жодним чином не впливає на курс валюти. Це скоріше психологічний ефект у суспільстві. Ми бачимо, що є одне з основних джерел надходження долара в державу і це заспокоює. Сьогодні офіційний коридор 20-25 грн./дол. є оптимальним, а той, який на «вулиці» - оптимальний між 25-30.

- Чи можна «відпускати» курс за умов війни і нестабільної економіки? - МВФ завжди вказував, що Україні треба відпустити валютний курс. Україна не слухалася та сперечалась, хоча у меморандумах, які підписувалися попередньо, було чітко вказано - відпустити курс і розпочати інфляційне таргетування. Тобто, відпускаєш курс і уважно слідкуєш за цінами, аби вони не піднімалися так швидко, як піднімається курс. Це було основне завдання як для Нацбанку, так і для Кабінету Міністрів.

Але, на жаль, в лютому та  березні минулого року було ухвалене рішення про вільне курсоутворення, а інфляційне таргетування було відкладене на 12-18 місяців. Помилка розуміння, адже це треба було робити одночасно. Останні три роки курс 8 грн./дол. був фактично зафіксований, і всі дисбаланси між імпортерами та експортерами не були врегульовані. Лише у 2014-му ми маємо позитивний баланс між імпортерами та експортерами. Раніше ж усі торгові баланси зводилися до того, що ми, не маючи валюти, купуємо в борг імпортні товари, за які розраховуємося згодом.

Це викривлення було виправлене в кінці 2014-го та січні 2015-го, надходження по експорту й імпорту фактично співпали, там навіть був профіцит у 85 млн. доларів. Це свідчить про те, що курс, збалансований на рівні 22 грн./дол.., та задовольняє всіх. І ця точка рівноваги, або як люблять говорити в НБУ - еквілібріум - там і знаходиться. Чи зможе НБУ утримати рівновагу - питання майстерності виконавців.

- Тобто, долар за 35 гривень - спекуляція?

- Категорично не погоджуся з тим, що простих громадян України вважають спекулянтами, коли вони купують /продають 200 доларів. Спекулянтами є ті, хто купує та продає по 10, 20, 50 тисяч доларів. Ті з нас, які мають заощадження на рівні до 2 тис. доларів, лише хочуть зберегти власний капітал і купівельну спроможність своїх заощаджень у гривні. Коли мене питали: «Що робити, якщо не можеш купити долар по 40?», я порадив: «Ідіть у супермаркет та купуйте товари першої необхідності. Тому що в доларовому еквіваленті ці товари сьогодні нижчі по їх доларовій собівартості. Купуйте, поки товар не переоцінили до курсу спекулятивного долара, бо тоді ви їх собі не дозволите».

Після того, як психологічні гойдалки закінчилися і всі зрозуміли, що по 40 гривень долар продаватися не може, він потроху почав повертатися до «розумних» меж. Сьогоднішній курс є більш-менш оптимальним для всіх - громадян, юридичних осіб, торговців, експортерів та імпортерів.

- Яке обґрунтування у курсу 21,7 грн./дол., закладеного в бюджет?

- Вільний курс не може бути економічно обґрунтованим. Це ринок, на якому є попит та пропозиція у відповідному розмірі. Він не може бути кимось економічно обґрунтований, тому він і вільний. Це точка рівноваги, в якій інтереси - попит і пропозиція - зійшлися. Ми повинні навчитися жити в ринкових умовах і розуміти, що коли якогось товару недостатньо, ціна на нього зростає, коли його надлишок - ціна падає.

«Яресько не вигадала про долар за 22-24 гривні»

- Якщо війна на Сході триватиме, наскільки швидко Україні знову забракне грошей? - Ми не можемо брати кредити, щоб фінансувати ті події, які відбуваються в Донецькій і Луганській областях. Але є загально визначені міжнародні стандарти, які передбачають, як треба діяти в таких ситуаціях. По-перше, зупинити/заморозити конфлікт. По-друге, звернутися до інвесторів і створити фонд, який буде відновлювати економічний потенціал цих областей, наповнювати його і розпочинати промислову програму по відновленню виробництва. В цьому є економічний зміст. - Ми зможемо віддати позичене у МВФ?

- Остання програма, яку підписала міністр фінансів пані Яресько, розрахована на 4 роки. Вона передбачає, що до 17,5 мільярдів, які офіційно задекларовані, будуть додані інвестиційні кошти міжнародних організацій. Додатково близько 25 млрд. доларів. Тобто, якщо МВФ довіряє Україні, інші позичальники теж починають відкривати кредитні ліміти, та їхня вартість буде нижчою. Коли ви просите кошти, це буде один відсоток по кредитах, а якщо пропонують - інший. Погашення коштів, які зараз бере Україна, передбачається через 4 роки. На сьогодні ми маємо борг біля 70 млрд., реструктуризації підлягають 15 млрд.

Найскладнішим для погашення буде період з 2016 по 2019 роки, бо віддаватимемо близько 47% боргу. Нам потрібна термінова реструктуризація, тому що за такий короткий період економіка не зможе повністю відновитися і акумулювати ці гроші буде важко.

