АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 29°C
Харьков: 29°C
Днепр: 31°C
Одесса: 32°C
Чернигов: 29°C
Сумы: 29°C
Львов: 22°C
Ужгород: 25°C
Луцк: 25°C
Ровно: 25°C

Володимир Цибулько: Фірташ фактично перетворив Порошенка і Кличка на власний продукт

Володимир Цибулько: Фірташ фактично перетворив Порошенка і Кличка на власний продукт
Володимир Цибулько: Фірташ фактично перетворив Порошенка і Кличка на власний продукт

Під час допиту у віденському суді олігарх Дмитро Фірташ не просто підтвердив факт зустрічі з ним тоді ще кандидата у президенти Петра Порошенка і лідера УДАРу Віталія Кличка, а й зізнався, що на цій зустрічі був присутній екс-глава Адміністрації президента Януковича Сергій Льовочкін.

І це зізнання лише збільшило негативний ефект від самого факту цієї зустрічі.  Тим паче, що наша влада не поспішає боротися ні з олігархами, ні з екс-регіоналами

Чому українські Президент, уряд та силовики досі не приструнили олігархів та екс-регіоналів і чи дійсно П.Порошенко залежить від Д.Фірташа, Galnet розпитав у політолога Володимира Цибулька.

– Що мала зробити українська влада для екстрадиції Дмитра Фірташа у США? Чи зробила вона це?

– Українська влада спочатку повинна з’ясувати, які порушення українського законодавства здійснив Фірташ, а потім уже вимагати екстрадиції. Ситуація дивна, тому що українське слідство досі не бачило серйозних порушень у діях Фірташа, у той час як таких дій за кожним олігархом є більш, ніж достатньо: починаючи від несплати податків у повних обсягах і закінчуючи незаконним контролем над підприємцями. Тут питання не в тому, чи українські правоохоронці передадуть Фірташа правосуддю, а в тому, чи Президент має намір створити умови рівності перед законом усіх форм бізнесу. Тому що в нас олігархи були особливою кастою, яка могла не сплачувати податки, яка могла приватизувати за якусь умовну суму підприємство і диктувати свої умови українській владі. Питання Фірташа – це питання функціонування українських владних інститутів. Якщо вони повноцінні, значить закон щодо Фірташа буде домінувати.

– Фірташ у Відні уперше сказав, що на переговорах з ним Петра Порошенка і Віталія Кличка був присутній і Сергій Льовочкін. Чи не могли Порошенко і Кличко дати на цих переговорах гарантії непереслідувань колишніх регіоналів і фактично дозволити їм уникнути правосуддя через втечу за кордон або ж отримання депутатського мандату, як це сталося у випадку з Львочкіним?

– Тут трохи не так. Справа в тому, що коли олігархи інвестують в політику, то в українському випадку вони закріпляють за собою монополію на певну галузь. Як володіє бізнесом український олігарх? Він або має монополію на певну галузь, або ділить цю галузь з другим олігархом на умовах тактики ненападу. Тому якщо олігарх інвестує в політику, то він питання ставить руба: які галузі індустрії він буде контролювати. Також за ним закріплюються певні території, де він формує повноцінні умови функціонування для своїх підприємств.

– Чи зможе Фірташ повернутися в Україну? Чи мають бути в Україні відкриті кримінальні справи проти нього?

– Фірташ приречений повертатися в Україну. Бо без його персональної присутності та участі його бізнес в Україні занепаде. Фірташ обрав тактику захисту – перетворення себе на такого собі політичного інженера – творця нових політичних лідерів. Він фактично перетворив Порошенка та Кличка на власний продукт. І поки що зрозумілої аргументованої позиції ані Порошенка, ані Кличка ми не чуємо. Тому заяви Фірташа – це дуже сміливі заяви. Зрозуміло, до чого він зводить свій меседж американському правосуддю. Фірташ говорить, що якщо він «потоне», то він за собою потягне й тих, кого він називає продуктом свого політичного інженірингу.

