АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 2°C
Харьков: 2°C
Днепр: 3°C
Одесса: 7°C
Чернигов: 1°C
Сумы: 1°C
Львов: 3°C
Ужгород: 8°C
Луцк: 4°C
Ровно: 3°C

Чи стануть вибори у столиці тріумфом «гречкосіїв»?

Чи стануть вибори у столиці тріумфом «гречкосіїв»?
Чи стануть вибори у столиці тріумфом «гречкосіїв»?

Один з кандидатів у міські депутати Києва 19 серпня на Нивках роздавав продуктові набори під виглядом вітання мешканців зі святом Спаса. В пакеті — яблука, мед і бублики з маком.

 

Сергій Грабовський

 

Час літніх відпусток стишив дебати навколо зафіксованої в новому Законі України «Про місцеві вибори» електоральної системи, яка неофіційно зветься «відкритими списками». А тим часом, такі публічні дебати, а ще більше – чіткі роз’яснення «плюсів» і «мінусів» нової виборчої системи, були би вкрай потрібні. Бо ж інакше українці ризикують пошитися в дурні, прийшовши на виборчі дільниці чи відмовившись від участі у виборах унаслідок масового поширення феномену «гречкосіїв», як-от це сталося на довиборах у Верховну Раду в окрузі №205 у Чернігові. Але – тиша чи майже тиша навкруги, в тому числі в політизованій українській столиці…

 

Якою буде специфіка виборчої системи для киян?

 

Саме так: «специфіка для киян», бо місцеві вибори проходитимуть за кількома достатньо різними виборчими системами, які пов’язані з рівнем рад і кількістю виборців у територіальній громаді чи регіоні.

 

Проблему виборів міських, сільських і селищних голів винесімо «за дужки» — це окремі новели закону й окрема тема. Зосередимося на виборах тих представницьких органів територіальних громад, які і далі звуться «радами».

 

Найпростіше з виборами депутатів сільських і селищних рад – щодо них збережена чинна мажоритарна система. Набираєш відносну більшість голосів в одномандатному виборчому окрузі – і ти депутат.

 

А от депутатів обласних, районних, міських та районних у містах рад обиратимуть за системою, яка офіційно зветься «пропорційною виборчою системою з преференціями», а неофіційно — «виборами за відкритими списками». Знов-таки, за офіційною термінологією, вибори проходитимуть в багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з територією відповідної області, району, міста тощо за виборчими списками місцевих організацій партій з одночасним висуненням кандидатів у територіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ. Усе зрозуміло? Ні? Тоді більш детально: територія повноважень тієї чи іншої ради ділитиметься на округи, кількість яких дорівнюватиме кількості місць відповідної ради. Висуватиме кандидатів (по одному на округ) місцева організація відповідної партії. Всі кандидати в депутати, висунуті місцевою організацією партії у територіальних округах, включаються до єдиного виборчого списку кандидатів від цієї місцевої організації партії у відповідну раду. Лідер цього списку зберігатиме свою першу позицію у партійному списку незалежно від підтримки електорату, коли під час підрахунку голосів формуватиметься внутрішній партійний рейтинг підтримки. А от місця інших кандидатів і їхнє проходження чи непроходження у депутати визначатимуть виборці.

 

Отож кияни отримають 25 жовтня один бюлетень – з виборів до Київради (вибори до відновлених у столиці райрад мають відбутися аж 27 березня 2016 року). Бюлетень цей міститиме назви столичних організацій партій, прізвища, імена та по-батькові лідерів партійних списків і кандидатів у територіальному окрузі. Кожен виборець має один голос. Голосуючи за кандидата в окрузі, виборець автоматично віддає голос за ту чи ту партію, і навпаки – голосуючи за якусь із партій або лідера партійного списку, він віддає голос за кандидата в окрузі (якщо, звісно, такий наявний – ті чи інші партії можуть і не мати своїх кандидатів в усіх територіальних округах).

