АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Мар’їнка показала, що умови війни вимагають зміни підходів до оборони

Мар’їнка показала, що умови війни вимагають зміни підходів до оборони
Мар’їнка показала, що умови війни вимагають зміни підходів до оборони

Вранці в середу російсько-терористичні угруповання пішли у наступ на окремій ділянці фронту - в районі Красногорівки та Мар’їнки у Донецькій області. Шалений обстріл. Поранені та загиблі. Красногорівка та Мар’їнка горять. "Бойовики ідуть на прорив". Ось основні меседжі дня.

Атаку відбито - хвала патріотам українських сил оборони. Але з немалими втратами, з багатьма пораненими. Хоча й бойовики мали значні втрати, не варто робити математичні порівняння, досліджувати, кому вони більш болючі. Слід робити висновки і працювати над зменшенням наших втрат. Отже, які уроки цього сумного досвіду?

Перше. Кремль зробив те, що планував.

Те, що усі очікували. Усі ми давно знаємо, що Путін не зупиниться, і що йому потрібен повний контроль над Україною. І якщо з цією владою контроль не вдаватиметься, він намагатиметься її змінити. Саме ця, дещо модернізована стратегія почала реалізовуватися після 9 травня. В ній не просто присутня підривна війна, такий тип війни, чекістський, став головним на сьогодні і на найближче майбутнє.

Друге. Чому саме такий тип війни?

Тому що міжнародний тиск та проблеми економіки не дозволяють Кремлю вдатися до реалізації ідеї пробиття коридору до Криму чи до Придністров’я. Нові умови не сприятливі для спроби залучити регулярні частини ЗС РФ (вже й солдати почали бігти з російської армії, соціальний фактор приховано, але діє).

А от розхитувати атаками на різних ділянках за рахунок переважно контрольованих груп бойовиків можна. Тим більше, Путін в цілому може розраховувати викликати контрнаступ - з метою дискредитації української сторони як учасниці Мінських домовленостей та залучити регулярну армію для розв’язання нового етапу війни (скоріш за все, на одному оперативно-стратегічному напрямку).

Масштабна континентальна війна не менш небезпечна для Москви, ніж для Києва. Але те, що під час атаки на Мар’їнку з’явилися втрати спецназу ГРУ Генштабу ЗС Російської Федерації, залучених у цій операції (не будемо їх рахувати, більш важливий факт), є свідченням і проблеми мотивації найманців, і проблеми їх вишколу.

Отже, навіть за умов прихованого використання своїх вояків Кремль не вирішить завдання навіть розширення окупованих територій. Це стало зрозуміло з воєнних результатів кривавої середи.

Третє. Чому саме нині?

Безумовно, Путіну вигідно підтримувати вогнище пожежі, яку він своїми руками створив. Є річниця президентства Петра Порошенка, і Кремлю важливо довести: за рік він не впорався із тим, що обіцяв подолати за години. Це - дискредитація влади. А ще варто звернути увагу на такий факт як звинувачення України у Держдумі РФ - у намірі зірвати зняття санкцій ЄС з Росії. Це важливо з огляду та майбутній торг Росії із Заходом.

Кремль по факту намагається створити для себе додатковий козир: "Якщо санкції продовжуватимуться, продовжуватиметься і війна, а не навпаки".

Саме тому чергова активізація бойовиків відбулася начебто через зрив роботи контактної групи. Не важливо, як і ким, тому що для Путіна з’явилися нові воєнно-дипломатичні вимоги. Тому було створено нові події. До речі, дуже показово, що у Донецьку у цей момент із сітки мовлення зникли підконтрольні бойовикам телеканали ("Новороссия", "Оплот", "Первый республиканский"), але продовжили трансляцію російські телеканали. Довіри у Кремля до підконтрольних бойовиків немає, тому навіть тут потрібні маніпуляції.

Четверте і головне. Що робити далі, чого чекати?

Обов’язково будуть нові атаки і нові провокації. І потрібна схема реагування не на саму атаку, а на підготовку до неї. Щоб, принаймні, зменшити людські втрати. Варто згадати, що у середу бойовики застосовували великокаліберні САУ "Гвоздика", гармати "Гіацинт", танки, "Гради".

Важка техніка не матеріалізувалася з повітря. За кілька годин до наступу в Мар’їнці бойовики стягували важке озброєння, було зафіксовано переміщення танків, САУ та легкої бронетехніки.

Отже, організація активної оборони має передбачати інформаційний (оперативне попередження західних партнерів про можливу відповідь у разі наближення російсько-терористичних груп, підрозділів), технічний (своєчасна наявність адекватних озброєнь і військової техніки) та управлінський рівні (своєчасне прийняття та реалізація рішень у зоні бойових дій).

А поки що українські регулярні війська відчувають суттєвий дефіцит озброєння та мають чи не щоденні втрати. Відомий американський генерал і політичний діяч Веслі Кларк під час чергового візиту до Києва зауважив: найбільш небезпечним для української влади фактором стають втрати особового складу. Будемо сподіватися, що військово-політичне керівництво усвідомлює ризики, які державі та владі несуть втрати людських життів.

ВАЛЕНТИН БАДРАК


Теги статьи: ВойнаАто

Дата и время 07 июня 2015 г., 23:15     Просмотры Просмотров: 2808
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Отстранен главпсих Минобороны
Доба на фронті: бойовики 23 рази порушили перемир’я, провокативні обстріли відбувалися на всіх напрямках
Комбат "Червень": Останні 2-3 місяці добровольцям не дають можливості воювати

Злочиців, які в день похорону воїна АТО обікрали його будинок, відпустили на волю
Главный психиатр Минобороны: 93% АТОшников «потенциальная угроза для общества»
Российский музыкант назвал Путина диктатором, мразью и палачом, развязавшим войну в Украине

Украинские зернотрейдеры «отмыли» миллионы долларов через швейцарского адвоката
В зоне АТО боевики ранили двоих военных
"Заплатили за независимость": названо число погибших в войне на Донбассе украинцев

Александр Дубинский: Порошенко вляпался в оружейный скандал
В Запорожье АТОшники перекрыли центральный проспект: первые подробности
Экс-генсек НАТО из зоны АТО обратился с мощным призывом к Европе

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто на ваш взгляд самый большой враг Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.146993