АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 4°C
Харьков: 4°C
Днепр: 6°C
Одесса: 9°C
Чернигов: 3°C
Сумы: 2°C
Львов: 9°C
Ужгород: 11°C
Луцк: 7°C
Ровно: 6°C

Директор «Молодості» Андрій Халпахчі: Немає сенсу платити за російське кіно, якщо гроші підуть на озброєння сепаратистів

Директор «Молодості» Андрій Халпахчі: Немає сенсу платити за російське кіно, якщо гроші підуть на озброєння сепаратистів
Директор «Молодості» Андрій Халпахчі: Немає сенсу платити за російське кіно, якщо гроші підуть на озброєння сепаратистів

За день до місцевих виборів, 24 жовтня, в Києві стартує міжнародний кінофестиваль «Молодість», який цього року відзначає свій 45-ий ювілей. Під час нинішнього фестивалю, українські глядачі не побачать зірок світового кінематографу, оскільки «Молодість» вже традиційно проводиться практично без грошей. Всі спроби закріпити за фестивалем постійне фінансування з Державного бюджету, навіть при Вікторі Ющенко, який є Почесним президентом «Молодості», не увінчалися успіхом. Впливають і на без того мізерне фінансування фестивалю події на Сході країни. «Завжди - з війною чи без війни - культура залишається на задниках», - сумно констатує генеральний директор Андрій Халпахчі.

До того ж, з очікуваних 2 мільйонів гривень, які організатори попросили у київської влади, сьогодні можна розраховувати хіба що на десяту частину. Тому оргкомітет однієї з найбільших спеціалізованих кіноподій України та Східної Європи за версією Міжнародної Асоціації Кінопродюсерів, як завжди, розраховує на спонсорів.

Проте програма фестивалю через брак коштів майже не постраждала - Андрій Яковлевич стверджує, що попри вимушену відмову від деяких світових прем’єр, буде, що показати київському глядачеві. Довелося відмовитися і від головного концертного майданчика країни – «Палацу Україна», а відкриття фестивалю вирішили зробити скромнішим - у Національному драматичному театрі імені Івана Франка. На 45 міжнародному кінофестивалі, за традицією, будуть представлені кінофільми у міжнародній, національній конкурсній та позаконкурсній програмах. Серед усіх фільмів, які беруть участь у фестивалі, один, незалежно від номінації, здобуде Гран-прі конкурсу - 10 тисяч доларів.

Про те, на якій стадії підготовка до ювілейної «Молодості», яких знаменитостей варто очікувати в Києві, а також про конкурентоспроможність українських дебютів «Главком» поговорив з генеральним директором фестивалю Андрієм Халпахчі.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

«Переглядаючи фільм за фільмом, починаю тихо ненавидіти кіно»

Пане Андрію, фінансові проблеми «Молодості» тривають вже не перший рік. Як в ситуації, що склалася сьогодні в країні, проходить підготовка до кінофестивалю?

Дійсно, щороку виникали проблеми, в першу чергу, фінансові. Все ж таки фестиваль найцікавіший фільмами і гостями, але їхній приїзд залежить від фінансування. Фестивалі стали альтернативною формою прокату для світових дистриб’юторів. Тобто фільми, які не збирають величезні кошти у загальному прокаті продаються на різні фестивалі.

Ви купуєте фільми?

Що стосується конкурсу, ми завжди отримуємо фільми безкоштовно, але велика поза конкурсна програма потребує так званих «фісів», тобто плати за право показу, і це складає досить великий бюджет.

Можете назвати суму?

Ми зараз цей бюджет обмежуємо, але в середньому це складає 50 тисяч євро.

Що можете сказати про цьогорічну програму? Чи плануєте ви збільшувати обсяг конкурсних фільмів?

