АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 10°C
Харьков: 9°C
Днепр: 11°C
Одесса: 12°C
Чернигов: 8°C
Сумы: 8°C
Львов: 10°C
Ужгород: 10°C
Луцк: 10°C
Ровно: 10°C

Справа про кисневі станції на 650 млн: «ковідна процедура» краде гроші

Справа про кисневі станції на 650 млн: «ковідна процедура» краде гроші
Справа про кисневі станції на 650 млн: «ковідна процедура» краде гроші

Як переплатити 200 мільйонів гривень згідно до чинного законодавства.

Наприкінці 2021-го влада підрахувала бюджетні гроші та знайшла можливість витратити більше півмільярда гривень на закупівлю 225 кисневих станцій. Це – фактично маленькі заводики по виготовленню кисню просто з атмосфери, які можна встановлювати безпосередньо у лікарнях. І не залежати від «планово-раптових» ремонтів на великих кисневих заводах, через які цієї осені у розпал чергової хвилі ковіду в багатьох лікарнях кисню майже не лишилось (див аналіз ситуації з киснем від «Дозорро»).

Киснева станція – це набір з компресора, адсорбційного та іншого устаткування, призначеного для того, щоб отримати кисень із повітря. Зазвичай у повітрі 25% кисню, а решта – азот та інші гази. Завдання кисневої станції – «очистити» повітря від домішок настільки, щоб концентрація кисню була на рівні 93%. Ці станції вирішили купувати у контейнерах, щоб не зводити окремих приміщень та встановлювати їх прямо поруч із будівлями лікарень. І далі по спеціальних трубах вже розводити кисень до хворих у палати.

 

Закупівлю кисневих станцій доручили МОЗівському держпідприємству «Медичні закупівлі України». Останніми роками воно є традиційним замовником медичних препаратів та устаткування, які закуповують не через міжнародних закупівельників на кшталт ПРООН.

Йшлося про устаткування необхідне для боротьби з пандемією COVID-19. Його можна купувати взагалі без використання системи «Прозорро» по спеціальній «ковідній» процедурі, яка дозволяє лише оприлюднити звіт про те, з ким і про що укладено контракт.

«МЗУ» ще торік розробило оригінальну схему закупівель для подібних товарів. Вона полягає у наступному.

Спочатку «МЗУ» проводить «сигнальну» закупівлю та чесно попереджає, що ця «допорогова закупівля» не є пропозицією замовника на укладання договору по заявленому товару, а є інструментом аналізу ринку та виявлення найбільш вигідних пропозицій».

Тобто на цей аукціон мають податись усі бажаючі виграти великий контракт, але тут йде цінова конкуренція лише за 1 одиницю товару. У подальшому замовник вже сам обирає, з ким укласти повноцінний контракт по спрощеній «ковідній» процедурі.

Керівник «МЗУ» Арсен Жумаділов у коментарі «Нашим грошам» пояснив, що «така модель дозволяє зробити швидкий зріз по ринку, який по суті тільки формується».

«Немає виразної, усталеної структури ринку, де відомі реальні гравці та пряме контрактування яких без використання інструментів Прозорро було б цілком виправданим», – пояснює Жумаділов.

У 2020 році таку модель випробували на закупівлі автомобілів швидкої допомоги. Тоді заявки подали по чотири-шість компаній, а контракти були укладені з фірмами, що зайняли у своїх лотах перші та другі місця (якщо переможця відхиляли). Вийшло в середньому на 15% дешевше.

Цього разу «сигнальна» процедура пройшла ще краще. Заявки на аукціон 2 грудня подали 20  компаній. Цінова конкуренція вразила ще більше – переможець знизив ціну на 30%, з очікуваних «МЗУ» 3 218 607 грн за одиницю до 1 980 000 грн за одну кисневу станцію.

Але потім все пішло не так, як торік зі швидкими.

Замовник проігнорував перші шість найдешевших пропозицій. Для розуміння масштабу скажемо, що якби угоду на поставку всіх кисневих станцій було укладено по ціні переможця аукціону, то вони б коштували 445 млн грн, а не 648 млн грн, як вийшло в результаті. Ось із ким зрештою законтрактувались на 200 млн грн дорожче, ніж могли:

Довідково: кому належать обрані постачальники «МЗУ» та проігнорований переможець 

Арсен Жумаділов вважає закупівлю вдалою:

«Підхід спрацював – маємо 20 компаній, що заявили. Усі охочі подалися. Усі спроможні законтрактовані (крім найдорожчої «Промеір»)».

