АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Справа «Гонгадзе-Подольського». Тут свій фронт

Справа «Гонгадзе-Подольського». Тут свій фронт
Справа «Гонгадзе-Подольського». Тут свій фронт

Які сенсації прозвучали в суді 4 червня і що нас чекає в понеділок – апеляційна епопея виходить на фінішну пряму?

 

8 червня дуже важливе засідання по «справі Гонгадзе-Подольського». Насправді, в цій резонансній історії важливим є кожне засідання – вона вимагає від нас бути постійно пильними. Так само як наші військові і добровольці знаходяться на постійній варті східних рубежів, захищаючи країну від російської агресії, так само і нам потрібно бути завжди напоготові. Адже в цій кримінальній справі існує свій п’ятнадцятирічний фронт, де журналісти і суспільство (на жаль, далеко не більшість) виступають проти замовників злочинів щодо Єльяшкевича, Подольського, Гонгадзе…, проти правоохоронно-судової структури, і взагалі проти авторів і функціонерів кланово-олігархічної системи «Кучми-Януковича». 

В понеділок засідання буде дуже важливе тим, що на останньому судовому процесі 4 червня відбулися події, які вказують на новий поворот в цій кримінальній справі – поворот, який виводить на фінішну пряму епопею в апеляційній інстанції відносно суду над головним виконавцем злочинів проти Гонгадзе і Подольського – екс-генералом Олексієм Пукачем. Для того, щоб зрозуміти останні сигнали і подальший ймовірний розвиток ситуації, зупинимося на найважливіших деталях цього судового засідання. Буде немало цитат, але саме вони передають суть і атмосферу судового процесу. Це справжня драма і тріллер в одному флаконі.   

БИТВА ЗА ЗНЯТТЯ ГРИФУ «ТАЄМНО»: СПРАВА «ГОНГАДЗЕ-ПОДОЛЬСКОГО» – РОЗСЕКРЕЧЕНА

Приблизно півроку тривали засідання, які були присвячені спочатку відкритості процесу, а потім головним чином розсекреченню матеріалів справи. Так от, цей довгий процес, який затягувався з різних причин, нарешті закінчився.

Головуючий на засіданні суддя Степан Гладій на початку процесу заявив: «Надійшло повідомлення від голови Печерського райсуду Києва, яке свідчить, що фактично всі носії секретної інформації по протоколу судового засідання – розсекречені (мова йде про судове засідання над Пукачем у першій інстанції – Авт.). Тільки дві позиції визначені як «Для службового користування».

Нагадаємо, раніше СБУ повністю розсекретило свою частину матеріалів в цій справі. У МВС зазначили, що розсекретили більшу частину матеріалів, менша частина — не підлягає розсекреченню. А Генпрокуратура, переглянувши гриф секретності 227 матеріальних носіїв, розсекретила 103 документа, а 91 документ перевела у режим «Для службового користування».

Отже під тиском громадськості і сторони потерпілого Олексія Подольського штучно засекречені матеріали, коли замовники таким чином ховали сліди фальсифікації цієї справи і взагалі будь-яку інформацію від суспільства, нарешті розсекретили. За винятком, звичайно окремих томів, які стосуються документів, пов’язаних з нормативною базою міліцейської «наружки», де працював свого часу Пукач, а також деяких прізвищ, які досі працюють в правоохоронних структурах. Сподіваємося, що тільки ці документи залишилися під грифом «таємно», адже в протилежному випадку рано чи пізно ми дізнаємося про порушення, і тоді винним доведеться відповідати. 

 

СПОЧАТКУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАЯВ ПУКАЧА ПРО ШАНТАЖ І ПОГРОЗИ. І ЛИШЕ ПОТІМ – РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ

«Будь-яких перешкод, щоб ми починали розгляд справи по суті немає», - заявив далі суддя Степан Гладій. Нагадаємо, в судовому процесі досі триває підготовча стадія. Але до розгляду апеляційних скарг по суті так і не перейшли. Були причини.

«Хочу повідомити суд, що суддя Печерського суду Андрій Мельник подав заяву на звільнення, - розпочав свій виступ в суді представник потерпілого Подольського Олександр Єльяшкевич. – Враховуючи те, що цей суддя буде основним фігурантом даного апеляційного процесу, я би хотів, щоб перед розглядом його документів, колегія Апеляційного суду звернулась до відповідної інстанції, щоб дізнатися які причини звільнення фальсифікатора справи «Гонгадзе-Подольського» і яка доля його заяви. А також я наполягаю на необхідності заслухати суддю Мельника в Апеляційному суді, тому що без цього взагалі немає сенсу розглядати цю справу. Він ключова фігура в її фальсифікації. Зрозуміло, що Мельник діяв за вказівкою перших осіб держави – колишніх і нинішніх, тому нам в цьому процесі необхідно приймати правильні рішення. Якщо ви вийдете за рамки правового поля і дозволите судді Мельнику уникнути відповідальності за свій злочин, ви також будете нести відповідальність».