По програмі ми працюємо в звичному режимі. Кожного року ми отримуємо все більше фільмів для відбору. Треба сказати, що це дуже складна робота, починаєш тихо ненавидіти кіно (сміється). Бо з появою нових технологій знімають всі. Існує такий термін - незалежне кіно. І в мене іноді виникає питання, від чого незалежне? Від таланту? Від майстерності? (сміється).

Переглядаючи фільм за фільмом з різних куточків світу, а цього року є фільми з Непалу, Малайзії, бачиш, що дуже багато сміття. Те ж можна сказати і про американське, французьке кіно. Але в смітті трапляються діаманти. І це надихає.

Ви намагаєтесь якось фільтрувати все, що вам надходить для перегляду?

Є визнана світова система, ми також в цьому році ввели правило, коли фільми, які нам подають платять маленький «фіс» – 5 доларів. Це за те, щоб фільм був переглянутий. Ми ввели це обмеження з надією, що воно якось відфільтрує зовсім аматорське кіно. Але, знаєте, ні, надсилають все одно. Для прикладу на великих фестивалях у Каннах чи Берліні сума «фісу» на розгляд фільму може складати 100 євро.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

В цьому році «Молодість» святкує своє 45-річчя. Якою буде програма ювілейного фестивалю?

Фестиваль залишається зі своєю концепцією. Міжнародний конкурс складається з трьох частин. Студентська програма - це будь-який короткометражний фільм, знятий підчас навчання у кіношколі. Далі - перший короткометражний фільм різних жанрів чи то документальний, чи анімації. Іноді людина не має професійної освіти, але знімає свій перший фільм. І третій конкурс – це перший повнометражний фільм. Усі фільми дебютні. Загальне міжнародне журі розглядає всі фільми, присуджує гран-прі кращому, іноді навіть його отримує студентський фільм. А також присуджує приз за кращий фільм у кожній категорії.

До призів ми обов’язково ще повернемося, як на фестивалі буде представлено українське кіномистецтво?

У нас традиційно залишається національний конкурс короткого метра, який є стартовим майданчиком для наших молодих режисерів. Ми програму формуємо таким чином і гостей запрошуємо переважно які є відбірковцями інших фестивалів, щоб українські фільми після «Молодості» потрапили на інші престижні фестивалі.

Наступна важлива програма – конкурс дитячого кіно. Але це не кіно, зняте дітьми. Це кіно для дітей від 10 до 14 років. Журі, до речі, в цій категорії складається також з дітей саме такого віку.

«В столиці немає справжньої фестивальної інфраструктури»

Столичний кінотеатр «Жовтень» до подій минулого року завжди приймав глядачів фестивалю. З якими кінотеатрами ви працюєте в цьому році?

В столиці, на жаль, немає справжньої фестивальної інфраструктури. Такого центру як, наприклад, на Потсдамер плац у Берліні. «Київ» є центром нашого фестивалю. Він не є мультиплексом, але це старий кінотеатр, який має атмосферу справжнього кіно. І ще перевагою Києва є великі фойє і приміщення, де ми можемо розташувати наших робітників.

Справді, «Жовтень» - це найстаріший кінотеатр у Києві. Він згорів як раз під час «Молодості». Місто обіцяє відкрити його саме під фестиваль, оголошували, що пан Кличко буде відкривати його 25 жовтня. Чи будуть відремонтовані всі зали, ми не знаємо до сих пір, і це нас хвилює, оскільки скоро потрібно складати розклад фільмів, а ми ще не знаємо, чи відкриється кінотеатр взагалі. Далі - кінотеатр «Кінопанорама», де ми проводимо дитячий конкурс і поза конкурсні програми. Зараз ідуть перемовини з новими мультиплексами, «Сінема Сіті», наприклад.

Скільки обійдеться орендна плата глядацьких залів на час проведення фестивалю?