Із такою оцінкою не погодився переможець аукціону «Укртехагро». Компанія звернулась до міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка з відкритим повідомленням:

«На жаль, на наші численні запити та повідомлення ДП «Медичні закупівлі України» не надало жодної відповіді, та не надало інформування, та не було спроби зв’язатися будь яким чином. З боку ДП не було додержано законних вимог та проведено процедури перемовин. Ми були готові до надання будь-яких необхідних забезпечень та страхувань при виконанні контракту постачання кисневих станцій. У разі необхідності змінення будь-яких медико-технічних параметрів обладнання виробник має можливість повного задоволення потреб Замовника. 17 і 20 грудня з Прозорро стало відомо про укладення договорів з постачання станцій з низкою компаній, які запропонували значно вищі ціни в порушення договірної процедури відповідно до Закону «Про публічні закупівлі» ст 4-7. Просимо Вас, як головного розпорядника бюджетних коштів при закупівлі кисневих станцій відновити законні права ТОВ «Укртехагро» на укладання договорів поставки».

Отже, мова про формування маржі на рівні 200 млн грн з боку держпідприємства «МЗУ», яке останніми роками, за оцінкою «Наших грошей», було взірцем доброчесності на закупівлях.

При цьому модель закупівлі виключає можливість оскарження в Тендерній колегії АМКУ. Спрощені ковідні закупівлі – по закону не оскаржуються в Комітеті.

Тому проігнорована фірма просто не мала куди скаржитись, окрім як медійникам та міністру – безпосередньому керівнику над «МЗУ».

«Наші гроші» спробували розібратись і ось що ми побачили.

Чому була проігнорована/відхилена найдешевша пропозиція «Укртехагро»?

У компанії стверджують, що готові були поставити до кінця січня 2021 року 196 кисневих станцій від відомого китайського виробника «Гуоді технолоджі (Гангжоу) лтд» («Guodi technology (Hangzhou) co., ltd»). Він спеціалізується у виробництві устаткування з повітряної сепарації, а саме: кисню, азоту та аргону. Всі продукти відповідають стандартам CE, ISO9001, ISO12385. Фабрика має великий досвід у міжнародній торгівлі з такими країнами як Індія, Ефіопія, Грузія, Мексика, Перу та  інші, а також сподівається на співробітництво з Україною.

У складі тендерної пропозиції «Укртехагро» надало таблицю відповідності пропонованих станцій до технічних вимог замовника. Також у фірмі запевнили, що вимоги «МЗУ» не були занадто космічними, тому всі регульовані параметри кисневих станцій «NZO-30» були б зроблені у потрібному діапазоні.

Однак «Укртехагро» заявляє, що після перемоги у ціновому аукціоні компанія не отримала жодного фідбеку від «МЗУ», а тому не знала, які саме параметри їхніх станцій не влаштували замовника. Саме про це фірма і повідомила міністра Ляшка. Хоча компанії відомо, що під час минулорічної закупівлі «швидких» «МЗУ» постійно зверталось до учасників за уточненнями всіх нюансів та підтвердженням усього, що здавалось непідтвердженим.

«Наші гроші» на старті цієї історії мали тільки прес-реліз «МЗУ» щодо цієї закупівлі. У якому не було жодних посилань на критерій невідповідності переможця аукціону. Однак було вказано, що контракти укладено з фірмами, які «спроможні поставити всю необхідну кількість товару не пізніше січня-лютого 2022 року».

Під час «сигнальних» торгів у «Прозорро» термін поставки вказувався 30 квітня – тобто фірми торгувались саме виходячи з цієї дати поставки. Та зміни мали б погоджуватись у ході подальших перемовин між замовником та учасником.

Але з «Укртехагро» таких перемовин не було. А в договорах з обраними переможцями – немає жодних термінів. Там є лише вказівка, що термін поставки має бути не менше 45 днів з моменту заявки замовника на поставку.

«Наші гроші» звернулись за поясненнями до «МЗУ» та Арсена Жумаділова.

Жумаділов пояснив, що «ковідна» процедура не передбачає обов’язку «МЗУ» пояснювати кожному з незаконтрактованих учасників їхні технічні проблеми. До того ж наприкінці року в «МЗУ» – значне навантаження по виконанню прямих зобов’язань по закупівлях/поставках.

Також ТОВ «Укртахегро» пропонували здійснити поставки станцій з Китаю. У випадку перевезення станцій мова йде про поставку морем. Морем з Китаю товари йдуть близько 6-8 тижнів, це не враховуючи час на виготовлення. Умовою контрактування була поставка певної частини станцій не пізніше 31 січня. Гарантій поставок в Україну в визначений термін не було надано, вказує Жумаділов.

У держпідприємстві додали, що «пропозиції інших учасників, що не були законтрактовані, не відповідали технічним, якісним та кількісним характеристикам предмету закупівлі». Та надали «Нашим грошам» перелік зауважень до пропозиції «Укртахегро», які не оприлюднювались раніше.

Ми попросили прокоментувати фірму ці претензії і отримали наступне.

