АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 5°C
Харьков: 8°C
Днепр: 11°C
Одесса: 12°C
Чернигов: 9°C
Сумы: 9°C
Львов: 5°C
Ужгород: 10°C
Луцк: 5°C
Ровно: 5°C

Йшов з карабіном, спіткнувся, влучив у людину

Йшов з карабіном, спіткнувся, влучив у людину
Йшов з карабіном, спіткнувся, влучив у людину

«Я каталася з дітьми з гори, і раптом дуже близько пролунали постріли. Ми швидко повтікали звідти, – розповідає Мар’яна Захарченко, мешканка села Великі Дмитровичі на Обухівщині. – Раніше я б і уваги на таке не звернула, якби не той випадок…» 

У виданні «Тексти» пояснюють, яку небезбеку становить нехлюйське використання «мисливської» нарізної зброї.

Той випадок

7 вересня 2020 року Великими Дмитровичами під Києвом мчали машини швидкої та поліції. Люди визирали з-за парканів, не розуміючи, що сталося.

— Когось поранили на болоті, там, де ото часто стріляють, – перешіптувалися місцеві жителі в центрі села біля магазину.

— Це в сусідніх Безрадичах дитину вбили!

— Та не в Безрадичах, а в нас у селі!

Версії висувалися одна за одною, аж поки не стало достеменно відомо, що тяжко поранено жінку, яка у Великих Дмитровичах з малою дитиною перебувала на подвір’ї сусідів, за кількадесят метрів від власної хати.

31-річна Катерина тримала на руках дитину й раптом відчула біль у грудях. Побачила кров.

На щастя, була не сама, інакше могла б загинути. Поліція отримала виклик – молоду жінку поранено з невідомої зброї. Куля, дивом не зачепивши дитину, увійшла в груди матері. У тяжкому стані її було доправлено до лікарні. І доки Катерину оперували, поліція прочісувала прилеглі вулиці, навіть сусідні села й дачні масиви. Врешті винуватця було затримано. Він поняття не мав, що ледь не вбив людину. За словами сорокарічного киянина, він приїхав до товариша, привіз із собою зброю. Демонструючи свою рушницю МКМ 7,62, він нібито спіткнувся й випадково вистрелив. Куля пролетіла півтора кілометра, перш ніж знайшла свою жертву. 

«Влучили в рідну сестру бойовою кулею з зубчиками для розривання цілі», – писала після події у своєму Фейсбуку сестра потерпілої.

Журналістам видання «Тексти» вдалося поспілкуватися з мамою Катерини Лідією Миколаївною.

Родина неохоче обговорює те, що сталося. А особливо – деталі судового процесу. Адже судові засідання ще тривають, і вирок не оголошено.

Спитали в Лідії Миколаївни, як почувається Катерина.

«Погано почувається, видалили селезінку, пошкоджено шлунок та інші внутрішні органи. Тепер вона постійно на дієті, мало що може їсти». Мама Катерини сподівається, що згодом здоров’я доньки відновиться, а також – на справедливий вирок для винуватця, який за кілька секунд зламав людині життя.

«Назад нічого вже не вернеш, – зітхає Лідія Миколаївна. – Але, може, хтось інший замислиться, перш ніж взяти зброю до рук. Я зброї боюся будь-якої і взагалі заборонила б стріляти в селах. А то з міста приїздять сюди стріляти. У місті порядок, а в селі, вони думають, усе дозволено».

1.jpg

Історія про те, як випадкова куля влучила у жінку на її подвір’ї, облетіла центральні ЗМІ

Лідія Миколаївна додає, що до трагічного випадку з її донькою поруч на болоті постійно стріляли, а опісля – припинили. Там навіть мішені стояли. Це підтверджують інші мешканці села. Того літа щовихідних, а іноді й у будні, з торф’яного поля, що лишилося після осушення боліт, долинали звуки пострілів. Хто влаштував там стрільбище та з якої зброї стріляли, люди не знають. Зате знають тепер, що куля може подолати півтора кілометра й не втратити своєї смертоносної сили.

Стаття, за якою відкрито провадження проти великодмитровицького стрільця – «необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження» – передбачає або громадські роботи (від 150 до 240 годин), або виправні роботи (до 2 років), або обмеження чи позбавлення волі на той самий строк.

Приїхав до друга постріляти й привіз зброю такої вбивчої сили, наче він збирався полювати на слонів, зарядив, потім спіткнувся й ненавмисне вистрелив… Якби дії стрільця визнали умисними, то це була б уже зовсім інша стаття, і сісти за ґрати він міг би на термін значно більший, аніж два роки. Поки що стрілець (вочевидь, за порадою свого адвоката) пообіцяв родині допомагати з лікуванням.