Ми здебільшого з кінотеатрами працюємо як кожний дистриб’ютор, тобто на паритетних умовах 50 на 50. Кінотеатр відшкодовує правовласникам половину вартості від продажу квитків, вартість яких ми, як правило, не підвищуємо за фестивальні покази та зустрічі з гостями. Але з кінотеатром «Київ» ми працюємо постійно, знімаємо повністю кінотеатр і сплачуємо оренду.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

Так само, мабуть, і з «Палацом Україна», де відбудеться відкриття «Молодості»?

В Палаці стали шалені гроші за оренду. Тому через фінансові проблеми ми вирішили цього року зробити це в Драматичному театрі імені Івана Франка, де все ж таки менша оренда. Безумовно, там і менша кількість місць, і це буде для нас величезною проблемою. Бо почнуть телефонувати з різних інстанцій від Парламенту до Кабміну, скаржитися, що їм не потрапили квитки. А ще треба податківців запросити, і Казначейство, і Мінфін (сміється).

Чи передбачені для вас якісь пільги, бо театр все ж таки державна установа, що знаходиться у підпорядкуванні Міністерства культури?

Безумовно, це є. Наш віце-прем’єр обіцяв підписати листа, щоб нам надали оренду не за комерційними, а за державними розцінками.

В гривнях це скільки?

Державна оренда - 45 тисяч за один вечір. Комерційна - 86 тисяч. Керівництво театру всіляко іде нам на зустріч, але їх теж можна зрозуміти: їм потрібна якась компенсація за скасовану виставу.

Який загальний бюджет цьогорічного фестивалю?

Всі 25 років я намагаюся ввести в Україні світову модель проведення фестивалів. Бюджет має складатися з чотирьох частин: 30% фінансує держава, 30% фінансує місто, 30% спонсорські приватні гроші, і 10% збирають від продажу квитків. На жаль, у нас страшенний збій, тому що ми все робимо за приватні гроші.

Хто з приватних осіб дає гроші на «Молодість»?

Різні люди. Це і спонсори, і меценати, і різні фонди, такі як «Відродження», Фонд «3000», Фонд Янковського «Ініціатива заради майбутнього». Нам дуже допомагають посольства. Американці, французи, швейцарці, поляки, чехи принаймні сплачують квитки чи проживання гостей своєї країни.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

Міська влада вас яким чином підтримує?

Зараз це відкрите питання. Можна відверто сказати, що на сьогодні на наш лист від грудня минулого року, де ми попросили 2 мільйони гривень, заплановано виділити лише 200 тисяч. Це дуже смішні гроші. Так, нова міська влада підтримувала нас організаційно в минулому році, але не копійки в них не було, бо вони покрили борги за позаминулий рік. Минулого року нам нічого не виділили. Якщо це 200 тисяч, то просто треба змінювати назву і казати, що це не Київський міжнародний фестиваль, а просто міжнародний кінофестиваль.

«Молодість» не конкурує хіба що з Канами»

Повертаючись до питання бюджету, скільки ж потрібно, щоб провести на високому рівні міжнародний фестиваль у столиці?

Я вам для порівняння скажу бюджет Московського фестивалю, наприклад, 10 мільйонів євро. Так само фестиваль у Канах. Берлінський - трохи менше. Але щоб провести фестиваль більш-менш пристойно, треба мати принаймні 1 мільйон євро. Всіх же цікавлять зірки! Навіть якщо зірки не беруть гонорару за свій приїзд, а повірте, здебільшого, особливо голлівудські зірки, їх беруть, і досить високі, це дуже великі витрати. Розцінки у агентів великих зірок голлівудського кіно коливаються від 100 до 300 тисяч доларів за два дні приїзду. Завжди з зіркою летить ще хтось – візажист чи дружина, агент чи друг. І для всіх потрібно зробити з Голівуду перший клас, а це приблизно 10 тисяч доларів. А ще готель і транспорт. От і рахуйте.