«Претензії замовника та пояснення учасника» 

У сухому залишку маємо таке: «Укртехагро» дало підстави для формальних претензій. Однак усі питання могли б бути вирішені у ході «ковідної» закупівлі без значних енергозатрат з боку усіх зацікавлених сторін – замовник міг дати учаснику можливість надати підтвердження чи уточнення по слабким місцям. Зрештою, на звичайних тендерах в учасників є можливість виправляти деякі недоліки впродовж 24 годин. Але замовник суто формально не зобов’язаний цього робити по «ковідній» процедурі, тому і не робив. І це дає привід для питань щодо ефективності витрачання зайвих 200 млн грн.

У «Лізі антитрасту» відмітили повну непрозорість «ковідної» процедури.

«Фактично алгоритм закупівлі можна розділити на два умовних етапи, доцільність та законність яких викликає великі сумніви. Перший – допорогова/спрощена закупівля з метою аналізу ринку. Якщо почитати Закон «Про публічні закупівлі», то спрощена процедура закупівлі – це все ж таки процедура закупівлі товарів/робіт/послуг. Так, з простішими вимогами та правилами проведення, але закупівля. Не інструмент для аналізу ринку та виявлення найбільш вигідних пропозицій, як це зазначає замовник, у даному випадку ДП «Медичні закупівлі України». А процедура закупівлі, яка має завершуватись укладеним з переможцем договором, або відмінятись з законних підстав (тут, до речі, окремий лайфхак замовника, незаконну відміну спрощеної закупівлі не вийде оскаржити до АМКУ). Дійсно, згідно зі ст. 4 Закону для планування закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації. Але не за допомогою оголошення фейкових спрощених процедур, а, наприклад, шляхом направлення запитів учасникам ринку або проведення відкритих зустрічей.

Другий – власне сама закупівля без використання електронної системи, що дозволяє робити «ковідна» постанова уряду. Так, ці закупівлі, як і ті, що підпадають під дію Закону «Про публічні закупівлі», мають проводитись з дотриманням тих самих умов: добросовісна конкуренція, недискримінаційність, економія, відкритість та прозорість. Але, як бачимо, з недискримінаційністю та прозорістю є проблема. За логікою постанови, замовник мав би звернутись до всіх учасників «сигнальної» процедури з запитом необхідної інформації і на підставі наданих документів приймати рішення. Натомість, завдяки виключенню з закону та своєму «ноу хау», самостійно за закритими дверима вирішив, чиї пропозиції «рівніші», без права на оскарження», – відмітив Володимир Ахундов з «Ліги антитрасту».

«Наші гроші» цілком свідомі, що «МЗУ» фактично вперше попало в таку історію, тому враховуємо наступне: обрана модель закупівлі дозволяє абсолютно непрозорі рішення через закритість самої «ковідної» процедури, коли держава нічого не винна учаснику. А отже, ми маємо справу з дефектом самої процедури та приєднуємось до прихильників того, що потрібно взагалі як клас скасувати «ковідні» закупівлі по постанові Кабміну №225 від березня 2020 року.

«Ковідна» процедура тоді вводилась на випадок екстреної потреби. Лікарі у всьому світі на початку пандемії справді потерпали від відсутності масок, халатів, ліків, устаткування. Довгі тендерні процедури справді могли красти життя у пацієнтів.

Однак вже пройшло майже два роки, як людство воює з вірусом. Багато речей є давно відомими і прогнозованими. І якщо українські можновладці досі не розуміли, що лікарням потрібен кисень, а кинулись закуповувати станції наприкінці року, коли бюджетні гроші «згорають», а нова хвиля «омікрону» вже поруч на кордоні, то це проблеми з когнітивними здатностями чиновників. Тих самих, що у розпал зимового опалювального сезону відправили 19 мільярдів гривень на асфальтування замість закупівлі дефіцитного газу для опалення. Ми не дарма згадуємо тут асфальтування, адже на Банковій саме Кирило Тимошенко курує і «Велике будівництво», і боротьбу з ковідом.

На другому році та третій хвилі пандемії, напевно, можна було б вже спланувати усі закупівлі так, щоб встигнути закупити все необхідне відповідно до діючого законодавства, без винятків. І тоді б «МЗУ» не потрапило у таку незручну ситуацію. Неконтрольована дискреція у нетранспарентних обставинах впродовж довгого часу може стати справжнім викликом.

Юрій Ніколов, Анна Сорока, «Наші гроші»


Теги статьи: ТендерКорупціяcovid19УкртехагроЖумадилов АрсенТендериПРООНМедичні закупівлі України (МЗУ)Закупкикисеньгроші

Дата и время 12 января 2022 г., 11:46     Просмотры Просмотров: 393
Комментарии Комментарии: 0


Комментарии:

comments powered by Disqus
19 мая 2022 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Есть ли у вас в городе подразделения теробороны?





Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.194756