«Це конституційне право Мельника подавати заяву на звільнення, - відповів суддя Степан Гладій. – І це не є предметом нашого судового дослідження».

«Якщо ви не забезпечите явку судді Мельника в апеляційну інстанцію, претензії будуть до вас, - наголошує Єльяшкевич. - Він може звільнятися – це його право, але тут є головним те, чи понесе він покарання за скоєні злочини».

«Комбінація замовників полягає в тому, щоб швидко звільнити пана Мельника через Верховну Раду, а потім сховати його закордоном, - далі слово мав Олексій Подольський. - Але тут я хотів би нагадати вам приклад Дмитра Фірташа. Якщо ви не хочете розслідувати діяльність Мельника в Україні – ця робота буде проведена закордоном. І ви, панове судді, як і Генеральна прокуратура, будете поплічниками Мельника в гучній кримінальній справі. Ви хочете потрапити на прикладі «списку Магніцького» - в «список Подольського»? Вся моя апеляція полягає в тому, що цей суддя взагалі не мав права розглядати справу Пукача, зокрема тому що він організовував шантаж і погрози підсудного. Я не розумію, чому ви не можете організувати розслідування злочину відносно Пукача? Те, що вам відписалася якась «технічна особа» з ГПУ, нічого не міняє, відповідь має дати генпрокурор Віктор Шокін – або він розслідує цей злочин, або ні. Все. Відмовляючись дотиснути Генпрокуратуру, яка повинна дати вам належну відповідь, ви підкладаєте собі бомбу під стілець».     

На заяви Подольського судді відповіли, що Генпрокуратура вже дала свою реакцію. «У відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу ми можемо розглянути чи перевірити заяви Пукача (був злочин проти нього чи ні) – при розгляді справи по суті. Дайте нам почати розгляд справи», - сказав суддя Степан Гладій.

Словесні перепалки Подольського і Єльяшкевича з суддями мали різний градус, іноді все переходило на підвищений тон і навіть крики. Головуючий суддя двічі оголошував перерву для того, щоб «Подольський заспокоївся». Але за словами останнього, судді покриваючи замовників провокують його на різки заяви і поведінку. Проте перерви все одно не допомогли. Ситуація набирала оберти.

Слово мав адвокат підсудного Пукача – Григорій Демиденко. Він зробив низку дуже важливих заяв і клопотань. Як виявилося, вже давно є письмові докази підсудного і його адвоката з приводу скандальних злочинів судді Мельника, а також з приводу тиску представників Генпрокуратури. Саме їх і озвучив Григорій Демиденко. Тобто шантаж і залякування Пукача давно зафіксовані, і відповідно суддями було прийнято рішення – долучити їх до матеріалів справи.

МИРОСЛАВА ГОНГАДЗЕ ВІДКЛИКАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ. В ЧОМУ ПРИЧНА ТАКОГО СЕНСАЦІЙНОГО КРОКУ?

А от далі судовий процес отримав несподіваний поворот. Заява представника Мирослави Гонгадзе – Валентини Теличенко про відкликання апеляційної скарги, яку вона робила ще влітку 2014 р., стала реальністю. По-перше, виникають питання чому майже рік ця апеляція так і не була відкликана, а по-друге, такий крок як мінімум дуже дивний. Чим же мотивувала відкликання апеляційної скарги Мирослава Гонгадзе?

«Обговоривши ситуацію, яка склалася, з Мирославою Гонгадзе, ми прийняли рішення про необхідність відкликання нашої апеляційної скарги, - заявила під час виступу Валентина Теличенко. - Це пояснюється тим, що суд першої інстанції провів своє впровадження без порушень. Порушення були допущені Генеральною прокуратурою в той час, коли заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін підписав обвинувальний висновок, який не містив пункту про замовний характер вбивства. Виправити це порушення Рената Кузьміна можна було єдиним законним шляхом – направити справу назад на досудове слідство, бо в протилежному випадку не було б реалізоване право на захист підсудного. Сьогодні, розуміючи що відтоді як досудове слідство закінчилося і відтоді як було взято Пукача під варту у липні 2009 р., а також зважаючи на те, що вирок винесений на основі правильно встановлених обставин і покарання призначене належно, ми вважаємо за недоцільне наполягати на цій стадії на розширенні обвинувачення Пукачу. У нього і так покарання – довічне позбавлення волі. Для журналістів же я хочу підкреслити, що відсутність пункту про замовний характер вбивства не позбавляє необхідності слідчі органи розслідувати справу щодо замовників. Більш того, ця справа існувала в прокуратурі, і зараз в ній активізоване досудове слідство. Тобто, відсутність цього пункту не перешкоджає встановленню замовників. Отже наше прагнення, щоб вирок щодо Пукача якомога швидше вступив в дію».  