Можна робити за 10 мільйонів фестивалі, і запрошувати Бреда Пітта і Анджеліну Джолі, а можна робити скромніше . Ми зараз відмовляємося від деяких фільмів через занадто великі «фіси». В тому числі зараз страшенно популярна в світі реставрація світової класики. Ми проводимо позаконкурсну програму світової класики, присвячену 100-річчю великих імен. Цього року це актриса Інгрід Бергман з фільмом «Касабланка», Ентоні Квінн «Грек Зорба». До речі, сподіваємось, що приїде цього року польська зірка Данута Шафлярська, яку зараз мають нагороджувати на польському Національному фестивалі. І як не дивно, класичні фільми коштують більше, ніж сучасні.

 

«Молодість» - це візитівка Києва. А от в Одесі з’явився свій кінофестиваль. Ви не відчуваєте конкуренцію?

Конкуренція існує з будь-яким фестивалем. Ну хіба що з Канами ми не конкуруємо. У світі є три головних кінофестивалів: Канський, Берлінський і Венеційський. Це те, що називається категорією «А», тобто фестивалі, які мають показувати тільки прем’єрні фільми, які не засвітилися ні в прокаті, ні на інших фестивалях. Безумовно, виникають ситуації, коли нам надіслали фільм, який ми хочемо взяти в конкурс, а потім кажуть: «Даруйте, ми сподіваємось, що цей фільм візьме Берлінський фестиваль у лютому, тому ми показувати його не будемо». Ми не претендуємо на право першої ночі, бо наша концепція зібрати кращі дебюти за рік. Але фестивалі, які існують на території України, безумно, є для нас конкурентами.

Нещодавно один дистриб’ютор телефонує і каже: «Ми хочемо зробити у вас прем’єру». А потім виявляється, що його вже показали в Одесі. Все ж таки на території України ми хочемо показувати тільки прем’єрні фільми. У нас виникали ситуації , коли, наприклад, Одеський фестиваль перехопив чудовий турецький фільм «Мустанг», прем’єра якого була у Канах, а ми попередньо домовлялися показати на сцені «Молодості». У них є більше можливостей заплатити «фіси», а ми їх не платимо за конкурсні фільми.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

«З бюджету фінансувати проживання гостей можна не більше ніж 250 грн на добу»

Пане Андрію, чому так сталося, що держава стоїть осторонь події такого масштабу, в той час як має підтримувати українську культуру і , зокрема, український кінематограф?

Це характерно загалом для нашої держави. Було дуже багато протягом року дискусій про розвиток кінематографії, про різні концепції розвитку культури. І коли мені надають слово, завжди кажуть: «Вам вже героя України давати треба!». Дійсно, за всі муки можна вже бути героєм (сміється). Але в державі реформи просуваються дуже повільно, і виникає казуїстика з розподіленням грошей.

Останніми роками державне фінансування до нас йшло через Агентство з питань кінематографії. І, якщо державне агентство вже перерахувало кошти, а у Міністерства залишилися якісь гроші, воно вже не має права надати їх на мистецькі заходи, бо Казначейство не пропустить. Також дійшло до нас ще з радянських часів правило, що не можна з державних грошей фінансувати проживання більше ніж 250 гривень на добу. Я вже не кажу про зірок! Скажіть, де можна знайти готель в Україні за такі гроші?! Це що, гуртожиток? Тому треба вигадувати щось, щоб якось обходити ці правила.

«В країні зараз не до фейерверків»

Ви ставили ці запитання пану В’ячеславу Кириленко?

Ми не раз розмовляли з міністром, і він дуже опікується «Молодістю». Я ставив питання про цільове фінансування, окрему статтю в бюджеті. Але сьогодні все списують на війну, і це дійсно дуже складна ситуація в Україні. Ми також розуміємо, що треба робити фестиваль скромніше, що зараз не до фейерверків, не до купецького розмаху. Але завжди - з війною і без війни - культура залишається на задниках. Тому, якщо не зміниться розуміння, що культура має бути майже на першому місці, будуть у нас проблеми з Кримом, зі Сходом. Уявіть, всі ці роки в тому ж Криму проводилися багато фестивалів, але їх проводила фактично Москва. В Артеку дитячий фестиваль, в Севастополі міжнародний фестиваль. Тому я не дивуюсь, коли сьогодні там співають «Верните Сталина». В Гурзуфі, в Ялті, в Бердянську все проводилося коштами Росії. І в культурному плані цей півострів був окупований вже багато років тому. Тому «зелених чоловічків» там майже вітали.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

Як переконати українську владу фінансувати культуру на рівні з армією?