 

Виборчий бар’єр тепер становитиме 5%, а не 4%, як раніше. Партії, які його подолають, візьмуть участь у розподілі мандатів до Київради. Паралельно з цим формуватиметься внутрішній рейтинг, відповідно до підтримки кожного кандидата виборцями. В підсумку мандати розподілятимуться між тими, хто отримав найбільше голосів виборців у кожній партійній команді, але тільки за умови, що їхні партії подолали електоральний бар’єр. Отож можливі ситуації, коли, по-перше, якийсь кандидат набирає в окрузі аж 90%, але не проходить до Київради через те, що його партія не долає 5%-й бар’єр, по-друге (і це може стати досить поширеним), певні округи не отримають представництво у міськраді, по-третє, до Київради можуть потрапити партії, висуванці яких не виграли в жодному окрузі, але набрали понад 5% голосів виборців, тобто є відвертими «середняками».

 

Ось така не надто проста виборча система чекає на киян.


 

«Відкриті списки», які насправді не є відкритими

 

Зараз багато говорять про те, що кияни (і жителі інших міст) матимуть можливість обрати депутатів за відкритими списками. Чи так це? Дозволю собі велику цитату з Вікіпедії: «Відкриті (вільні, пільгові) списки – така форма партійних списків, що надає право виборцям виражати своє ставлення до кожного з кандидатів, занесених у конкретний партійний список. Для цього в виборчому бюлетені вони вказують, кого з кандидатів від даної партії хотіли б бачити обраним у першу чергу, кого в другу, тощо. Всі голоси, подані за кандидатів тої чи іншої партії, додаються таким чином, якби вони були подані за партійні списки. Далі відбувається розподіл місць між партіями, але у відповідності з кількістю голосів, отриманих кожним з кандидатів. Таким чином партійні лідери втрачають можливість складати партійні списки кандидатів, а виборці отримують більшу свободу вибору; таке представництво стає більш «особистісним». <>Однак і в таких виборчих системах головну роль відіграють голоси, подані за партії, і саме вони покладені в основу розподілу депутатських місць між ними».

 

Можливо, хтось не довіряє Вікіпедії? Що ж, тоді зверніться до підручників, словників і довідників із політології, написаних знаними українськими авторами, і ви побачите, що вони загалом дотримуються наведеного вище погляду, хіба що додають певні нюанси в описанні відкритих списків.

 

Отже: зазвичай виокремлюють дві основні виборчі системи – мажоритарну і пропорційну, до них додають «проміжну» — змішану, коли частина депутатів обирається за списками, частина – в окремих округах (на минулих виборах до Київради жителі столиці обирали своїх представників якраз за останньою системою, у пропорції 50%/50%). Що стосується тих виборів, де фігурують списки, то науковці виокремлюють чотири їхні «конструкції». Перша – система відкритих (або вільних) партійних списків, коли виборець голосує за партію, а всередині списку цієї партії окремо голосує за конкретного кандидата. При голосуванні за партію виборець завжди має тільки один голос (це називається «категоричне голосування»), тоді як при виборі кандидатів всередині партійного списку можуть використовуватися різні способи голосування (підтримка/непідтримка, ранжування кількох кандидатів тощо). Інша система – «персоналізована змішана» — побудована на тому, що виборець голосує окремо за партію й окремо за конкретних кандидатів. Результати голосування по кандидатах визначаються в одномандатних округах. Розподіл мандатів в одномандатних округах тим чи іншим способом впливає на кількість мандатів, одержаних партією загалом. Ще одна система – «система додаткових представників» — ґрунтується на тому, що виборець голосує за кандидатів, які балотуються в одномандатних округах, але його голос зараховується і як поданий за партію, до списку якої входить даний кандидат. Результати голосування по кандидатах визначаються в одномандатних округах, а за списками – в багатомандатному окрузі.

 

Як бачимо, нинішня система виборів до Київради є варіантом останньої. Але ні про які «преференції» тут не йдеться, адже преференційне голосування завжди має на увазі можливість ранжувати кандидатів у порядку переваги. Така виборча система застосовувалася у Санкт-Петербурзі в 2011 році й була жорстко розкритикована вцілілими російськими демократами. За що? За ледь не ідеальні можливості для підкупу виборців і застосування адмінресурсу.


 

Чи переможе «маршал Гречка» українську демократію?

 

Отже, ми встановили, що місцеві вибори восени пройдуть не за відкритими списками (як обіцяла парламентська більшість) і навіть не за тією системою з «преференціями», як зараз офіційно вказується. Самі лише ці факти (які в міру наближення дати голосування неминуче стануть предметом публічних дискусій, а то й скандалів) можуть істотно знизити активність, умовно кажучи, «партії Майдану» (яка вкотре побачить, що її надурили) та зробити чи не провідними електоральними гравцями у столиці «улюблених бабусь Черновецького». Ну, а коли частина кандидатів (а це неминуче) розпочне роздачу, умовно кажучи, «гречки» (тобто здійснювати підкуп схильної до цього частини електорату), активність «партії Майдану» може ще впасти, ледь не до нуля (он у Чернігові прийшло голосувати ледь більше третини виборців, у Києві може за певних обставин з’явитися на виборчих дільницях іще менше). І що тоді?