«Кваліфікація Печерського суду дій Пукача така – що це не вбивство на замовлення, а це звичайне умисне вбивство, - заявила в той же день під час програми «Право на владу» на телеканалі «1+1» юрист-кримінолог Ганна Маляр. - Така кваліфікація взагалі не передбачає пошук замовників. Сторона вдови Гонгадзе оскаржила вирок суду, через що в тому числі він і не набрав чинності. Також вона наполягала свого часу, що це все-таки було замовне вбивство. Потім раптом змінюється позиція представника вдови, яка вже каже, що ми не наполягаємо на такій кваліфікації, тому що у вересні спливає 15 років з дня скоєння злочину, і відповідно до українського законодавства Пукача можуть відпустити на волю, бо вирок не набрав законної сили. Але це хибна причина. Оскільки він 6 років переховувався від правоохоронних органів, відповідно термін давності перервався, тому є ще 6 років щоб затягувати цю справу. Мене дивує така позиція Гонгадзе і її представників – чому вони взагалі відмовилися наполягати, що це було замовне вбивство. Сьогодні на цьому наполягають тільки громадськість і сторона Подольського».

«Якщо у вироку Пукачу не буде передбачено його покарання за вбивство Гонгадзе на замовлення це фактично означає тільки те, що встановлювати провину замовників в українському суді ніколи не будуть, - коментує «Дню» Олександр Єльяшкевич. - А в Менській колонії Пукача буде чекати дуже швидке повторення долі Миколи Протасова, який загадково помер вкінці березня 2015 року».

ПІСЛЯ ЧЕРГОВИХ СЕНСАЦІЙНИХ ЗАЯВ ПУКАЧА, СУДДІ БУЛИ ЗМУШЕНІ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГПУ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗЛОЧИНУ

На цьому засідання не закінчилося, а отримало найгострішу форму. Після заяви Теличенко про відкликання апеляційної скарги, головуючий суддя намагався перейти до початку розгляду справи по суті. Але не вдалося. Далі розпочався справжній скандал.

«Я не дам вам проводити судове засідання поки ви не розслідуєте заяви Пукача, - перейшов в атаку Олексій Подольський. - Можете мене силою звідти виводити, але я вам не дам цього зробити. Робіть ухвалу і відправляйте заяву про злочин щодо Пукача до Генпрокуратури, щоб вони його розслідували. Робився тиск на підсудного, щоб він оговорив невинних людей, а ви це ігноруєте? Я вам ще раз заявляю, що не дам проводити засідання, поки ви не повернетеся в законне русло. Ще деякий час назад, посміхаючись мені в обличчя, ви казали, що цю справу ніколи не розсекретять. Але пройшов час, і на сьогоднішній день ця справа розсекречена. Тому подумайте над своєю поведінкою. Бо зараз я вам кажу, що заяви Пукача будуть розслідувані і всі ці факти отримають підтвердження. Або призначайте розслідування, або ідіть геть!».  

Напруга зростала. В судовому приміщення з’явилося підкріплення для охоронців правопорядку, а судді взяли ще одну паузу, після якої засідання продовжилося.

«Ви маєте всі права відповідно до старого Кримінально-процесуального кодексу 1960 року вжити всіх заходів, і зобов’язані відповідно до статті 97-ї відправити повідомлення (заяви Пукача) за належністю. А Генеральний прокурор зобов’язаний розслідувати цей злочин», - звернувся до суддів народний депутат, представник Подольського в суді – Віталій Купрій.

«Ця норма не може бути застосована, тому що у нас вже діє новий Кримінально-процесуальний кодекс», - відповів суддя Степан Гладій.

«Мені дуже не хотілося б, щоб Олексій Подольський демонстрував тут свій характер, а в нього дійсно є і воля, і характер. Саме через це його вивозили в ліс і хотіли вбити, - відреагував Олександр Єльяшкевич. – Є чітке розуміння норм Конституції – ви маєте право за допомогою своєї ухвали вимагати від генпрокурора розслідувати цей злочин. Ще раз вас закликаю не перетворюйтеся на Печерський суд і суддю Мельника. Вам все одно не вдасться уникнути відповідальності. Не треба нам розповідати, що це не ваша функція і ви не маєте право. Ви це зобов’язані зробити. Не треба прикриваючись законом, порушувати закон. Ви ж не нас дурите, ви намагаєтеся обдурити український народ. Ми вам все одно цього не дамо зробити».   

