АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал

Гольдарб: «Міжнародний аудит не розкриє правди про завищені тарифи»

Гольдарб: «Міжнародний аудит не розкриє правди про завищені тарифи»
Гольдарб: «Міжнародний аудит не розкриє правди про завищені тарифи»

Уряд вирішив провести перевірку обґрунтованості комунальних тарифів після їхнього підвищення. Для цього планується залучити міжнародних аудиторів. Однак експерти налаштовані скептично. На їхню думку, знакових результатів така перевірка не дасть.

Кабмін планує провести міжнародний аудит економічної обґрунтованості тарифів на газ, електроенергію і воду. Аудит пропонується провести за участю міжнародних компаній «великої четвірки». Про це раніше заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

До так званої «великої четвірки» міжнародного аудиту та консалтингу входять компанії Ernst & Young, KPMG, PwC і Deloitte.

НКРЕ за дорученням прем’єра вже почала переговори з міжнародними компаніями про аудит тарифів на газ.

Яких результатів можна очікувати від проведення міжнародного аудиту, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів директор громадської організації «Публічний аудит»Максим Гольдарб.

Давайте почнемо з утворення тарифів на газ. Зараз дуже багато компаній, і держава в тому числі, замовляють аудит у «великої четвірки». А навіщо, що вони зможуть потім показати суспільству?

— Це шоу, на мій погляд. Наприклад, одне з підприємств «великої четвірки» в «Нафтогазі» проводило аудит, по-моєму, за 2013 рік. І за це були заплачені гроші. Висновки аудиторів були ні про що, вони не підняли ніякої тематики, яка кардинально вплинула б на розвиток «Нафтогазу». Чому? Вони у своїх висновках вказали, що за підсумком їм надали не всі документи, а аудиторський час вийшов.

Тобто вони взяли гроші, попрацювали...

— Вони робили, що могли. Вони досліджували ті папери, які їм дали. А в даному конкретному випадку, тепер уже переходимо до аудитів, які оголошують державні мужі з приводу ціни на газ, питання взагалі треба розглядати в іншій площині. Не в тій площині, що аудиторські компанії з класними аудиторами подивляться первинні регістри та бухгалтерську документацію «Нафтогазу» або компанії «Укргазвидобування». Вони дадуть відповідь на питання, скільки українського газу видобувається? Ernst & Young? Або Deloitte? Вони дадуть відповідь на питання, наскільки збідніло населення? Вони розкажуть про те, що коли в країні така криза, то український газ повинен в першу чергу продаватися українцям, і точно не за цінами, про які говорять представники «Нафтогазу» і уряду? Навряд чи вони дадуть відповідь на ці питання. Вони проведуть звичайний аудит-відповідність, в якому вкажуть, що методика розрахунку на підставі документів, на підставі первинних регістрів, на підставі тієї документації, яку нададуть спеціалісти цих структур, відповідає загальноприйнятим стандартам. От і все. А потім цими висновками будуть розмахувати перед українцями і розповідати, що бачите, 7200 — це для вас ще нормально, це взагалі дешево, радійте.

Ви зазначили, що наш газ повинен продаватися в першу чергу українцям. Тобто зараз він не продається українцям?

— Кажуть, що українці споживають дуже багато газу, такі вони неощадливі люди по своїй натурі. І в зв’язку з цим в український газ, якого різко починає не вистачати, потрібно додавати імпортний газ, що змінює ціну на нього. Приблизно така фабула. А тепер по суті. За всіма цифрами, які до недавніх суперечок публікував «Нафтогаз», газу українського видобутку на споживання саме громадянами цілком достатньо. Цього вистачить і на побутові потреби, і на виробництво теплоенергії для населення. По-друге, собівартість українського газу апріорі не може бути вище собівартості російського газу. І третє. Ми не говоримо про те, що газ українського виробництва потрібно продавати на збиток газодобувної державної компанії або на збиток оподаткуванню. Ні, ні в якому разі. Але ціна має бути розумна. І коли починаєш розкладати ці 7200 гривень, то з’ясовується, що близько 3500 з цієї ціни — це гроші, які підуть на «Нафтогаз». Питання — навіщо?

Навіщо ми ще купуємо за кордоном газ, якщо ми можемо самі себе забезпечувати?

— Імпортний газ потрібен для промисловості. Українського газу на все не вистачить. Але ми беремося стверджувати, виходячи з тих даних, які нам надали і «Нафтогаз», і Міненерго, що українського газу вистачає на потреби населення. І ще один нюанс. Уряд бере і рівно в два рази зменшує норму споживання газу для тих квартир, в яких немає лічильників, але є газові плити та колонки. З шести до трьох кубометрів.

Навіщо?

— Тому, що шість — це була необгрунтована норма. Тобто уряд підтверджує, що раніше люди переплачували рівно вдвічі. І відразу виникає питання, куди ж списувалися ці три зайвих куба? Це я ще не сказав про те, що до цього було навіть не шість кубів, а 9,6.

У три рази більше?

— Абсолютно вірно. Не буває так, що звідкись вибуло, а десь не прибуло. Але зрозуміло, що з цифрами можна гратися. Ми були представниками публічного аудиту, ми разом працюємо по даному напрямку з Кучеренком, колишнім міністром ЖКГ, ми були учасниками робочої парламентської групи, яка, до речі кажучи, нещодавно підтвердила всі наші висновки, що...

Що 3500 — це правильно...