- Наталія Яресько зробила прогноз, що упродовж наступних чотирьох років курс долара триматиметься на рівні 22-24 грн. Чи можна давати такі довгострокові прогнози?

- Пані Яресько вказує на те, що написано в меморандумі, підписаному з МВФ. Це прямі зобов’язання міністра фінансів, вона просто підтвердила намір їх виконувати. У документі чітко зазначено, хто чим повинен займатися. Якщо ми цього робити не будемо, тоді виникнуть проблеми із поверненням коштів. Водночас деякі транші ми недоотримаємо. Також пані Яресько сказала: якщо ми не реструктуризуємо борги у найближчі місяці, транш, запланований на травень, не буде отриманий.

Причина-наслідок: якщо ми не робимо те, що повинні, нам не дають те, що обіцяли.

- Україна пропонує іноземним кредиторам комбінацію заходів, яка включає скорочення купонних виплат за бондами і скорочення номіналу паперів. Переговори обіцяють бути складними. Джерела різних ЗМІ повідомляють, що кредитори вважають вимоги України завеликими. І можуть бути проблеми з Росією, у якої євробондів на 3 мільярди ….

- Остання інформація, яка надходить зі ЗМІ - Росія готова розглядати пропозиції по реструктуризації. 3 мільярди для Росії - це питання грудня 2015 року. Водночас процес реструктуризації треба починати сьогодні ж. У всіх документах, де вказані ці 3 мільярди, чітко зазначені вимоги дострокового погашення і реструктуризації.

На жаль, там є обмеження, пов’язане з тим, що внутрішній і зовнішній борги України не повинні перевищувати 70% ВВП. Станом на 1 лютого показник перевищений. Тобто, фактично Росія може додатково попросити погасити ці 3 мільярди. Однак, я думаю, що вони цього робити не будуть. Тим більше, заступник міністра фінансів Російської Федерації заявляв: тільки-но буде звернення від української сторони, вони готові розглядати це питання. Скоріше за все, буде створена робоча група і процес розпочнеться.

Можливо, досягнемо компромісу. Реструктуризація іншої суми (від 7 до 9, а, можливо, навіть 15 мільярдів) - справа майстерності переговорного процесу міністерства фінансів з позичальниками. Є великі держателі, які тримають близько 7 млрд. з досить коротким періодом погашення. Добре з цією роботою дають раду інвестиційні банкіри. А пані Гонтарєва та пані Яресько якраз ними і є. - На який термін треба просити відстрочку?

- Питання домовленостей і терпіння. Дочекаймося офіційної інформації від міністерства фінансів, тоді й дізнаємося, хто на що готовий. Я б не хотів забігати вперед і прогнозувати, як закінчаться ці переговорні процеси. Точно знаю, що вони проходять ускладнено. «Проблема НБУ — не Гонтарєва, а середня ланка»

- Як оціните діяльність НБУ за головування Степана Кубіва та Валерії Гонтарєвої?

- Я би хотів уникнути персональної оцінки кожного голови  Нацбанку. Запитаєте чому? Відповім: Кубів та Гонтарєва до цього не мали досвіду управління Національним банком. Тому оцінювати їх майстерність управління, я вважаю, сьогодні передчасно. Пройде час, то ми побачимо, хто був правий, а хто помилявся. Критично я би оцінював саме середню ланку постійного менеджменту НБУ, яка пройшла кризи 1998, 2008 років та не змогла/ не захотіла допомогти новим головам правління стати ефективними в управлінні НБУ.

Інший бік відповідальності - чи потрібно запросити професіоналів - антикризових менеджерів? Так як скоро вони стануть ефективними? Критично можна говорити тільки по одній величині: як швидко приймалися важливі рішення. На жаль, вони ухвалювалися із запізненням. Це означає, що консервативність Національного банку в період кризи є максимальною.

- Часті зміни керівника шкодять НБУ?

- Якщо кожні 100 днів міняти керівника Нацбанку, то порядку буде менше. Для того, аби людина на посаді була ефективною, треба від 3 до 6 місяців. Вона повинна орієнтуватись в нормативній базі, відчути всі недоліки та переваги управління. І мати харизматичний погляд на речі - характер й уміння керувати великими колективами.

- Чи не було б краще призначити на посаду голови НБУ людину, яка знайома з його роботою?

- Я не люблю дивитися в минуле, щоб у ньому створювати майбутнє. Це нам не допоможе завтра. Рухаємось далі.

Сьогодні довіра до Національного банку у населення на рівні 5%, недовіра - близько 80%. Це свідчить про те, що всі адміністративні заходи, які були застосовані НБУ, ефективні, але несвоєчасні. Вони зменшили довіру клієнтів до банків. Питання довіри лежить у площині відповідальності Національного банку. Зараз актуально говорити про те, хто є лідерами банківської системи, і має повернути довіру у населення.