 

Хто вбив Джека

28 січня цього року громада сіл Малі та Великі Дмитровичі у своїх чатах обговорювала вбивство місцевого улюбленця – собаки Джека. Родина, яка опікувалася псом, одного ранку знайшла його застреленим. З наскрізною раною Джек лежав на центральній вулиці села, за 30 метрів від хат. Ніхто нічого не бачив і не чув.

Джек з’явився в селі трохи більш як рік тому. Його пригріли, встановили буду, доглядали й годували. Великий незлостивий собака нікому не дошкуляв. Вибігав іноді на дорогу, але в селі чимало псів так роблять, бо паркани є не скрізь. Опікуни Джека дати нам коментар відмовилася. Сказали лиш, що не знають точно, хто й навіщо його вбив. Усе, що є, – лише підозри. А не пійманий, як відомо – не злодій.

Джек – не перший пес, застрелений у селі. Чому його вбили? Можливо, гавкав, а може, взагалі без причини. Зброя є, чого ж не скористатися нею. І хоч кожен власник легальної зброї обов’язково має проходити психологічну експертизу і курс користування нею, культура поводження зі зброєю досі на печерному рівні – «вийшов, стрельнув».

Jek.jpg

Цього пса застрелив невідомий у центрі села Великі Дмитровичі

Один дідусь із Малих Дмитровичів розповів, що якось урятував лисенят. Вигодував, тримав у дворі. Та після того, як щовечора навколо подвір’я почала вештатися постать із рушницею, таємно вивіз лисиць до лісу й випустив.

Іноді людям доводиться ледь не з власних городів виставляти непроханих гостей, які зібралися постріляти.

І це при тому, що переміщати вогнепальну зброю в межах населених пунктів можна лише розрядженою, частково розібраною і зачохленою. Забороняється застосовувати її у межах міст, сіл та селищ і наставляти на людей чи домашніх тварин. Це все написано в давній, але досі чинній інструкції 622 МВС України, а також у статті 20 закону «Про мисливське господарство та полювання». А згідно з новим законом, де йдеться про посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, за вбивство тварини передбачено покарання – від штрафів до ув’язнення.

ЧОМУ ЙОГО ВБИЛИ? МОЖЛИВО, ГАВКАВ, А МОЖЕ, ВЗАГАЛІ БЕЗ ПРИЧИНИ. ЗБРОЯ Є, ЧОГО Ж НЕ СКОРИСТАТИСЯ НЕЮ

Щоправда, поки що покарання за такі злочини в Україні – рідкість. Не вбачаючи складу злочину, суди виправдовують навіть затятих шкуродерів. Та що казати про нещасних тварин, якщо тяжко скалічивши людину, власник вогнепальної зброї може відбутися громадськими роботами.

Нам стало відомо, що про випадок із Джеком того ж дня було повідомлено дільничного, і він приїздив та спілкувався з людьми. Саме поліція має стежити за дотриманням громадського порядку й правильним поводженням зі зброєю. Їй відомі всі власники зареєстрованих стволів, адже вона видає дозволи на їх отримання. А дільничний, згідно з законодавством, має виїхати додому до кожного, хто купує зброю, і перевірити умови її зберігання.

Зброя має зберігатися в спеціальних металевих ящиках або сейфах. Дільничний Віталій Василида спочатку пообіцяв дати ТЕКСТАМ коментар, попросив ознайомити його із запитаннями. А потім припинив відповідати на дзвінки та повідомлення. Ми хотіли поцікавитися в нього, з якими випадками він стикається на своїй дільниці, чи вдалося щось з’ясувати про вбивство собаки й яка його думка щодо закону про цивільну зброю.

Справа Джека нічим не завершиться, господарі навіть не подали заяву до поліції. Коментувати також відмовилися. Вони не вірять, що винних буде знайдено й покарано. Навіть якби були свідки чи куля, це було б непросто. А так немає ані того, ані іншого.

Люди часто не звертаються до поліції, бо не вірять, що їх захистять і що справедливість буде відновлено. А ще бояться, що людина зі зброєю прийде й перестріляє собак-котів, худобу або погрожуватиме людям.