На словах всі розуміють. Але нічого не змінюється. І мені казали, що навіть, якщо ви доб’єтеся цільового фінансування фестивалю, воно так чи інакше має іти на якесь міністерство. Знову ж буде та ж сама система. А «Молодість» - це не просто кіно, це низка освітньої програми, бо ми проводимо майстер класи. І на мене навіть часто ображаються в університеті Карпенко-Карого, коли студенти кажуть, що вони за цей тиждень отримують більше знань, ніж за всі роки в театральному інституті (сміється). Виникає запитання, чому ми не отримуємо хоча б якусь частку фінансування від Міністерства освіти?

Відомо, що в радянські часи прибуток від продажу квитків стояв на другому місці в доході держави після горілки (сміється). У нас сьогодні цього немає. Наприклад, директор Польського кіноінституту(аналог українського Державного агентства з питань кінематографії, - «Главком») казала, що доводила це не міністру культури, а міністру економіки і фінансів. Від проведення фестивалю держава має отримувати дивіденди. Приїжджають гості, використовують готелі, ресторани. Повірте, більшість наших гостей в першу чергу йдуть на Бессарабку купувати сало (сміється).

Ваш досвід вже дозволяє дати оцінку, хто з українських Президентів найбільш опікувався українською культурою загалом, і кіно, зокрема?

Я пам’ятаю, коли наш колишній прем’єр Азаров пішов на прем’єру Михалкова і сказав, що він 20 років не був у кіно. Якби це сказав прем’єр-міністр Франції, наступного дня вже б вся країна вимагала його звільнити. Кравчук кіно не цікавився. Ми намагалися щось зробити для фестивалю ще за часів Кучми. Це зараз не модно казати, але я дуже вдячний пані Людмилі Кучмі, яка довгий час опікувалася фестивалем. Але сам Леонід Данилович з’явився у нас на фестивалі вже після своєї каденції. Віктор Андрійович Ющенко нам дуже допомагав і багато ходив до нас просто як глядач. Я пам’ятаю, коли відкрився перший сучасний кінотеатр «Кінопалац», ви завжди могли зустріти його на прем’єрі ще, коли він не був Президентом. Ми багато працювали з пані Катериною Ющенко, робили багато іноземних заходів, намагалися популяризувати українське кіно закордоном.

Родина Януковичів кіно не цікавилася. Як ми не намагалися запросити колишнього Президента і нібито молодший син хотів опікуватись кіно, жодного разу вони у нас на фестивалі не були. Родина Порошенків, безумовно, іншого рівня. Це культурна родина і Петро Олексійович бував на фестивалі дуже часто. Його можна було зустріти просто біля каси. Минулого року Марина Порошенко відкривала дитячий конкурс фестивалю.

В цьому році очікуєте на візит Президента?

Ми сподіваємось, що пан Порошенко буде відкривати фестиваль.

«Передивляючись окремі фільми конкурсу, у мене виникає запитання, в чому їх сенс?»

Війна на Сході України якось вплинула на тематику робіт, які вам надсилають? Чи відчуваєте наплив фільмів про АТО?

Безумовно. У нас як раз існує приз Фонду «3000 тисячі» за розвиток українського кіномистецтва. І минулого року цю нагороду отримала група «Вавилон» за фільми, які вона робила протягом Майдану і до сьогодні. Якщо брати територіальну карту світового кіно, дійсно, війна і в колишніх країнах Югославії, і на Балканах, і тоталітарний режим в Ірані дає інспірацію молодим режисерам.

