АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 22°C
Харьков: 25°C
Днепр: 24°C
Одесса: 24°C
Чернигов: 23°C
Сумы: 23°C
Львов: 21°C
Ужгород: 26°C
Луцк: 20°C
Ровно: 20°C

Кручу-верчу: захисні костюми по 488 гривень для лікарів, куртка за 10 тисяч доларів собі. Чим запам’ятається міністр Степанов

Кручу-верчу: захисні костюми по 488 гривень для лікарів, куртка за 10 тисяч доларів собі. Чим запам’ятається міністр Степанов
Кручу-верчу: захисні костюми по 488 гривень для лікарів, куртка за 10 тисяч доларів собі. Чим запам’ятається міністр Степанов

Вчора Верховна Рада   підтримала відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова. У п’ятницю відповідне подання до ВР направив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. І хоча профільний комітет не підтримав відставку міністра, Верховна Рада України проголосувала за його відставку.

Відставка Степанова – подія довгоочікувана. Підписи за неї нардепи почали збирати ще в листопаді, тоді ж з’явилися перші чутки про те, що “наступного тижня Степанова точно знімуть”. Минуло ще пів року – і от питання нарешті вирішено. Щоб зрозуміти, чому ж міністра спіткала така лиха доля, у виданні LB.ua згадують, чим він запам’ятався на своєму посту.

Провалена вакцинальна кампанія

Україна займає останнє місце в Європі за кількістю вакцинованих від коронавірусу – перше щеплення отримали лише 2,2% населення. Для порівняння, у Польщі цей показник – 30%, у Румунії та Латвії – 20%, і навіть Білорусь нас обігнала і тепер має 3,2% вакцинованих.

Причина – пізній старт перемовин із виробниками вакцин. Перший договір про постачання був підписаний лише 30 грудня.

Усю осінь міністр звітував про те, що веде перемовини з виробниками вакцин і тримає все під контролем. Натомість виявилося, що компанія Pfizer сама проявляла ініціативу і намагалася домовитися з МОЗом упродовж 8 місяців. Про це під час засідання профільного комітету ВР 17 травня заявив його голова Михайло Радуцький. Також він розповів, що до МОЗу намагалася достукатися компанія Moderna, але міністерство підписало з нею лише угоду про нерозголошення.

Степанов під час засідання комітету підтвердив, що Moderna виходила з пропозицією, але “в термінах поставки був четвертий квартал 2024 року і ціновий показник був набагато дорожчим, ніж те, що ми купили”. На що Радуцький відповів, що у Степанова лежить лист із пропозицією від благодійників підтримати цей контракт. “І ми все одно чекаємо на деякі вакцини в четвертому кварталі цього року”, – додав Радуцький.

Провалена підготовка лікарень до прийому хворих на ковід

Попри те, що Степанов легко заявляє, що він “підняв медицину”, восени Україна зіткнулася з кисневим колапсом – у лікарні везли хворих, що потребували кисневої підтримки, але вільного кисню там не було.

З досвіду Італії ще навесні було відомо, що ковідним хворим потрібен кисень. Проте субвенція для забезпечення ковідних лікарень киснем була виділена лише в жовтні. Що найцікавіше, поки хворим відмовляли в госпіталізації через брак місць і кисню, МОЗ запевняло, що місць із киснем повно і ніякого колапсу немає.

Брехня – ще один символ перебування Степанова на посаді міністра

Для прикладу можна подивитися (якщо у вас міцні нерви) відео з токшоу “Свобода слова”, де Степанов доводить волонтерці Лесі Литвиновій, що жодного разу не було такого, щоб хоч в одній лікарні не було кисню.

 
 

Корупційні скандали

Перший гучний скандал – закупівля захисних костюмів для медиків. Ці костюми були придбані в Китаї у квітні 2020-го майже вдвічі дорожче, ніж коштують аналогічні костюми українського виробника. Поставили ці дорогі китайські костюми із затримкою на місяць. Тим часом українські медики зустрічали ковід без належного захисту.

Закупівлі вакцин також супроводжувалися корупційними скандалами. Поки перемовини з декотрими виробниками ніби спеціально гальмували, китайська вакцина Coronavac була закуплена через фірму-прокладку. З’ясувалося, що Степанов особисто лобіював участь саме цієї фірми, хоча журналістам сказав, нібито це вимога виробника

“50 тисяч медиків буде звільнено через реформу”. Улюблена погроза Максима Степанова

“Загалом перед загрозою звільнення опинилися майже 50 тисяч медпрацівників», – у травні 2020-го говорив Степанов в інтерв’ю Укрінформу, в багатьох інших інтерв’ю та на телебаченні. Він переконував, що все це станеться через недофінансування закладів, і це був його головний аргумент проти реформи, яку він називав у своїх виступах “проформою”.

Коли у вересні LB.ua під час інтерв’ю запитав у Степанова, скільки ж медиків було звільнено від старту другого етапу реформи, виявилося, що міністр цього питання не відслідковував. Натомість він звинуватив “попереднього в.о.міністра” Уляну Супрун у тому, що вона “скасувала статистику в країні як непотрібну”.

Насправді ця статистика збирається в системі E-Health (запровадженій саме в часи Супрун і за участю її команди). Від початку старту другого етапу реформи звільнилися 3815 лікарів спеціалізованої медицини та 4642 медичні сестри, які працювали у закладах надання вторинної допомоги. Але більшість із них перейшли на роботу в інші заклади, і загалом кількість медиків в системі охорони здоров’я збільшилася.