БОЯТЬСЯ, ЩО ЛЮДИНА ЗІ ЗБРОЄЮ ПРИЙДЕ Й ПЕРЕСТРІЛЯЄ СОБАК-КОТІВ, ХУДОБУ АБО ПОГРОЖУВАТИМЕ ЛЮДЯМ

«Варто десь у селі показатися зайцю чи косулі, як уже біжать із рушницями, – каже місцева депутатка Оксана Голота. – Я не раз проганяла мисливців ледь не зі своєї ділянки й виступаю категорично проти застосування зброї в селі. По-перше, це небезпека для людей, по-друге, нехай у нас, як у Європі, ходять косулі й зайці, а ми будемо милуватися».

Як озброюються українці

Попит на зброю в нас неабиякий. Ринок зброї потужний – як легальний, так і «чорний».

Травматичну зброю для самозахисту можуть мати лише представники певних професій – депутати, судді та журналісти. Решта зброї, яку цивільні особи можуть легально придбати в Україні, – мисливська. Для жодної іншої мети ви її придбати й застосовувати не можете. По досягненню 21 року українці можуть володіти гладкоствольною зброєю, а з 25 років – нарізною.

Є ще доволі велика кількість нагородної зброї, придбаної коштом держави й подарованої окремим особам. Її надарували дуже багато, особливо за міністра Арсена Авакова. Увагу українців до нагородної зброї для обраних привернув випадок із депутатом Сергієм Пашинським, що стріляв із неї по нібито нападнику, який не був озброєним. Після того випадку преса зацікавилася питанням, скільки ж зброї було роздано, кому й за яких обставин. Прозвучали цифри: близько 2367 «вогнепальних дарунків» за кілька років. Отримали цю зброю не ветерани чи герої, а переважно представники влади та бізнесів. Списки цих людей журналістам так і не вдалося отримати.

За офіційними даними МВС України, населення володіє приблизно 1,3 млн одиниць легальної зброї. Кількість нелегальної більша в рази. Практично всі, хто хотів озброїтися, уже це зробили. І при цьому Україна лишається єдиною в Європі країною, де немає профільного закону, який регулював би обіг цивільної зброї. Її отримання, зберігання й використання вже 23 роки регулюється наказом МВС номер 622 та численними правками й додатками до нього.

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ РОЗМИТІ І НЕРІДКО СУПЕРЕЧЛИВІ

Правила користування цивільною зброєю розмиті і нерідко суперечливі. Розібратися в них дуже непросто. Так, наприклад, застосовувати зброю в межах населених пунктів заборонено. Але якщо по межі вашого городу йдуть озброєні люди, цілком ймовірно, вони не роблять нічого незаконного. Може, саме там пролягає ділянка мисливських угідь, і вони виганяють звіра. І якщо котрийсь із них раптово вистрелить зі зброї, яка мало чим відрізняється від бойової, то потім на суді він, найпевніше, скаже, що спіткнувся й випадково вистрелив.

Нещодавній випадок на Рівненщині – яскравий приклад. Місцевий єгер запросив місцевого ж мисливця на «відстріл собак». Те, що відстрілювання собак підпадає під жорстоке поводження і само по собі є порушенням, тьмяніє на тлі того, що відбулося потім. Мисливець застрелив єгера. І розповів поліції історію, як він спіткнувся, і рушниця вистрелила. Його легенду спростував слідчий експеримент криміналістів. Все сталося 1 січня 2021 року, а 26 січня вже було озвучено вирок – три роки позбавлення волі.

Подібну історію розповідає і стрілець, який поранив жінку у Великих Дмитровичах.

Цікаво, що згідно із законом «Про мисливське господарство та полювання», стріляти й перебувати із зарядженою мисливською зброєю ближче як за 200 м від житлових приміщень категорично заборонено. Але мисливською вважається як гладкоствольна зброя, з якою полюють на дрібну дичину, так і значно небезпечніша нарізна. То який сенс у цій забороні, якщо куля з деяких видів мисливської зброї вражає жертву навіть за півтора кілометра?…

Де саме пролягають мисливські угіддя, знають у лісових та мисливських господарствах. Але як дізнатися про них громадянам? Жоден із телефонів, які є на сайті ДП «Київський лісгосп» (підприємство, що опікується лісовим та мисливським господарством у Києві та області) не відповідає. На гарячій лінії нам дали телефон офісу в Обухові. Однак там теж не відповіли. Подейкують, ніхто не може туди додзвонитися, бо в офісі лісгоспу давно вкрали телефонний кабель.

Що робити?

На думку авторки матеріалу, варто було б категорично заборонити застосування мисливської зброї не лише в населених пунктах, а й поблизу них, які б мисливські маршрути там не пролягали. Наприклад, встановити заборону стріляти не за 200 м від житла, а щонайменше кілька кілометрів. І не лише від житла, а й від рекреаційних зон, туристичних шляхів, місць, де відпочивають на природі місцеві та приїжджі. Бо нерідко озброєні люди ходять там само, де пролягають маршрути велопробігів, де місцеві жителі гуляють із дітьми, собаками, влаштовують пікніки, куди туристи приїздять із наметами.