– Чи не дозволить таке лояльне ставлення влади до екс-регіоналів їм у майбутньому перегрупувати сили і отримати реванш на виборах, як це вже сталося після Помаранчевої революції?

– Можуть «випливти» лише поодинокі фігури, вочевидь, найбільш талановиті. Але як політична об’єднана сила таке неможливо. Це можливо хіба що в формі мімікрії на кілька політичних проектів, які між собою конкуруватимуть. Формально Михайло Добкін керує Партією регіонів, але він так само є одним із функціонерів «Опозиційного блоку». Тут питання вже до законодавства по політичних партіях. Потрібно змінювати умови їхньої діяльності, тоді це стане бар’єром для повернення в політику найбільш одіозних та скомпрометованих осіб.

Головне ж питання – до правосуддя, тому що українська прокуратура так і не дістається ні до Добкіна, ні до Табачника, ні до десятків одіозних постатей, які просто витирали ноги об законодавство.

– Чому Порошенко почав боротьбу проти олігархів з «патріотичного» Ігоря Коломойського, а не з проросійських олігархів на зразок Рината Ахметова?

– Думаю, що більшість західних партнерів вказували на відверту мілітаризацію Коломойського, тобто його пряму підтримку добровольчих батальйонів. І це було подразником для Порошенка. А з іншого боку, Коломойський-олігарх ніяк не вкладався в норми держслужбовця, підлеглого Порошенка. Він був не першим, але й не другим, і постійно демонстрував свою «недругість». Тому, зрозуміло, що Порошенкові треба було показати, особливо перед західними партнерами, що він є єдиним центром прийняття рішень в Україні. Тим більше як проблема вказувалась наявність добровольчих батальйонів у доволі автономному режимі – на самофінансуванні, самозабезпеченні. Тому їх швидко перевели або до Нацгвардії, або до Міноборони.

– Чи продовжиться нібито боротьба влади з олігархами?

– Логіка економічної кризи передбачає перерозподіл активів. Олігархи самі скидатимуть активи, які їх обтяжують. Можна загадати фразу Коломойського про нову націоналізацію. Вона не просто так виникла. Це спроба перекласти збиткові підприємства на плечі бюджету. Олігархічна економіка на тому й базувалась – олігархи завжди примудрялися прибутки залишати в себе, а збитки покладати на плечі держави.

Олігархи-монополісти в певних галузях диктували умови безконфліктного існування. Будучи донорами політичних партій та маючи парламентське лобі, олігархи будь-якого президента ставили в умови гри за їхніми правилами. Але Порошенко намагається зламати цю схему. Він хоче сформувати правила гри для всіх економічних груп, включно з олігархами, на рівних умовах. А олігархи в Україні ніколи не грали на рівні з малим і середнім бізнесом. Як правило, через усілякі податкові схеми обдурювався малий і середній бізнес.

Шахти, наприклад, завжди були «чорною дірою», для бюджету. Галузь забирала велику кількість грошей, але жодного переоснащення не відбувалося. Усе робилося виключно шляхом шантажу центру заворушеннями на місцях. Це такий феодалізм, який не міг тривати довгою

Питання протистояння з олігархами – це питання особистої перспективи Порошенка. Але треба зважати на те, що за Конституцією в Порошенка не так багато важелів для тиску олігархів. Це –  справа уряду. А уряд все одно залишається сформованим парламентськими фракціями через те саме олігархічне лобі. Владі треба сформувати такі правила гри, за яких би змінювався інвестиційний клімат для зовнішнього інвестора, а й щоб громадяни не боялись проявляти економічну ініціативу. Але олігархи завжди подавляли цю ініціативу. І наш уряд поки так і не зміг розкріпачити цю ініціативу.

Розмовляла Ірина Рєвунова

galnet.org


Теги статьи: ФирташЦибулько Владимир

Дата и время 06 мая 2015 г., 10:41     Просмотры Просмотров: 2283
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Какой из кандидатов уже заявивших о своем участие в президентских выборах самый достойный?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.056643