Хоча іноді, передивляючись фільми конкурсу, у мене виникає питання, а що автор хотів цим сказати? Де сенс? Технічно всі роблять більш-менш професійно, володіють формою, монтажем, але півтори години ні про що. В нашому кіно, безперечно, війна дає якісь мотиви для нових кінематографічних ідей. Більше, звичайно, це з’являється в документалістиці, ті ж фільми «Вавилону», про Майдан Сергія Лозниці. І, безумовно, в ігровому кіно. Фільм «Полон», досить цікава картина.

В одному інтерв’ю ви казали, що багато російських митців відмовляються від участі в фестивалі, тому що бояться переслідувань на Батьківщині. В цьому році буде представлена російська програма?

Зараз ми працюємо над цим. У нас завжди була програма «Нове російське кіно». Безумовно, зараз ми від неї відмовилися. Коли іде війна з агресором, якось його популяризувати - неправильно, незалежно від того, що показується в фільмі. Але я все одно думаю, що якісь російські фільми у нас будуть. Минулого року російська картина «Клас корекції» у нас отримала нагороду за кращий повнометражний фільм Це дуже критична картина. Вона трохи перекликається із «Плем’ям» Слабошпицького. Іноді росіяни роблять дуже критичне кіно щодо стану сучасної Росії, але бояться його показувати у нас. Так, ми не змогли отримати минулого року фільм «Левіафан», який я вважаю шедевром і вироком для Росії. Цього року є такі фільми, але автори і продюсери, зробивши це слово, бояться його розповсюджувати, щоб не було переслідувань.

Тому я дуже критично ставлюся до «Білого списку», де багато росіян, які дійсно дуже підтримують Україну, але «своїх» ми не здамо - навіщо підставляти людей, які через свою підтримку України матимуть багато проблем? Ми бачимо, як кінематографісти зараз досить активно виступили на підтримку Олега Сенцова, і я пишаюся, що це люди, які здебільшого пройшли через «Молодість».

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

Кого серед українських режисерів-учасників фестивалю ви бачите кандидатами на перемогу?

Зараз ще відбувається відбір української програми. Є дуже багато талановитих людей. Були такі часи, коли ми не могли відібрати достойні фільми на рівні з міжнародною програмою.

На ваш погляд, нинішні українські конкурсанти витримають конкуренцію з міжнародними колегами?

Нинішні - так. Бували роки, коли мені дзвонили з Міністерства культури, з кіностудії Довженка і питали, чому ми не взяли цей фільм. Я був вимушений пояснювати, що якщо ми ставимо слабкий український фільм в один ряд з сильною міжнародною програмою, він тільки програє від цього. Я пам’ятаю декілька фільмів, коли міжнародне журі виходило з зали і підводило очі, не розуміючи, що робити з цим фільмом.

Є гості, які приїжджають до нас вже протягом останніх 25 років. Наприклад, відомий італійський продюсер Сильвія Д’аміко дивиться українське кіно кожного разу. І минулого року вона мені сказала, що приємно здивована нашими роботами. Це вже дійсно талановиті фільми з величезним потенціалом. Її думка для мене є дуже важливою, бо вона бачила українські фільми двадцятирічної давнини. Важливо, щоб молоді кінематографісти мали змогу далі розвиватися. Іноді молоді режисери, зробивши першу короткометражку, думає, що вже може робити повний метр. У світовому кіно важлива практика. Подивіться на кар’єру відомих американських режисерів – вони довгий час навчались і працювали асистентами у великих майстрів.

«Немає сенсу платити за російське кіно, якщо гроші підуть на озброєння сепаратистів»

Скажіть, чому маючи власний талановитий потенціал, Україна все ще не може повністю відмовитись від російського продукту на телебаченні, скажімо?

