АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 2°C
Харьков: 4°C
Днепр: 6°C
Одесса: 5°C
Чернигов: 0°C
Сумы: 2°C
Львов: 6°C
Ужгород: 5°C
Луцк: 5°C
Ровно: 5°C

“Це постріл у спину всім патріотам України”: Мати вбитого “кіборга” шокована діями Міноборони

“Це постріл у спину всім патріотам України”: Мати вбитого “кіборга” шокована діями Міноборони
“Це постріл у спину всім патріотам України”: Мати вбитого “кіборга” шокована діями Міноборони

3 квітня 2015 року в Києві я провела в останню путь свого сина, свого захисника і надію. Ігор Брановицький був серед останніх захисників Донецького аеропорту, яких 21 січня 2015 року взяли в полон терористи. 

Як стало відомо пізніше, тоді ж, 21 січня ці нелюди, після катувань, його, нерухомого, що втратив свідомість, застрелили двома кулями в голову. 

Страшним був мій син для них – живим, але нескореним. Ми дізнались про те, що Ігор потрапив у полон, уночі з 21 на 22 січня, з відео сепаратистів, яке знімали журналісти російського каналу Life News, – і одразу розпочали пошуки. Шукали волонтери, рідня, друзі.

 

Ігор Брановицький

Телефонували, писали запити у всі можливі інстанції. Одержували відповіді, що син знаходиться в полоні. Надіялись, що держава щось робить, щоб визволити наших бійців.

Переговірник Рубан запевняв українців, що є домовленість із керівництвом “Донецьких республік” про те, що полонених з аеропорту не будуть катувати. Наприкінці січня я почула страшну звістку: що сина застрелив у полоні Павлов Арсеній з кличкою Моторола, терорист-найманець, громадянин Російської Федерації.

Знову запити, заяви, телефонні переговори з людьми, які займаються обміном полонених або повинні б опікуватись їх долею. Офіційні організації відповідали, що син у полоні, Рубан – що в полоні не розстрілюють, і дуже цікавився, звідки в мене ця інформація. Уповноважені з прав людини “Донецьких республік” відповідали, що “з цим випадком розбираються”, і випитували, хто про це нас сповістив.

Я знаю, що з першого дня всі представники терористів – Захарченко, Кононов, Морозова, Родіонова, Жук з позивним Москва й інші – знали, що мого сина ще 21 лютого після катувань застрелив Моторола. Випадки катувань і розстрілів у полоні терористів не поодинокі.

У зв’язку із цим у мене, як і в українців, чиї рідні загинули в полоні, багато запитань до наших державних установ.Чому за час проведення бойових дій, не створено ефективний центр інформації, де рідні змогли б почути правдиву інформацію про долю своїх синів, батьків, чоловіків? На гарячу лінію Міноборони можна телефонувати годинами – там не піднімають слухавку. Чому чиновники, які одержують зарплату з наших податків, не виконують своїх обов’язків? За час розшуків сина в мене зібралось десятки номерів телефонів офіційних установ, у яких ніхто не зацікавлений долею полонених, зниклих безвісті й загиблих.

Тіло мого сина було доставлено в морг Дніпропетровська на початку березня. Інформація про нього з особливими прикметами для впізнання була поширена із січня. Хто відповідальний за те, що він був не впізнаний у морзі Дніпропетровська цілий місяць? І апофеоз. Мого сина поховали 3 квітня.

А 27 квітня його рідній тітці прийшла відповідь на її звернення до Міністерства юстиції з питання з’ясування місцезнаходження військовослужбовця, рядового Брановицького І.Є, від імені командування високомобільних десантних військ Збройних сил України, що “станом на 11 квітня 2015 року він знаходиться в полоні…”

Виходить, що мого сина, рядового 90 спецбатальйону 95-ї бригади – ніхто, крім волонтерів, не шукав? Що реєстри загиблих не ведуться? Це не поодинокий випадок. Я можу назвати людей, яким після поховання рідних, в офіційних інстанціях відповідали, що вони в полоні, або пропали безвісті.

Як вірити тоді запевненням офіційних осіб, що всі вбивці й катюги “Донецьких республік” будуть покарані? Що служби, яким належить це робити, ведуть облік і збирають матеріали для суду над катами? Якщо чиновники не хочуть добросовісно працювати, їх треба гнати в три шиї. У нас дуже багато небайдужих людей, які вболівають за долю синів України й довели власним прикладом, що вміють і хочуть це робити.

Я вважаю, що мого сина вбили двічі.Перший раз – у полоні пострілом у скроню. А другий раз – чиновники, байдужістю. Це постріл у спину всім патріотам України.

 

Ніна Брановицька, Мати Брановицького Ігоря, рядового 90 спецбатальйону, 95 аеромобільної бригади

patrioty.org.ua


Теги статьи: АТОПленныеМинобороныКиборги

Дата и время 02 мая 2015 г., 10:47     Просмотры Просмотров: 4836
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

«Наших там зажали»: Боевики под Горловкой несут большие потери
Светлодарская дуга превратилась в адскую лотерею: чем обернулась победа сил АТО на Донбассе
Новый "двухсотый": в сети показали очередного ликвидированного террориста "ДНР"

Противостояние на Донбассе: в штабе назвали самые горячие точки
Порошенко: Сорок медицинских машин «Хаммер» направлены в район проведения АТО
Железнодорожники попались на краже топлива в АТО: сливали по 300 литров за раз

Народная артистка Украины сделала любовное признание о режиссере "Киборгов"
Фильмы в помощь: Муженко рассказал о необычной подготовке украинских военных
Ярая сторонница «ДНР» пожаловалась на серьезные проблемы боевиков

"Якби росіяни знали які сили вони пробудять в українцях, розв’язавши війну з Україною, то тричі б остереглися це робити," – Матвієнко
Сутки в АТО: 39 обстрелов, пострадавших нет
На Житомирщині суд переглянув запобіжний захід жінці, котра застрелила героя АТО

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.124565