Боротьба з незалежними інституціями — Національною службою здоров’я та ДП «Медичні закупівлі»

З квітня по серпень 2020-го Степанов тричі намагався звільнити в.о. голови НСЗУ Оксану Мовчан, яка відстоювала таку нелюбу міністрові реформу.

Зрештою, Мовчан сама пішла у відставку, щоб зняти напруження між МОЗ і НСЗУ. Після чого Степанов двічі проводив конкурс на голову НСЗУ, але так і не зміг визначити переможця (точніше тих переможців, яких він визначав, не підтримував уряд).

Крім боротьби з НСЗУ, Степанов запам’ятається також боротьбою зі ще однієї незалежною інституцією — ДП «Медичні закупівлі». У всіх своїх провалах він звинувачує якщо не Супрун, то НСЗУ, якщо не НСЗУ — то «Медзакупівлі».

Наприклад, у лютому МОЗ звинуватило держпідприємство «Медичні закупівлі України» у тому, що воно зірвало закупівлі на суму майже 1 млрд грн. У “Медзакупівлях” відповіли, що затримка пов’язана з тим, що МОЗ не ухвалювало вчасно ТЗ і не підписувало номенклатуру, без чого розпочати придбання було неможливо. «Необхідні документи, що дозволяють розпочати закупівлі, МОЗ надало із значною затримкою. За 13 напрямами ми отримали їх лише 4 червня, а щодо АРВ-терапії (для пацієнтів з ВІЛ/СНІД) — 2 вересня. Нагадаємо, що закупівлі минулого року ми мали розпочати ще в березні», — заявили у МЗУ.

Спроби дискредитувати реформу охорони здоров’я

Міністерство охорони здоров’я під керівництвом Максима Степанова не тільки не підтримувало реформу, але й усіляко намагалося її дискредитувати. “Той процес, який стартував з 1 квітня, важко назвати справжньою реформою, – заявив він. – Насправді це не передбачає нічого доброго, ані для медиків, ані для пацієнтів”.

На сайті МОЗ часів Степанова немає жодної позитивної згадки про реформу. У розділі «Трансформація системи» остання новина — за 1 квітня 2020 року. З незрозумілих причин Степанов вирішив не поділяти здобутки реформи, а будувати особистий піар на “порятунку лікарів” від реформи.

Найсмішніше, що “адвокати” Степанова сьогодні серед його здобутків називають зокрема й автономію та фінансову незалежність закладів (тобто те, що відбувалося саме в рамках реформи і почалося задовго до Степанова). А нардеп Валерій Зуб під час засідання комітету заявив, що за часів Степанова значно покращилося фінансування онкодиспансерів. І воно дійсно покращилося – але це сталося завдяки реформі і тому, що онкодиспансери, які і решта медичних закладів, почали отримувати гроші за надані послуги. І поки НСЗУ запускала цей процес, Степанов шкодив йому як міг: ходив по ефірах і розказував про “50 тисяч звільнених лікарів” і “проформу”.

У червні 2020-го стараннями МОЗу Кабмін підвищив тарифи на медичні послуги за трьома напрямами: екстрена допомога, інсульт та інфаркт міокарда. Це можна позначити як єдине досягнення, до якого долучився Степанов. Але водночас він також наполіг на введенні так званого перехідного фінансування для медичних установ-аутсайдерів до кінця 2020 року. Передбачалося, що ці лікарні-аутсайдери складуть план розвитку і будуть звітувати перед МОЗ про його виконання. Але цю вимогу спочатку відтермінували, а потім відмінили. Тож насправді для цих лікарень нічого не змінилося на краще — “перехідні” гроші просто проїли, а вже на 2021 рік фінансування їм не виділили. Однак усе це не заважає Степанову стверджувати, що цим пакетом він урятував лікарів і медицину.

Звісно, куртка Максима Степанова

Максим Степанов носить куртку, в якій знавці моди опізнати творіння бренда Kiton, вартість – близько 10 тисяч доларів. Зовнішня тканина – поліестер і поліуретан, наповнювач – гусячий пух і перо, комірець – із хутра нутрії. Ніхто так і не зрозумів, чому все це разом має таку ціну. Утім із цього народився мем, що куртка Степанова коштує дорожче, ніж сам Степанов.

 

Теги статьи: Минздрав УкраиныОтставкаВерховна радаСтепанов Максим

Дата и время 19 мая 2021 г., 12:46     Просмотры Просмотров: 791
Комментарии Комментарии: 0


Похожие статьи

Украина собирается закупить инновационные таблетки от COVID-19, - Ляшко
К "красной" зоне карантина точно вернемся, это лишь вопрос времени, - главный санврач Кузин
Бутусов: почему Зеленский вдруг выгнал сразу трех замминистра обороны

Глава Минюста Денис Малюська решил перед отставкой закупить 50 авто на 17,5 млн гривен
В Украине установлен новый рекорд по вакцинации от COVID-19 – почти 140 тысяч человек за сутки
В Украине 763 новых случая коронавируса

Первая пошла: член ВСП подает в отставку после нового закона
В Украине снова рост случаев заражения коронавирусом за сутки
Почти половина пунктов вакцинации в Украине не работает, – Ляшко

В ходе пятого этапа вакцинации привиться смогут лица со статусом беженца, - Минздрав
В Украине начался пятый этап COVID-вакцинации: что это значит
За сутки в Украине вакцинировали от коронавируса 100 003 человека, всего - 2 778 377, - Минздрав

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Обрадовались ли вы отставке Авакова?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.122791