Сьогодні інша політична ситуація. Коли у нас сусід-агресор, треба відмовлятися від російського продукту. Я особисто в супермаркеті дивлюся на маркування, і якщо це російський продукт, я його не купую. Тут є наша громадянська позиція. Купувати російське кіно, платити гроші, які підуть, ймовірно, на озброєння сепаратистів, нема сенсу. З іншого боку, в майбутньому повністю відмовлятися від російського кіно також не треба.

Справа в тому, що в серіалах і кіно дуже важливим для глядачів є зірки. На жаль, ми, намагаючись зробити кіноіндустрію, зовсім загубили момент, що мають бути власні зірки, на яких завжди підуть у кіно. Як ходять на Бреда Пітта і Тома Круза. Має існувати інститут зірок, а у нас його ніколи не було.

У вас є бачення, як це зробити?

Напевно, треба робити якісь агентства для популяризації наших акторів, які роблять кар’єру на заході. Як Міла Куніс чи Ольга Куриленко. Зараз ми добиваємося італійської картини, де грає українська акторка, яка переїхала до Італії. Наприклад, Жан Дюжарден, який отримав «Оскар» за картину «Артист» знімався у французькому фільмі разом з Олексієм Горбуновим. Так він мені казав: «Це фантастичний актор, це справжній професіонал».

Чи вже визначилися, який фільм відкриє фестиваль у 2015 році?

Так. Цей фільм належить українському дистриб’ютору і він хоче великих грошей за нього. На відкритті ми покажемо фільм «Молодість» італійського режисера Паоло Сарентіно, який вперше зробив фільм англійською мовою. А під час закриття покажемо британський фільм «45 років» Ось так символічно - 45 років «Молодості».

Розкажіть, які призи організатори приготували для переможців?

Багато років ми вручаємо наш символ – статуетку із зображенням скіфського оленя. Це супроводжується, безумовно, грошовою підтримкою. 10 тисяч доларів за гран-прі і 2,5 тисячі доларів за кожну категорію. Крім того, такий же приз отримає переможець національного і дитячого конкурсу. Є на фестивалі ще програма толерантності «Sunny Bunny», але ми ще думаємо над призом.

Андрій Халпахчі

Андрій Халпахчі

Хто буде оцінювати конкурсні роботи?

Є головне журі фестивалю, яке присуджує всі нагороди конкурсної програми. Це велике міжнародне журі, сьогодні вже визначено більш менш його склад. Це 5-7 людей. Минулого року, як відомо, у нас був один віртуальний член журі - Олег Сенцов. Журі приїжджає за день дивляться всі фільми разом з публікою. Крім того, є журі національного конкурсу короткого метра, яке очолить Роман Балаян. 

 

Кінофестиваль «Молодість» був започаткований 1970 року у вигляді дводенного перегляду студентських короткометражних фільмів Київського державного інституту театрального мистецтва. З часом локальна ініціатива набула міжнародної популярності: з 80-х років українці знайомилися з роботами режисерів-дебютантів з Болгарії, Грузії, Вірменії та Росії, часи перебудови стали епохою кінематографістів із країн Балтії, Казахстану, Азербайджану та Німеччини. Перші кроки у великий кінематограф разом з «Молодістю» зробили відомі нині режисери: Фред Келемен, Том Тиквер, Франсуа Озон, Андраш Монорі, Олексій Балабанов, Денис Євстигнєєв, Стівен Долдрі.

Нині «Молодість» – єдиний кінофестиваль в Україні, що з 1991 року входить до рейтингів Міжнародної Асоціації Кінопродюсерів (FIAPF). Він є пріоритетною платформою для представлення найактуальнішої кінопродукції та відтворює гучні події сучасного кіномистецтва.

glavcom.ua

 


Теги статьи: Халпахчи АнгдрейКинофестиваль Молодость

Дата и время 05 сентября 2015 г., 22:18     Просмотры Просмотров: 1831
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.624042