Судді і далі намагалися довести неможливість винесення ухвали і направити її в ГПУ для розслідування злочину судді Мельника і представників Генпрокуратури. Але останньою краплею став виступ Пукача. Не менш сенсаційний ніж в лютому цього ж року.   

«Злочинів було багато, і в тому числі з боку Валентини Теличенко. Я вам це доведу, - розпочав Олексій Пукач. – Так, я скоїв злочин, але протягом багатьох років відбувалися численні фальсифікації. Розпочинаючи з того, коли начебто я знаходився в розшуку. Та ніде я не ховався, а спокійно жив в своєму рідному селі, і правоохоронні органи про це прекрасно знали. З першого ж дня, коли мене затримали, тобто на стадії досудового слідства, такі представники Генеральної прокуратури як Деркач, Басов, Харченко, Каліфіцький, Грищенко... змушували мене піти на їх умови і взяти на себе те, чого я не робив. Вони спеціально приводили до мене зеків, щоб ті тиснули на мене і я їм розповів те, чого не було, а потім вони начебто б підтвердять мої заяви. Я скоїв злочин, але по певним епізодам, тобто способам злочину, вони намагалися повісити на мене те, чого я не робив. Далі – що творилося в самому судовому засіданні? Валентина Теличенко з дозволу судді Андрія Мельника і представників державного обвинувачення протягом трьох років змушувала мене оговорити інших осіб. Якби я пішов на їх умови, то на сьогоднішній день вже сиділи б десятки людей. Способи були різні – шантаж, залякування, підкуп, навіть столи накривали, думаючи, що я вип’ю з ними чарку і підпишу все, що вони захочуть. Теличенко обіцяла мені, що возитиме передачі на зону, так само як це вона робила для Костенка, Протасова і Поповича, які погодилися на їх умови. Але я не пішов на все це, я не погодився на їх умови». 

Виступ Пукача став переломним. Судді взяли чергову перерву, а після консультацій в дорадчій кімнаті, винесли своє рішення. «Клопотання потерпілого Подольського задовольнити і направити генеральному прокурору для перевірки щодо неправової поведінки судді Андрія Мельника», - зачитав ухвалу Степан Гладій. Також суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.00 8 червня.

*  *  *

В понеділок суд, скоріше, перейде до розгляду справи по суті. Тепер залишилися дві апеляційні скарги – потерпілого Подольського і підозрюваного Пукача. Судячи з усього, нас очкують ще більш гучні заяви, сенсації і викривання. Судовий процес, який сьогодні відбувається на наших очах, це вже історія. Історія, яка потребує фінальної крапки – покарання замовників злочинів. Історія, яку мають знати всі, а особливо ті, хто планують займатися політикою, щоб ніколи не повторювати помилок вищих посадових осіб. Історія, яка потребує постійного тиску і контролю громадськості і журналістів. Ми маємо довести цю справу до кінця і нарешті припинити ганебну практику, коли непокаране зло породжує нові злочини. Для цього у нас – всі шанси.

 

Іван КАПСАМУН, «День»


Теги статьи: Подольский АлексейПукачГонгадзе

Дата и время 08 июня 2015 г., 20:27     Просмотры Просмотров: 7113
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Вбивство за правду. Журналісти, яких втратила незалежна Україна
Алексей Мочанов: вошёл, прошёл все сталии и круги ада, боролся и обещал, обещал и боролся
Дело Гонгадзе: украинцев возмутил противоречивый поступок Луценко

Заказчиков - за решетку: Мирослава Гонгадзе смело обратилась к украинской власти
Юрий Касьянов о Порошенко: Он такой же «патриот» нашей страны, как и Пинчук. Для них патриотизм там, где есть выгода
На Майдане почтили память Гонгадзе

Украине нужен независимый от президентов суд, чтобы судить таких как Кучма и Порошенко
Юрий Бутусов: Генеральный прокурор Юрий Луценко «сливает» расследование дела Гонгадзе
Дело Гонгадзе: тест не сдан

Независимость и свобода слова: как убивали украинских журналистов
Кучму срочно зачищают: суды начали удалять все материалы в деле об убийстве Гонгадзе
Коллегия судей удалила из протоколов известные на весь мир слова Пукача о Кучме и Литвине

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Что нужно сделать с Саакашвили?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.059576