А це можуть бути тільки державні банки спільно з НБУ. Коли буде напрацьована державна стратегія, щоб повернути довіру до банківської системи (а це і відмова від адміністративних заходів, які обмежують можливості клієнтів), тоді можна розпочати повернення заощаджень громадян у банківську систему. Коли немає зовнішніх інвесторів, головним інвестором є громадяни України. Вони приносять депозити у банківську систему, система кредитує економіку, економіка наповнює бюджет і, таким чином, ми маємо фінансування медицини, освіти тощо. На жаль, це коло розірвалося на рівні недовіри клієнта й банку.

Тут є психологічний момент: чи відчуває клієнт, що банк про нього турбується. А банк цього не робить – не повертає депозити, не може надати послугу, щоб продати долари, не знаходить шляхів, щоб розрахуватися за боргами, не йде на реструктуризацію, коли клієнту важко. Цей негатив відлякує клієнта. І на досить тривалий період. - Як НБУ повернути довіру населення?

- Принципово не збираюся давати поради та рекомендації в роботі Національному банку та не раджу це робити депутатам. Ми з Вами можемо тільки говорити, коли рішення неправильне, або воно приймається невчасно. Це звичайна  функція фінансових експертів. Наприклад, адмінобмеження треба було вводити у лютому-березні 2014-го. Відтік вкладів розпочався ще у жовтні 2013 року. Із жовтня до квітня на це ніхто не реагував.

А це сигнали, які повинні були давати аналітики Нацбанку. Ті, хто мав ухвалювати рішення – цього не зробили. З квітня по вересень 2014-го середня ланка НБУ поводилася дуже стримано та пасивно. І тільки в грудні з’явилось взаєморозуміння між Нацбанком та Міністерством фінансів й розпочалася робота, адмінобмеження стали ефективні. І ще: чому голова НБУ разом з міністром фінансів не виходить і не пояснює простим людям, що відбувається в державі? Вони проводять з президентом, міністром фінансів, прем’єр-міністром наради, але спільних заяв вони не роблять. Їм треба було сісти і сказати: “Друзі, не хвилюйтеся, все буде добре, тримаємо ситуацію на контролі”. А коли міністр фінансів йде в один бік, а голова Нацбанку в інший - зрозуміло, що вони не домовилися, і курс буде рухатись далі.

- Чи є потреба у реформуванні НБУ? - Для мене реформування  Нацбанку - заплутаний ребус. Про люстрацію ніхто вже не говорить. Поки що я бачу лише декларування і бажання чомусь скоротити 5 тисяч працівників до 1 липня. Зараз їх – 11 тисяч. І якщо скорочення називається реформами, то хтось когось обманює. У моєму розумінні реформувати Нацбанк - це прибрати всі дублювання функцій, які на сьогодні знаходяться всередині структури НБУ. Потрібно просто провести спеціалізований міжнародний аудит з цього питання, який вкаже на дублюючі функції. Тільки-но буде проведена така робота і буде визначена оптимальна кількість працівників, вважатиму це реформою.

«План Маршала» – лише за однієї умови» - Що можете сказати про рефінансування банків? Є чимало претензій... - Питання рефінансування сильно заполітизоване - за кожним банком стоять якийсь маленький чи великий олігарх, чи депутат. Я хочу підтримати Національний банк в тій частині, де він старається бути незалежним. Рефінансування - це фінансовий інструмент, який допомагає банку вирішити питання відтоку вкладів. А він сьогодні використовується в позиції політичного тиску і шантажу НБУ. Це не нормально.

Проблеми є в тому, кому і що давали. Але це робота правоохоронних органів. - Все ж, які рішення були помилковими щодо рефінансування і який негативний вияв це мало? - Минулого року 74 банки отримали рефінансування, з них 16 були виведені з банківського ринку. Питання до кураторів, які знаходилися в цих банках і чітко не розуміли, що відбудеться: чому було надано рефінансування, куди воно пішло, чи були зловживання і чому куратори не застерігали від вимивання коштів? Треба уважніше віднестися до цієї функції.

На сьогодні у 50 банках НБУ тримає кураторів та продовжує виводити ці банки з ринку. Значить, інститут кураторства не такій ефективний як йому належить бути. Або кураторам треба ті юридичні повноваження, які б дозволяли реагувати на дії, коли власник виводить кошти в першу чергу собі. - «План Маршала» для України: як оціните таку міжнародну ініціативу? - Якщо брати  «План Маршала», який був реалізований  у Європі після Другої світової війни, то він був необхідністю. По-іншому не можна було відновити ті держави.

«План Маршала» для України - скоріше за все, це створення великого інвестиційного фонду, що буде базисом для відновлення економіки держави. Та поки не закінчаться військові події на Донеччині та Луганщині, поки не буде відновлено повний контроль над державним кордоном, не можна говорити про подібний план. Набираємося терпіння, та розпочинаємо працювати. Як казала Леся Українка: Година для праці настала.

Ірина Полотай, спеціально для «Фактів»

Джерело: fakty.ictv.ua


Теги статьи: Курс доллараМВФЭкономика

Дата и время 31 марта 2015 г., 20:57     Просмотры Просмотров: 7058
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.077279