 

А тоді на повну силу розгуляються шалена демагогія (з її виявами кияни вже сьогодні регулярно зіштовхуються і на бордах, і в безплатних газетах) та щедра й відверта роздача сакраментальної «гречки». І справді – навіщо ретельно працювати з виборцями, навіщо пояснювати їм ситуацію, коли можна засмітити голови демагогічними обіцянками й підкупити «гречкою»?

 

Як на мене, владна коаліція зробила велику помилку, обравши саме даний варіант закону «Про місцеві вибори» (хотілося б помилитися, звичайно, але є політична наука). Та справа зроблена. І слід замислитися над тим, як хоча би в столиці та інших великих містах не допустити ганьби на всю Європу, як не порадувати місцевими виборами (і перебігом, і результатами) підполковника КҐБ Путіна, як не посіяти вкрай нігілістичні настрої («нехай вони всі йдуть під три чорти!») серед значної частини «партії Майдану». Вихід, як на мене, є. І він полягає у серйозному й відповідальному ставленні до виборів.

 

Перші паростки цього вже є. Начебто більшість сил урядової коаліції піде на місцеві вибори єдиним фронтом, а з частиною інших сил досягнута «угода про ненапад». Але цього замало. Потрібні активні зусилля для активізації всієї «партії Майдану», для виведення на виборчі дільниці молоді, передусім освіченої (а тому скептичної). Ба більше: поменше щедрих обіцянок! Досі ще ніхто в Україні не йшов на вибори без них – питання було тільки в тому, 100% тієї чи іншої виборчої програми не можна виконати, чи тільки 80%. Тому чесна, реалістична, без щедрих обіцянок спільна програма дій сил урядової коаліції, розписана по роках, — це те, чого так не вистачає нинішнім виборам.

 

Не обійтися без самомобілізації зусиль громадянського суспільства, бо ж небезпека перемоги у столиці «військ маршала Гречки» відкине країну назад і створить для неї цілу низку небезпек. І, звичайно, у ці місяці потрібні активні дії міської влади, яка мусить «залатати» всі дірки у комунальному господарстві й належним чином підготувати місто до зими. Виборці повинні бачити ці дії!

 

А разом із тим, чи не слід було б СБУ зайнятися джерелами щедрого фінансування деяких ревних демагогів-«реформаторів»? У мене є великі сумніви, що в когось в Україні є стільки вільних грошей, щоб їх вкладати у розхитування столичного «човна», а у вас? Чи, можливо, хтось дуже сподівається на «демократію без берегів», як за часів Центральної Ради, коли демагоги-більшовики за допомогою обіцянок «гречки» взяли Київ?

http://kyiv1.org/


Теги статьи: ВыборыКиев

Дата и время 25 августа 2015 г., 13:25     Просмотры Просмотров: 5804
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Зеленский в последнюю минуту отказался прийти на прямой эфир "100 минут с Оксаной Соколовой" на ICTV, - ведущая программы
Саакашвили обратился к украинцам: У нас остался последний шанс
«Киевляне, вы реально ещё пока не поняли — кого вам втюхали в кепке?!», - экс-министр

Kyiv замість Kiev: аеропорти Батумі і Тбілісі змінили правопис українських міст
Зеленский о своем неучастии в дебатах: Политики, когда они собираются вместе, начинают собачиться
Кандидат в президенты Владимир Зеленский не пришел в студию для обращения к украинцам

Канал Коломойского оправдал шоу Зеленского в "день тишины": он там актер, а не кандидат
Выборы-2019: 240 тыс избирателей изменили место голосования
Под Харьковом у главы участка пропала печать

Йованович призвала украинцев прийти на выборы
У российского посольства в Киеве прошла акция в поддержку Гриба
Фашик Донецкий: о прямых переговорах с коллаборантами

Комментарии:

comments powered by Disqus
24 марта 2019 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто по вашему станет следующим президентом Украины?










Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.229278