Також у осіб, на яких є нарікання й які бодай раз були помічені в необережному чи безвідповідальному поводженні зі зброєю, поліція мала б її конфісковувати раз і назавжди. Реагувати на кожен найменший випадок. Навіть якщо нікого не поранено, не вбито і люди готові свідчити лише анонімно.

Про те, що нормативна база застаріла і її треба змінювати, розповідає адвокат Олена Помазановська.

«Закон про цивільну вогнепальну зброю потрібен. Але не той, який дозволить усім і кожному носити її на вулицях. А той, яким ми для початку врегулюємо обіг та застосування зброї, яка вже є у населення. Якщо ми не можемо впоратися із наявною зброєю, що робитимемо, коли на вулицях будуть озброєні люди?.. Ось, наприклад, є детально розписана процедура отримання необхідних документів на зброю, – каже пані Олена, – але немає простої й оперативної процедури її вилучення. Але ж злочину часто можна запобігти, не чекати, поки когось поранять чи вб’ють. Або ще приклад – зброя має зберігатися лише в сейфах. А чи це хтось перевіряє? В реальному житті – ні.

ЗАКОН ПРО ЦИВІЛЬНУ ВОГНЕПАЛЬНУ ЗБРОЮ ПОТРІБЕН. АЛЕ НЕ ТОЙ, ЯКИЙ ДОЗВОЛИТЬ УСІМ І КОЖНОМУ НОСИТИ ЇЇ НА ВУЛИЦЯХ.

Ми із вами довго вчимося і здаємо іспити на керування транспортним засобами. Зі зброєю має бути ще суворіше. Не короткий ознайомчий курс і автоматичне отримання папірця, а справжнє навчання й іспит. Не здав – вчися і здавай знову. Варто також внести зміни до законодавства щодо мисливських угідь. Щоб полювати можна було лише у мисливських господарствах, де мало шансів влучити в грибника, туриста чи підлітка на велосипеді. Де мисливець точно сплатить необхідні податки, де єгері контролюють процеси. Деякі нормативні документи писані 30 років тому, тоді й забудова була іншою, особливо поблизу великих міст. Часто відвідуваний місцевими мешканцями лісок чи озеро між двома сусідніми селами не може бути мисливською територією.

І ще один дуже важливий момент – рівень правової культури в суспільстві. Тримаючи в руках зброю, людина має розуміти, що це джерело небезпеки для інших».

***

Доки готувався цей матеріал, у Дмитровичах було застрелено ще одного собаку. Точно так само, як Джека. Вночі, таємно, у людей під хатами. Пса виявила бабуся, яка вийшла годувати курей. Можливо, той, хто це робить, не читає законів та журналістських матеріалів і гадки не має про правила застосування зброї. А можливо, все значно гірше – стрілець у курсі всього, але має якісь психічні відхилення й кайфує, почуваючись могутнім і невловимим.

У Дмитровичах хтось знову застрелив пса.

Автор: Леся МоскаленкоТЕКСТИ


Теги статьи: злочинцівбивствоКиївська областьЧПЗброязлочини

Дата и время 17 февраля 2021 г., 16:34     Просмотры Просмотров: 747
Комментарии Комментарии: 0


Похожие статьи

В Киеве из-за прорыва трубы легковушки провалились под асфальт
В Польше перекрыли съезд с дороги, где в марте разбились два украинских автобуса
В Донецкой области на мине подорвался трактор

Чиновница Сариджа рассекала по Киеву на "красный" и хвасталась нарушением ПДД на видео
Поліція вилучила арсенал військових засобів ураження у мешканця Скадовська
В Киеве 60-летний водитель маршрутки насмерть сбил женщину на пешеходном переходе

Справа Майдану: суд засудив до 9 років позбавлення волі Олександра Волкова, якого звинуватили у вбивстві Юрія Вербицького
ДТП в Кировоградской области оборвало три жизни
В лесу под Ивано-Франковском нашли человеческие останки: рядом была предсмертная записка

У США поліцейський застрелив чоловіка, який відкрив стрілянину
В Киеве произошло смертельное ДТП с маршруткой
В центре Николаева застрелили бандита

Комментарии:

comments powered by Disqus
17 апреля 2021 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Начнет ли Россия полномасштабную войну с Украиной в ближайшее время?





Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.283258