— Депутати підтвердили, що ціни на газ не обгрунтовані, депутати підтвердили, що українського газу для людей вистачає, депутати підтвердили, що тарифи на ЖКГ завищені і що все це необхідно переглядати. Але я ось про що. Як учасники цієї самої робочої групи, ми мали доступ до первинних документів і аналітичним документами, в тому числі «Нафтогазу». І нещодавно ми зіткнулися з дивовижною річчю. У 2013 році «Нафтогазом» був підготовлений звіт про виконання фінансового плану, в якому попередніми правителями були відкориговані цифри спожитого населенням газу. Обсяги склали близько 11,5 мільярдів кубів, і ці дані були внесені в аналітичну записку до цього звіту. А в звіті за 2014 рік ці цифри губляться.

Тобто їх немає взагалі?

— Їх немає. Замість них ставляться старі плановані цифри, тільки в графу «фактично спожите». Тобто замість 11,5 мільярдів поставили, по-моєму, 15,5.

Це те, що планувалося ще в 2011-му?

— Це те, що планувалося на 2013 рік, але в 2013 році звіт був відкоригований, тому що реально населення використовувало 11,5. У 2014 році у звіті ця цифра втрачається і з’являється 15,5. Ці факти дають право стверджувати, що у нас відбуваються якісь непорозуміння з цифрами, і ці непорозуміння можуть бути навмисними, щоб спотворити цифри споживання українського газу населенням. Ми ці матеріали направили генеральному прокурору Віктору Шокіну, я сподіваюся, що прокуратура розбереться.

Ми часто також чуємо про те, що підвищення цих цін вимагають наші західні партнери, особливо МВФ.

— МВФ не розраховував ціну в 7200 гривень для українського населення. МВФ не вникав у питання війни, питання збідніння, питання шаленої інфляції, питання девальвації. Ці теми не піднімалися. МВФ правильно заявляє про те, що потрібно привести в порядок ціну товару. Товар повинен коштувати розумно, ринково. Але формулу ринкової ціни товару ми вже обговорили. І там не виходить 7200. Тому не треба плутати вимоги МВФ про справедливість, прозорість та економічну обґрунтованості ціни з тим, що зроблено по факту.

Останнім часом все частіше згадують про приватизацію. Чи можуть приватизувати «Укрзалізницю» або якусь її частину зарубіжні інвестори? Наскільки це реально?

— Я думаю, все реально, якби в поняття «приватизація» не вкладалися б заангажовані інтереси тих, хто в змозі зараз натискати на кнопки і приймати рішення про приватизацію тих чи інших об’єктів. Я думаю, що однозначно треба позбавлятися баласту і того, що не приносить прибуток, на що постійно витрачаються гроші. З іншого боку, всі говорять про те, що в період кризи продавати щось — це самогубство. Це, до речі-кажучи, говорив Арсеній Яценюк, коли ще не був прем’єр-міністром. Він говорив, що тільки країна, яка хоче дійти до банкрутства, може продавати майно в кризу. Ось і відповідь на питання.

Виходить, він сам собі суперечить?

— Виходить, що так. Зараз він говорить, що чим швидше прийметься цей закон, чим швидше все буде продано, тим краще.

Якщо вже вирішили робити приватизацію, то які конкретно компанії можуть потрапити в ці списки? І як зробити так, щоб продати не за одну копійку, а продати хорошим, правильним менеджерам, припустимо, з Європи? Як ви думаєте, яка частина наших держпідприємств буде максимально цікава?

— Публічний аудит зараз взяв на себе зобов’язання пройтися по кожному з підприємств, які плануються до приватизації. З урахуванням того, що їх 345, і 276 вже підлягають приватизації, а ще 69 об’єктів будуть їй підлягати, коли приберуть із закону норму про ті об’єкти, які не можуть бути приватизовані. Цифра величезна і треба до неї і до кожного об’єкту ставитися акуратно. Тому більш детально на це питання я зможу відповісти по закінченні приблизно півтора місяців. А якщо говорити загалом, то незважаючи ні на яку критику, можна зрозуміти і Яценюка, і його уряд. Жоден уряд до цього не стикався з військовими діями на території України, не стикався з такою бездарною монетарною політикою. Тому прем’єр шукає всі можливі шляхи для, по-перше, наповнення бюджету. І по-друге, для скидання всього того, чим держава багато років не може управляти і на що постійно витрачає гроші. Тут якщо вже продавати, то продавати потрібно за справедливою ціною, не заниженою, без корупційних складових. Наприклад, «Київрічпорт» — це в минулому величезне підприємство. Наскільки я розумію, він не виконує своєї статутної мети, напевно, відсотків на 70. І таких прикладів тьма. Якщо західний інвестор викупить підприємство і дасть цій справі друге дихання, то я не думаю, що це погано. До бюджету надійдуть гроші, люди будуть забезпечені робочими місцями, будуть соціальні внески, гарантії, податки і так далі. І плюс західний підхід до проблематики.

Які складнощі можуть виникнути з приватизацією?

— Боюся, що ми побачимо продаж підприємств, які можна було б не продавати, і побачимо адресну продаж, тобто підприємства будуть продані для конкретного замовника. Боюся, що ми побачимо продаж цих підприємств за заниженими цінами і відсутність продажу тих підприємств, які якраз було б варто продати в першу чергу. Крім того, може бути ризик бездумного підходу до приватизації соціальних підприємств, а також місто- і бюджетоутворюючих. Я маю на увазі вугільний сектор, енергетичний сектор.


Читати повністю: http://newsradio.com.ua/


Теги статьи: ТарифыТарифи

Дата и время 11 июня 2015 г., 10:00     Просмотры Просмотров: 2724
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто на ваш взгляд самый большой враг Украины?









Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.058397